Матеріал для друку "Лікарські рослини"

Знайомтесь, лікарські рослини!

Калина звичайна, червона калина (лат. Viburnum opulus); місцеві назви: карина, калена, калини. Росте на всій території Україні, особливо в поліській та лісостеповій зонах. Лікарська, харчова, вітамінозна, медоносна, фарбувальна і декоративна рослина. У науковій медицині застосовується кора калини (лат. Cortex Viburni) як кровоспинний засіб при внутрішніх кровотечах, особливо маткових, як заспокійливий — при істерії, а також знижує кров'яний тиск. Плоди використовують як сечогінний і вітамінний засіб, при шлункових і простудних хворобах. У народній медицині кору застосовують при простуді, носових кровотечах; сік — при горлових простудах, кашлі, хворобах шкіри (настій плодів калини п'ють проти фурункулів, екземи, різних висипів на тілі). Квітки і плоди — при склерозі, туберкульозі легень, гіпертонії, захворюванні нирок, серцевих хворобах і як потогінний засіб. Є дані про позитивний вплив плодів при лікуванні ракових захворювань (сік з плодів калини з медом використовували в народній медицині для лікування раку молочної залози, для профілактики раку шлунка при гіпоацидному гастриті[9]), діатезу, виразки шлунка. У дерматології й косметиці свіжий сік плодів є добрим засобом проти вугрів, висипів та пігментних плям на обличчі[9].

Рома́шка лі́карська (Matricaria recutita, або Matricaria chamomilla, або Chamomilla recutita[1]) — вид з родини Айстрових. Однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом. Латинська назва роду утворена від грецького слова, що означає «мати» (очевидно, пов'язана з лікувальними властивостями саме цієї рослини). Відбувається таке покращення тому, що ромашка: Природний антиоксидант завдяки поєднанню флавоноїдів та вітаміну С. Натуральний абсорбент, який виводить токсини і продукти розпаду клітин. Протизапальний та дезинфікуючий засіб. Покращує регенерацію. Вирівнює структуру шкіри, розгладжує зморшки. Протидіє старінню. Загоює рани та має заспокійливу дію.

Медичне застосування. Лікарською сировиною є листки. У медичній практиці — як болезаспокійливе і для зубних полоскань. З олії одержують ментол, який міститься у багатьох лікарських препаратах як дезинфікуючий і протизапальний засіб. Листки м'яти приписують для поліпшення травлення (у зборах), як жовчогінне, проти спазмів кишківника і нудоти. Майже аналогічно використовується настоянка м'яти. На основі настоянки м'яти, м'ятної олії й ментолу виготовляють комплексні препарати: болезаспокійливої дії при невралгії; для лікування: заспокійливі препарати при неврозах серця, тахікардії, безсонні — Корвалол, Корвалдин, Валокормід, краплі Зеленіна, Валідол. Перце́ва м'я́та (Mentha piperita)

Айстра альпійська (Іванок) (Aster alpіnus)Для виготовлення лікарських форм використовують суцвіття, які збирають на початку цвітіння. У суцвіттях айстри альпійської містяться речовини, що мають протизапальні властивості, відхаркувальні. У народній медицині вживають настій суцвіть Айстри альпійської при кашлі, ломоті в кістках, бронхітах, при золотусі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, туберкульозі легень. Зовнішньо - настій айстри при захворюваннях шкіри (дерматит, екземах)

АЛТЕЇ КОРЕНІALTHAEAE RADICESАлтей аптечний, проскурник, проскурняк. Назва рослини походить від грецького althaia — назви цієї рослини у Теофраста і Діоскорида. ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ КОРЕНІВ АЛТЕЇКорені алтеї мають властивості: пришвидшувати та покращувати регенерацію тканин; стимулювати та полегшувати процес відхаркування; знімати запалення; пом’якшувати наліт, який виник унаслідок запалення; обволікати подразнену слизову оболонку. Алтею використовують: як засіб для регенерації та загоєння ран при захворюваннях шкіри; як максимально ефективний засіб від кашлю; у якості пом’якшувального засобу при запаленнях горла, зокрема при ларингіті; при захворюваннях, пов’язаних із подразненням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, корені алтеї для шлунку служать обволікаючим засобом. Особливості дії: ефект посилюється з підвищенням кислотності шлункового соку; у боротьбі із зайвою вагою. Корені алтеї для схуднення є дуже популярним засобом. Вони мають здатність знижувати апетит, створювати відчуття ситості, покращувати перистальтику. КОРЕНІ АЛТЕЇ ВІД КАШЛЮАлтея полегшує відхід мокроти, зменшує запалення дихальних шляхів та горла. Тому її використовують при бронхіті, запаленні легень, коклюші. Обволікаючі властивості алтеї допомагають зняти почервон

