Математика в літературній вітальні

Про матеріал

Мета: викликати в учнів здивування математичними мотивами в художній літературі;

формування в учнів високих художніх смаків, пов'язаних зі сприйняттям і переживанням прекрасного;

розширення і поглиблення знань учнів з математики та художньої літератури.

Перегляд файлу

Математика в літературній вітальні

Мета: викликати в учнів здивування математичними мотивами в           1               художній  літературі;

                 формування в учнів високих художніх смаків, повязаних зі     1    1 1               сприйняттям і переживанням прекрасного;

                 розширення і поглиблення знань учнів з математики та художньої   1               літератури.

 

Обладнання: виставка книжок:

                               1). Н.Н. Носов   «Витя Малеев в школе и дома»

                               2). Л. Кассиль «Кондуит и Швамбрания»

                               3). А.П. Чехов «Репетитор»

                               4). Д.И. Фонвизин «Недоросль»

                               5). Л. Кэрролл «Алиса в Зазеркалье»

                               6). Эдгар По «Три воскресенья на одной неделе»

                               7). Л.Н. Толстой «Много ли человеку земли нужно»

                               8). Левшин «Магистр рассеянных наук» ,

 

                           слайди; мультимедійна система. 

 

Хід заходу

Вчитель. Шановні друзі! Сьогодні в нашій літературній залі ми вітаємо «царицю всіх наук», так гордо і по праву можна називати математику .

Ви здивовані?! Математика і література… Який звязок?

Думаю, що наша зустріч змінить ваше ставлення до математики  як науки, доведе, що вона є «царицею», а не «сухою наукою».

Учень. «Красота есть тайна мира, что в искусстве вновь живет.

                Изгони ее из жизни – с ней любовь навек умрёт.

                Вздрогнет всё от отвращенья, ночь людей повергнет в страх,

                И с последним из поэтов всё погаснет в небесах»

                Так сказал поэт. Учёных же Бог вещий одарил

                Пониманием духа мира и гармонии светил…»

 

Вчитель. Ці рядки належать видатному німецькому математику Карлу Вейєрштрасу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Його учениця, перша російська жінка - математик Софія Василівна Ковалевська, поєднала талант математика і письменниці. ЇЇ називали «принцесою науки», «небесною музою».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Послухайте вірш С. Ковалевської.

Учениця.       Если ты в жизни, хотя на мгновенье

                         Истину в сердце своём ощутил,

                         Если луч правды сквозь мрак и сомненье

                         Ярким сияньем твой путь озарил:

                         Что бы в решенье своём неизменном

                         Рок не назначил тебе впереди –

                         Память об этом мгновенье священном

                         Вечно храни, как святыню, в груди.

                         Тучи сберутся громадой нестройной,

                         Небо покроется черною мглой,

                         С ясной решимостью, с верой спокойной

                         Бурю ты встреть и померься с грозой?

Вчитель. Софія Василівна Ковалевська написала романи «Нігілістка», «Сестри Раєвські», драму «Боротьба за щастя», твір автобіографічного характеру «Спогади дитинства».

   Багато віршів присвячено великим вченим – математикам.

   З імям французького математика Рене Декарта повязане відкриття методу координат. Автор сучасних шкільних підручників з алгебри та геометрії

 Г.П.  Бевз так написав про його відкриття.

Учень.  Він числа і фігури обєднав,

               А лінії й рівняння ототожнив,

                І людству метод найпотужний дав -

               Такий, що знає нині його кожний.

               Він з геометрією алгебру здружив,

               Обох подвоївши можливості і силу.

               Достойно геній шану заслужив –

               Творець нового методу і стилю.

 

Вчитель. Серед присутніх в залі, я думаю, немає людини, яка б не знала відому теорему Піфагора.

Учень.  А. фон Шаміссо.        Про теорему Піфагора.

                                           Як істину відкрив – сіять їй вічно,

                                           Вона нам – найнадійніша опора:

                                           Так в давній теоремі Піфагора

                                           Й донині бездоганно все й логічно.

                                           Богам дарунок щедрий був й незвичний

                                           За те, що осяйнуло його вчора:

                                           Чекала сто биків розправа скоро,-

                                           В віках луна їх рев жертовний зично.

                                          Відтоді бики жахаються й тремтять,

                                          Як істину нову явля прогрес,

                                          Безсилі їй на перешкоді стать,

                                          Й зливається їх рев в жалібний хор,-

                                          Знов давній страх той в жилах їх воскрес,

                                          Що в них колись вселив ще Піфагор.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель. Натхнення в математиці знаходив і поет В. Брюсов. Так виникли витончені поетичні твори: «Мир N измерений», «Бесконечность»,  «К портрету Лейбница», «Числа» та інші.

 

Учениця.  Вам поклоняюсь, вас желаю, числа!

                    Свободные, бесплотные, как тени,

                    Вы радугой связующей повисли

                    К раздумиям с вершины вдохновенья!

Вчитель. Ці слова пролунали як гімн математиці.

   Наш кореспондент записав інтервю з одним із великих математиків середньовічного Сходу Омаром Хайямом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень - кореспондент. Вельмишановний Омаре Хайяме! Ми, старшокласники, школи №2, звертаємось до Вас із проханням: «Дозвольте поставити Вам кілька питань, щоб більше дізнатися про Вас»?

Голос. Пожалуйста. Спасибо вам, друзья, что стремитесь к познанию, старайтесь расширить свой кругозор.

Кореспондент.  Чим ви захоплювались у молодості?

Голос.  Я увлекался астрономией, математикой, позже  заинтересовался географией, философией, поэзией.

Кореспондент. Назвіть, будь-ласка, Ваші найбільш важливі математичні праці?

 

Голос. Первое – «Трудности арифметики». Затем - «Трактат о доказательствах проблем ал-джебры и ал-мукабалы». В ней я классифицировал  уравнения и изложил решения уравнений 1-й, 2-й и 3-й степеней.

   На мой взгляд, оригинальная теория параллельных прямых дана в «Трактате об истолковании темных положений у Евклида»

Корреспондент. На жаль, перший Ваш твір до нас не дійшов. Ким Ви працювали?

Голос. Многие восточные правители приглашали меня стать придворным ученым. Благодаря покровительству одного из министров, я стал придворным астрономом и советником  Мелик – шаха. Мне была предоставлена крупнейшая обсерватория Ближнего Востока.

Корреспондент. Ми, сучасні школярі, знаємо вас як поета. Ви створили близько 400 оригінальних віршів із чотирьох рядків. Що це за вірші?

Голос. Это рубаи, один из самых сложных жанровых форм таджикско-персидской литературы. Объем рубаи – 4 строки, 3 из которых рифмуются между собой. В них, молодые люди, вы найдете ответы на сложные жизненные вопросы. Дерзайте, друзья!

Кореспондент. Дякую!

 Вчитель. Пропоную послухати декілька рубаі.

Учні читають вірші.

                    1). Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало.

                         Два важных правила заложены для начала:

                         Ты лучше голодай, чем что попало есть,

                         И лучше будь один, чем вместе с кем попало!

 

2). Не смотри, что иной выше всех по уму,

А смотри, верен слову ли он своему,

Если слов он своих не бросает на ветер –

нет цены, как ты сам понимаешь, ему.

 

                      3). И с другом, и с врагом ты должен быть хорош.

                            Кто по натуре добр, в том злобы не найдешь.

                            Обидишь друга, наживешь врага ты,

                            Врага обнимешь – друга обретешь!

 

Вчитель. Дійсно, мудрі поради, друзі!

   Згадайте, що писав про геометрію видатний російський поет О.С. Пушкін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель. А чи знаєте ви, що існують вірші у вигляді геометричних фігур.

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель. Ми спостерігали математику в поезії. Багато письменників любили математику так само,  як і літературу.

   Автор «Червоної Шапочки» Шарль Перро написав казку «Любов циркуля і лінійки».

   Автор «Війни і миру» Л.М. Толстой написав підручник арифметики. Він вважав, що людину можна оцінити дробом, знаменник якого є те, що вона думає про себе сама, а чисельник – те, що про неї думають інші.

До речі, про дріб і не тільки…

Інсценівка.

                                          Чехов А.П. «Накануне поста».

Пелагея Ивановна (будит своего мужа). Павел Васильевич! А Павел Васильевич! Ты бы пошел позанимался со Степой, а то он сидит над книгой и плачет. Опять чего-то не понимает!

Павел Васильевич (поднимается, крестит зевающий рот). Сейчас, душенька! (Идет в детскую. Тут за столом, покрытым пятнами, сидит Степа, гимназист второго класса с капризным выражением лица и с заплаканными глазами. Приподняв колени почти до подбородка и охватив их руками, он качается, как китайский болванчик, и сердито глядит в задачник).

Павел Васильевич (подсаживаясь к столу). Учишься? Так, братец ты мой… Погуляли, поспали,  блинов покушали, а завтра сухоядение, покаяние и на работу пожалуйте. Всякий период времени имеет свой предел. Что это у тебя глаза заплаканные? Зубренция одолела?  Знать после блинов противно науками питаться? То-то вот оно и есть.

Пелагея Ивановна(из другой комнаты). Да ты что там над ребенком смеешься? Чем смеяться, показал бы лучше! Ведь он завтра опять единицу получит, горе моё!

Павел Васильевич (спрашивает  у Степы). Ты чего не понимаешь?

Стёпа. Да вот… деление дробей! Деление дроби на дробь.

Павел Васильевич. Гм… Чудак! Что же тут? Тут и понимать нечего. Отзубри правило, вот и всё. Чтобы разделить дробь на дробь, то для этой цели нужно числителя первой дроби помножить на знаменателя второй, и это будет числителем частного… Ну-с, засим знаменатель первой дроби…

Степа (перебивает). Я это и без вас знаю! (сбивает щелчком со стола ореховую скорлупу). Вы покажите мне доказательство!

Павел Васильевич. Доказательство? Хорошо, давай карандаш. Слушай.  Положим нам нужно семь восьмых разделить на две пятые. Так-с. Механика тут в том, братец ты мой,  что требуется эти дроби разделить друг на дружку… Самовар поставили?

Степа. Не знаю.

Павел Васильевич. Пора уже чай пить… Восьмой час… Ну-с теперь слушай. Будем так рассуждать. Положим нам нужно разделить семь восьмых не на две пятых, а на два, т.е. только на числитель. Делим. Что же получается?

Степа. Семь шестнадцатых.

Павел Васильевич. Так. Молодец. Ну-с, штукенция в том, братец ты мой, что мы… что, стало быть, если мы делим на два, то… Постой, я сам запутался. Помню, что у нас в гимназии учителем арифметики был Сигизмунд Урбаныч, из поляков. Так тот, бывало, каждый урок путался. Начнет теорему доказывать, спутается и побагровеет весь, и по классу забегает, точно его шилом кто-нибудь в спину, потом раз пять высморкается и начнет плакать. Но мы, знаешь, великодушные были, делали вид, что не замечаем. «Что с вами, спрашиваем Сигизмунд Урбаныч? У вас зубы болят?» И скажи, пожалуйста, весь класс из разбойников состоял из сорвиголов, но понимаешь ты, великодушные были! Таких маленьких, как ты, в мое время не было, а все верзилы, этакие балбесы, один другого выше. К примеру сказать, нас в третьем классе…

Пелагея Ивановна (прерывает). Идите чай пить!

 

Вчитель. Ця сценка змушує замислитися і не тільки з приводу математики.

   Автор всесвітньо відомих книжок «Аліса у країні див» та «Аліса у Задзеркалії»- видатний англійський письменник Льюіс Керрол, справжнє ім’я якого Чарльз Людовидж Доджсон, був професором математики Оксфордського університету. Його книжки про пригоди Аліси – улюблені твори маленьких і дорослих у багатьох країнах.

   Коли англійська королева Вікторія вперше прочитала книгу про Алісу, вона була в такому захопленні, що наказала негайно скупити і привезти їй все, що написав автор цієї книжки, її наказ було виконано з точністю – наступного дня перед королевою лежала купа… наукових праць з математики.

Пропоную задачу Льюїса Керрола .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


                                                                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель. Друзі! Вдома, коли ви читали твори українських, російських та зарубіжних письменників, то знайшли там чимало цікавих задач, а деякі навіть розвязі. Прошу надати результати ваших пошуків.

 

Учні представляють знайдені задачі

Л.Н. Толстой. Рассказ «Много ли человеку земли нужно?» (о крестьянине Пахоме, покупавшему землю у башкирцев).

Жюль Верн. Роман «Таинственный остров» (измерение высоких предметов).

Джонатан Свифт. «Путешествие Гулливера» (о простых отношениях. Во сколько раз Гулливер съедал за обедом больше, чем лилипут?).

А.П. Чехов. «Каникулярные работы институтки Наденьки ІV».

Н.В. Гоголь. «Тарас Бульба», «Ночь перед рождеством».

А.С. Пушкин. «Повести Белкина», «Скупой рыцарь»

Д.М. Достоевский. «Недоросль».

Вчитель. Сподіваюсь, що ви переконались, що математика і література – два могутніх знаряддя пізнання світу. Поєднання літератури і математики вносить гармонію і красу у світ.

 

Учениця.

Гимн математике

 

                                      О математика! Тебе пою я славу!

                                      Тебя считают все царицею по праву.

                                      Ведь без тебя и шагу не ступить,

                                      И не отправиться в далекий путь.

                                      И дело тут не только в вычисленьях,

                                      Хоть в жизни им цены нет, без сомненья.

                                      Но, главное – ты делаешь людей

                                      Настойчивей, прилежней и умней.

                                      Ты учишь мыслить – в этом суть твоя!

                                      Законы познавая бытия,

                                      Без математики никак не обойтись.

                                     Как лезвие, отточишь нашу мысль,

                                     Ум сделаешь ты светлым, четким, ясным!

                                     И мир в гармонии покажется прекрасным!

                                             О.В. Панішева

Вчитель. Дякую за участь, за увагу.

Міркуйте! Фантазуйте! Творіть!

 

docx
Додано
26 серпня 2018
Переглядів
1220
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку