Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Художні засоби та особливості мови у творі

Тема. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду  Кулаківських». Художні засоби та особливості мови у творі.

Мета: дослідити роль художніх засобів у творі, розкрити їх значення та можливості використання, проаналізувати доцільність використання сленгової мови у повісті; розвивати навички виразного читання твору, вміння швидко і правильно відшуковувати художні засоби у тексті; виховувати любов і повагу до рідної мови.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: текст повісті, мультимедійне забезпечення.

Епіграф уроку:                    Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив

Сократ

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.
      Сьогодні на уроці ми продовжуємо роботу над повістю-казкою  «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Розглянемо художні засоби твору, простежимо роль мовних засобів у творі. Художня майстернiсть автора залежить вiд його вмiння використовувати у своєму творi художнi засоби. За допомогою них автор творить новий свiт, художню реальнiсть, де намагається сформувати своï естетичнi принципи, таким чином вселяючи у твiр певнi духовнi цiнностi.

Знання зображувально-виражальних засобів, вміння користуватися ними допоможе вам краще розуміти, як створюються художні образи. Ці знання та вміння стануть у великій пригоді для збагачення й удосконалення вашого усного й письмового мовлення: поповнять лексичний запас, допоможуть опанувати різними синтаксичними конструкціями, навчать грамотно сполучати їх у цілісний текст, виробити власний стиль.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з епіграфом.

2. Слово вчителя.

На уроках української мови ви ознайомилися з рядом лексичних категорій, які в літературних творах виконують певні художні функції, тобто використовуються як зображувально-виражальні засоби. Це синоніми, антоніми… Повісь «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» є унікальною у тому плані, що автор, намагаючись якнайточніше зобразити події, що відбувалися у різних часових вимірах, різні характери персонажів,   використав безліч слів, за допомогою яких ми можемо без деталізації портретних характеристик, без аналізу вчинків дати оцінку тому чи іншому героєві твору.

3. Гра «Впізнай героя за мовою»

«Овва! Он ми які! Так, украв. Сорі, сорі, сорі! Легко тобі, чистенькій, сидіти. А врубайся в мою ситуейшен! Прикинь: бабки у мене — є! Якого дідька красти? А тягне мене!» (Вадим Кулаківський).

IV. Основний зміст уроку.

1. Виразне читання уривків із твору і їх лексичний аналіз.

• «Сповідь» Вадима із розділу 3. «Розмовa під акацією».

- Як мова характеризує цю людину?

- Яку лексику використовує автор для розкриття характеру хлопця? З якою метою? (Сленги).

- Що таке сленг? (Робота з тлумачним словником).

Сленг — мова соціально або професійно відокремленої групи; жаргон (наприклад: лузер — невдаха; мажор — син (або донька) багатих батьків; молоді люди, що ведуть розкішний спосіб життя; часто асоціюється з нічними клубами і дорогим автомобілем, який порушує правила дорожнього руху з ризиком для оточення; ніштяк — все добре, все в порядку, оцінка ситуації як дуже хороша і т. п.)

• Розділ16. «Порaдa»

Мова автора  легка, добротна, смаковита, емоційна, приправлена перлинами народної мудрості; діалоги позбавлені зайвих слів, короткі, динамічні, різнохарактерні: романтичні, драматичні, гумористичні.

2. Слово вчителя.
     Коли письменник створює оповідання, вірш або п'єсу, в його уяві постають образи різних подій, людей, явищ. Щоб точно, виразно, яскраво відтворити ці уявлювані образи, письменник, по-перше, добирає слова потрібного змістового відтінку та емоційної забарвленості; по-друге, використовує різні художні засоби.

3. Робота над теоріею літератури.

- Які художні засоби  (тропи)  ви знаєте? (Епiтети, порiвняння, метафори, гіперболи…), стилiстичнi фiгури (повтори), формотворнi засоби (сюжет, композицiя, портрет, пейзаж, монолог, дiалог). (Слайд).

- Тепер спробуємо знайти всi цi складовi у повiстi Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських».

Епітет (від гр. epitheton — додаток, прикладка) — поетичне означення (білосніжні квіти вишні; голубиний характер, громовий голос). Є постійні епітети, які вживаються з певним іменником, становлячи з ним сталий вислів: зелене жито, холодна вода, широкий степ, вороний кінь.

Порівняння — зіставлення предметів на основі їх подібності (вишні у білому цвітінні, наче снігом обсипані; у хлопчика характер лагідний, як у голуба; весняний грім гуркотів, наче велетень сердився).

Метафора (від гр. metaphora — переміщення, віддалення) — перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності (хлопчик ласкаво жебонів до мами; у хмарах раз у раз вибухав грім; вишню обсипав сніг білого цвіту; зозуля голосно лічила чиїсь роки). Різновидом метафори є уособлення та алегорія.

Уособлення, персоніфікація (від лат. persona — особа і facere — робити) — перенесення рис живої особи на предмет чи явище (вишня пишається білим квітом, грім сердиться).

Алегорія (від гр. allos — інший та agoreuo — говорю — інакомовність) — змалювання людей в образах тварин, предметів, явищ.

Гіпербола (від гр. hyperbole — перебільшення) — поетичне перебільшення (від грому здригалася планета; море сліз).

