Матеріал до дня української писемності.

                  Матеріал до Дня української писемності

 

                                     Вислови про мову

1. Хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати повагу

   до себе. (О. Гончар)

 

2. Коли забув ти рідну мову -

    біднієш духом ти щодня. (Д.Білоус)

 

3.   Україна - це милозвучна рідна мова, мамина колискова, вишитий рушник,

    задушевна лірична пісня. Народна мудрість говорить: " Рідна мова дорога

    людині, як саме життя".

       Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ані людської  

    вихованості, ані духовної культури.

       Мову чудову дав нам народ і наказав пильно, свято оберігати її чистоту.

 

 4.   Україна - це історія народу, який протягом багатьох віків боровся за свою

    свободу і незалежність. Вона своїми справами довела всьому світу, що є

    такий народ-українці: талановитий, працьовитий, мудрий, є у них своя

    мова - українська.

 

5.  Рідна мова - це музика й малювання, це все духовне життя людини. Мова-

    втілення душі. Чим багатша думка, тим багатша мова.

    Мова - геніальний код нації, її культура, самобутності.

    Мова - це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі

    плекаємо її.

 

6.   Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива

    схованка людського духу, цього багата скарбниця, яку народ складає і

    своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (П. Мирний)

 

7.   Мова - це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за

    тисячоліття... У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба

    шанувати, берегти і розумно збагачувати... ( К. Кропива)

 

8.   Мужай, прекрасна наша мова, живи, народу віще слово, цвіти над нами

    веселково, як мир, як щастя, як любов. ( М. Рильський).

              

                                        Вірші

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів:

Це квітка ніжна і чудова

широких батьківських степів.

" Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема". ( В. Сосюра)

Хай звучить сьогодні рідна мова

І до нас вертається здаля.

Світле, чисте українське слово

Вперше вимовляє немовля:

Мама, тато, сонечко, родина -

Наймиліші серденьку слова,

в них вмістилась ціла Україна,

Пісня солов"їна ожива.

                                           Н.Лебідь

Свято рідної мови -

Не байдужі промови,

Не пусті балачки,

А пісні величаві

Віри, доблесті, слави,

Що плекали віки.

Це надія і ласка,

Це бабусина казка,

Це для хворого ліки.

Свято рідної мови -

Це Тарасове слово,

Що не змовкне повіки!  ( М. Петренко)

 

Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжносяйні, як зірки.

Є слова, як жар, пекучі

І отруйні, наче чад...

В чарівне якесь намисто

Ти нанизуєш їх в ряд...

 

О слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між них левиний рев... ( О. Олесь)

 

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її,  вічно живу і нову,

і мову її солов"їну. ( В. Сосюра)

 

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. ( А. Малишко)

 

Її незмріяно багату, дзвінку і ніжну і завзяту,

Як день сьогоднішній чудовий,

Люблю, люблю вкраїнську мову. ( А. Малишко).

 

Слова- це крила ластівки, вона їх почуває, але без них не може злетіти.

( З народного)

 

 

                                Прислів"я та приказки

1. Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

2. Слово- не стріла, а глибше ранить.

3. Гостре словечко коле сердечко.

4. Більше діла, менше слів.

5. Хто мовчить, той двох навчить.

6. Слово- не полова, язик- не помело.

7. І від солодких слів буває гірко.

8. Добре слово варте завдатку.

9. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

10. Не перо пише, а розум.

11. Слово та розум - краса людини.

12. За рідний край-хоч помирай.

 

                                 Диктант (списування)

   Мово рідна! Ти нескінченна, могутня, глибока.

   У тобі мудрість віків і пам"ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху...

   У тобі, мово, неосяжна душа народу - його щирість, радощі і печаль, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його...

   Люблю зажуру пісень твоїх і музику слів твоїх.

   Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку. Люблю твою ніжність, ласкавість, лагідність...

   Ти є Правда, Добро і Краса нашого народу. ( За С. Плачиндою)