Маруся Чурай - напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини

Маруся Чурай

Біографія Маруся Чурай (1625—1653) — напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини що, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки пісень: «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Також відома як Маруся Чураївна.

За переказами, Маруся Чурай народилася у сім'ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір'ю у Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, з яким згодом таємно заручилася.

Влітку 1652 року суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, «за заслуги її батька та солодкі пісні». Померла дівчина у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними стала монахинею якогось з українських монастирів).

14 квітня 2006 року у Полтаві перед Полтавським академічним обласним музично-драматичним театром ім. Гоголя на Театральній площі було встановлено символічний монумент Пам'ятник Марусі Чурай

Дякую за увагу!