Матеріали для друку «Педагогічна ідея вчителя математики»

   Всебічний розвиток людини як особистості, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей - один із напрямів Концепції НУШ. Головне її завдання - не забезпечення школярів знаннями, що дуже мінливі в сучасному світі. Нове завдання школи - навчити дітей втілювати їх у життя. У зв’язку з новими завданнями, що постають перед сучасною українською школою, актуальним є пошук і втілення ефективних методів і форм навчання, спрямованих на їх реалізацію.

     Моєю педагогічною ідеєю є «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики». Від пізнавальної активності учнів під час вивчення шкільного курсу математики залежать рівень та якість засвоєних учнями знань, сформованість системи компетенцій, що забезпечать успішну професійну діяльність у майбутньому.

На уроках математики розв’язуються три основні завдання: засвоєння нових знань, закріплення нових знань і формування навичок  і вмінь для практичного застосування здобутих знань. Розв’язуючи ці завдання, не завжди вдається забезпечити високий рівень активності учнів. Яким би гарним і методично правильним не був виклад самого навчального матеріалу вчителем, він не гарантує успішного засвоєння учнями нових знань. Засвоєння відбувається лише тоді, коли учень власними зусиллями, власною роботою свого розуму, волі, заставить себе слухати, розуміти, запам’ятовувати. Тому навчально-пізнавальна діяльність учнів є i засобом i в той же час результатом навчання. I тому необхідність активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів дуже велика. Якщо її не буде, то не відбудеться i повноцінного процесу навчання.

Велику увагу приділяю плануванню уроку: чітко визначаю мету, завдання і очікувані результати. Намагаюся, щоб кожний урок був продуманим, підготовленим і несхожим на попередній. Вивчаючи методичну літературу, буваючи на заняттях інших учителів, прийшла до висновку, щоб зацікавити дітей існує чимало методів і прийомів. Тому, щоб домогтися якісних успіхів у навчанні, необхідно зробити цей процес бажаним для учнів. Початок уроку – це, перш за все, перевірка домашнього завдання і налаштування на отримання нових знань. Самоперевірка, взаємоперевірка учнями письмових домашніх робіт виводять учнів із стану пасивного сприймання інформації.

Щоразу на уроці математики виділяю 5-7 хвилин для проведення вправ в усних обчисленнях. Виконуючи усні вправи, учні не тільки здобувають обчислювальні навички, а насамперед, закріплюють теоретичні знання, тренують увагу і пам'ять. Усні вправи з геометрії на готових рисунках допомагають заощадити час, збільшити обсяг матеріалу, що розглядається, підвищити ефективність уроку, оскільки не витрачається час на виконання креслення.

Активізую пізнавальну діяльність учнів шляхом створення проблемних ситуацій, підведення учнів до самостійних узагальнень, висновків. На мою думку, ефективна мотивація є  одним із найбільш дієвих способів підвищення якості навчального процесу, створює атмосферу співробітництва учасників уроку, орієнтує учнів на практичний зміст їхньої освітньої діяльності.

Наприклад. Тема уроку «Знаходження частини від числа» (5 клас математика). Розв’яжіть задачу.

Перший вірш «Надія» Леся Українка написала у віці, що становить 3/14 її життя. У скільки років Леся Українка написала свій перший вірш, якщо вона прожила    42 роки?

У своїй роботі використовую найрізноманітніші освітні новації, а перевагу надаю інтерактивним  та інформаційно-комунікаційним технологіям навчання, а також не залишаюсь осторонь традиційних форм та методів педагогічної діяльності, які є хорошими засобами для досягнення поставлених цілей уроку.

У своїй практиці для актуалізації опорних знань учнів використовую такі інтерактивні вправи як «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Незакінчені речення».

 Наприклад: Тема «Відношення. Пропорція» (6 клас математика) вправа «Незакінчені речення».

1. Вираз, що є часткою чисел а і b, відмінних від нуля, називається … .

2. Значення відношення не зміниться, якщо його члени  помножити або… .

3. Пропорцією називається рівність… .

4. Добуток  крайніх членів пропорції  дорівнює… .

5. Щоб знайти невідомий крайній член пропорції, треба… .

6. Щоб знайти невідомий середній член пропорції, треба… тощо.

Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності можуть бути здійснені тільки за допомогою умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою сучасних засобів індивідуального навчання.

Під час вивчення нового матеріалу застосовую різноманітні форми організації включаючи традиційний урок з поясненням учителя та фронтальним опитуванням і нетрадиційний урок: урок-подорож, урок-лекція. Включення в урок елементів дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, простішим у засвоєнні навчального матеріалу. Захопившись, діти не помічають, що навчаються. Навіть найбільш пасивні з дітей включаються в гру з величезним бажанням.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення використовую задачі, котрі демонструють зв’язок математики з життям. Прикладом таких задач є задачі прикладного характеру. Дослідження таких задач починають з побудови відповідної математичної моделі і лише потім користуються для її розв’язання математичними методами. У 10 класі (профільний рівень) розв’язуємо задачі з параметрами. Їх розв’язання передбачає пошук нестандартних способів розв’язку, при цьому можуть бути використані відомості з інших розділів математики.

Основну мету вбачаю у тому, щоб урок був результативним. Привчаю учнів давати повну, змістовну, логічну відповідь. Діти люблять пояснювати одне одному щось, сперечатись, доводити. Тому цей природний стан шукаю на занятті: діти розповідають одне одному правило, пояснюють розв'язання, знаходять одне в одного помилки.

Активізація пізнавальної діяльності учнів не можлива без активації їх уваги.

 Періодично влаштовую математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи.

На етапі закріплення і відпрацювання умінь і навичок використовую тести.

Їх особливість полягає в тому, що вони не потребують об’ємного викладення матеріалу, економні за часом, витраченим для їх виконання. Застосування тестових завдань із вибором відповіді – це можливість швидкої перевірки знань. Вибір чисельною кількістю учнів неправильної відповіді, допомагають виявити типові прогалини при засвоєнні матеріалу.

Наприклад. Тести з теми «Перпендикулярність прямих у просторі»

(10 клас геометрія)
1. Які прямі у просторі називаються перпендикулярними?

       А) Що перетинаються;   Б) Що перетинаються під прямим кутом;   

       В) Що лежать в одній площині.

2. Скільки прямих, перпендикулярних до даної прямої, можна провести через

    точку на прямій у просторі?   А) Одну;   Б) Безліч;    В) Жодної.

3.  Якщо дві прямі, які перетинаються, паралельні відповідно двом

     перпендикулярним прямим, то вони: 

          А) Мимобіжні;   Б) Паралельні;    В) Перпендикулярні.

4. Скільки прямих, перпендикулярних до даної прямої, можна провести 

     через точку, яка не лежить на ній?     А) Одну;   Б) Дві;    В) Безліч.

Одним із засобів активізації пізнавальної діяльності є диференційований підхід до навчання. Складаючи конспект уроку, обов’язково підбираю завдання трьох рівнів складності. Аналогічно здійснюю підбір домашніх, самостійних та контрольних робіт. Диференціація забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховує різні рівні підготовки учнів та сприяє розвитку кожного з них.

Активне залучення учнів до участі в конкурсах і олімпіадах планує позитивну мотивацію у навчанні. Серед моїх учнів є учасники і переможці шкільної олімпіади з математики.

8-А клас: 1. Завалій Арсен Русланович  - І місце;

                 2. Косюк Назар Ігорович  - ІІ місце.

9-А клас: 1. Сядра Анжела Олександрівна  - І місце.

Учасники і переможці інтернет-олімпіади «На Урок» з математики.

Диплом І ступеня – 4 учні;

диплом ІІ ступеня – 3 учні;

диплом ІІІ ступеня – 5 учнів.

У даній роботі запропоновані ті методи активації пізнавальної діяльності учнів, які я застосовую на своїх уроках. Для вчителя математики, зокрема для мене, радість займатися математикою, але ще більша радість, якщо вдається виховати учня, люблячого математику, або хоча б такого, який з цікавістю її вчить.