Мандрівка квітучою країною

м. Радехів 2018 р.

Оксана БОРУЦЬКА

 

 

Коректор, комп’ютерний набір Оксана Боруцька

Верстка, макетування книги Підганюк Руслана

 

 

Працюю в школі 25 вже років

Люблю дітей, правдиві їхні душі

Допитливі і щирі оченята,

З котрих думки їх можна прочитати.

Сердечка, що відкриті для добра –

Вразливі, ніжні, своєрідні,

Та до людей завжди привітні.

Приємно з ними спілкуватись,

Ідеї втілювати і здібності дитячі розвивати.

Оксана Боруцька

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема : КВІТИ НА УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВАНКАХ

 

Мета:  Збагачувати знання учнів про українські звичаї і традиції, вишиванки і  їх символіку; розвивати увагу, пам’ять, творчі здібності; виховувати любов до України, рідного народу.

 

Наша вишиванка – то пісня України,

Нашої священної землі!

В ній співають ранки солов’їні

Квітом розквітаються гаї!

ХІД ЗАХОДУ

 

Учн.1. Вишиванка – це не просто предмет українського одягу. Для  наших предків вона була своєрідним оберегом від злих духів, оскільки кожен елемент орнаменту – не лише прикраса, а й символ, коріння якого сягає глибокої давнини. Ці обереги-символи,  що й досі присутні на українських вишиванках, нерозривно пов’язані з природою.

 

Учн.2. Рослини, а особливо квіти, утворювали чарівні узори переважно на жіночих вишиванках. Адже квіти несуть в собі символіку чистоти і процвітання роду. Недаремно Матір-природу, або Берегиню зображали таємничою квіткою, в якій схована материнська сила жінки. Найчастіше на жіночих вишиванках зображали чорнобривці, хміль, троянди, маки, лілії, калину, волошки. Про них розкажемо детальніше.

 

Учн.3. Що означає дуб на вишиванці? Дуб і – мотив, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, а краси невмирущої. Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину ми вже згадували як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки мали на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду.

 

Учн.4.  Що означає виноград на вишиванці. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград — це життєва нива, на який чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити й плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в’ється на родинних рушниках.

 

Учн.5.  Яке значення маку на вишиванці? З давніх-давен на Україні святили мак і обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка оберігає і захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищену пам’ять народу. Дівчата, в сім’і яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.

 

Учн.6. Яка символіка лілії на вишиванці? Таємницю життя приховує в собі і квітка лілії. В легендах квітка лілії — то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю тих чар. Якщо пильно придивитися до контурів геометричного узору, то вимальовуються силуети двох пташок — знаку любові та парування. Крім квітки, невід’ємною частиною орнаменту є листок і пуп’янок, що складають нерозривну композицію триєдности. У ній закладено народження, розвиток та безперервність життя. В орнаменті, лілію неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він магічний, тому й благословляє пару на утворення сім’і. Адже хрест є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківскої та вологої материнскої енергій. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які також означають запліднення.

 

Учн.7. Що означає троянда на вишиванці? Узори з трояндами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням. Там, де троянди складені в систему геометричного узору, ці рослини — не просто квіти — це квіти-зорі, що уособлюють уявлення народу про Всесвіт як систему. Можна помітити, що зорі з’єднані ланцюжками. Це також свідчить про непорушний закон космосу.

 

Учн.8. Що означає хміль на вишиванці? Хміль дуже близький до символіки води й винограду, бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узор хмелю — це весільна символіка. Народна пісня підказує, що «витися» — для хлопця означає бути готовим до одруження, так як для дівчини заміж іти — це «пучечки в’язати».

 

Учн.9. Який символізм чорнобривців на вишиванці? Дуже тісно пов’язані поетичні образи народної пісні та вишивки. Бо те, що любе й миле народові, завжди знайде своє втілення в мистецтві. Ну хто не знає, що в кожному українському обійсті мають рости чорнобривці. Милують вони наше око, лікують наше тіло, а тому й просяться на біле поле рушника чи сорочки. В кожному садочку ростуть чорнобривці, що заплітаються радісною й красивою хвилею, такою ж, як наша прекрасна природа

 

Учн .10.Вишиванка

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

— На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю.

 

Учн.11. Українська вишиванка

Сорочку-вишиванку

До самого світанку

Вишивала дівчина в сиву давнину.

Схрещувались ниточки,

Розквітали квіточки:

Ружі та барвінок, вздовж по полотну.

 

Учн.12.  Вишивала з піснею

Яблука барвистії.

Чи на дворі дощ був,

чи холодний сніг.

Вишивала ружу

Та вкладала душу,

Щоб на довгі роки вийшов оберіг.

 

Учн.13. Барви кольорові:

Зелень – то діброви,

Молодість, надія, злагода і мир;

Жовтий – то колосся,

Й плодовита осінь,

І ласкаве сонце, що встає з-за гір.

 

Учн.14. Синії стежини –

То морські глибини,

До людей довіра і безкінечність вся

Ну а чорний килим –

Туга по загиблим,

Що за землю рідну віддали життя.

 

Учн.15. Хрестики червоні –

То калини грони,

І вогонь гарячий, і пролита кров,

Але ще й родина,

Ненька-Україна,

І родинне щастя, й вічная любов.

 

Учн.16. Я візьму льон білий,

Нехай рух несмілий,

Але ж вишить спробую сорочку таку.

Ниточка до ниточки,

Квіточка до квіточки,

Щоб нащадки згадували на довгім віку.

 

Учн.17. Вишиванка – чи то вишита сорочка – національна святиня,  що символізує духовне

              багатство,    високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. Вона – символ

             здоров’я і краси, щасливої   долі і родинної пам’яті, любові і вірності. В Україні день

              вишиванки відзначають в третій четвер  травня.

 

Учн.18. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають, як безцінну реліквію. Візерунок на

               вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, 

               нареченому чи другові, парубку чи  одруженому -  кожному вручається вишита

              сорочка відповідної символіки. Тож носімо  на щастя і

              долю вишиванку, це наш український національний оберіг!

Перегляд презентації «Квіти на вишиванках».

 

 

 

Тема: КВІТИ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕСНИ

 

Мета: Збагачувати знання учнів про перші весняні квіти; розвивати пам’ять, увагу, уяву, образне мислення, художнє виразне мовлення, творчі здібності; виховувати любов до України, природи, бажання захищати і оберігати її.

ХІД ЗАХОДУ

Голос з-за сцени:

По городах та по луках

Веснонька гуляла.

Пишная та молоденька собі походжала.

Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, й травка,
Зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна,
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного?!
Ті квіти дрібненькі.
Мов дітки маленькі,
Там пташка співає ,

Весну закликає

(Діти-квіти танцюють, сідають на пеньочки. Дівчатка співають пісню. Одна грає на фортепіано)

Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком.

Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,
Як легенька хмаронька в небі ясная.

Вбери степи травами, вквітчай ніжними,
Потоки купавами білосніжними.

Осип луки перлами, вкропи росами,
Розлийся джерелами стоголосими.

Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком.

(Заходить Весна)

Дит. 1

Усміхнулася Весна,

Квіт взяла, до нас прийшла.

І від радості в беріз

Забриніли краплі сліз.

 

Дит. 2

Весняночко-паняночко,

Де ти зимувала?

 

Весна

У лісочку на пеньочку

На сорочку пряла!

 

Дит. 1

Ой, весна, весна – днем красна,

Що ти нам весно принесла?

 

Весна

Принесла я вам тепла,

Щоб світла доля була,

Світла-сонечка до віконечка,

Зілля-квіточок – це для діточок!

 

Дит. 2

Чуєте пахощі в нашім дворі?

Квіти розквітли в ранковій порі.

Тут на світанку сам Дощик ходив

Квіти ніжні й чарівні від сну розбудив.

(Дівчинка грає  на фортепіано пісню « Дощик»)

Флора  Добрий день, друзі.  Я рада вітати вас у своїй Квітучій країні, у якій розквітло 11 галявин. Я – її володарка, пані Флора. З давніх-давен опікуюся рослинним світом, прикрашаю землю ароматними квітами, щоб раділа земля і люди.

 

Дит 1  Розкажи нам, будь ласка, як з’явилися квіти і чому?

 

Флора  Я розповім вам одну старовинну історію. А ви самі вирішіть, вигадка вона чи правда.

Колись дуже давно на землі панувала люта зима. Усе навколо було білим та змарнілим. Лише на короткий час поступалася зима літу. Але й тоді земля вкривалася хіба що папороттю та мохом, а дерева та кущі — дрібним листячком. Люди були байдужими одне до одного і ніколи не веселилися, не раділи. Адже не знали вони, що таке щастя.

Але одного разу спало мені на думку  змінити світ, зробити його барвистим і гарним. Покликала я до себе своїх помічників — маленьких лісових ельфів, і попросила у них поради:
— Як прикрасити цей світ? Як серця людей відігріти?
— Відпусти нас до людей,— сказали лісові ельфи,— ми подаруємо світу красу, розвеселимо людей і зробимо їх добрими.
— Але ж ви такі маленькі і беззахисні,— відповіла я , — як же переможете люту зиму, що заморозила людські серця?
—  Перетвори нас на квіти,— поросили ельфи.

Так я і зробила. Але усі квіти вийшли у неї безбарвними, їх зовсім не було помітно серед зимових заметів. І тоді я зібрала усі кольори коштовного каміння і розфарбувала квіти. А залишки фарб плеснула в небо — і виникла веселка.

Здивувалися люди. Ще ніколи не бачили вони такого дива ані на землі, ані на небі. Стали вони збирати квіти і роздивлятися. І в кожного, хто близько підносив до обличчя квітку, вдихаючи її аромат, серце наповнювалося теплом і любов'ю.

З тих пір на землю кожного року приходить квітуча весна, і люди зустрічають її з радістю.

 

Дит. 2 Яка гарна легенда! Тепер зрозуміло, чому кажуть, що кожна квітка, рослина має живу душу. Це душі ельфів.

 

Дит. 1 Цікаво,а чи можна побачити її?

 

Флора Так, пізно ввечері або рано-вранці квіточки спалахують маленькими ясними вогниками. Але побачити це диво дано не кожному – лише людині, яка розуміє красу квітів.

 

Весна  Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість. Різнобарвними килимом чарують вони очі. Це сміливі чорнобривці, хвилюючі маки, несміливі дзвоники, ніжні ромашки, запашні конвалії, невинні лілії, осяйні соняхи. Погляньте на красиву галявину. На ній розквітли перші весняні квіти, які я вам дарую.

 

Голос з-за сцени 

Дмухнула на сніжок білий,

Його розтопила,

Із-під снігу голівонька

Біленька з’явилась.

 

Підсніжник

Я маленький, ніжний білий,

Та характер сильний маю,

Бо й морози, й завірюхи

Навіть я перемагаю.

Перший весняний промінчик

Я відразу відчуваю.

І з-під снігу вверх, до сонця,

З усіх сил я піднімаюсь.

Земля рідна, моя мати

Так мені допомагає,

Я за те її людей

Першим з квітів звеселяю.

 

Весна

А у другім броді травка зеленіє

Гей-гай, весна-красна , зілля зеленіє .

Уже по горбочках травка зеленіє ,

А поміж травою кульбабки жовтіють .

 

Кульбабка

Я кульбабка , я жовтенька ,

Бачте , яка веселенька !

Я на сонечко так схожа ,

І духмяна я ,і гожа .

Вже нікому не секрет ,

Який добрий з мене мед .

Я ще й можу лікувати ,

Від хвороби захищати !

 

Весна

А в третім броді барвіночок сходить ,

Гей-гай , весна- красна , зілля зелененьке .

 

Барвінок

Усі мене полюбляють ,

Ще і пісеньки співають

Про барвінок кучерявий.

Гляньте , чи не козак бравий !

По землі собі стелюся ,

Не лінюся , в’юся , в’юся ,

І в у садочку , і у гаю ,

Шукай мене в час розмаю .

 

Фіалочка

З роду я не дуже знатна ,

Але ніжна й делікатна ,

Я й виглядом не дивую ,

Зате запахом чарую !

Всім фіалочка я мила ,

І в парфумах ,і у милі .

То ж із запахом весь рік

Весняний несу привіт .

 

Ромашка

Я – комашечка біленька

Теж така собі скромненька ,

Теж я рясно розцвітаю ,

Дивно землю прикрашаю.

Мене люблять діточки ,

Заплітають у вінки ,

Щоб голівки заквітчати ,

Весну-красную вітати .

Усі квіти сходяться докупи. Весна у центрі . Йдуть по колу і промовляють

Квіти ( разом )

Ми весняні перші квіти ,

І блакитні , й жовті , й сині .

Нам так любо проростати

І цвісти на Україні.

 

Весна ( звертається до дітей-квітів , що сидять у залі )

Ну , а чим же ви не квіти ,

України-мами діти .

Ви як квіточки барвисті ,

У віночках , у намисті .

Ви – галявини квіткові ,

Запашні і пречудові ,

Вас запрошуєм до нас ,

Розкажіть про себе , час !

 

Запрошуємо галявину Лілій ( легенда , клич , пісня ) 

Запрошуємо галявину Дзвіночків  ( легенда , клич , пісня ) 

Запрошуємо галявину Маків  ( легенда , клич , пісня ) 

Запрошуємо галявину Соняшників  ( легенда , клич , пісня ) 

 

Дит. 1 Коли починали танути сніги й наставала тепла пора ,наші предки святкували прихід весни .

 

Дит. 2  Дівчата співали пісні , що називаються веснянками . За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі , щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило

Дит. 3

Дівчаточка-гороб’яточка ,

Радьмося !

Та виходьмо на травицю ,

Граймося !

Та виходьмо на травицю ,

В добрий час .

Нема таких співаночок ,

Як у нас .

Виконують веснянку

Запрошуємо галявину Чорнобривців

 

Дит. 1 Останній місяць весни – травень . І саме в цьому місяці природа постає у всій свої красі .

 

Дит. 2 У народі цей місяць називали « май» , від імені давньоримської богині весни Майї . пізніше найбуйніший весняний період назвали «травнем».

Дит. 4

Весна-красна надійшла ,

Свої крила підвела ,

Над полями та гаями ,

Та вишневими садами ,

Над левадами студеними

Віє крилами зеленими .

Каже : «Земле , пробудися .

Квітом чистим одягнися !»

 

Дит. 3 Ця назва вказує на буйність трав . На травень припадає чимало свят і обрядових дійств , які пов’язані з вшануванням природи .Серед обрядових дійств обов’язковими були і веснянки

Запрошуємо галявину Конвалій

Дит. 1

Весна чарівна і живе в ній казка .

Тепло , любов та материнська ласка .

А ще висока синява небес

І є багато радості й чудес !

 

Дит. 2

А на травичці виграє роса ,

У кожній квіточці своя краса ,

І ночі зоряні ,чарівні світлі дні ,

Ліси зелені дорогі мені

 

Дит. 3

Пташині хори і рясні луги ,

І вод весняних повні береги .

Квіток барвистих весняний розмай

Це Україна наша , рідний милий край !

Виконують веснянку

Флора Друзі ! Ми дуже раді зустрічі з вами . Моя Квітанкова країна гарна і чарівна . Кожен , хто відвідав її , назавжди полюбить красу . Але , щоб зберегти цю країну , потрібно дбати про природу , навколишній світ . Пам’ятайте !

 

Весна

Щоб сади завжди цвіли ,

Щоб літали журавлі ,

Щоб пташки завжди співали

І дерева підростали ,

Щоб земля була у квітах ,-

Бережіть природу діти !

Пісня про весну

 

 

Тема: МИ – ГРОМАДЯНИ ЄДИНОЇ УКРАЇНИ!

 

Мета: Дати поштовх до самовдосконалення людини, здатної гідно існувати і самореалізуватися

           за складних реалій XXIст., формувати соціально компетентного активного,

            відповідального громадянина й патріота України.

 

Обладнання: мультимедійний проектор, презентації, цитати з творів, поетів і мислителів.

ХІД УРОКУ

1. Привітання, вступне слово вчителя

Радо вітаючи Вас, мої любі, у світлому і затишному класному приміщенні, я все ж відчуваю і легкий смуток. Цей навчальний рік останній у вашому шкільному житті, ви ступили на фінішну доріжку і  маєте наразі переоцінити власні пріоритети , спрямувати всі зусилля на закладення міцного підмурку подальшого життя. Яким воно буде у відблиску  тривожних зіниць нашого сьогодення? Кожне покоління людей проходить через свою череду проблем і випробувань , формує свої відповіді на одвічні питання віднайдення свого коріння, тривожного зазирання у власне майбутнє.

Ви мрієте здобути цікаву професію і мати добру роботу, бути матеріально забезпеченими і жити  у вільній демократичній державі.

ІІ. Презентація «Вибір професії»

До вашої уваги про те, ким кожен із вас мріє стати.

ІІІ, Обговорення презентації. Повідомлення теми і мети уроку.

Очевидно, ви всі помітили , що всі ми відрізняємося один від одного своїми поглядами, уподобаннями , бажаннями, мріями. Водночас нас об’єднує те, що ми разом навчаємося, працюємо, відпочиваємо, врешті живемо в одній країні. Ми є громадянами України. Але бути справжніми громадянами країни означає не лише проживати на її території, а передусім дбати про неї, бути свідомими і активними членами її громади. Тема сьогоднішнього нашого уроку «Ми  - громадяни єдиної України».

• А чи замислювалися ви над тим, що необхідно, аби ваші мрії здійснилися?
• Як зробити так, щоб життя ваших близьких і друзів  стало кращим, а країна , в якій ви народилися і живете, стала багатою і процвітаючою?

 

Потрібні, насамперед, зусилля кожного з нас – громадян держави Україна. І від того, як ви навчитеся бути її добрими громадянами, залежить і ваше майбутнє.

(Зачитує цитати з дошки)

ІУ. Розгляд поняття «громадянин», «патріот».

• Чи відомо вам, що означає слово «громадянин»?
• Чи є громадянами України і чи залежить від нас, якою стане наша держава?

Учень 1

Громадянин – це особа, яка має визначену правоздатність у цій державі чи перебуває під її юрисдикцією.

Учень 2

Ми з вами  - громадяни України, великої країни в центрі Європейського континенту і молодої держави, яка за історичними вимірами утворилася зовсім нещодавно. Від нас залежить , якою стане наша рідна держава: сильною  й розвиненою, з високим рівнем життя її громадян, чи слабкою , залежно від волі інших держав, із незахищеним і малозабезпеченим населенням. Ми обираємо тих людей, котрі управлятимуть державою, ми особисто або через громадські організації повідомляємо їм про наші інтереси. Ми, на підставі законів, використовуючи свої права і здійснюючи громадські обов’язки, зміцнюємо державу, підтримуємо її, допомагаємо подолати кризу. Ось що таке -  бути громадянином своєї держави.

Вчитель

• Чи кожен громадянин держави є патріотом?
• Що означає слово «патріотизм»?

Учень 3

Патріотизм – це любов до Батьківщини, відданість своєму народові, готовність заради нього на жертви і подвиги.

Вчитель

• Кого називають патріотом?
• Назвіть відомих українців-патріотів.
• Як ви відноситеся до патріотизму?
• Які якості притаманні патріоту?

2.                      Дослідження учнів класу.

Вчитель

А зараз проведемо дослідження серед учнів нашого класу. Ділимося на 3 групи. Кожна  отримує одне запитання, яке усі члени групи обговорюють протягом 2-3 хв., а потім один представник висловлює загальну думку щодо нього

1. Чи вважаєте ви себе патріотом України?
2. Наскільки ви пишаєтесь тим, що ви  - громадянин України?
3. Мешканцем якої території Ви вважаєте себе в першу чергу?

(Відповіді учнів)

Вчитель

Прослухавши ваші судження, я пишаюся тим, що ви, молоде покоління нашої держави, є справжніми патріотами і громадянами своєї землі.

(Зачитування висловів з дошки)

3.                    Ігри патріотів

1 тур

(Учитель розділяє учнів на 2 команди, кожна з них обирає собі назву. Дві команди відповідають на 4 запитання, змагаючись у швидкості реакції і даючи конкретні відповіді. Час на підготовку – 1 хв.)

1. Підкреслюючи унікальність людини як суспільної істоти, Аристотель зауважив, що «поза цим людина – або звір, або бог». А поза чим з людиною можливі такі метаморфози?
2. Цей славетний вислів зараз відомий , мабуть , кожній освіченій людині в усіх куточках планети : «Лібетре, егаліте, фратерніте!» Згадайте його українською мовою.
3. Що Загальна декларація прав людини називає «природним і основним осередком суспільства»?
4.  У  ст. 26 Загальної декларації прав людини про неї говориться так: « …повинна бути спрямована на повний розвиток людської особистості і збільшення поваги до прав людини і основних свобод, …. сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами». Про що мова?

Відповіді: 1. Поза суспільством. 2. Свобода, рівність, братерство. 3. Сім’ю 4. Про освіту.

2 тур. Бліц-турнір «Моя Батьківщина»

(Вчитель ставить запитання командам. Відповідає та команда, представник якої першим підняв руку, якщо ця команда дає неправильну відповідь, то відповідає команда-суперник)

1. Як співають і слухають гімн? (стоячи)
2. Синонім до слова «держава»? ( країна)
3. Що зображено на державному гербі? (тризуб)
4. Яка головна річка України? (Дніпро)
5. Які моря є в Україні? (Чорне і Азовське)
6. Коли святкують День Незалежності України? (24 серпня)
7. Хто є Президентом нашої держави? (Петро Порошенко)
8. З якою державою межує Україна на сході? ( з Росією)
9. Як називають людину, що любить свою Батьківщину? (Патріот)
10.                    Закінчіть  прислів’я : «Нема без кореня людини, а нас людей без … (Батьківщини)
11.                    Хто був, є і залишається в серцях українців Кобзарем? ( Т. Шевченко)

Дякую вам за активність, знання про свою країну, свою Батьківщину. Пам’ятайте: Україна у нас одна! Ми всі  - її громадяни, патріоти!

V. Вислови учнів про Україну

- А яка ваша думка?

Учень 4

Моя країна – приклад великої мужності, витривалості та духовності. Моя країна йшла крізь століття дуже важким шляхом . Українці   завжди славилися своєю великою внутрішньою силою, неповторною культурою, співучою мовою та високими стандартами моралі. Відкриті, чесні та доброзичливі, вони неодноразово ставали жертвами жорстокого насильства з боку агресивних сусідів та іноземців-загарбників. Та українці самовіддано боролися за своє майбутнє та краще життя для своїх дітей.

Учень 5

Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну культуру. Саме на підмурку національної свідомості громадян будується країна, що посідає гідне місце серед інших країн і впливає на події у світі. Отже, держава – це передусім її народ, а свідомість народу – це свідомість його держави. Про стійкість і непереможність українського народу свідчить історія його опору окупантами і створення незалежної держави. У найскрутніші для України часи , коли, здавалося, останні надії було втрачено, на захист співгромадян піднімалися творча інтелігенція, науковці, громадські діячі. Краще ніж будь-хто усвідомлюючи небезпеку втрати рідної країни, вони знаходили шляхи розв’язання державних проблем ,  палким словом надихали зневірених , невтомно піднімали українців на боротьбу, зміцнюючи їхню віру у власні сили.

Учень 6

Ми є очевидцями перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. Український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. Але, на жаль , щоразу нові зміни нашої влади призводять до змін у самій країні. Дуже часто все починається спочатку, в розбудові держави ми змушені зупинятися, повертатися назад, змінювати все звичне… Тільки бажання гордо заявити: «Я – українець» може об’єднати   громадян нашої величезної країни в єдине ціле. Тому кожен із нас мусить дбати про те, на кого рівнятися і до якої культури долучатися, а насамперед про свою єдину країну, про порозуміння та злагоду на всіх її землях.

Учень 7

За що я люблю Україну…

За дух незламних людей!

Що бачать усюди руїну,

Ми сповнені щирих ідей!

За те, що зі зламаним носом

На ноги твердіше стає

Країна, що пахне покосом

І думку ще власну снує!

Що очі простої людини

Тут повні любові, добра,

Що тут не бувало години,

Щоб паша стояла сира!

За що люблю Україну?

Як матір свою не любить?

За неї в потрібну годину

Я душу готовий згубить!

Учень 8

Рідна моя Україно,земле зі славою багатовіковою історією і мудрим  талановитими людьми! Я пишаюся тим, що ти стала рідною для тисяч росіян, білорусів, поляків, чехів, румунів, татар та інших народів.

Я знаю, що ти переживаєш скрутні часи знову. Чимало людей геть зневірилось в тобі, хтось навіть соромиться того, що є твоїм громадянином. Але я віру! Віру в те, що всі бурі вщухнуть, ти знову скинеш із себе увесь тягар  політичних карнавалів, які ми спостерігаємо сьогодні. Ти знову засяєш новими яскравими гранями твоєї краси. Я вірю, і я з тобою, моя рідно Україно!

Учень 9

Українська земле! Скільки крові прийняла ти, скільки пожеж, боїв, скільки сліз, плачу та голосіння, скільки проклять і молитов чула ти! Ось лежать твої сини. Порубані, мертві, скалічені. Це вони сміливо кинулись і бій, захищаючи своїх дітей, дружин, сестер, матерів, тебе. Всього було в нашій історії і високого, і трагічного. Як жоден інший народ, українці заплатили за своє право на волю мільйонами синів та дочок
             Учень 10

Гинули по світах за ту ідею, без якої будь-який народ перестає бути народом. Скільки разів розлука і відчай брали гору, коли здавалося, що вже ніхто і ніщо не порятує. Кожна епоха породжувала нових героїв, готових до самопожертви. Кожен крок нашого національного визволення скроплений кров'ю української молоді – цвіту нашої нації.

Учень 11

Сьгодні наша країна переживає складний і відповідальний період у своєму розвитку і становленні . Проблеми і труднощі , що накопичувалися впродовж попередніх десятиліть , спонукають наших батьків , братів і сестер до активної участі в політичних і бойових подіях : Революція гідності і свободи , АТО на сході України .

За останній рік України отримала чимало сумних дат календаря , бо загинуло багато синів і дочок - патріотів , щоб ми могли жити під мирних небом і не боятися ворожої кулі.

Учень 12   

Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою . На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російськими сепаратистами , відвойовують та захищають кордони нашої держави .

Вчитель

Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі . У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.  (усі стають)

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного . А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

Учень 13

В нашій пам’яті Ви назавжди лишились.

Історія одна, і Ви її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось : за Вами – ненька Україна!

Учень 14

Я щиро вірю в невмирущість української нації і завжди відстоюватиму свою віру, як робили це тисячі моїх пращурів і як роблять це тисячі моїх сучасників. Україна вічна, бо вічний народ. А головним підтвердженням цього є її давня і героїчна історія, що довела: попри лагідну вдачу українці – надзвичайно сильний і витривалий народ, здатен захищати себе і боронити свою країну. Допоки буде мій народ вірити в себе, у свої сили, допоки шануватиметься, існуватиме та розвиватиметься незалежна Українська держава, про неї знатиме, її поважатиме світ. Я – часточка великого народу, і цим я по-справжньому пишаюся.

Учень  15

Боже, дай нам здоров'я,
Щоб стерпіти всі муки.
Повернутись додому
До дітей, до онуків.
Тій землі поклонитись,
Де батьківські могили.
Боже, дай нам здоров'я,
Дай великої сили!
Ми, як вівці без стада,
Розбрелися по світу.
Україно кохана,
Ми усі – твої діти.
На чужині нам сняться
Вишні в білому цвіті.
Україно кохана,
Ти – єдина на світі.
Боже, дай нам дожити
До тієї години,
Щоб нужда вже не гнала
Українок в чужину.
Щоби сім'ї з'єднались,
Щоби діти маленькі
Із далекого краю
Дочекалися неньки.
Чоловік зміг обняти
Свою любу дружину,
Щоби не покидали
Більше ми Україну.
Україно кохана,
Позбирай нас зі світу.
Україно кохана,
Ми усі – твої діти.  

(В клас заходять хлопчик і дівчинка в українських костюмах. Інсценізація вірша Ю.Шкрумеляка «Українські діти»)

Учитель . Хто ти, хлопчику маленький?  

Учень.  Син я України - неньки!

Українцем я зовуся –

Й тою назвою горджуся!

Учитель А по чім тебе пізнаю?

Учень.  По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага й духу й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

Учитель Хто ти дівчинко маленька?

Учениця.  Доня України - неньки.

Українкою зовуся –

Й тою назвою горджуся!

Ой, вдягнуся у неділю

У вишивану сорочку,

У червону спідничину

І в коралі на шнурочку –

Заплету я свої коси

І візьму віночок з рути,

Ще й васильком заквітчаюсь,

Чи від мене кращій бути?

Учень.  Всі ми – діти українські,

Український славний рід,

Дбаймо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ!

Учениця.  Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

Разом. Присягаєм: наш край рідний

Над усе любити,

Рідний народ шанувати

І для нього жити.

(Учні сідають за парти, вчитель продовжує розповідь)

Учень16

Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер слова кохання до землі , а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку – Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.

Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня», за що воюють зараз на сході України ?

Тож давайте примножувати багатство нашої України доти , поки світить сонце над землею , щоб наливалось добром кожне серце. І буде гордість за нашу Україну і заживемо ми щасливо та довго. І українська пісня попливе по цілому світу .

Пісня «Україна – це я»

Заключне слово вчителя. Вправа «Піраміда позитивних вражень»

Ось і добігає до кінця наш перший урок в цьому навчальному році . На підсумок пропуную кожному з вас вийти до центру кола з протягнутою вниз долонею і сказати про те , яке здобуте сьогодні під час уроку позитивне відчуття він закладає до основи піраміди . Ця вправа називається «іраміда позитивних вражень»

Вправа «Від серця до серця»

Стоячи у колі , покладіть ліву руку на плече сусіда , а праву – на власне серце .  Побажайте щось приємне своєму сусіду . А тепер візміться за руки і промовте разом слова : «Всім серцем любім Україну свою – і вічні ми будемо з нею»

 Дякую всім за злагоджену роботу , результати якої довели , що єдність , спільна праця – то потужна сила .

Пам’ятаймо про це повсякденно , робімо для нашої єднсті кожен по силах своїх і вірмо у наше мирне , щасливе майбутнє . Ви – справжні громадяни й патріоти України.

Вчитель

Так , від кожного з вас залежить , яким буде майбутнє нашої України . А любити її – це значить працювати і вчитися .

Не розчаровуйсь в Україні.
Немає єдності у нас,
Вона - свята, а грішні - ми.
То наша головна провина
В її недолі часто винні

За весь неволі довгий час.                     
її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні,
Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Ідеї волі певним будь,
Що робиш ти для неї нині -
Бо тільки той є справжнім сином,
У себе спершу запитай.
Хто вміє неньки біль збагнуть.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини
В садах достатку і добра.

Слава Україні !                             Героям слава !

Слава нації !                                  Смерть ворогам !

Україна !                                        Понад усе !

 

«МИ ЙДЕМО У ПЕРШИЙ КЛАС»

Ведучий: Ну що можемо продовжувати?

Стійте, заждіть, стривайте.

Я ніде не бачу їх

Найшановніших на світі

Іменинників малих.

Де поділись новачки?

Чи до школи йти злякались,

Чи за сховались?

Відгукніться первачки!

 

Пер. 1 Не злякались, не сховались,

Стоїмо й чекаємо.

На яке на стати місце

Ми іще не знаємо.

Страшнувато нам іти,

Трішки ніяково.

За веселу гарну зустріч

Щиро ми подякуєм.

 

Вед. У чому річ?

Надам я почесне місце вам.

В головному секторі,

Навпроти директора.

Заходять першокласники

Перш.2  Добрий день і в добрий час

Ми йдемо у перший клас.

Значить, вже всі справжні учні,

Шкоярі! І вже дорослі!

 

Перш.3  Всі ми хочемо дружити,

В колективі добре жити!

Ми - тепер - одна родина

І мета у нас єдина.

 

Вип1 . Як до школи готувались,

Влітку чим вдома займались?

 

Перш.4  Літо всім запам’яталось

Гарною новиною

Радофест провели в місті

Усіма родинами.

Стіл Бадені в нас накрили

Стравами всіх пригостили

Українськими, смачними

Вишуканими і простими.

 

Перш.5  Встановили ми рекорд

Кращий як Одеса

Зафіксовано було

112 метрів.

І найшло гостей

З усього району

Всі співали, танцювали

Наше місто прославляли.

Делегації були з Польщі , Білорусі

Із захопленням вони

Провели час в місті.

 

Перш. 6 Готувався я до школи аж 4 роки -

Вивчав карту, всі країни показати можу

Та не тільки, щей столиці моря, океани;

Динозаврів усі назви знаю бездоганно

Знаменитих футболістів добре пам’ятаю

З татом всі футбольні матчі ми переглядаєм.

Я старанно вчитись буду

І міцні знання здобуду

Стану я дослідником,

Славетним винахідником.

 

Перш. 7  Усе літо я чекав

Кашу їв і підростав

Щоб портфель не був великий,

Не спадали черевики.

Я щоденно віджимався

На турніку підтягався

Фрукти, овочі вживав

Щоб здоров’я весь рік мав.

 

Вип. 2  Що придбали вам батьки

Щоб хотіли в школу йти?

Іграшки новві купили

Чи до моря вас возили?

 

Пер. 8 Старший брат мені казав:

В школу ти не поспішай

Та будь хитрий і проси,

Щоб до моря завезли.

Скажи, сонячне тепло відганяє всяке зло

Ну а водні процедури

Побережуть нас від простуди

Дякую я свому брату

За мудрі поради

Бо удвох ми плавали

У Чорному морі.

 

Вип. 3 Скажіть мені по секрету,

Ви ходили в садік?

Чи подобалося вам спати?

А чи ігри грати?

 

Перш.9  В садік я ходив 3 роки,

              вихователі мали мороку

             Зі спанням я не дружив

              Тільки їсти там любив.

 

Вип.4  Як ти думаєш для кого

Сьогоднішнє свято.

В кого радості без меж,

І тривог багато?

 

Перш.10  Таке велике сьогодні свято

Радіють мами, бабусі, тати.

Бо сьогодні перший раз

Зустрічає школа нас!

 

Перш. 11 В школу йдемо з юних літ,

Щоб знання здобути.

Пізнаати білий світ

І розумними бути.

Перед нами всі стежки,

Всі шляхи відкриті,

І по них ми залюбки

Попрямуєм, діти!

 

Перш.12  Скільки можна нас питати

Ви ж були такі як ми

І не вміли прочитати

В школу не хотіли йти.

Зранку всі хотіли спати

Вас будили мами й тати

Несли в школу рюкзаки

І складали вам книжки

 

Вип.5  Справді, було і таке

Хоч признатись соромно

Вчителькка нераз мені

 витирала сльози.

 

Перш.13  Друзі, з нас ви не глузуйте

В школі першачків шануйте,

Зміна буде вам хороша

Лиш допоможіть, вас просим!

 

Перш.14  У свою сім’ю прийміть

Наші перші класи.

Ви про школу розкажіть

Й захищайте часом!

 

Перш. 15 Я прийшла до школи вчитись

Щоби досягти мети -

Стати медалісткою

А потім артисткою.

Я старатимусь як слід

І прославлю на весь світ

Щоб пишалися батьки, славнозвісної дочки.

 

Перш. 16 Я також не підведу

У політику піду

Буде наша Україна

Найславетніша країна!

 

Перш. 17 В мене є чудові плани:

Буду вчитися старанно

Спершу стану я студентом,

Трохи згодом - преззидентом.

 

Перш.18  В мене мрії є також

Неабиякі, атож!

Буду архітектором.

Чи шкільним директором

Може в космос полечу

Або через інтернет

Мови нашої навчу

Мешканців усіх планет!

 

Вип.1  Наша школа в цьому році

Опорною стала

Тож прославимо її своїми знаннями.

 

Разом. Всі ми любимо трудитись,

Хочем на відмінно вчитись.

Буде в нас усе гаразд

Ми - найкращий перший клас!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: СПЛЕТІМО ВІНОК УКРАЇНСЬКИЙ СЬОГОДНІ !

 

Мета: Збагачувати знання учнів про квіти, як символи , звичаї і традиції нашого народу,  український віночок; розвивати пам’ять , увагу,  художнє виразне мовлення, творчі здібності; виховувати естетичні, екологічні, патріотичні, моральні почуття.

На ньому – гроно й пелюстки,

Квіти, листя й віти

Він оберіг краси,

Здавної у нашій стороні.

Веселі ви чи сумовиті

На схилах Ворскли чи Дінця

Нема такої дівчини на світі

Котрій він не до лиця!

ХІД ЗАХОДУ

Спів птахів. Презентація. На фоні музики виходять ведучі.

          Ведуча 1.

Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка – справжня перлина.

Як намисто, я вінок сплету.

Ведучий 2.

Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати,

І вінок найкрасивіший в світі

Буде ненька-Україна мати.

Кожна квітка, наче на долоні,

Але кожна й таємницю має.

Друзі, тож послухаймо сьогодні,

Що нам кожна квітка промовляє.

 

Сплетімо вінок український сьогодні  

Із мальв, чорнобривців, калини,

З барвінку та жита, із м'яти, нагідок,

З жоржин, чебрецю та вербини.

Ведуча 1.

Кожна квітка, як зернятко в колос,

До віночка тулиться й пасує.

Друже мій, послухай квітки голос –

Той, хто вміє слухати, той чує.

Подивися, друже, які квіти

Народила Україна-мати!

Кожен з українців мусить вміти

Сплести цей вінок – і прочитати.

Виходить дівчина-Ружа. Вона тримає у руках дуже велику ружу, яка згодом займе своє місце на каркасі.

Ружа.

Вінок Україні сплітаємо, друже!

Знай, квітка найперша в віночку, то – ружа.

Це квітка тендітна, квітка рум'яна,

Квітка, неначе зоря полум'яна.

 

Квітку цю знає уся Україна.

Ружа – троянда чи квітка шипшини.

Ружа відома у світі усьому.

Де б не росла вона, скрізь вона вдома!

 

Де б не цвіла, але ружа віднині

Серце своє віддає Україні.

Пишна троянда чи скромна шипшина

З ружі почнемо вінок України!

(Ружа прикріплює квітку до каркасу).

Ведуча 1. Так яке ім'я носить квітка, з якої починається українсь­кий віночок?

 

Усі: Ружа.

(З'являється Мальва з мальвою в руці. Во­на відразу віддає свою квітку до віночка.

Мальва читає вірш «Мальва – друга у віночку»).

Мальва.

МАЛЬВА ДРУГА У ВІНОЧКУ

Ружа — найперша! Початок це, друже.

Тулиться, тулиться мальва до ружі.

Тулиться мальва і дружбі радіє,

Тулиться, наче до віри надія.

Місце своє у вінку вона знає.

Мальва півонію сестру чекає.

Мальва в вінку, як в садочку квітує.

Мальва себе, як надію дарує.

(З'являється Півонія, вплітає квітку у віночок).

Півонія

От і півонія не забарилась

І до вінка в свою чергу з'явилась.

Квіти, як сестри, зустрілись в вінку.

Квітне півонія. Знаєш таку?

Пишна й тендітна. Розхристана трохи.

Квітка любові, її перемоги,

Квітка весни, квітка травня рум'яна,

Квітка, як і сестри: красива, духмяна.

 

Ведуча 1. Ну от, три квітки, три сестри вже у віночку. Вони у вінку завжди разом.

 

Ведучий 2.А чому вони завжди разом? Чому ви їх зве­те сестрами?

Ведуча 1.І чому саме вони у віночку? І що вони озна­чають? Зараз про це і дізнаєтесь зі старої ле­генди.

Інсценівка «Старої легенди» Олекси Діденка.

  СТАРА ЛЕГЕНДА

Легенди, мов квіти у лузі зростали,

І ми серед інших таку от обрали.

Три сестри зростали. І знались на травах,

Людей лікували. І йшла про них слава —

 

То сестри, що серця хвороби лікують –

Ідуть до них люди, про те як почують.

І серце лікують ті сестри, і душу.

Одна із сестер прозивалася Ружа.

 

Була вона гарна, мов квітка шипшини.

Вже майже доросла, але ще дитина.

А друга, що Мальвою кликали люди.

Теж лікарські трави збирала усюди.

 

Теж гарна, мов квітка, якою назвали

Пісні про сестер отих люди складали

А третя Півонією називалась

Вона, як і сестри її, намагалась

 

Здоров'я серцям повернути сповна

На квітку півонії схожа вона.

Людей лікували без зайвих промов,

Вертали їм віру, надію, любов.

 

— Що треба, щоб ви почали лікувати? –

Питали в них. —

Серце лише треба мати.

І якщо в вас сповнене серце добра,

Відступить хвороба, неначе мара.

 

До вашого серця повернуться знов

Надія і віра, і вірна любов —

Отак сестри жили й людей лікували.

Та Вітер Зимовий влетів до них шквалом.

 

—  Я — Вітер Зимовий, мене всі лікуйте.

Та швидше. І настрій мені ви не псуйте!

Щось трапилось. Хворий, — почав він стогнати.

—  Ніяк я не можу Мороза здолати.

 

Я сили втрачаю. І як з ним змагатись?

Не маю вже сили йому опиратись.

Мороз усю землю, всі ріки скував.

Ще трохи — й вважайте, мене він здолав. 

 

Повинні ви втрьох мені сили додати,

Щоб зміг я нарешті Мороза здолати.

— Добра ти у серці багато чи маєш?

—  Про що оце, Ружо, мене ти питаєш?

Яке це Добро? Я про нього не чув.

І що таке Серце? Не знав, чи забув.

— Напевне, не знав, хоч про це треба знати,

Без серця не зможем тебе лікувати.

 

—  Ти, Мальво, щось кажеш не дуже розумне

Дивись, не дмухнув щоб на тебе я згубно.

Бо дуже погано усім може стати.

І швидше беріться мене лікувати.

 

— Як серця нема, то що ж нам лікувати? —

Півонія Вітра хотіла спитати.

Та Вітер розсердився, Вітер дмухнув

Й не стало сестер, тільки Вітер загув.

 

Куди трьох сестер зміг цей вітер подіти?

Лежать на долівці зморожені квіти —

Півонії квітка, і мальви, і ружі.

В ті квітки вселились дівочії душі.

 

Навесні їх люди у землю встромили.

Як квіти розквітли, всі люди зраділи.

Під вікнами мальва, — поближче до хати —

Рожевими квітами обдарувати

 

Усіх поспішає. Півонія-сестра

В садок до джерельця і свій квіт принесла.

А ружа-шипшина цвіте біля хвіртки.

Гостей зустрічає: — Дорослі і дітки!

 

Заходьте у гості до нашого саду.

Ми квітами будем серця лікувати.

Ми будем вертати до серця ізнов

Надію і віру, і вірну любов.

 

Живе ця легенда у нашому краї,

І кожна дівчина ці квітки вплітає

В вінок український. І поруч ввіночку –

Три квітки, три сестри, України дочки.

 

В вінок України так вплетено знов

Надію і віру, і вірну любов.    

 

Ведуча 1.Квітки-сестри потрапили до віночка.

 

Ведучий 2.А знаєте чому? 

 

Ведуча 1.  Тому, що рута – це віра, мальва – надія, півонія – любов!

 

Ведучий 2. Саме з Віри, Надії і Любові починається віночок України. Віра, Надія, Любов – безсмертні, як сама Україна. Наступна квітка у нашому віночку – безсмертник!

З’являється   Безсмертник.   Читає   вірш   «Безсмертна квітка».

Безсмертник

Квітка смерть перемагає,

Тож ніколи не вмирає

От безсмертником і зветься.

На здоров'я нам дається
 

Квітка ця. Вона безсмертна!

Подивись, яка шляхетна!

Як її не поважати?

Всім здоров'я може дати
 

І безсмертям наділити.

Як цю квітку не любити?

Як її не поважати?!

До віночка як не взяти?

 

Ведучий 2. Та хіба ж можна було не за­просити до віночка квітку, що ніколи не вмирає, що сим­волізує міцне здоров'я?

 

Ведуча 1. А п'ята квітка яка?

(У відповідь   на   це  запитання   з'являється   Барвінок. Квітка   барвінку   займає   своє   місце   у   вінку).

Барвінок.

Барвінок до вінка в'яжи.

У квітці цій – життя душі.

Як небо квітка ця блакитна,

В вінку займає місце гідне.

Хоробра квітка! Від морозу

Чи їй ховати взимку носа?

Морозом квітку цю не вб'єш.

Людська душа безсмертна теж!

Барвінок у віночку є. Він наче неба додає.

 

Ведучий 2. Яка смілива квітка барвінку! Дуже смілива. Барвінок навіть взимку має зелене листячко, прямо під снігом.

 

Ведуча 1. А символізує барвінок життя і безсмертя людської душі.

 

Ведучий 2. А яка ж наступна квітка у віночку?

 

Квітка вишні. 

«Садок вишневий біля хати» —

Про це для нас писав Тарас.

Почне як вишня квітувати —

Той квіт в вінок вплітати час.

З цим квітом в серці материнськім

Я вічну відданість знайду.

В вінок дівочий український

Квіт вишні навесні вплету!                             

 

Ведуча 1. Саме материнську відданість та любов сим­волізує цвіт вишні. Тієї самої вишні, що квітла біля кож­ної української хати, яку так любив, про яку сказав стіль­ки ніжних слів наш великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко.

(З'являється «Квітка яблуні». «Квітка вишні» і «Квітка яблуні» передають свої квіти

«Україні» і співають дуетом пісню «Квіт материнської любові»).

КВІТ МАТЕРИНСЬКОЇ ЛЮБОВІ

Квіти яблуні, квіти вишневі

Доплітаємо ми до вінка.

Поруч з білими – ніжно-рожеві.

Подивіться, краса це яка!

Материнська любов у цих квітах

І вони захистять від біди.

Від усіх бід врятують вас, діти!

Принесуть найсмачніші плоди!

 

Ведуча 1.Давайте послухаємо красиву пісню про вишні-черешні.

(Звучить пісня вишні-черешні (5))

Ведучий 2. Ось уже сім квіток у віночку. Яка ж буде восьмою?

(З'являється «Квітка калини» і читає вірш «Квіт калини».

 

КВІТ КАЛИНИ

До вінка вплетем калину —
Нагадає хату рідну,
Нагадає землю рідну —
До вінка вплетем калину.
 

Адже став цей квіт калини
Головним для України.
Як побачимо калину —
Наче бачим Україну
 

У усій красі дівочій.
Україна дуже хоче
У вінку калину мати.
Не забудьмо рідну хату!

 

Ведуча 1. Калина – це символ рідної хати, землі, батьківської хати, отчого дому. І ще дівочої краси.

 

Ведуча 1. Усі добре знають пісню про калину «При долині кущ калини».

(Звучить пісня (6).

Ведучий 2. А краси без чистоти не буває. Тому наступна квітка символізує саме дівочу чистоту.

(З'являється Ромашка з великою ромаш­кою в руках і читає свій вірш).
 

РОМАШКА

Ромашка у вінку – дівоча чистота.

Із сонцем в серці квітка ця цнотлива.

На запитання всі вона відповіла

Цю ніжну квітку не лякають зливи.

Ромашка у вінку, як сонячний бурштин,

А навкруги бурштину – білі вії.

Ромашки погляд! В нього стільки вже годин

Дивлюсь й ромашчині читаю мрії.

(Квітку ромашки вплетено у вінок. Виходить Хміль, читає вірш).

ХМІЛЬ

Ой, я візьму хмелю,

Ой, візьму три жмені.

Гілка хмелю означає

Розум. Той, хто хміль вплітає

До вінка — розумний буде.

Три пучечки беріть, люди.

Адже розуму багато

Треба усім людям мати.

Чом хміль розум означає?

Бо великі вуса має.

Вуса довгі, кучеряві.

Весь вінок у цій оправі.

Ой, я візьму хмелю,

Ой, візьму три жмені.

(«Три пучечки хмелю» підходять до і по черзі простягають кожен свій малесенький пучечок).

Ведуча 1.  От які довгі зелені вуса мають гілочки хмелю. Подивіться, як вони прикрашають наш віночок. Розум завжди прикрашає людину. (З'являється Любисток). 

 

Ведучий 2. А от ще одна зелена гілочка. Це – Любис­ток.

 

ЛЮБИСТОК

В любові щоб жити, щоб щастя мати,
В любистку в дитинстві купала нас мати.
І ось у віночку любисток духмяний.
На вірну любов і на відданість даний.
Любисток в вінок недаремно ти тулиш,
Любисток — це відданість тому, що любиш.

 

Ведучий 2. Любисток у віночку символізує відданість. І наступна квіточка, яка стане сусідкою любистку у вінку, теж символізує відданість. Яка ж це квітка?
(З’являється Волошка.  Підходить до Любистка.  Читає вірш).

ВОЛОШКА

Волошка в віночку — любистку сусіда,
Волошка в віночку — від неба, від літа.
Волошка нас в свята церковні вітає,
В відварі з волошок нас мати купає,
 

Волошка — це квітка, що вміє дружити.
Згадай лише як вона дружить із житом.
Волошка любисток в сусідах тримає,

І відданість — так як і він — означає.

 

Ведуча 1. Лише одну квітку залишилось нам вплести у вінок. Цій квітці — найпочесніше місце. Це — квітка нес­кореності.

(З'являється «Квітка деревію»).

ДЕРЕВІЙ

Чом найпочеснішого місця

Ця квітка гідна у вінку?

Могла би здивувати листям.

А квітка?.. Та її таку 

Побачиш завжди при дорозі.

Де кинеш оком — там вона.

Та видно, що вона не в змозі

Красу нам дати. Не дана

Була краса їй надзвичайна,

Здається сірою вона.

Та є в ній сила життєдайна,

І не схиляється вона.

Нескорена і мужня квітка,

Вона нескореності знак.

Її в віночку завжди видко...

Звичайна?! Та хіба ж це так?

 

Ведуча 1. Ось вже і всі квіти у віночку!

 

Ведучий 2. І ми знаємо назви цих квітів, знаємо, що во­ни означають. Усі квіти в українському віночку – лікарські рослини. Вони усі вміють лікувати людину.А скажіть, якої квітки немає у віночку?  Правильно, червоного польового маку. Цвіт маку у вінок долучають ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак – символ пачалі і смутку.

 

Ведуча 1. Значить, ми вже закінчили робити вінок?

 

Ведучий 2. Та який же віночок без стрічок? Треба ще стрічок побільше нав'язати. Та не можна прив'язувати до віночка будь-які стрічки.

 

Ведуча 1. Кожна стрічка у вінку теж має своє значення

 

СЛУХАЄМО СЕРЦЕМ

Кожна стрічка кольорова
У віночку має мову.
Кожна стрічка розмовляє,
Нам про те розповідає,
 

Що вона символізує,
Серце голос стрічки чує.
У середині вінка
Ось коричнева яка!
 

Тут вона найголовніша,
Подивись на неї лише. 
Як до матінки, до неї
Інші приросли душею.
 

Кожна стрічка щось та значить.
Вмійте серцем це побачить,
Вмійте стрічку розуміти,
Вчіться слухать серцем, діти!

 

Ведуча 1. Ой, як цікаво! Я вже зрозуміла, що починати вив'язувати стрічки треба з коричневої стрічки.

 

Ведучий 2. Коричнева стрічка найперша. І в'яжеть­ся вона посередині.

 

НАЙПЕРША СТРІЧКА

Коричнева, як і земля,
Яка усім нам рідна мати.
Цю стрічку і повинна я
В вінок найпершою в'язати.
 

Найпершою, бо, земле, ти
Усього сущого основа.
Як рідну землю берегти —
Про це й веде ця стрічка мову.

Ведучі  прив'язують обабіч від світло-коричневої стрічки дві жовті стрічки. Наголошують,

що це означає ясне сонечко.Читають вірш «Сонячні стрічки»)

СОНЯЧНІ СТРІЧКИ

Жовті стрічечки повинні
Ми з обох боків в'язати.
Так от сонячне проміння
Буде землю обнімати.
 

Ці стрічки, як сонце, жовті.
Стрічка ця і стрічка ця.
Хай при сонячній погоді.
На землі в нас йде життя.

Дві зелені стрічки виносить Хміль і Любисток. Вони ж розповідають, що

світло-зелена і темно-зелена стрічки означають живу природу, красу, юність).

Хміль.

ЗЕЛЕНІ СТРІЧКИ

От стрічка світла й стрічка темна.

Але і та, і ця — зелена.

Зелені, як й сама природа.

Це — юність, це — краса, це — врода!

До сонця ближче бути мріють

Отут прив'яжем. Хай радіють!

Дивись, як тягнеться до сонця

Природа, сонечкова доця.

 

Любисток.

СИНЯ БЛАКИТЬ 
Неба стрічка, стрічка річки.

Ці стрічки, наче сестрички.
Синя стрічка і блакитна —
Хай в віночку кожна квітне.
 

В'яжем ближче до природи
Стрічку-небо, стрічку-воду.
Чистими вони нам треба:
Чисті води, чисте небо.

 

Ведучий 2. Над зеленими стрічками в'яжемо синю і блакитну — небо і вода. Вони дають нам силу і здоров'я. А оце — рум'яна стрічка.

 

Ружа.

Білий хліб, що тільки з пічки,

Або колос, що достиг,

Отаким би бути міг.

Ця оранжево-рум'яна

Стрічка символом хай стане

Золота колосся, ниви,

З хлібом завжди щоб були ви!

 

Ведуча 1. Після синьої стрічки (з одного боку) в'яжемо оранжеву стрічку.  Це хліб. Після блакитної (напроти оранжевої — з другого боку) в'яжемо фіолетову стрічку. Вона означає людський розум.

 

Півонія.

ФІОЛЕТОВА СТРІЧКА

Колір розуму людського

Вам відомий? Так якого

Треба взяти олівця?

Отакого, як оця

 

Стрічка: колір — фіолет.
Стрічку й цю в стрічок букет
Додамо. Нехай вона
Буде розумом ясна,

Стрічка ця. Не буде гірше,
Якщо сестричка буде більша
Інших. Розумом багата.
Не бува його занадто!

Не біда, що стрічка ширша,
Розум тільки б був гостріший.
 

Ведуча 1. А   потім   в'яжемо   малинову стрічку – щедрість.

 

Мальва.

МАЛИНОВА СТРІЧКА
Малинова стрічка. З нею
Щедрі будемо душею.
Малинова та ясна —
Символ щедрості вона.
 

Щедра, наче кущ малини.
До віночка України
Стрічку ми оцю вплели,
Щирі серцем щоб були
 

України славні діти.
Власній щедрості радіти
Будем вчитись ти і я.
Будьмо щедрі, як земля,
 

Що зростила кущ малини.
Будьмо, діти України!

 

Ведучий 2.Після фіолетової — навпроти малинової (з протилежного боку) в'яжемо рожеву стрічку. Багатство, достаток.

 

Квітка вишні.

РОЖЕВА СТРІЧКА

Щоб в достатку жити,

Щоб багатство мати.

Треба і рожеву стрічку дов'язати.

Слід до фіолету стрічку цю в'язати.

Щоб багатим бути — треба розум мати.

Працювати треба і тобі, й мені,
Аби не казали: бідні, бо дурні,
Бідні, бо ледащі.

Будем працювати.
З розуму і з праці нам багатство

З розумом багатство нам своє робити
Будем працювати, України діти.

 

БІЛІ СТРІЧКИ
(Чистота душі)
 Білі — ближче до обличчя.
Чистота душі всім личить.
Україні до лиця
Біла стрічечка оця.
 

Не одна вона в віночку.
Бачиш, білі два струмочки
Припадають до обличчя —
Чистота їх всім нам личить.
Через серце протікають
І в ріку душі спадають.

 

Ведуча 1. Ну от, тепер ми знаємо, що кожна стрічка у вінку, кожна квітка у вінку щось означає. І знаємо, що саме.

 

Ведучий 2. А також в якому порядку треба плести квітки, в'язати стрічки.

 

Ведучий 2.А тепер я хочу перевірити усіх, хто знаходиться у цьо­му залі. Якщо ви уважно дивилися, слухали, якщо все за­пам'ятали, то відгадаєте усі загадки.

 

КВІТКОВІ ЗАГАДКИ ВІНОЧКА

Всі відгадки якщо маєш
Ти на загадки, то знаєш
Ти усе про наш віночок.
Нумо, донечка, синочок,
 

Починай відповідати!
Треба це усе всім знати!
Починаю я у риму,
А закінчимо усі ми.
 

Не забудь, будь ласка, друже,
У вінку найперша ... (ружа).
 

Друга квітка теж не зайва,
Друга квітка зветься ... (мальва).
 

Щоб була гармонія —
Третя в нас — ... (півонія).
 

А барвінка попередник

У вінку, то наш ... (безсмертник).
 

Як перлина між перлинок —
Так між квітами ... (барвінок).
 

Цвіт квітневий, цвіт травневий,
Цвіт весняний, цвіт ... (вишневий).
 

Як згадав ти цвіт вишневий —
Не забудь і ... (яблуневий).
 

Цвіт самої України —

Це, звичайно, цвіт ... (калини).
 

Ось, на небо схожа трошки,
До вінка прийшла ... (волошка).
 

Не останній він за змістом,
Зелененький наш ... (любисток).
 

Плести я віночок вмію.
Зараз черга ... (деревію).
 

А чого ж в вінку три жмені?
Ну, звичайно — лише ... (хмелю).

 

Ведуча2

 Хай засяє сонце в небі, —

Хай засвітить навкруги.

Хай зігріє ліс, поля, луги.

Хай квітнуть квіти навкруги.

 

 

Ведучий1.

І були б вони щасливі,

І пахучі, і красиві,

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили б їх тільки друзі.

 

Ведуча.2

 Ті, які б їх не топтали,

Без потреби не зривали.

А на клумбах, вдома, в школі

Висівали б їх доволі.

Доглядали, поливали,

Квіти всім красу б давали.

 

Ведучий 1

У квітках жива душа,

Така, як твоя і моя.

Я жити хочу, й хочеш ти.

А квітка хоче рости і цвісти.

 

Ведуча 2

Не топчімо, не зриваймо квіток,

Цих природи синів і дочок.

Бо поки буде матінка-природа.

В нас буде сила, і життя, і врода.

Фінальна пісня
 Під музику свято закінчується.

 

«В школу йти усім пора»

Дит. 1. Я ще звечора збирався

Йти до школи в перший клас,

Одягався, узувався

І портфель складав сто раз

Всі книжки, пенал і папку

І кота свого поклав.

Він виймав із ранця лапки,

Виповзав і виповзав.

 

Дит. 2. Хто ж кота в портфель  ховає?

Йому ж місця там немає!

Вдома хай пісень співає

Та на сонечку дрімає!

Краще в ранець ляльку взяти

Та ж тихесенько лежить

І не буде виповзати

Буде з нами букви вчить.

 

Дит. 3. А от я машину маю

Тільки ви вгадайте, де?

Так маскую, так ховаю –

Навіть мама не знайде!

 

Дит. 4. ви хіба маленькі діти,

Що без цяцьок вам не жить?

Ми ідемо букви вчити!

Математику учить!

 

Дит. 5. Вийміть іграшки із ранців

Вже сьогодні без вагань!

І біжіть до школи вранці,

Здобувати світло знань!

 

Дит. 6. Бо без знань нам не прожити.

В світ дорогу не знайти!

Тому й ходять в школу діти,

Щоб учитись і рости.

(Сценка)

Заст. дир.: У кожній оселі так здавна ведеться,

На нашім подвірї побачите теж.

Таких чепурненьких, таких гарненьких,

Хоч вам незнайомі – зустрічайте все ж.

 

Вед.1. Живуть при школі два коти:

Лінусь і Мурчик – два брати.

 

Вед.2. Лінусь на сонечку лежав,

           А школи він не поважав.

 

Лінусь. Нащо мені вчитися?

Не люблю трудитися!

Краще буду тут лежати, (лягає)

Вгору лапки задирати

Спати буду – скільки схочу!

Дні і ночі, дні і ночі. (Потягується)

 

Вед.1. А Мурчик вчився так, як слід,

            Це був старанний дуже кіт. (Читає буквар)

 

Мурчик. Ходжу я в школу залюбки!

Читати вчуся я книжки,

Писати й рахувати,

Щоб все на світі знати!

 

Вед.2. До наших котиків у гості

           Завітали дівчинка і хлопчик.

           Рибку принесли смачну,

           Та шкода, лише одну..!

 

Хл. Дам тому, хто відгадає,

       Скільки 7 + 3. Хто знає?

 

Мурчик.  Десять.

 

Вед.1. Мурчик відповів,

І смачненьку рибку з’їв!

А Лінусь цього не знав,

Тільки лапку облизав.

 

Дівчинка. А оце свіженька шкільна каша.

                  Хто скаже скільки один плюс п’ять?

                  Того будем частувать!

                   Лінусю, скільки?

 

Лінусь. Я не знаю…

 

Дівч.: Тоді я в Мурчика спитаю.

 

Мурчик. Це – шість, вже добре знаю я.

 

Дів.: Бери! І каша ця твоя!  (У мисочці дає кашу, котик облизується, їсть язичком)

 

Вед.2.  Ну от і добре! В нашій хаті

             Найменших будем пригощати.

 

Вед.1. Приймемо їх в нашу родину,

           Щоб вчились, прославляти Україну.

 

Лінусь. То от як вигідно навчатись!

              Не буду більше лінуватись!

              Піду до школи й теж навчуся. (Бере портфель)

Всі разом: Ти правильно сказав, котусю!

 

Дит. 7. Нас в садочку називали

Немовлята, пустуни

А сьогодні ми дорослі,

Бо вже стали школярі.

 

Дит. 8. Зустрічають біля школи

Нас директор, вчителі

Вони згадують дитинство

Свої перші шкільні дні.

 

Дит. 9. Друзі старші, ми вас просим

Нас не ображати

Ми не миші із мультфільму

А добрі малята.

 

Дит. 10. Перших своїх вчителів

Будемо любити,

Поважати, слухати

Все, що скажуть, вчити.

 

Дит. 11. Віднині я серйозна стану

Бо я вже не малюк – школяр.

Зі мною будуть рахуватись

І у всіх справах помагати.

 

Дит. 12. Тривожно нині мамі й тату

Бо треба зранку нам вставати.

Носити ранці помагати

І з нами літери писати.

 

Дит. 13. Обіцяєм добре ми навчатись,

Хоч ця справа нелегка!

Тільки шкода нам прощатись

З іграшками дитсадка…

 

Дит. 14. Але ми йдемо сміливо

Рідна школо! Нас приймай!

Хтось із нас колись, можливо

Ще прославить рідний край.

 

Дит. 15. В школу ми хотіли йти,

Готувались сміло

Вірші і пісні в садочку

Всі вивчали вміло.

Вихователі навчали цифри, букви і слова

І мірилки, і лічилки про планети, дні, моря

Мами рахувати вчили і читати по-складах

Тільки спати не хотілось

В школу йти усім пора.

Ми завзято скажем всім:

Школа – це наш другий дім.

Перша вчителько, стрічай

Світ цікавий відкривай.