Моя Україна, в якій хочу жити
Моя Україна, в якій хочу жити, –
Це та країна, де всі будуть дружити,
Де брат ніколи не повстане на брата,
Й забудуть всі, що скраю в кожного хата.
Моя Україна – це, перш за все, люди,
Без злості, ненависті, без «жаби» у грудях.
Моя Україна – це рівні дороги,
Це чисті й безпечні дніпровські пороги.
Моя Україна – без вбивств і насильства,
Без злочинів влади і всього суспільства.
Бо душам, в яких проведуть капремонти,
Відкриються нові шляхи й горизонти.
Моя Україна, в якій хочу жити,
Де влада дозволить вчитись й творити.
Це сильна і добра, розумна держава,
Яку об’єднає одна спільна справа:
Любить! Захищати! Й про кожного дбати!
Лише будувати, а не руйнувати!
Свій край, свою землю з колін підіймати,
Бо вже в закордони не будем втікати.
У душах своїх ми собори зведемо
І світові всьому ураз доведемо:
Що ми є – народ, що ми – сильна держава!
І пам’ять – Майдану! Героям всім – слава!
Повіримо в те, що ВСЕ у нас буде,
Що прийде той час, й схаменуться всі люди,
Як всі пригадають, що Бог є у серці!
Це все, Україно, тобі, нашій неньці!
Жураковська Тетяна,
вчитель зарубіжної літератури Коломийського ліцею №5
імені Т.Г.Шевченка