The history of Donetsk is eventful and full of contrasts. Started from a small mine settlement Hughsofka, the city has grown into a major administrative, scientific, and cultural centre, which was twice granted high state awards for its attainments.
The year of 1869 is traditionally mentioned as the date of founding Donetsk.
In contrast to many other large cities which were born because of the favourable geographical position, Donetsk sprang up and developed because of the mining and metallurgical industry, and rich stores of minerals. In the upper region of the Kalmius River, where the city was located, there were large deposits of coal, and around the settlement of Alexandrovka, founded in 1779, first coal-mines appeared.
In 1866 Russian engineer A. Mevius proved the necessity of building iron workshops on the right bank of the Kalmius River not far from Alexandrovka settlement.
Having estimated all possibilities for making huge profits from cheap coal by cheap labour, foreign concessionaires poured into Donbas. One of them was an English technician-metallurgist John James Hughes.
The arising settlement was named Hughsofka afterthe manager's name. Later Hughsofka was merged with mining settlement Alexandrivka.
Hughsofka Plant (today it is Donetsk Metallurgical Plant) commenced great metallurgy in the southern industrial region. By 1874 Hughsofka Metallurgic Plant ranked the first place in iron-casting among Russia's metallurgical enterprises.
In 1899 Hughsofka Plant smelted almost 17,7 million poods (1 pood = 16,38 kg) of pig iron. On the territory of the settlement there were already nine coal-mines that produced 99,2 million poods of coal per year. The same year Machine-Building and Pig-Iron-Casting Plant (today — Donetsk Machine-Building Plant) was built to produce mining equipment.
In May of 1917, with about 70 000 inhabitants, Hughsofka was given the status of a "city".
In 1924 Hughsofka was renamed Stalino.
In 1932 the city became the capital of Donetsk region (since 1938 — of Stalin region). Industry developed very rapidly. By 1941 in Stalino there were 223 enterprises of Union and republic subordination. Mines gave 7% of all-Union coal, plants — 5% of steel and 11% of coke. The population was 507 thousand people.
During the period of German fascists occupation (from October
1941, up to September 8, 1943) the capital of Donbas was utterly destroyed. The losses inflicted by the enemy exceeded 4 billion roubles.
The first post-war years were times of rapid economic development. Though damages injured to the city by the war were enormous, already by 1949 the pre-war coal output was re-established, and by 1950 the rest of industry was brought up to pre-war standard.
In November of 1961 Stalino was renamed Donetsk.
In April of 1978 the number of the inhabitants crossed million mark and Donetsk joined cities-millionaires.
In June of 1979 by the Decree of Presidium of USSR Supreme Soviet Donetsk received the Order of Lenin for its great attainments in fulfilling the industrialization programme.
Today Donetsk is an administrative centre of Donetsk region, a major industrial, scientific, and cultural centre; an important node of railway and air lines.
Nowadays the city's industrial enterprises give one sixth of gross output of Donetsk region. In Donetsk there are about 150 industrial enterprises and production amalgamations, over 150 construction associations, more than 2000 other establishments and organizations employing about 550 000 people.
Over 20 million metric tons of A-grade coal, about 1,6 million metric tons of iron and more than 1,7 million metric tons of rolled and cast metal products are only the part of average annual output of this industrial city.
Donetsk is also famous for its scientific achievements. Its educational institutions prepare high-skilled specialists not only for various branches of internal economy, but also for different foreign countries. Donetsk scientists are engaged in solving vital problems facing the science today, their efforts are directed by Donetsk Scientific Centre under Ukrainian Academy of Sciences.
Donetsk today boasts of three theatres, a Philharmonic, a Circus, a Planetarium, 80 palaces of culture, clubs and movie-theatres, 29 museums and 500 libraries.
The city is also famous for its athletes. Its stadiums and sporting grounds are often the places for local and international athletic meetings.
Donetsk has become one of Ukrainian most beautiful cities. It is known as "the city of million of roses", and it is really so. Actually Donetsk is the greenest industrial city of the whole world.
VOCABULARY
mine settlement [maɪn 'setlmənt] — шахтарське селище
attainment [ə'teɪnmənt] — досягнення
to spring [sprɪŋ] (sprang) up — виникати, з'являтися
deposit [dɪ'pɔzɪt] — поклад
to commence [ka'mens] — починати
to rank [ræŋk] the place — посідати місце
iron-casting ['aɪən'ka:stɪŋ] — лиття чавуну
to smelt [smelt] — плавити
pig iron [pɪg 'aɪən] — чушковий чавун
to rename [rbneɪm] — перейменовувати
to destroy [dɪs'trɔɪ] — руйнувати, знищувати
loss [lɔs] — збиток, утрата
Supreme Soviet [sju(:)'pri:m 'səuvɪət] — Верховна Рада gross output [gros 'autput] — валовий продукт
rolled metal [rəuld 'metl] — прокат
cast [ka:st] metal — литий метал
QUESTIONS
1. When was Donetsk founded?
2. Who proved the necessity of building iron workshops not far from Alexandrovka settlement?
3. Why did foreign concessionaires pour into Donbas?
4. In whose honour was Hughsofka named?
5. What plant ranked the first place in iron-casting among Russia metallurgical enterprises?
6. When was Hughsofka given the status of "city "?
7. When was Hughsofka renamed Stalino?
8. When did the city become the capital of Donetsk region ?
9. What can you say about the city in 1941?
10. What happened during the period of German fascists occupation?
11. What was Donetsk awarded the Order of Lenin for?
12. What is Donetsk today?
13. How can you prove that Donetsk is a big industrial centre?
14. What is Donetsk also famous for?
15. What can you say about the cultural life of Donetsk?
Донецьк
Історія Донецька багата на події і контрасти. Із маленького шахтарського селища Юзівка місто перетворилося на великий адміністративний, промисловий, науковий і культурний центр. Донецьк двічі був представлений до високих державних нагород задосягнення.
1869 рік традиційно згадується як дата заснування Донецька.
На відміну від багатьох інших великих міст, що виникли завдяки своєму сприятливому географічному розташуванню, Донецьк з'явився і розвивався завдяки наявності гірничої і металургійної промисловості й багатих запасів корисних копалин. У верхів'ї річки Кальміус, де розташоване місто, були великі поклади вугілля, і навколо селища Олександрівка, заснованого 1779 p., з'явилися перші вугільні шахти.
1866 р. російський інженер А. Мевіус довів необхідність будівництва майстерень з переробки залізної руди на правому березі річки Кальміус, недалеко від селища Олександрівка.
Оцінивши всі можливості для одержання величезного прибутку від дешевого вугілля, добутого дешевою працею, іноземні концесіонери вирушили до Донбасу. Одним із них був англійський металург-професіонал Джон Джеймс Х'юджес.
Поселення, що виникло, було названо Юзівкою на честь власника заводу. Пізніше Юзівка об'єдналася з шахтарським селищем Олександрівкою.
Із Юзівського заводу (нині — Донецький металургійний завод імені В. І. Леніна) почалася велика металургія у південному індустріальному регіоні. До 1874 р. Юзівський металургійний завод посідав перше місце з лиття чавуну серед металургійних підприємств Росії.
1899 р. Юзівський завод виплавив майже 17,7 мільйона пудів (1 пуд дорівнює 16,38 кг) чушкового чавуну. На території селища було вже дев'ять вугільних шахт, на яких видобували 99,2 мільйона пудів вугілля на рік. Того ж року був побудований машинобудівний і чавуноливарний завод (сьогодні — Донецький машинобудівний завод імені Ленінського Комсомолу України) для випуску видобувного устаткування.
У травні 1917 р.. налічуючи близько 70 000 жителів, Юзівка дістала статус міста.
1924 р. Юзівку було перейменовано на Сталіно.
1932 р. місто стало обласним центром Донецької області (з 1938 р. — Сталінська область). Промисловість розвивалася дуже швидко. На 1941 р. у Сталіно було 223 підприємства союзного і республіканського підпорядкування. Шахти давали 7 % всесоюзного вугілля, заводи — 5 % сталі і 11 % коксу. Населення становило 507 000 чоловік.
Під час німецько-фашистської окупації (з 21 жовтня 1941 р. до 8 вересня 1943 р.) столицю промислового Донбасу було повністю зруйновано. Втрати, заподіяні ворогом, перевищили чотири мільярди карбованців.
Перші повоєнні роки були роками швидкого економічного розвитку. Хоча збитки, завдані місту війною, були величезними, вже 1949 р. довоєнний видобуток вугілля було відновлено, і 1950 р. інші галузі промисловості досягли довоєнного рівня.
У листопаді 1961 р. Сталіно було знову перейменовано на Донецьк.
У квітні 1978 р. кількість міських жителів перевищила мільйон, і Донецьк приєднався до міст-мільйонерів.
У червні 1979 р. відповідно до Декрету Президії Верховної Ради СРСР Донецьк отримав орден Леніна за великі заслуги у виконанні програми індустріалізації.
Сьогодні Донецьк — адміністративний центр Донецької області, великий індустріальний, науковий і культурний центр, важливий вузол залізничних і повітряних ліній.
Нині міські промислові підприємства дають шосту частину валового продукту Донецької області. У Донецьку близько 150 промислових підприємств і ви-
робничих об'єднань, понад 150 будівельних асоціацій, понад 2000 інших установ і організацій, де зайнято близько 550 000 людей.
Понад 20 мільйонів метричних тонн вугілля класу А, близько 1,6 мільйона метричних тонн заліза і понад 1,7 мільйона метричних тонн виробів із прокату і литого металу — це тільки частина середнього щорічного випуску продукції цього промислового міста.
Донецьк також відомий своїми науковими досягненнями. Освітні заклади міста готують висококваліфікованих фахівців не тільки для різноманітних галузей внутрішньої економіки, але також для різних зарубіжних країн. Донецькі вчені зайняті вирішенням життєво важливих проблем, які стоять перед наукою сьогодні, їхні зусилля спрямовує Донецький науковий центр під керівництвом Академії наук України.
Сьогодні Донецьк пишається трьома театрами, філармонією, цирком, планетарієм, 80 палацами культури, клубами і кінотеатрами, 29 музеями і 500 бібліотеками.
Місто також відоме своїми спортсменами. На його стадіонах і спортивних майданчиках часто проводять місцеві і міжнародні спортивні зустрічі.
Донецьк став одним із найкрасивіших міст України. Він відомий як «місто мільйона троянд», і це дійсно так. Фактично Донецьк — найбільш зелене промислове місто в усьому світі.