Матеріал до уроку на тему «MYKHAILO DRAHOMANOV»

MYKHAILO DRAHOMANOV

Mykhailo Drahomanov was a scholar, civil leader, publicist, political thinker. He was born on September 6,1841 in Poltava gubernia in a gentry family of Cossack origin. He studied at Kyiv University, where in 1864 he became private docent, and in 1873, docent, lecturing an ancient history.

Drahomanov became an early victim of antiukrainian repressive measure by the Russian government and was dismissed in 1875 from the university. In 1876 he settled in Geneva, where he published the journal Hromada (1878—1882), the first modern Ukrainian political journal. He strove to alert European opinion to the plight of the Ukrainian people under tsarism by pamphlets and articles in the French, Italian and Swiss press.

In 1889 Drahomanov accepted a professorship at Sophia University. During his last years he saw the rise of the Ruthenian-Ukrainian Radical party, founded in 1890 by his Galician followers. Drahomanov was their mentor through his intensive correspondence and programmatic articles in the party's organ, Narod. Soon after he had moved to Bulgaria, he developed a heart ailment. He died on 20 July 1895, and was buried in Sophia.

Drahomanov began his scholarly work as an ancient historian. He worked in Slavic, Ukrainian ethnography and folklore. Among his principal works are «Historical Songs of the Little Russian People», «Little Russian Folk Legends and Tales», «Recent Ukrainian Songs and Social Topics».

Drahomanov is known as an outstanding Ukrainian political thinker. His field was constitutional, ethnic, international, cultural and educational issues. Drahomanov insisted on the priority of civil rights and free political institutions over economic class interests and of universal human values over exclusive national concerns. Although, he believed that nationality was a necessary building stone of the whole mankind.

Drahomanov declared himself a socialist. He advanced a program of concrete socioeconomic reforms, he was convinced that in agrarian Ukraine socialism must be oriented towards the peasantry.

QUESTIONS

1.    What was M. Drahomanov?

2.    Where did he study?

3.    Where did he work in 1873?

4.    Why did he settle in Geneva?

5.    What was his field of scholar work?

6.    What were his ideas about socialism?

VOCABULARY

gentry — дрібномаєтне дворянство

to be dismissed — бути звільненим

to strive — намагатися

alert — звернути

plight — положення

mentor — наставник, керівник

heart ailment — хвороба серця

МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ

Михайло Драгоманов був ученим, народним лідером, публіцистом, політичним мислителем. Він народився 6 вересня 1841 р. в Полтавській губернії у родині дрібномаєтних дворян козацького походження. Він учився в Київському університеті, де в 1864 р. став приватним доцентом, а в 1873 р. — доцентом і читав лекції з давньої історії.

Драгоманов став ранньою жертвою антиукраїнських репресій з боку російського уряду, і в 1875 р. він був звільнений з університету. У 1876 р. він переїхав у Женеву, де видавав журнал «Громада» (1878—1882 рр.), перший сучасний український політичний журнал. Він намагався звернути європейську увагу на життя українського народу в умовах царату, публікуючи памфлети у французькій, італійській і шведській пресі.

У 1889 р. Драгоманов став професором Софійського університету. Протягом своїх останніх років він спостерігав підйом російсько-української радикальної партії, заснованої в 1890 р. його галицькими послідовниками. Драгоманов був їхнім наставником через інтенсивне листування і прагматичні статті в друкованому органі партії «Народ». Незабаром після того, як він переїхав у Болгарію, у нього виявили хворобу серця. Драгоманов помер 20 липня 1895 р. і був похований у Софії.

Драгоманов почав свою наукову діяльність із вивчення давньої історії. Він працював у галузі слов'янської, української етнографії і фольклору. Серед його основних робіт є такі, як «Історичні пісні малоруського народу» , «Малоруські народні перекази й оповідання», «Українські пісні про громадські справи».

Драгоманов відомий як видатний український політичний мислитель. Його галуззю були конституційні, етнічні, міжнародні, культурні й освітні питання. Драгоманов наполягав на першості цивільних прав і вільних політичних установ над економічними класовими інтересами і пріоритетів людських цінностей над винятковими національними переконаннями. Він вірив, що національність — необхідний фундамент для всього людства.

Драгоманов проголосив себе соціалістом. Він поліпшив програму конкретних соціально-економічних реформ, він був переконаний, що аграрний український соціалізм повинен бути орієнтований на селянство.