Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини
Мета: відродження, збереження та популяризація зимового та весняного календарного циклу народних свят, налагодження зв’язків та творчого взаємообміну між молодими та досвідченими виконавцями фольклору
Вступ
Будучи дуже творчим народом, українці за століття свого існування створили безліч способів для вираження своїх емоцій.
Масляна (коза)
У різних місцях її називають по- своєму: «Колодій», «Масниця», «Сирний тиждень», «Туриця», «Сирниця», «Пущення», «Загальниця», «Ніжкові заговини.»
(Олекса Теплій)
На честь Сонця спочатку пекли прісні коржі, а коли навчилися готувати заквасне тісто, почали пекти млинці. Вважалося, що разом з млинцем вони з’їдають частину могутності сонця, також поминали покійних- перший млинець віддавався убогим.
Масляна- пустотливе і веселе прощання із зимою, що несе поживлення в природіі сонячне тепло.
Чим більше млинців з’їси, тим багатше і ситніше будеш жити в новому році.
Кілька пояснень назви «Масляна»
За одним із тверджень в основі появи слова «Масляна» лежить традиція випікання млинців і пов’язана з тим, що люди, я к могли, намагалися залучити милість сонячну, умовити його побільше гріти замерзлу землю. У селах об’їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи.
Вважалося, що подібні церемонії «умаслюють» сонце, роблять його добрішим.
За іншою версією назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м’ясо вже виключалося з їжі, а молочні продукти ще можна вживати – от і печуть млинці.
Хлопці та дівчата після вечері на «ніжкові заговіни» збирають зіі столу кістки, виходять у двір, стають під коморою і кидають їх кидають кістками у ворота. Їснує повір’я, що хто в цей вечір не докине від комори до воріт свинячою кісткою, той до Великодня не доживе.
Заміжні жінки увесь цей тиждень «справляють Колодку.» в понеділок зранку вони збираються в корчмі «колодкувати». Одна з них кладе на стіл невеличке поліно або палицю – це колодка. Інші беруть по черзі і сповивають її шматочками полотна, потім знову кладуть на стіл. Це значить, що колодка народилася. Купують горілки, сідають за стіл навколо колодки, п’ють і вітають одна одну з народженням.
У понеділок колодка народилась, у вівторок хрестилась, у середу похрестини, у четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, ф в суботу плачуть. Жінки співають:
Масляна, воротися!
До Великодня простягнися,
Від Великодня до Петра
А від Петра до Павла.
Крім цього, в понеділок на Масляну заміжні жінки ще ходять по домах, де є дорослі хлопці або дівчата , і прив’язують матерям колодку до ноги. Це кара за те, що не оженили синів чи не повіддавали дочок впродовж останніх м’ясниць. Все це робиться з жартами, співом, сміхом.
Дівчата теж в’яжуть колодку, але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Дівоча колодка оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою.
Дівчата співають:
Не пускає мене мати
На вулицю погуляти.
А як пустить, то пригрустить:
-іди, доню, не барися,
У сінечки та й вернися!
А на дворі піст наступає,
А хто його проскаче,
Той Великодня не побаче.
Легенда
Якщо вірити легенді, то Масляна народилася на Півночі, її батьком був Дід Мороз. Одного разу якось чоловік помітив Масляну і попросив її допомогти людям зігріти та розвеселити їх. І Масляна прийшла, але не тендітною дівчиною, що ховалася в лісі, а бабою з рум’яними щоками, не з посмішкою на вустах, а з реготом. Вона змусила людей забути про зиму, розігріла кров у їх жилах, схопила за руки і пустилася з ними танцювати до непритомності.
Колодій
Свято Колодія-суто українське, йому немає аналогів у інших народів, по- іншому називається Бабський тиждень.
Колодій-Бог шлюбу, любові, здоров’я, злагоди.
Колодій- Маленький Сонце-Божич, який уже підріс і набрався сил розкручувати Сонячне Коло,тобто став Коло –Дієм. З наближенням весни сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, його сила і енергія передаються природі і людям. Отже - «Коло діє», життєтворний процес на землі триває.
Та бігав козел по селу
Та казав дівкам: «Всеру!»
А хлоп’ятам : “Підожду,
Поки більше приберу!»
Та вискочив козел у город,
Витоптав лук-часник,
Хрещатий барвінок
І запашний васильок.
Та піймали козлика за ріжок,
Та повели козлика на торжок,
Продали козлика за шажок,
Та купили крокосу
Дівочкам на косу.
Веснянки
В Україні дзвони дзвонять
Це ж у нас Великий день
Народ будиться з просоння
Від гучних пісень.
То ж співайте, українці,
Хай квітує рідний край,
Хай радіють всі на світі
Україна! Зустрічай!
Бо ж у нас пісень багато,
Танців, хороводу.
Великоднє свято!
Воскресай, народу!
Пісня. Благослови, Мати!
Стук-тук, молоток,
На тім боці холодок,
А на нашім сонечко
Торкає віконечко.
Пісня: Вийди, вийди сонечко
Ой, минула вже зима,
Снігу, льоду вже нема,
Лугом квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Треба весну закликати
Та веснянок нам співать.
А що ж нам весно принесе?
Принесе нам літечко,
Зеленеє житечко.
Пісня: А вже весна, а вже красна.
Ой, хлопці, дівчата!
Весна йде, добро несе!
Гайда на вигін весну зустрічати,
Кривого танцю виводити.
Танок: А ми кривого танцю йдемо
Грає веснянка у сопілочку
Та й пробуджує кожну гілочку!
Грає веснянка, у дзвіночки б’є,
І весні радіє все живе.
Пісня: Розлились хмарки
Із краю-кураю пташок викликаю
Летіть, жайвороночки, до нашої стороночки!
Спішіть, ластів’ята, до нашої хати!
Весну зустрічайте, зиму проводжайте!
Весна: Коробочку з веретенцями,
Скринечку з червінцями,
Старим дідам по кий очку,
Старим бабам по сер паночку,
Малим діткам по яблучку,
А хлопчикам по батіжочку.
Ой, вийду я на вулицю,
Бички бушують,
Бички бушують,
Весну чують.
Гра-пісня: Та продай, бабусю, бичка.
Травко-муравко
Стелись на галявку,
На стежку до броду,
На стежку до хати,
Де ходить по воду
Іванкова мати.
Пісня: Вийди, вийди, Іванку
Час прийшов грати.
Я маленький хлопчик,
Виліз на стовпчик.
У дудочку граю,
Дітей забавляю,
І всього найкращого на світі бажаю.
Гра: Ой, на горі мак
Гра: Ой, виходьте, парубоньки
Гра : Маринка
Дівчата викреслюють коло, за ним втикають палиці, кожна стає біля своєї палиці:
Ще й кілочками прибили,
щоб на нашу вулицю парубки ходили.
Закопали горщик каші.
-Де ти стоїш?
-На ринку!
-Що продаєш?
-Маринку!
-Що хоч?
-Сім кіп галушок, і з сливами пироги!
Хай звучать пісні,
Нехай розносять їх по полю
Вітри заквітчані, рясні,
Нехай в піснях зустрінуть люди
Прийдешній день.
Пісня-гра: Подоляночка
Ось і прийшла весна,
Вона нам принесла красу,
Як на калині росу,
На меді мочена,
На Дніпрі прана,
На шнурах вішана,
Фарбами мальована,
А хлопська краса,
Як на крапиві роса.