До розіграшу
залишилось:
22 дні
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Матеріал до уроку хімії "Виробництво миючих засобів"

Про матеріал

Матеріал до уроку хімії "Виробництво миючих засобів" можна використовувати не тільки на уроках, а й на факультативних заняттях. У ньому подано інформацію про виробництво таких побутових засобів як зубна паста, мило та пральний порошок. Доречно вставити демонстрацію відео "Мыло. Как это сделано", "Как делают зубную пасту" тощо, що є у вільному доступі.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Виробництво миючих засобів Хімія в побуті

Номер слайду 2

Якими засобами ми користуємось кожен день? Зубна паста Мило Пральний порошок

Номер слайду 3

Зубна паста Зубна паста — желеподібна маса (паста або гель) для чищення зубів. Раніше її готували на основі крейди, сучасні зубні пасти в основному виготовляють із силікатів. Перша згадка про зубну пасту міститься в єгипетському манускрипті IV століття н. е., її рецептом була суміш порошкоподібної солі, перцю, листя м'яти і квіток іриса.

Номер слайду 4

CaCO3, SiO2, Раніше в якості абразиву в пастах використовували карбонат кальцію, але від нього поступово відмовилися, оскільки він не є хімічно інертним і вступає в реакцію з іншими компонентами пасти. До того ж кристалічна структура карбонату кальцію близька до голчастої, а значить травматична для емалі зубів. Зараз його замінили слабкі абразивні агенти — з'єднання кремнію (аеросил, алюмосилікат, діоксид кремнію, гідроксид кремнію, дикальцій фосфат). Спінювання пасти забезпечують поверхнево-активні речовини (ПАР). Найпоширеніші — додецилсульфат натрію, лаурилсаркозинат натрію, бетаїн. Введення ПАР дозволяє звести мікроушкодження зубної емалі при чищенні зубів до мінімуму. До того ж, згідно з численними соціологічними дослідженнями, більшість людей є прихильниками високопінистих зубних паст.

Номер слайду 5

Для утворення однорідної консистенції застосовують єднальні речовини — препарати агару, пектин, декстран, гліцерин, альгінат натрію, натрій карбоксиметилцелюлозу. Активними компонентами зубних паст є речовини, що мають лікувально-профілактичну дію, — лактат алюмінію, фториди, з'єднання з антимікробною активністю, окремі мікро-, макроелементи і полімінеральні комплекси, екстракти лікарських трав, ферменти, прополіс та ін. Ароматизаторами виступають як натуральні, так і ідентичні натуральним сполуки. З натуральних найчастіше використовують ароматні компоненти ефірних олій (терпеноїди) — ментол, тимол, корвакрол, лімонен, сквалени та ін. Використання синтетичних ароматизаторів дозволяє понизити собівартість кінцевого продукту.

Номер слайду 6

Мило Ми́ло — розчинна у воді мийна речовина; як хімічний продукт являє собою відносно складне з'єднання жирних кислот з лугами, а за своєю будовою відноситься до класу солей. Випускається в твердому стані, рідкому, а також у вигляді порошку і гранул.

Номер слайду 7

Мийна дія мила – складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними частинками бруду, нерозчиненого у воді. За хімічною природою мило – це сіль, йонна сполука. Вона містить полярний залишок – COO-Na+ і неполярний радикал R. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи – COONa звернені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали – до неполярних часток бруду. Таким чином, частинки бруду ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.

Номер слайду 8

Історичні джерела вказують на те, що мило виготовлялося ще в стародавньому Шумері в Вавілоні (близько 2800 р. до н. е.). Описи технології виготовлення мила знайдені в Месопотамії на глиняних табличках, що належать приблизно до 2200 р. до н. е. Єгипетський папірус середини другого тисячоліття до нашої ери свідчить, що єгиптяни регулярно милися з використанням мила. Широко використовувались подібні мийні засоби і у Стародавньому Римі.

Номер слайду 9

Пральний порошок Пральний порошок — спеціально розроблений для чищення текстилю мийний засіб, який являє собою суміш хімічних сполук у твердій формі у вигляді порошку, водний розчин яких здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин, і утримувати в ньому.

Номер слайду 10

Мийна суміш, складається з трьох основних інгредієнтів: речовини, контролюючі твердість води (50% за вагою, приблизно), натрійдодецилбензолсульфонат в якості поверхнево-активної речовини (15%), а також відбілювачі (7%).

Номер слайду 11

Шампунь та деякі косметичні засоби

Номер слайду 12

Шампунь Шампу́нь — один з головних і найпоширеніших засобів для догляду за волоссям. Шампунь — це рідка лікарська форма, яка складається з розчинника (вода, екстракти рослинної сировини, спирт, гліцерин тощо), розчинних лужних солей вищих жирних кислот і розчинених в ньому або змішаних з ним діючих, біологічно активних речовин. Компонент, що міститься в найбільшій кількості — вода, у меншій об'ємній кількості поверхнево-активні речовини (ПАР). Також використовують консерванти, ароматизатори, неорганічні солі —хлорид натрію (NaCl) або інші — для підтримки бажаної в'язкості. До складу сучасних шампунів часто входять природні олії, вітаміни або інші компоненти, які, за твердженням виробників, сприяють зміцненню волосся або представляють будь-яку користь для споживачів. Проте експериментальнихпідтверджень цьому не існує.

Номер слайду 13

Історія винайдення Шампунь було винайдено в 1903 році, німецьким хіміком Хансом Шварцкопфом (нім. Hans Schwarzkopf). Він вперше виготовив фіалковий шампунь з логотипом у вигляді чорної голови. Порошковий шампунь Шварцкопфа став першим марочним продуктом в області косметики для волосся. Асортимент шампунів розширився досить швидко і налічував вже вісім видів: жовтковий, ромашковий, кисневий, трав'яний, ланоліновий, березовий, сірчаний і з витяжками рослинних смол. У 1919 році виробництво вийшло на якісно новий рівень, а продукт отримав назву Schaumpoon. Через декілька років компанія Шварцкопф представила новий винахід — рідкий шампунь. 

Номер слайду 14

Косметика Косметика (від грец. κοσμητική — мистецтво прикрашати) — речовина, що використовується для поліпшення зовнішнього вигляду або запаху людського тіла. До косметики входить: креми для тіла, лосьйони, порошки, парфуми, помади, лаки для нігтів, тіні для очей, хімічна завивка, кольорові контактні лінзи, фарби для волосся, лак і гелі для волосся, дезодоранти, дитячі продукти, масла і солі для ванн, масла і багато інших видів продукції. Їх використання має широке поширення, особливо серед жінок в західних країнах. Багато виробників розрізняють декоративну косметику та косметику для догляду за шкірою тіла. Більший попит має саме декоративна косметика.

Номер слайду 15

Історія Перші археологічні свідчення використання косметики були знайдені у Стародавньому Єгипті близько 3500 р. до н.е. Стародавні греки і римляни також користувались косметикою. Римляни і стародавні єгиптяни використовували косметичні засоби, що містили отруйну ртуть і свинець. Древнє царство Ізраїлю також потрапило під вплив косметики, про що свідчить запис в Старому Заповіті - 2 Книга Царів 9:30, коли Єзавель намалювала свої повіки - приблизно 840 р. до н. е. Біблійна Книга "Естер" також описує різні косметичні процедури.

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Номер слайду 18

Дякую за увагу!

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
ppt
Пов’язані теми
Хімія, Матеріали до уроків
Додано
2 січня
Переглядів
409
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку