Матеріали для позаурочної роботи

Тема заняття: як впливають побутові відходи на екосистему.

Мета:

•                 розширити та поглибити знання гуртківців та учнів про екологію, екологічні проблеми України та світу, показати взаємозв’язок людини і природи, привернути увагу до проблем довкілля, показати шляхи покращення стану навколишнього середовища;
•                 розвивати дбайливе ставлення до природи, її багатств, естетичні смаки, вміння працювати в командах;
•                 здійснювати екологічне виховання.

Обладнання: плакати-«люстерка» екологічного змісту (з одного боку – шкідливий вплив людської діяльності, з іншого – картини природи, зелені ліси, інше), фонограми пісень «Беловежская Пуща», «Прости Земля», заставка гри «Що? Де? Коли?», мультимедійний проектор, презентації МS Power Point.

Тип заняття: комбіноване гурткове заняття.

Хід заняття

I. Вступна частина.

Вступне слово викладача

Автор - Андрій Усачов

Сміттєва фантазія.

Не кидайте ніколи кірки, шкурки, палиці -

Швидко наші міста перетворяться на сміттєзвалища.

Якщо смітити зараз, то досить скоро

Можуть зрости у нас Сміттєві гори.

Але коли літати почнуть в школу на ракеті -

Страшніше відбудуться біди на планеті:

Як підуть жбурляти вгорі в космос з ракети

Банки, склянки, лушпиння, рвані пакети.

Ось тоді не полетять в Новий рік сніжинки,

А посиплються як град старі черевики.

А коли підуть дощі з порожніх пляшок -

На прогулянку не ходи: бережи потилицю!

Що ж виросте в саду або в городі,

Як піде круговорот сміття в природі?.

І хоча ми в шкільний клас НЕ летимо в ракеті,

Краще смітити зараз відвикайте, діти!

1. Організація учнів до навчання

Викладач:  Кожен житель нашої планети щорічно викидає приблизно тонну сміття - повний кузов вантажівки. На планеті більше 6 мільярдів жителів. Уявляєте, скільки сміття накопичується на землі? Які величезні простори займають сміттєзвалища і полігони? Ймовірно, скоро нам доведеться рятуватися від сміття? (Згадуємо про сміттєве місто).

2. Визначення мети

Дорогі діти, як ви зрозуміли, сьогодні ми будемо говорити про взаємовідносини людини і природи. Останнім часом проблема цих стосунків дуже загострилась. Людина, своїм необдуманим ставленням до природи, її багатств, поставила себе на межу екологічної катастрофи.

Метою нашого сьогоднішнього заняття буде розширення та поглиблення знання про екологію, екологічні проблеми України та світу, з’ясування взаємозв’язку людини і природи, звернення уваги на проблеми довкілля, пошуку шляхів покращення стану навколишнього середовища.

ІІ. Основна частина

1.               Коротка інформація про матеріал нової теми

Викладач: Отже, тема нашого заняття «Побутові відходи»

-Як ви розумієте словосполучення «Екологічний бумеранг»?

(відповіді дітей)

(Екологічний бумеранг — вираз, що вживається останнім часом для позначення негативних, особливо небезпечних явищ, що виникають у навколишньому середовищі в результаті неправильної господарської діяльності людини, які можуть виявитися шкідливими для самої людини)

У наші голівки закралася думка, ніби будь-які речі можна поділити на потрібні і непотрібні. Потрібні ми бережемо, цінуємо, а непотрібні - про них ми просто забуваємо і кидаємо їх де попало. Ми можемо згадати солодкий смак цукерки, але не згадаємо, де поділася обгортка з нього. А дарма, бо обгортка зберігає для нас цей смак. Викинувши обгортку де-небудь, наступного разу можемо отримати цукерку без неї, із домішками різних забруднювачів, що псують всю насолоду смаку, адже будь-яка сировина обмежена у своїй кількості.

На сьогоднішній день ми привчили себе - все, що нам непотрібне, викидати у смітник. Подальша доля цих відходів це вже не наш клопіт. Таке ставлення виробилося з одної сторони тим, що нас так виховали, а з іншої сторони тим, що ми не знаємо, де можна використати цей матеріал і наскільки нам вигідно бережно ставитися до нього.

Давайте ж розберемося, що ж викидають люди, яким буває сміття?

Діти: Банки, пляшки, фантики, коробки, меблі, залізяки, іграшки і т. Д.

