Матеріал до уроку природознавства. Червона книга України

книга. України. Червона

Червона книга України — офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження. Була створена у 1974 році. Перша Червона книга України включала 85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах; і 151 вид вищих рослин. Станом на квітень 2019 року до Червоної книги України занесено 1369 видів (543 тварин і 826 рослинного світу). Функціонування Червоної книги України регулюється Законом України «Про Червону книгу України» від 07.02.2002

Тваринний світ. Рослинний світ. Гідроїдні поліпи;Круглі черви;Кільчасті черви;Ракоподібні;Павукоподібні;Багатоніжки;Ногохвістки;Комахи;Молюски;Круглороті;Риби;Земноводні;Плазуни;Птахи;Ссавці. Судинні рослини;Водорості;Мохоподібні;Лишайники;Гриби. Структура Червоної книги України

Представники Червоної книги України

Тваринний світ

Чисельність в Україні різко скоротилася, тому 9 листопада 2017 лося внесли до Червоної книги країни. Клас: ссавціХарчування: гілля, листя, водяні рослини. Швидкість бігу: до 55 кілометрів на годину. Висота: 1,5—2 метри в холціВага: до 800 кілограмівдобре плавають. З органів чуття у лося краще всього розвинені слух і нюх; зір слабкий. Лось поширений в лісовій зоні Північної півкулі, рідше в лісостепу і на околицях степової зони. Лось європейський

Маса тіла — близько 3 кг, довжина тіла — 95–100 см, розмах крил — 185–205 см. У дорослого птаха груди, черево і підхвістя білі, решта оперення чорна з металічним полиском; гола шкіра навколо очей, вуздечка, дзьоб і ноги червоні. У молодого птаха чорний колір з бурим відтінком; гола шкіра навколо очей, вуздечка, дзьоб і ноги оливково-бурі. Лелека чорний

Забарвлення хутра від світло-бурого чи рудуватого до темно-бурого. Маса тіла може сягати більше 400 кг. Територію України населяє раса середньоросійського ведмедя Ареал в Україні в минулому охоплював лісову і частково степову зони. Наразі вид зберігся лише в регіоні Карпат. Заходи окремих особин трапляються на Поліссі (Київська та Сумська обл.). Всеїдна тварина, причому рослинні корми можуть складати основну частину раціону. Народження ведмежат відбувається раз на два роки в кінці грудня — на початку січня. У виводку зазвичай двоє ведмежат, що тримаються з матір’ю до 2 років. Ведмідь бурий 

Рослини Червоної книги

Підсніжник білосніжний (підсніжник звичайний)Природоохоронний статус виду: Неоцінений. В Україні — переважно в Правобережному Лісостепу, Карпатах, Передкарпатті, Зх. Поділлі, Розточчі, рідше на Правобережному Поліссі, рідко — в Лівобережному Лісостепу. Умови місцезростання: Листяні ліси, переважно дубові та грабоводубові (кл. Querco-Fagetea), галявини, узлісся, чагарники. Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічна трав’яна рослина 8–20 см заввишки із підземною цибулиною, Прикореневі листки (2) лінійні, сірувато-зелені, виходять із піхвових лусок. Стебло прямостояче. Квітки на пониклих квітконіжках, поодиноко виходять із піхов приквітка. Зовнішніх листочків оцвітини 3, вони білі, видовжені; внутрішні листочки (3) вдвічі коротші, дзвоникоподібні, прямі, із зеленкуватою плямкою на кінці. Плід тригнізда коробочка. Цвіте в березні–квітні, плодоносить в травні–липні. Розмножується цибулинами та насінням.

Горицвіт веснянийзростає на пд. Полісся (рідко), в Лісостепу, Степу і Криму. Багаторічна трав’яна рослина 15–50 см заввишки з товстим косогоризонтальним коротким кореневищем і прямими надземними пагонами. Листки пальчасторозсічені на вузькі ниткоподібні долі. Квітки поодинокі, 2–3 см в діаметрі, золотистожовті з 12–20 жовтими і 15 зеленуватими листочками оцвітини. Плід багатогорішок. Цвіте в березні–квітні. Плодоносить у травні. Розмножується насінням та вегетативно.

Лілія лісова. В Україні — в Карпатах, Закарпатті, Передкарпатті, Розточчі, Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу. Багаторічна трав’яна рослина 50– 150 см заввишки. Цибулина яйцеподібної форми, черепитчаста, жовта. Стебло зелене, під суцвіттям безлисте, середні листки по 5–6 в кільцях. Суцвіття китицеподібне, квітки повислі, на довгих квітконіжках, яснопурпурові з темно-фіолетовими плямочками, ароматні, зібрані у негусту китицю. Трапляються рослини із іншим забарвленням квітів — жовто-оранжевим, червоним та ін. При розквітанні листочки-оцвітини закручуються угору, між ними звисають довгий зігнутий стовпчик та шість довгих тичинок. Плід шестигранна коробочка, яка при дозріванні розтріскується на три частини. Цвіте в червні–липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та вегетативно, утворюючи дочірні цибулинки.