Матеріал для підготовки до ЗНО (2019) з історії України: "Архітектурні споруди ХХ-ХХІ ст."

Будинок з химерами в Києві.

1901–1903 роки.

Архітектор В. Городецький

Цегляна споруда з прикрасами міфологічних та мисливських сюжетів, є головною архітектурною спорудою раннього неоготичного стилю Києва, столиці України. Свою назву отримала завдяки скульптурним прикрасам, тематика яких — тваринний наземний та підводний світи, атрибути полювання, міфічні істоти.

Розташована по вулиці Банковій, 10. Архітектор — Владислав Городецький, який збудував її у 1901–1903 роках як прибутковий будинок із помешканням для своєї родини. Місце для будови обрав над крутим урвищем на Банковій вулиці. Скульптурні прикраси за власними ескізами виконав скульптор Еліо Саля.

На першому та другому поверхах резиденції Глави держави розташовані службові кабінети працівників Головного департаменту Державного протоколу та Церемоніалу Адміністрації Президента України. У будинку є зала для вручення вірчих грамот, урядова зала для підписання документів та мала зала для переговорів, приміщення для брифінгів та кімната для проведення урочистих святкових прийомів.

Будинок Полтавського губернського земства. 1903–1908 роки

Архітектор В. Кричевський:

Будинок Полтавського земства. Фото поч. ХХ ст.:
 

Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові 1905–1906 роки

Архітектор І. Левинський

Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові. Фото поч. ХХ ст.:
 

Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1928 роки.

Архітектори С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець
 

. Вигляд з висоти пташиного польоту:
 

Де́ржпро́м або Буди́нок Держа́вної промисло́вості — перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1926—1928 років. Споруда розташовується на центральній площі міста Харків — площі Свободи. Будівлю планували виразити як досягнення УСРР і дали назву «Будинок державної промисловості»; цим словосполученням було підкреслено девіз індустріальної країни.

Через деякий час назва скоротилась до «ДДП», хоча зустрічалися й такі скорочення як: «Дімдержпром» і «Будинок Держпромисловості». У момент спорудження це був один з найбільших та найвищих в СРСР (за іншими даними, в Європі) хмарочос.

Будівля Верховної Ради УРСР в Києві. 1936–1939 роки.

Архітектор – Чмутіна Н.Б., під керівництвом Заболотного В.Г.

Фото 50-х років ХХ ст.:
 

Буди́нок Верхо́вної Ра́ди — споруда в Україні побудована 1939 року за проектом архітектора Володимира Заболотного. Будинок українського парламенту використовується для проведення засідань Верховної Ради України. Розташований на  вулиці М.Грушевського, 5, місто Київ. Стиль – українська класика.

Будинок спроектовано у строгій прямокутно-симетричній формі, невисоким — лише три поверхи. Його увінчує купол з металу і скла. Скляний купол з освітлювальним плафоном забезпечує приміщення природним світлом. Діаметр плафона близько 16 метрів. У центрі його розміщено кришталеву люстру, що за формою нагадує соняшник, мотив якого часто використовується в українському народному мистецтві. На основі національних мотивів в освітлювальний плафон зали введено кольорове скло. Пласка покрівля сучасної споруди додає їй композиційної гармонії.

25 лютого 2014 року зi шпиля будiвлi Верховної Ради була демонтована бронзова зiрка. Депутати вирiшили недоречним знаходженя радянського символу на будiвлi парламенту України. Через рiк, 29 жовтня 2015, на шпилi була встановлена центральна фiгура державного гербу — золотий тризуб великого князя Володимира.