Архаїзми (від гр. archaios — стародавній) — слова, що вийшли з ужитку. У художніх творах вони допомагають точніше, виразніше зобразити життя минулих епох.

4.  Робота в групах.

І група «Лексикознавці» - аналізує лексику розділу 11 «Щедрий вечір, добрий   вечір».

ІІ група «Фольклористи» - виписує народні прислів’я, приказки та прикмети з повісті.

ІІІ група «Майстри художнього слова» - виписує художні засоби з розділу 23 «Кобилa Мaльвa».

5. Презентація роботи в групах.

V. Закріплення опрацьованого матеріалу.
1.Підсумок роботи в групах.

- Які мовні засоби використані в повісті? З якою метою? 

(Усі засоби мови використовуються для того, щоб:
а) відтворити предмет зображення правдиво, точно, виразно;
б) висловити ставлення автора до нього;
в) дати оцінку його;
г) надати мові більшої поетичності, жвавості, емоційності).
2. Робота з флеш- картою (Слайд).

Визначення художніх деталей твору.

3. Бесіда за змістом повісті.

Грім нa голе дерево - погaнa прикметa!

- Чи підтвердилася ця народна мудрість у тексті повісті?

- Про яке дерево йшла мова?

- Яке нещастя і кому воно принесло? (Про шовковицю у дворі, де жила після заміжжя    Катерина, вдарив грім і вбив усіх членів родини).

- Кому вдалося відвернути прокляття і як?

- Як змінився Валентин? (Повернувся до сина, згадав і про дочку, яка жила  в Москві).

4. Робота з таблицею «Сучасне, минуле і майбутнє у творі».

5. Виконання тестових завдань.

1. Де відбуваються події, описані в повісті?

А. Києві

Б. Вінниці

 В. Вишнополі

Г. У Львові

2. Що означає слово «пригода»?

 А. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване)

Б. Приходити на допомогу в скрутну хвилину

В. Бути потрібним

Г. Зустріч

3. Визначте жанр твору.

А. Детектив

 Б. Краєзнавчий детектив

В. Пригодницька повість

Г. Казка-притча

4. У кого в роду Софійки з’явилися коралі?

А. Тітки Сніжани

Б. Софійки

 В. Бабусі Клави

Г. Мами

5. Яка була кличка кобили, згаданої у творі?

А. Мальва

Б. Майорчик

В. Маківка

Г. Манька

6. Як називалося село, де жила бабуся Софійки?

А. Половинчик

Б. Вишнопіль

В. Покровчик

Г. Спасівка

7. Чим схожі були між собою Міщенки?

А. Були балакуни

 Б. Мали подвійну душу

В. Надзвичайно веселі

Г. Дуже працьовиті

8. Яке прізвище мала тітка Сніжана?

А. Ліщина

Б. Завадчук

В. Вишня

Г. Осика

9. Про кого сказано:

"Уже мало не коло самого будинку мусила ховатись у кущі. Біля рогу стояв худенький хлопчик із прив'ялим букетиком польових квітів. Знудьговано колупав носком святкового босоніжка пилюку й раз по раз діловито поглядав то на руку, де в людей буває годинник і де в нього нічого не було..."

А. Софійку та Сашка

Б. Вадима та Ірину

В. Сніжану та Валентина

Г.Софійку та Вадима

10. Установіть відповідність

Герой  - репліка

1. Сашко

2. Вадим

3. Софійка

А. - Ну ти даєш! – здивувався. – Слухай, а може, ти бре-бре? Може,

ніякого екстрасенса й близько нема, ти просто хочеш забашляти

на моїх старих фотках. За них нині теж бабки дають!

Б. «Софійко гарна погода. Може погуляїм у старому парку? Жду

тебе у шість за рогом твого будинку. Вибач за почирк».

В. Усі Міщенки схожі: і балакун Данило Міщенко – Міщенков, і

його син Михайло – Мішель – Мішка, і онук-вусань, і, нарешті,

праправнук Валентин… У всіх немовби подвійна душа.

VI. Підсумок уроку.

- Що можна сказати про мову твору?

- Для чого автор вдається до використання історизмів? Наведіть приклади?

- Що таке сленги? Для чого вони використані у повісті?

- Сон Софійки про майбутнє. Чи умотивований такий епілог?

-Чи хотілося б вам такої розв’язки? Чому?

- Романтичне чи реалістичне завершення книги?

- Якою ви бачите кінцівку твору?

VII. Домашнє завдання.

Написати лист одному з героїв твору або усно скласти свою версію кінцівки повісті.

Використана література:

1. Павленко, Марина Степанівна.   Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських / Марина Павленко ; мал. Н. Шишковської. – Вінниця : Теза : Соняшник, 2005. – 219 с.

2. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Наволокова Н.П. – Х.: Вид.група «Основа», 2011.- с.154-156

3. Нетрадиційні уроки. Українська література. 5-12 класи. / Укладач Л.І.Нечволод. – Харків: Торсінг Плюс, 2008. – с.89

4. Творчий портрет учителів Новограда-Волинського// Українська література в загальноосвітній  школі .- 2014.- №4.- ст.24-25

5. Українська література. Інтерактивні технології на уроках. 5-11 класи. – 2-ге вид., зі змін. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – с.15,36

6.  Інтернет-ресурси.