Матеріали для проведення бесід з ОБЖ

Матеріали для проведення бесід з ОБЖ

«Сірничок малий, а біда велика»

Дуже часто в руках дітей опиняються сірники. Це приводить до нещастя. Дитина цікава і їй хочеться пограти з вогнем. Але вона не знає, що полум'я яке розгорілося, неможливо швидко загасити силами самої дитини. Вона лякається і ховається. Сховавшись від вогню, дитина не знає про те, що може задихнутися від чадного газу, який виділяється при горінні. Слід попередити дітей про небезпеку таких ігор і не залишати сірників без нагляду. Це ж запобігання стосується і електронагрівальних приладів. Не вимкнена праска створить аналогічну ситуацію де спалахне вогонь.

Пожежа – це неконтрольований  процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і що створює небезпеку життя людей. Велику небезпеку в діяльності людини представляють лісові пожежі. Це загибель ділянки лісу, тварин і тому подібне. Найбільш частою лісовою пожежею є низова пожежа, при якій горять лісова підстилка, трав’янисто-кущовий покрив, молоді дерева і підлісок. При виникненні верхової лісової пожежі також горять крони дерев. Причини виникнення лісових пожеж – це від грозової блискавки в посушливий період року, в результаті діяльності людини (непогашені вогнища, сигарети і тому подібне) потрапивши в зону, куди поширюється лісова пожежа, людина повинна прийняти всі заходи, щоб вийти з неї. Виходити із зони поширення лісової пожежі необхідно в направленні перпендикулярному направленню вітру. Вийшовши із зони поширення лісової пожежі необхідно терміново повідомити про пожежу у відповідні органи.

Знаходячись в лісі, в полі необхідно завжди пам'ятати, що вогонь при недбалому з ним зверненні, дуже легко може перетворитися з друга людини – у його злого ворога, нанісши при цьому значну утрату навколишній природі, тваринному світу, добробуту і здоров'ю людини.

У приміщенні пожежа виникає частіше в результаті діяльності людини, а також викидів горючих газів, спалаху електропроводки.

Первинними ознаками пожежі є запах диму і гару в місцях, де вогню не повинно бути. Відмітивши дим, вогонь і інші ознаки пожежі, що починається, необхідно прийняти заходи до гасіння вогню. Загоряння і невеликі пожежі можна загасити за допомогою води, землі, піску. Для гасіння пожежі використовуються відра, лопати, совки, листи фанери, вогнегасники.

Забороняється гасити водою горючі рідини, електропроводи.

При будь-якому спалаху, першочерговим завданням є порятунок людей. При цьому діяти потрібно швидко і упевнено. Необхідно виводити людей з будівлі через звичайні виходи, користуватися ліфтом при цьому заборонено. Якщо вихід відрізаний вогнем то людей треба виводити через верхні поверхи будівлі.

Гасити електричні дроти, що зажевріли, можна лише після їх відключення від живлячої мережі (спільний рубильник на щиті будинку, секції або видалення пробок електричних запобіжників). До відключення струму ізоляцію дротів, що горять, й інші предмети, що зажевріли, потрібно гасити лише сухим піском. Після виключення струму вогнище вогню можна гасити водою, піском або піною з вогнегасника.

При пошкодженні газової мережі в будинку необхідне негайно перекрити газ на введеннях в квартири або на стояках. Якщо на зруйнованому трубопроводі зажеврів газ, необхідно обережно перекрити кран для того, щоб скоротити доступ газу до цього місця. Коли тиск газу впаде настільки що полум'я буде незначним, треба накинути на це місце мокру ганчірку або замазати його глиною або мокрою землею. Гасити водою газ, що зажеврів, не можна.

Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.

Правила користування велосипедом:

— кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;

— їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;

— велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного;

Велосипедистові забороняється:

— рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

— рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

— під час руху триматися за інший транспортний засіб;

— буксирувати велосипед;

— їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;

— керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

Берегти зір школяра

В шкільному віці дитині доводиться багато читати (окрім того, що великий об'єм матеріалу за шкільною програмою, є ще багато рекомендованого до ознайомлення матеріалу поза програмою) і тому навантаження на зір у нього велике, і якщо не проявляти належної турботи про орган зору то цей орган можна досить швидко «посадити».

Щоб зберегти орган зору в хорошому функціональному стані на можливо триваліший термін - на все життя, - необхідно постійно пам'ятати про наступні прості правила і виконувати їх:

• не читати дуже довго - по декілька годин підряд; а якщо доводиться читати багато - давати очам регулярний відпочинок (можна закрити їх на декілька хвилин і легкими рухами пальців промасажувати шкіру довкола очей; інший ефективний спосіб зняти напругу з очей - це деякий час дивитися удалину, бажано на що-небудь зелене);

• уміти забезпечити оптимальне освітлення робочої поверхні, - щоб світло не було ні мізерним, ні сліпучим; освітлення повинно бути також рівномірним;

• між органом зору і сторінкою повинно витримуватися відстань близько 30см; книга по відношенню до читача має бути розташована таким чином, щоб відстань від першої строчки сторінки до очей і відстань від останньої строчки сторінки до очей були однакові;

•  не читати в транспорті, що рухається;

•  не читати лежачи;

•  бажано, щоб папір, на якому віддрукований текст, не був дуже глянцевим, щоб він не давав сліпучих відблисків;

•  малюнок шрифту має бути максимально простий; не повинно бути так званих серифів (горизонтальних рисок, якими завершуються вертикальні лінії літер); висота букв має бути не менше 1,5 мм.

Болото — не місце для розваг!

Ти йдеш по лісу і раптом під ногами заплюскотіла вода, земля почала зникати з-під ніг. Ти потрапив у болото...

Стій! Попереду може бути трясовина, яка має здатність засмоктувати все живе. Хоча зверху росте мох і, на перший погляд, навколо ніби звичайна твердь, але ступивши крок, можеш опинитись в бридкій густій смердючій рідині, що повільно засмоктує, аж доки не зімкнеться над головою.
Чи можна вибратись з трясовини? Це вдається не кожній (навіть дорослій) людині. Панічні безпорадні рухи не допоможуть. Навпаки, сприятимуть швидкому зануренню.
          Уникнути потрапляння в трясовину можна, рухаючись з величезною обережністю (краще поповзом) або перестрибуючи з купини на купину (але так, щоб не потрапити у впадину з трясовиною).
Купини на болотах утворені могутнім шаром торфу, на якому ростуть навіть дерева. їх корені скріплюють ґрунт, не дають перемогти трясовині.

Поради Королеви Безпеки

Якщо ти потрапив в болото:
— ступаючи на купини, намагайся притримуватись за дерева чи кущі, що там ростуть;
— перш ніж поставити ногу, перевіряй палицею стійкість ґрунту

Якщо провалився в трясовину:
— голосно клич на допомогу;
— розкинь руки в сторони, заспокойся;
— спробуй обережно дотягнутися до якогось дерева чи куща і повільно підтягуйся до них.

Якщо твій товариш потрапив у трясовину:
— знайди довгу міцну палицю, підповзи до потерпілого і подай йому її кінець;
— повільно підтягуй потерпілого до стійкої місцини;
— одразу голосно клич на допомогу.

Тлумачний словник
Купина — (рос.) кочка, бугорок.

Вибухонебезпечні предмети та дії при їх виявленні

До вибухонебезпечних предметів в наші дні можна віднести будь-яку речовину або предмет, який здатний вибухати і заподіювати чимало біди тим, хто не уміє з ними поводитись.

Найпильніша увага зараз приділяється таким «дитячим» розвагам як петарди. Ці предмети здатні розриватися в руках людини, що не уміє з ними поводитися. Можливий і інший варіант, коли дана річ зроблена з порушеннями технології виготовлення. До небезпечних і важких наслідків може привести така іграшка.

Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок тіла, без очей і т.д. Щоб уникнути нещасних випадків, слід точно знати інструкції по вживанню петард в побуті. Займатися  цим повинні дорослі люди, добре розуміючі наслідки від неправильного їх вживання.

Вибухонебезпечною речовиною може виявитися предмет, що має вибуховий газ. Будь-який вибух спричиняє за собою позбавлення здоров'я людини. У кожному будинку є газові плити, які мають точну інструкцію по її використанню. Порушення такої інструкції може привести до вибуху. Ось чому маленьких дітей не допускають до використання газових плит. Користуватися нею може лише та людина, яка добре знає інструкцію по її використанню і пройшла певний курс навчання.

Не зайвим буде нагадати хлопцям про зброю, яка теж може розірватися в руці. Часто знайдена зброя або старі предмети (бомби, міни, гранати, рушниці), що залишилися після часів війни ще можуть принести свій смертоносний заряд в наші дні. Чимало відомих випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, грають знайденими предметами.

Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втрати здоров'ю не лише тому, хто вирішив пограти, але і поруч товаришеві, що стоїть.

Часто в ці ігри потрапляють хімічні речовини, здатні вибухати. Учні деколи не розуміють, що проводити досліди і експериментувати з речовиною тобі не відомою, досить небезпечний захід. Такі досліди або експерименти частіше закінчуються бідою, де в кращому разі дитина потрапляє до лікарні. Проте чимало відомих випадків, коли такі ігри закінчуються смертю одного з товаришів.

Не грайте з предметами, які є вибухонебезпечними!

Не допускайте, щоб грали ваші товариші! Пояснюйте їм крайню небезпеку таких ігор!

Домедична допомога постраждалим від пожежі

Швидкість і якість надання домедичної допомоги визначається підготовленістю осіб, які знаходяться поруч.

Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:

— заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;

— якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого  цупку тканину;

— як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати   обгорілу шкіру;

— не зривати одяг з обгорілого тіла, акуратно розрізати його   ножицями і зняти те, що знімається;

— до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.

Якщо виникла пожежа -- облік часу йде на секунди. Не треба панікувати.

Пам'ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання, падіння дерев (якщо пожежа в лісі).

 Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвал, горища, балкони, гаражі).

Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги потерпілому.

Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

-- якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще -- рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;

-- якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

-- якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

-- опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

-- очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

-- викликати блювання через подразнення язика;

-- покласти під шию валик з одежі;

-- зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

-- зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;

-- розтирати тіло, щоб воно нагрілося.

Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше.

Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги.

Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

Запобігання отруєнь грибами, речовинами рослинного походження

 Не меншу, ніж інфекційні захворювання небезпеку для здоров'я людини представляють отруєння речовинами рослинного походження, грибами, продуктами харчування, водою, перш за все, в теплу пору року.

Перші симптоми такого отруєння виявляються через 2-4 години після вживання їжі. При цьому у людини починається нездужання, нудота блювота, болі в животі, частий рідкий стіл з домішкою крові. У постраждалого підвищується температура тіла, знижується артеріальний тиск, з’являється спрага, розвивається серцево-судинна недостатність.

Для надання першої допомоги постраждалому від харчової токсикоманії необхідно дати багато теплого пиття (1,5 – 2 літри), промити шлунок до чистої води, дати активоване вугілля, проносне.

Особливо необхідно звернути увагу на наявність в природі отруйних рослин і грибів. Учні, йдучи в ліс, зобов'язані знати такі рослини і гриби, щоб забезпечити своє здоров'я і здоров'я людей, що оточують його, підказати незнаючому про небезпеку таких рослин.

Основними ознаками отруєння грибами є розлад зору, марення, галюцинації, судоми.

При зборі грибів треба уміти відрізняти отруйні гриби від їстівних. Особливо отруйні: бліда поганка, мухомор, жовчний гриб, несправжні лисички і несправжні опеньки. Бліді поганки декілька схожі на шампіньйони, але у блідої поганки нижня сторона капелюшка зеленувато-бела, а в шампіньйонів – рожева.

Мухомор легко взнати по яскраво-червоному з білими плямами капелюшку. Інколи зустрічаються мухомори з сірими капелюшками.

Жовчний гриб схожий на білий, але верхня частина його пенька покрита малюнком у вигляді чорної або темно-сірої сіток, а м'якоть на зламі червоніє. Несправжні лисички схожі на лисички їстівні, але їх капелюшки рівні, червоно-оранжеві, а не світло-жовті, як в їстівних, і з надломленого капелюшка лисички виділяється білий сік.

Збираючи опеньки, уважно оглядайте їх пеньки. В їстівних є кільце з плівки, а в несправжніх такою плівки немає і пластинки під капелюшком зеленуваті.

Щоб не отруїтися грибами, будьте уважні при зборі грибів. Якщо знайдений гриб схожий на отруйний, якщо ви сумніваєтеся в його їстівності, краще такий гриб не беріть. У любому випадку всі гриби, які ви назбирали покажіть дорослій людині. Дуже старі плодові тіла їстівних грибів теж можуть бути отруйними.

Сморчки і деякі інші гриби перед споживанням двічі прокип'ятити, а воду після кожного кип'ятіння злити. Разом з водою, що зливається, віддаляються отруйні речовини, які містяться в цих грибах.

Збираючи лікарські рослини, слід не забувати і про отруйні. Їх так само, як і гриби треба добре знати і не чіпати.

