Матеріал до уроку на тему «WIGS AND LAWYERS»

WIGS AND LAWYERS

English legal dress has a long history. The introduction of wigs into polite society in the reign of Charles II (1660-85) was an innovation which could not be resisted. After a period of disapproval, wigs were generally assumed by lawyers in 1680’s. Before the 17th century lawyers did not wear wigs. But professional discipline required that their hair and beards should be moderately short. By the middle of the 17th century wigs of powdered white or grey hair were the universal custom. But during George Ill’s reign (1760-1820) wigs went rapidly out of general use.

Although bishops were given royal permission to abandon their wigs in 1830, this was not necessarily true of other officials. There is a story that one Lord was refused permission to leave off his wig at court. In 1860 the council lawyers were permitted to remove their wigs during a heatwave. This attracted some comment in the press and it was suggested that wigs were abandoned altogether by the legal profession. However, the proposal met with little support, though it has been a common occurrence ever since for judges to allow wigs to be left off in very hot weather, and sometimes turbans are allowed to be worn instead of wigs on religious grounds. Early wigs are difficult to identify in portraits of the period because they were of a natural colour and were sometimes combined with a lock of growing hair at the forehead. However, wigs soon became large and increasingly stylized.

QUESTIONS

1. When did the introduction of wigs take place?

2. In the middle of 17th century wigs have already been the universal custom, haven’t they?

3. Who was given royal permission to abandon wigs in 1830?

4. Are the lawyers allowed not to wear wigs in heatwave?

5. What can you tell about early wigs?

VOCABULARY

introduction — уведення, вступ

wig — перука

lawyer — адвокат

beard — борода

bishop — єпископ

court — суд

judge — суддя

ПЕРУКИ Й АДВОКАТИ

Англійський юридичний одяг має довгу історію. Уведення перук у вищі кола під час правління Карла II (1660-1685 pp.) було нововведенням, якому не могли опиратися. Після періоду несхвалення перуки були визнані адвокатами в 1680-х pp. До XVII сторіччя адвокати не носили перук. Але професійна дисципліна вимагала, щоб їхнє волосся і бороди були помірковано короткими. До середини XVII сторіччя напудрені білі або сірі перуки були звичайним явищем. Але під час правління Георга III (1760-1820 pp.) перуки швидко вийшли із загального користування.

Хоча єпископам у 1830 р. був даний королівський дозвіл не носити перук, це не стосувалося інших посадових осіб. Одна історія розповідає, що лордові було відмовлено зняти перуку в суді. У 1860 р. адвокатам було дозволено знімати перуки під час спеки. Це спричинило коментарі в пресі, і була висунута пропозиція, щоб перуки були заборонені взагалі для служителів закону. Однак пропозицію мало хто підтримав, хоча подією для всіх стало з того часу дозволяти суддям знімати перуки у спекотну погоду або іноді, через релігійні переконання, носити тюрбани замість перук. Перші перуки важко було зобразити на портретах, тому що вони були натурального кольору й іноді збігалися з пасмом справжнього волосся на чолі. Однак незабаром перуки стали більші й витонченіші.