Nathaniel Hawthorne, an American writer born in Salem, grew up with his widowed mother and his books. He attended college and returned to Salem with intentions to be a writer. He published his first novel in 1828, and was disappointed by its failure. Undeterred, he continued his writing career, submitting stories to New England magazines. Several of his stories were compiled into «Twice-Told Tales», whose success established him as a writer in 1837.
Hawthorne was heavily influenced by his Puritan heritage. One of Hawthorne's forefathers was Judge Hathorne, who presided over the Salem witch trials in 1692. Hawthorne carried so much guilt for his ancestor's participation in the infamous trials that he felt compelled to change his last name. Hawthorne's sensitivity to guilt is clearly present in the «Scarlet Letter», as well as some of his other works. Other personal influences reflected in Hawthorne's writing include his love of reading and nature. As a child, Hawthorne was injured in a game of ball and spent several years mostly indoors, owing to the temporary lameness resulting from the injury. It was during this period that he learned to love Shakespeare and the «Pilgrim's Progress» by John Bunyan, as well as other important pieces of English literature. Later, Hawthorne and his family moved to another place to live on some family property in the country. For several years, which he later referred to as the happiest period of his life, Hawthorne spent all his time roaming the forest, hunting and fishing. The freedom he felt in nature is often represented in the «Scarlet Letter».
Later Hawthorne married a woman named Sophia, but didn't seem to have a high opinion of women writers of the time. However, Hawthorne's literary style was so highly stylized and romanticized that he sometimes received the same brand of criticism. Still, Hawthorne was hailed as an insightful writer, who was able to craft novels revolving around such sensitive topics as adultery because of his established reputation as an important author of his time.
QUESTIONS
1. Was Nathaniel Hawthorne an English or an American writer?
2. When did he begin to work?
3. What was the name of his first novel?
4. Why did Hawthorne change the spelling of his surname?
5. What did he do in the last years of his life?
VOCABULARY
widow — удова
intention — намір
heritage — минуле
forefather — предок
witch — відьма
to be injured — бути травмованим
property — майно
to roam — бродити
Натаніель Готорн, американський письменник, який народився в Салемі, ріс з повдовілою матір'ю в оточенні книг. Він відвідував коледж і повернувся в Салем з намірами стати письменником. Він опублікував свій перший роман у 1828 р. і був засмучений його провалом. Не відступившись, він продовжував кар'єру письменника, надсилаючи оповідання в журнали Нової Англії. Декілька його історій були поєднані в «Двічі розказаних оповіданнях», успіх яких підніс його як письменника в 1837 р.
На Готорна дуже вплинуло його пуританське минуле. Один із його предків був суддя Готорн, що керував салемськими судами над відьмами в 1692 р. Готорн настільки відчував провину за участь його предка в ганебних судах, що змушений був змінити своє прізвище. Почуття провини Готорна яскраво відбите у «Червоній букві», як і в деяких інших творах. Твори Готорна передають його любов до читання і природи. Будучи дитиною, Готорн одержав травму, граючи з м'ячем, і провів кілька років головним чином удома внаслідок тимчасової кульгавості в результаті травми. Саме в цей період Готорн полюбив Шекспіра і «Подорож пілігрима» Джона Беньяна, так само як інші твори англійської літератури. Пізніше Готорн і його родина переїхали в інше місце, щоб жити у маєтку родини в селі. Протягом декількох років, які, як він пізніше згадував, були найщасливішим періодом у його житті, Готорн проводив час, гуляючи по лісу, полюючи і ловлячи рибу. Свобода, яку він відчував на природі, часто відчувається в «Червоній букві».
Готорн одружився із жінкою на ім'я Софія, але, здавалося, був невисокої думки про жінок-авторів того часу. Однак літературний стиль Готорна був настільки високо стилізований і романтизований, що він іноді одержував таку ж оцінку критики. Однак Готорн був проголошений проникливим автором, здібним романістом, що зосереджується на таких делікатних темах, як перелюбство, і має зміцнілу репутацію відомого автора свого часу.