Шипшина регулює згортання крові та проникність кровоносних судин, поліпшує регенерацію, стимулює вироблення колагену. Відновлює захисні властивості організму, зміццнює активізує кровотворні процеси та обмін речовин. Зміцнює фізичну працездатність і стимулює розумову діяльність. Знижує рівень холестерину в крові та розчиняє холестеринові бляшки. Має антиоксидантні та жовчогінні властивості. Перешкоджає утворенню згустків крові та каменів у сечовій системі, знімає напруження стінок судин, стимулює фібриноліз, поліпшує роботу печінки. Має антигістамінну, спазмолітичну, бактеріостатичну дію.

Плоди глоду — ботанічний кардіотонік, тому що його лікувальні властивості пов’язані з можливістю відновлювати та підтримувати тонус серця. Настої на їх основі застосовують як лікувальний засіб при захворюваннях серця та судинної системи. Як відновлювальний засіб чай та настій можна вживати людям, які пережили інфаркт міокарда. Добре допомагають ягоди глоду молодим людям, які часто переживають стресові ситуації: чай, відвар чи настій заспокоює нервову систему, знімає надмірну напругу, розслабляє. Глід також допоможе позбавитися від проблем системи травлення, таких як діарея, біль у животі, панкреатит, гастрит. Наприклад, при панкреатиті ягоди глоду у чистому вигляді жують після їжі. Чай із ягід глоду при регулярному вживанні сприяє профілактиці грипу, посилюючи імунітет в цілому.

У науковій медицині використовують квітки робінії при лікуванні захворювань нирок, сечового міхура, зокрема, сечокам'яної хвороби. У квітках робінії містяться глікозид робінін, ефірна олія. Квітки робінії звичайної заготовляють на початку цвітіння. Суцвіття зривають руками і висушують на горищах або під навісом з гарною вентиляцією.

ЧИСТОТІЛ ДЛЯ ЧИСТОГО ТІЛАТрава чистотіл вже своєю назвою повідомляє нам про те, від чого вона допомагає. Властивість чистотілу очищувати шкіру помітили ще жителі давнини. Великий цілитель Авіценна вважав, що рослина здатна знімати запалення і знищувати мікроорганізми. Місцеві назви — бордун, гладушник, прозорник, бородавник, тощо.

Лікарська, фітонцидна, ефіроолійна, танідоносна, харчова, фарбувальна, медоносна, отруйна рослина. У науковій медицині використовують квітучі верхівки пагонів як протизапальний і тонізуючий засіб при кровохарканні, кашлі, проносах, колітах, хворобах печінки, для укріплення ясен. Лікарські властивості звіробою пов'язані з його досить складним хімічним складом. Трава звіробою містить дубильні, смолисті, фарбувальні речовини, флавоноїди, каротин, вітамін С. Із звіробою звичайного виробляють антибактеріальні препарати, якими лікують гнійні рани, тяжкі опіки, гострі катари дихальних шляхів. У народній медицині звіробій дуже популярний лікувальний засіб, який застосовується при багатьох хворобах: проносах, шлунково-кишкових захворюваннях, хворобах дихальних шляхів, як тонізуючий засіб при серцево-судинних захворюваннях, як кровоспинний — при маткових кровотечах, хворобах печінки, нирок і як глистогінний засіб, при невралгіях, істерії, безсонні, епілепсії, паралічах. Відваром трави миють дітей при діатезах, туберкульозі шкіри, при висипах, наривах, а при хворобах молочних залоз прикладають компреси. Корені рослини застосовують при шигельозі та туберкульозі кісток. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.), місцеві назви: стокровиця, калмицький чай, зілля свєтоянське, заяча крівця тощо — багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних.