Мастер -клас «Бібліотерапія як важлива складова компетентності сучасного вчителя»

        «Бібліотерапія як важлива складова компетентності

                                                                          сучасного  вчителя»       

                                    Майстер-клас для педагогів

      Майстер-клас для педагогів «Використання бібліотерапії у роботі   вчителя»

Мета: підвищення професійної майстерності педагогів – учасників майстер-класу через педагогічне спілкування з демонстрацією застосування бібліотерапевтичних технологій як засобу формування емоційної стабільності і відновлення психологічного стану учасників освітнього процесу.

Завдання:

1. Познайомити учасників майстер-класу з бібліотерапевтичними технологіями та їх застосуванням у практиці.

2. Сприяти створенню позитивного емоційного настрою у педагогів, використовуючи бібліотерапію як одну з форм організації майстер – класу.

3. Розвивати професійно – творчу активність, сприяти розкриттю внутрішнього потенціалу кожного педагога, шляхом створення умов для індивідуальної і колективної роботи.

Хід майстер - класу:

Частина 1: теоретична.

- Добрий день, шановні колеги! Пропоную вашій увазі майстер-клас «Використання бібліотерапії у роботі вчителя».

Термін «бібліотерапія» з'явився в нашій країні не так давно і дослівно означає – терапія книгою, словом. Вперше метод бібліотерапія був позначений в 1916 році Асоціацією бібліотек США. Бібліотерапія не має обмежень і широко використовується в педагогіці та психології для зниження стомлення, негативних емоційних станів та їх проявів, пов'язаних з навчанням у дітей, роботою у педагогів і вихованням у батьків.

«Методика бібліотерапії уявляє собою складне поєднання книгознавства, психології, психотерапії, психокорекції", - писав В. М. Мясищев.

Бібліотерапія - спеціальний корекційний вплив на особистість з допомогою читання спеціально підібраної літератури з метою нормалізації або оптимізації його психічного стану.

Корекційна читання від читання взагалі відрізняється своєю спрямованістю на ті або інші психічні процеси, стани, властивості особистості:

змінені - для їх нормалізації;

нормальні - для їх урівноваження.

Корекційний вплив читання виявляється в тому, що ті чи інші образи і пов'язані з ними почуття, потяги, бажання, думки, засвоєні з допомогою книги, заповнюють недолік власних образів і уявлень, замінюють тривожні думки і почуття або направляють їх по новому руслу, до нових цілей.

   Таким чином, можна послаблювати чи посилювати вплив на почуття особистості для відновлення його душевної рівноваги.

Методика бібліотерапії і бібліотерапевтична  рецептура

Методику бібліотерапії можна розділити на кілька етапів:

1.Самоподготовка психокоректора.

       Вона включає в себе складання власної бібліотерапевтичної рецептури, тобто списків літератури та спеціального ознайомлення з книгами з корекційної точки зору. Для початку береться кілька жанрів за 2-3 назви. З часом рекомендується розширення рецептури за жанрами і кількістю книг. Необхідно скласти для себе короткі анотації з виписками як на окремі розділи, глави, так і на окремі книги, в яких фіксуються найбільш важливі, яскраві теми, думки, проблеми головних героїв,  особистісні особливості авторів.

На початку роботи це допоможе починаючому бібліотерапевту звертати увагу читача на відповідні тексти. Бажано мати більшість книг в окремій бібліотечці для того, щоб читачі могли легко знайти цю книгу за відсутності її у власності. Крім того, в таких книгах можна вирішувати читачеві робити позначки на полях, що полегшує діагностику читача.

2. Орієнтування в можливостях бібліотерапії та її жанрів.

     Під час чергової розмови з читачем йому задається ряд питань. Наприклад, "Назвіть п'ять ваших улюблених книг"; "Які книги справили на вас в житті найбільше враження? Чому?"; "Які надали найбільший вплив на вас?"; "Які автори, на вашу думку, найбільш на вас схожі?"; "Персонажі яких книг найбільш схожі на вас?".

3.Составление списка.

     Далі йде складання списку літератури, великого і малого. Навіть якщо бібліотерапія використовується як допоміжний метод, наявність таких списків дозволяє коригувати інші методи впливу.

4. Вироблення системи читання.

     Визначаються жанри, пріоритетні напрямки та кількість книг. Рекомендуючи читачеві книги в бібліотерапевтических цілях, вказується на необхідність врахування трьох наступних принципів:

• ступеня доступності викладу (ступінь складності пропонованої книги);

• герой книги повинен бути читачеві "по плечу";

• максимальна схожість ситуації книги з ситуацією, в якій знаходиться читач.

     Облік останнього принципу особливо важливе при психологічному конфлікті особистісного або міжособистісного характеру.

     В ході бібліотерапії читач веде читацький щоденник. Аналіз щоденникових записів нерідко розкриває процес суб'єктивної інтерпретації художніх творів, заснованих на сприйнятті як активної пристрасній діяльності і може бути використаний в діагностичних цілях для об'єктивної оцінки процесу і ефективності корекції.

     У разі використання бібліотерапії як основного методу передбачається система читання з визначеною послідовністю, тематикою, відпрацюванням прочитаного. Більше уваги звертається на біографічну, світоглядну, спеціальну літературу.

          Бібліотерапія може застосовуватися і як допоміжний метод для рішення приватних задач під час корекційних заходів, що мають вузьку спрямованість: корекція дитячо-батьківських відносин, при емоційно-стресових порушення і т. д.

         Достоїнствами бібліотерапії є: різноманітність і багатство засобів впливу, сила враження, тривалість, повторюваність, інтимність і ін.

     Бібліотерапія рекомендується дітям та дорослим з проблемами особистісного та емоційного плану, застосовується як в індивідуальній, так і в груповій формі.

      При груповій формі бібліотерапії крім вимог, які враховуються при створенні будь психокорекційної групи, необхідний ще підбір членів групи за ступенем начитаності та читацьким інтересам.

     Складається група з 5-8 читачів, підбираються невеликі за обсягом твори, які читаються під час групового заняття. Потім проводиться дискусія, в результаті якої виявляється структура міжособистісних стосунків групи, визначається ставлення членів групи до читання художньої літератури, у малочитаючих пробуджується інтерес до читання. Люди, висловлюючи своє ставлення до персонажів, проектують своє ставлення до цілого ряду проблем. І це дозволяє їм говорити про свої проблеми в опосередкованій формі. Однією з функцій бібліотерапії може бути надання додаткового матеріалу для дискусії. Бібліотерапія може також служити методом непрямої діагностики.

     Психокорекційні процеси при бібліотерапії умовно можна розділити на неспецифічні і специфічні. Неспецифічні процеси характеризуються широтою. універсальністю свого впливу на всю особистість і на конкретні зміни в цілому, переважно через всю особистість. Це заспокоєння, задоволення, радість, відчуття впевненості в собі, віра у свої можливості, задоволення собою; досить загальна психічна активність.

1. Заспокоєння. Особистість може заспокоювати спеціально підібрана публіцистична, художня література. Читання такої літератури приводить читача в стан спокою, умиротворення.

2. Задоволення. Люди з проблемами відчувають себе відокремленими від світу своєю проблемою і обмежені в отриманні задоволення з цього світу. Читання гарної книги, особливо якщо книга досить складна або динамічна, дає особистості необхідне додаткове задоволення.

3. Почуття впевненості в собі, віра у свої можливості у особистості виникає при читанні біографії, автобіографії, спогадів, листів видатних людей і читанні книг, де персонажі з важкою долею тим не менше з гідністю виходять з досить складній життєвій ситуації.

4. Більшість літературних жанрів можуть викликати високу психічну активність, яка стимулює нормальні і захисні психічні реакції, пригнічуючи негативні, що сприяє зникненню травмуючих переживань.

    Цей вид бібліотерапії використовується як доповнення до інших методів, що застосовуються в роботі з даною особистістю. Зазвичай неспецифічна бібліотерапія включає в себе певний, добре відомий список малих книг, досить простих, гарантують ясне і легке розуміння проблеми.

З творів художньої літератури і публіцистики підбираються книги, пройняті почуттями гуманізму, м'якості, доброти, інтелігентності.

Для більшої ефективності впливу читачам рекомендується резюмувати прочитані книги, глави, писати резюме "до поліпшеним" варіантам книг або глав. В залежності від проблеми особистості педагог - бібліотекар або рекомендує читачеві строго певний набір книг, або тільки обмежує і звертає увагу читача на певну область літератури.

        Специфічні корекційні процеси характеризуються більш вузької спеціальної спрямованістю на особистість або на якийсь психічний процес: конкретні почуття, діяльність, мислення. Вони більш прості, конкретні і легше регулюються. Це - контроль, емоційна опрацювання, тренування, дозвіл конфлікту.

       Контроль над психічними процесами здійснюється шляхом посилення їх повторенням, відтворенням деталей або ослаблення допомогою аналізу, відтиснення іншими спогадами, емоціями, може змінювати вплив на особистість як при звичайних, так і при сильних переживаннях.

Контроль можна поділити на кілька ступенів:

• розуміння свого становища, вплив на нього гетеро - і аутопсихогенных факторів;

• розуміння власної ролі особистості в розвитку свого стану;

• усвідомлення своїх справжніх відносин до найважливішим життєвим проблемам.

       Читаючи книги, героями яких є яскраві неординарні особистості, які перебувають у трагічних нестандартних ситуаціях, читач може ототожнювати переживання героїв зі своїми власними, зрозуміти багато особистісні особливості, усвідомити свої помилки і подивитися на своє життя очима людини з боку. Література дає читачеві можливість, яку не може дати ні один, навіть самий досвідчений педагог - ґрунтовно, не поспішаючи, в інтимній обстановці дізнатися, зрозуміти, навчитися аналізувати і, отже, контролювати своє емоційне ставлення та свої реакції.

 Емоційна опрацювання. Основне значення - допомагає людині проявляти особисті емоції, порівнювати їх з емоціями інших людей за підтримки і корекції з боку психолога. Це дозволяє особистості навчитися більш оптимальним реакцій і дій, допомагає уникати занадто бурхливих, слабких або змінених емоційних реакцій.

Тренування. Програючи в уяві діалоги, альтернативне (порівняно з дійовими особами твору) поведінку, враховуючи свої особливості (недостатньо досвіду, сором'язливість тощо), особистість отримує знання про альтернативні способи переживання, про інших можливих формах поведінки. При цьому його ніхто не засуджує, він уникає оцінного підходу.

Дозвіл конфлікту. Це своєрідний синтез контролю, емоційної опрацювання і умінь, отриманих в результаті тренування в застосуванні до конкретної життєвої ситуації. Читання книг, сюжет яких збігається з сюжетами життя читача, дозволяє йому бачити можливі шляхи виходу із ситуації і емоційно на них відреагувати, що веде інколи до вирішення емоційного конфлікту.

    Цей вид бібліотерапії відрізняється більшою інтенсивністю, більш активним керівництвом з боку педагога. Практично це виглядає наступним чином: вчитель (бібліотекар) складає список літератури, найбільш актуальним для особистості, у відповідності з його проблемами, труднощами, цілями, особистісними особливостями; літератури, стимулюючої усвідомлення характеру труднощів, причин труднощів, які спричинили дисгармонію, і т. д.

     Читач перед читанням отримує інструкцію: що із запропонованого списку вимагає його особливої уваги, що може бути опущено, що з прочитаного необхідно буде порівняти зі своїм досвідом, що слід негайно перевірити на практиці.

    Після того, як читач прочитає книгу, проводиться бесіда: "Що особливо цікаво було дізнатися?"; "Яку користь він з цього витяг?"; "Що викликало сумнів, побоювання?"; "Що залишилося незрозумілим?"; "Як він ставиться до окремим персонажам?"

Аналіз жанрів літератури з точки зору їх можливості в бібліотерапії

Спеціальна література з медицини, психології, психотерапії, педагогіки і т. д. має першорядне значення, так як здатна дати читачеві знання, які йому особливо важливі для стимуляції процесів заспокоєння, контролю і т. д. Авторитет цієї літератури найчастіше ставить її на чолі інших жанрів. Тому бажано, щоб у бібліо-терапевтичному рецептариуме ця література була представлена досить численними творами.

  Основні завдання цієї літератури - давати достатні для правильної оптимістичній орієнтації знання, усувати хибні уявлення про себе, орієнтувати в процесі подолання наявних порушень, стимулювати загальну активність особистості і т. д.

Науково-популярна література. Виконує ті ж функції, що і спеціальна, але призначена для менш підготовлених читачів, для людей з не дуже високим культурно-освітнім рівнем. Її завдання - дати найбільш загальне уявлення про складних областях знання з тих проблем, які відчуває особистість.

Філософська література. Її призначення - допомогти особистості одержати більш цілісного, різнобічне уявлення про себе, про інших, про світ в цілому. Зрозуміти неминучість різниці певного конфлікту між реальним зовнішнім світом і внутрішнім суб'єктивним; між тим. що може бути, повинно бути, і тим, що є. Це розуміння приносить заспокоєння, задоволення багатьом людям. До частини філософської літератури може бути віднесена літературна критика, публіцистика, історія літератури, історія філософії і т. д.

Біографічна та автобіографічна література. Описані у ній яскраві особистості, їхні видатні досягнення і життєві труднощі допомагають особистості швидше і краще зрозуміти себе, використовуючи метод ідентифікації. Нерідко вони діють сильніше, ніж белетристика, тому що описуються реальні факти і реальні події. Найбільш ефективні короткі яскраві біографії, обсягом 50-70 сторінок.

Документальна література завдяки своєму фактографическому характером і зменшеному пом'якшувальному фактору художньої творчості дуже сильно впливає на багатьох людей.

Класична література. Володіє величезними можливостями самого різного впливу і тому відрізняється складністю практичного застосування. Рекомендується користуватися невеликими творами, уникаючи найбільш популярних, оскільки з ними пов'язані певні асоціації, труднощі (типу: вивчалися в школі), які доводиться долати.

Гумористична і сатирична література. Вчить особистість більш широкого і об'єктивного погляду на життя. Суть гумору - виявлення смішних сторін у будь-яких явищах і перетворення їх. Гумор дозволяє читачам більш вільно виражати себе у важких ситуаціях самого різноманітного характеру, вчить технік спілкування, дає можливість зміцнювати впевненість у собі, стимулює позитивні емоції, дефіцит яких є дуже актуальним, і т. д.

Афористична література. Знаходяться в ній найбільш ясні образи, відточені ідеї, парадоксальні, суперечливі, але завжди досконалі у своїй закінченості категоричні образи розсовують межі кругозору читача. Така література легко засвоюється, допомагає вносити порядок у психічну діяльність, динаміку.

Особистість, читаючи таку літературу, звикає спокійніше ставитися до крайнощів, суперечностей, знайомиться з перлинами людської думки.

Фольклор, казкова література. У фольклорі акумульований досвід і світогляд цілих націй, народів, поколінь. Протягом багатовікового усного існування твори фольклору пройшли особливий відбір. Передавалися лише ті казки і міфи, які брало більшість людей і які задовольняли основним психічним потребам людей. Наявність ідеалів добра, правди, справедливості, простоти несе величезний психотерапевтичний заряд. Використовується в специфічній роботі з дітьми для усвідомлення ними труднощів, для поліпшення контакту з батьками, у жіночій терапії і т. д.

Науково-фантастична література. Ця література відрізняється від будь-якої іншої виходом за межі звичайного, характерного, буденного. Доводячи до крайнощів деякі властивості людини, ситуації, відносини, фантастична література дозволяє краще зрозуміти і прийняти крайності своїх відчуттів, почуттів, стимулює активність і уяву особистості.

Детективи та пригодницька література. Детективи та пригодницька література займає особливе місце в бібліотерапії завдяки цілому ряду своїх особливостей, таких як популярність, легкість, дохідливість; узагальнення багатьох повсякденних життєвих явищ.

Особистість - така ж жертва, для нього також конденсуються повсякденні явища.

У детективі велика увага приділяється негативним почуттям, тренування інтуїції. Велике значення має таємничість як спосіб підтримки інтересу. Детектив спонукає читача до ризику, аналітичного мислення, винахідливості, дозволяє виключити його з реальної ситуації та включити в фантастичну, де особистість відчуває особливе почуття захищеності.

Драматургія. При читанні п'єси читачеві нерідко доводиться більшою мірою ототожнювати себе з чинним особою, ніж при читанні книги. П'єса може навчити особистість діалогу, правилами спілкування, особливо тих, хто відчуває проблему в особистісному спілкуванні. П'єса залишає читачеві більше свободи для творчості, самостійності, розвитку уяви.

Педагогічна література. Широко застосовується поряд зі спеціальною науковою літературою для корекції формування різних якостей у батьків, педагогів, людей, які відчувають проблеми у відношенні з людьми молодше їх у поколінні.

Юридична література. Дає можливість особистості розібратися в причинах багатьох видів неправильного поведінки, як власного, так і оточуючих, оцінити ступінь девіантності поведінки.

Вузкопрофесіональна література. Така література може дати дуже цінний матеріал завдяки можливості перенести досвід високого професіоналізму у практичну психологію, побутові ситуації.

Випадкова література. У процесі діагностики виявляються книги, які справили на особистість особливе враження з тих чи інших причин. Такі книги є особливо диагностичными. Особистість, аналізуючи з психологом, педагогом причини їх високої впливу, може прийти до усвідомлення власних проблем.

Багато з цих методів, які широко поширені і можливо активно вами використовуються.

       У своїй роботі бібліотекаря я також використовую арт-терапію з дітьми шкільного віку та дорослими: батьками і педагогами. Ця робота ведеться у двох формах: пасивній та активній. При пасивній формі ми споглядаємо чужі твори: розглядаємо картини, читаємо книги, прослуховуємо музичні композиції. При активній формі самі створюємо продукти творчості: малюнки, поробки, казки і т. д.(рукописну книгу)

Найбільш часто при роботі з дітьми застосовують такі види бібліотерапії:

Казкотерапія – метод, що використовує казкову форму для розвитку творчих здібностей, вдосконалення взаємодії з навколишнім світом. Перебуваючи в казці, дитина взаємодіє з казковими героями і, як у житті, шукає шляхи вирішення проблем.

Бібліотерапія – вплив на дитину з допомогою читання спеціально підібраної літератури з метою нормалізації її психічних процесів.

Музична терапія. Музикотерапія дуже ефективна в корекції порушення спілкування. Контакт з допомогою музики ненав'язливий, знімає страхи, напруженість.

Лялькотерапія заснована на процесах ототожнення дитини з улюбленим героєм мультфільму, казки або з улюбленою іграшкою, з якими розігруються в особах історії, пов'язані з травмує дитину ситуацією. У лялькотерапії застосовуються різноманітні ляльки: ляльки–маріонетки, пальчикові, варежковые, площинні, ростові і багато інших.

Ліплення (з глини, пластиліну, тіста) також виключно благотворно впливає на нервову систему, знімає напругу і розслабляє. Тісто або глину можна м'яти, катати, стискати, розтягувати, скручувати, рвати на шматки або сплющивать. Всі ці дії відображають різні почуття та емоції.

Найбільш поширена в роботі з дітьми та дорослими ізотерапія, яка дозволяє максимально реалізувати творчі здібності, не має обмежень або протипоказань, є безпечним методом зняття напруги. Це природний шлях зцілення, коли негативні емоції перетворюються в позитивні.

Мета такої роботи не навчити малювати, а допомогти допомогою арт-терапії впоратися з проблемами, що викликають негативні емоції, дати вихід творчій енергії.

При малюванні у дітей відбувається розвиток складних рухів кистей рук і тактильної чутливості, мислення, зорово-моторної координації і окоміру. Цей метод усуває агресивна поведінка, скутість, неврівноваженість, низьку самооцінку, почуття самотності.

Про ефективність ізотерапії в роботі з дорослими можна судити з позитивним відгуками педагогів і батьків, активізації їх участі в заходах, посилення інтересу до результатів власної творчості.

Частина 2: Бібліографічний огляд книг

Робота з підібраними книгами.

Прочитайте ті місця, які справили на вас особливе враження

Прочитайте свій настрій, загадайте бажання

Частина 3: Намалюй свій настрій.

Востаннє всколыхнувшись, тонкі лінії і акуратні штрихи слухняно завмерли, підкоряючись твоїм бажанням і відкриваючи твоєму погляду картину... цілу бурю різних емоцій.

- Я пропоную вам не просто попрацювати у новій техніці, а ще й намалювати свій настрій. Це вправу я застосовую при роботі з дітьми і дорослими з метою встановлення контакту, знайомства, зняття напруги.

Перед вами необхідне обладнання, посуньте його ближче до себе. Перш ніж ви приступите до малювання, спробуйте відчути в якому ви настрої. На що воно схоже? Якого воно кольору? А тепер зробіть так, як вам хочеться.

Це можуть бути кольорові плями, каракулі. Жодна людина не може точно знати, яким вийде його малюнок. Тому відпустіть свою фантазію і довіртеся воді, так Ви отримаєте максимум задоволення від малювання.

Малюють.

Цікаві факти (поки малюють)

Мало хто замислюється про те, що ми з вами, милі жінки, користуємося прийомами арт-терапії в повсякденному житті. Я можу навести кілька прикладів, після яких вам стане все ясно. Наприклад манікюр...

Багато жінок відзначають, що заспокоюються, коли фарбують нігті! Це повільна, кропітка робота, що вимагає повного зосередження. А на кольорі, формі та малюнку на нігтях відображається емоційний стан їх власниці: спокійне або агресивна, бешкетне чи сумний. І воно періодично змінюється, як і манікюр!

Макіяж - це теж творчість по створенню свого зовнішнього вигляду. За допомогою кистей, тіней і олівців жінка може створити агресивний образ, може - наївний і дитячий, суворий або легковажний, стати молодше або старше. Макіяж схоже масці, тільки легше. Яке обличчя ви намалювали собі сьогодні? Експериментуйте з макіяжем і отримуйте задоволення!

Переводите на аркуш паперу.

- Кожна ваша картина унікальна, нікому, навіть вам самим, не вдасться створити точну копію знову.

- Кожна прочитана книга не схожа на попередню. Розвивайте своє творче мислення.

     Якщо вам здалася цікавою дана техніка, ви можете застосувати її в своїй роботі.

      Численні приклади цілющого впливу книг на людину відображені також у художній літературі:

• пропонувалося лікувати нариви на обличчі читанням смішних книг (Еразм Роттердамський);
• приймати по 3-4 сторінки з роману Смолетта або Шопенгауера (В. Ялом "Шопенгауер як ліки");
• лікувати хворобу перегортанням сторінок книги (казки "1001 ночі");
• читати свої комедії злочинцям для виправлення їх натури (Аристофан);
• лікувати нудьгу «... Як чорні думки до тебе прийдуть, Откупори пляшку шампанського Іль перечти „Одруження Фігаро“» (Пушкін).

Я дякую вам за увагу!

  Підготувала:       Соколовська В.В.    зав.бібліотекою Дружківської гімназії

                                                                       «Інтелект»