Виступ на педагогічній раді "Формування в учнів ціннісного ставлення до природи"

Виступ «Формування ціннісного ставлення до природи»

 Сл. 1. На сьогоднішньому етапі складних та динамічних відносин суспільства з навколишнім середовищем бережливе ставлення до природи повинно складати невід'ємну частину загального досвіду кожного громадянина нашої держави. Ключ до вирішення проблеми - в підвищенні рівня екологічної культури суспільства, обмеженні потягу до матеріального надлишку, що формувався тисячоліттями, вдосконаленні людських якостей, розвитку і заохоченні духовного, в його гармонійному поєднанні з матеріальним в кожній окремій особі. І це переводить проблему подолання кризи в галузь освіти.

Сл.2. Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних ісоціальних чинників розвитку.

Ставлення вихованців до природи має специфічні вікові особливості.

Сл.3. Формуючи ціннісне ставлення до природи, необхідно виходити з наступного: головне, щоб дитина зрозуміла, що людина і природа взаємопов'язані, тому турбота про природу є турботою про людину, його майбутнє, а те, що шкодить природі, завдає шкоди і людині. Отже дії в результаті яких руйнується загальний для всіх нас дім, аморальні.

Що ж необхідно робити, враховуючи вікові особливості дошкільнят, до яких можна віднести вразливість і емоційна чуйність, співчуття, співпереживання, які допомагають дитині увійти «до життя іншої живої істоти з середини» писав В. Сухомлинський, відчути чужий біль як свій власний.

Ціннісне ставлення до природи

Початкова школа

Виховні досягнення

Сформованість понять та уявлень про довкілля:

• усвідомлення краси природи як унікального явища в житті людини;
• пізнавального інтересу до природи;
• необхідності гармонійного співіснування людини та природи, відповідального ставлення до неї;
• дбайливого ставлення до природи в традиціях українського народу;

Сл. 4. Наприклад, у минулому році 4 клас брав участь в обласному конкурсі «День юного натураліста».

Сл. 5. Основна школа

Виховні досягнення

5-7 класи

Усвідомлення себе як невід'ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи, взаємозв'язок стану довкілля та здоров'я людей:

- вичерпності природних ресурсів;

- природи як еталонної цінності;

- активної життєвої позиції щодо оздоровлення довкілля;

- ціннісне ставлення до природи;

- усвідомлення своєї відповідальності за домашніх улюбленців;

- розуміння явищ природи, знання народних прикмет;

- бережливе ставлення до природи;

- усвідомлення взаємозв’язку власного здоров’я зі станом екологі.

Сл.6.

Сл. 7 – 12 – характеристика форм і методів виховної роботи.

Сл.13 . Отже, ефективність виховання в підлітків ціннісного ставлення до природи підвищиться за дотримання таких основних умов:

а) забезпечення загальної спрямованості навчально-виховного процесу школи на розв’язання завдань формування в підлітків ціннісного ставлення до природи;

б) інтеграційного підходу до усвідомлення особистістю природних цінностей у процесі викладання природничих і гуманітарних дисциплін та класної й позакласної виховної роботи з учнями підліткового віку;

 в) пріоритетності вибору форм і методів здійснення педагогічного процесу, що володіють значним емоційно-мотиваційним потенціалом впливу на особистість;

 г) формування в підлітків особистісних, екологічно доцільних стратегій поведінки і взаємодії з природою.