Керівник: Правильно, скільки буває різного сміття. Але це сміття буває різного виду.

- харчові відходи - це все що потрапляє у відро для сміття з кухні;

- тверді побутові відходи - це скло, пластик, метал, папір, текстиль ....

- після будівництва або ремонту утворюється будівельне сміття - це плитка, бетон, штукатурка, цегла, грунт і т.д.

2. ГРА «Сортуй правильно »

Мета: навчити дітей правильно сортувати сміття.

Викладач: Тепер я вам трохи розповім про шкоду сміття.

Пластикове сміття може пролежати в землі від 200 до 1000 років перш, ніж зникне; газети, картон - не менше 2-4 тижнів, скло - до 1 мільйона років, а недогризок від яблука буде розкладатися 1-2 місяці. От і уяви, як швидко гора сміття буде рости! А адже сміття приносить багато шкоди твоєму здоров'ю, навколишньому середовищу: повітрю, водоймам, грунту

Давайте подумаємо, який же сміття найшкідливіший і небезпечний?

Учні: Пластикові відходи. Вони довго лежать в землі і не зникають. А яблуко згниє швидше, тому що в ньому заводяться черв'яки.

Викладач: Найбільш шкідливими є пластикові відходи. Вони накопичуються дуже швидко, тому що люди використовують багато одноразового посуду, пластикових пляшок, пакетів, пакувального матеріалу. Спалювати пластмасу можна. При спалюванні виділяється отруйний газ. Закапувати в землю безглуздо, пластмаса дуже повільно розкладається.

Викладач: А які небезпечні і отруйні відходи ви знаєте?

Учні: Телефон, лампочка

Викладач:  Багато сучасні побутові прилади (плеєри, іграшки, телефони, годинники) працюють від невеликих батарейок і акумуляторів. Будь-які батарейки рано чи пізно доводиться викидати. У більшості випадків вони потрапляють спочатку у відро для сміття, а потім на смітник - тоді-то і починається їх друге життя, пов'язана з потенційною небезпекою для навколишнього середовища і здоров'я людини. Одна пальчикова батарейка, викинута у відро для сміття, забруднює важкими металами близько 20 квадратних метрів землі або 400 літрів води. Це відбувається тому, що батарейки містять різні важкі метали, які навіть в невеликих кількостях можуть завдати шкоди здоров'ю людини. Це цинк, марганець, кадмій, нікель, ртуть і ін. Металеве покриття батарейки після попадання в грунт з часом починає руйнується, і важкі метали потрапляють в грунт і грунтові води. З грунтових вод ці метали можуть потрапити в річки і озера або в артезіанські води, що використовуються для питного водопостачання. Важкі метали, що містяться в батарейках, мають властивість накопичуватися в живих організмах. Тому навіть невелика їх кількість небезпечно і завдає істотної шкоди здоров'ю. Найбільш вразливими є діти. Важкі метали та хімікати можуть пошкодити центральну нервову систему, викликати важкі захворювання.

В Японії батарейки збирають і зберігають до тих часів, коли буде винайдено технологія переробки. У нашому місті теж з'явився пункт прийому престарілих батарейок. Давайте разом заповнювати ці контейнери, щоб мінімізувати свій внесок у забруднення навколишнього середовища небезпечними речовинами.

3. Виготовлення контейнера для батарейок.

Мета: Навчити дітей злагодженості, виховувати дбайливе ставлення до природи, навколишнього середовища.

Вікторина «Скільки живе сміття»

Викладач:  показує учням предмети з пластика і паперу і пропонує відповісти на питання:

- Ваня, скільки «живе» пластиковий стаканчик? (Відповідь учня).

- Саша, а скільки «живе» коробочка з під цукерок? (Відповідь учня).

- А як швидко зникне з лісу огризок від яблука або шкурка від банана? (Відповідь учня).

Викладач: Ось які молодці! Всі впоралися із завданням і правильно відповіли. А що вам на занятті запам'яталося найбільше?

Учні: Розкладати сміття, виготовляти бокс для батарейок.

ІІІ. Заключна частина.

Викладач: Ви сьогодні навчилися не просто сортувати сміття, а ви, ще й навчилися берегти природу, її багатства!

Викладач: А на закріплння давайте з вами відвідаємо пункт сортування побутових відходів.

Мета: Закріпити знання отримані на занятті. Продовжувати подальше екологічне виховання.

Спілкування учнів з батьками