Найчастіше зустрічається блекота чорна, дурман звичайний, беладона. Частіше за інших зустрічається блекота чорна. Брудно-білі пелюстки її квіток покриті мережею фіолетових жилок. Клейко-пухнасте стебло блекоти має неприємний запах. Отруйна вся рослина. При отруєнні з'являється головний біль, прискорене серцебиття, утруднене дихання, сильне нервове збудження, розширюються зіниці, в роті відчувається сухість. Блекоту та інші отруйні рослини не слід брати в руки.

Запобігання отруєнь

грибами, рослинами та їх насінням

Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які -- ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів -- при неправильній їх обробці та консервуванні.

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

-- збирати гриби тільки з дорослими;

-- збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

-- ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

-- намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

-- не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

-- пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

-- ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

-- будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.

Пам'ятайте -- без грибів можна прожити!

Заходи безпеки при купанні

       Купатися краще вранці або увечері, коли немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижчою 17-19 градусів тепла.

       Якщо не вмієш плавати, не заходи у воду глибше за пояс.

       Плавати можна не більше 20 хвилин, і цей час збільшують поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

       Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися зупинка дихання, втрата свідомості.

       Після тривалого перебування на сонці необхідно відійти в тінь, охолонути і тільки потім входити у воду, оскільки при різкому охолоджуванні може наступити рефлекторне скорочення м'язів і зупинка дихання.

       Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибирати безпечне місце для купання з твердим, бажано піщаним, не засміченим дном, поступовим схилом. Ніколи не стрибайте в місцях, не обладнаних спеціально: можна ударитися головою об камінь або інший предмет.

       Не запливайте далеко, оскільки можна не розрахувати своїх сил. Відчувши стомленість, не розгублюйтесь і не прагніть швидше допливти до берега. Слід "відпочити" на воді, перекинувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг.

       Якщо захопило течією, не намагайтеся з нею боротися. Пливіть вниз за течією, поступово, під невеликим кутом, наближаючись до берега.

       Якщо Ви потрапили у водоверть, наберіть більше повітря в легені, зануртеся у воду і, зробивши сильний ривок убік, спливіть.

       У водоймах з великою кількістю водоростей пливіть у самої поверхні води, не зачіпаючи рослин і не роблячи різких рухів. Якщо ж руки або ноги заплуталися в стеблах, зробіть зупинку, прийнявши положення "поплавець" і звільниться від них.

       Не плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітер або течія можуть віднести їх далеко від берега, а хвиля - захлеснути. Якщо із надувних плавзасобів вийде повітря, вони втратять плавучість.

       Діти до 16 років катаються на човнах та водних велосипедах тільки з дорослими. Не перенавантажуйте човен, водний велосипед.

       Не пустуйте на воді, не лякайте інших. Неприпустимо організовувати на воді ігри, пов’язані з пірнанням і захватом тих, хто купається.

Знахідка, що може вибухнути

Інколи ти можеш натрапити на незнайомі предмети. Хоч як би тобі не було цікаво, не бери їх у руки. Вони можуть бути небезпечними.

          Ти, напевно, читав книжки, бачив кінофільми про Велику Вітчизняну війну. Вона давно минула, але в землі ще знаходяться бомби, міни, снаряди, патрони, гранати. Вони є вибухонебезпечними і при найменшому дотику до них можуть вибухнути. Саме тому після війни загинуло багато людей і серед них — діти.

          Вибухонебезпечні предмети після тривалого зберігання в землі та воді становлять ще більшу небезпеку. Не встигнеш і оком кліпнути, як снаряд чи граната розлетяться на сотні осколків, здатних заподіяти смерть чи каліцтво.

Якщо ти знайшов незнайомий предмет, забороняється:

— перекладати, перекочувати його з місця на місце;
— брати, зберігати, нагрівати та бити;
— намагатися розібрати;
— використовувати для розведення вогню;
— заносити у приміщення;
— закопувати у землю;
— кидати у криницю або річку;
— здавати у металобрухт;
— використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів: петард чи вибухових пакетів.

Запам'ятай!

При виявленні вибухонебезпечних предметів негайно повідом дорослих або зателефонуй до міліції за номером «102».

Коли кусають комахи

Вкусити людину можуть ґедзі, комарі, мухи, кліщі, блохи...
Найчастіше дістається людині від ос та бджіл. Отрута потрапляє через жало, яке знаходиться в хвостовій частині черевця.

Прояви ураження:
— місце, куди вжалила комаха, починає пекуче боліти (причому біль не вгамовується протягом кількох годин);
— з'являються почервоніння та набряк;
— у деяких людей єдиний укус бджоли чи оси може викликати важку алергічну реакцію і навіть смерть;
— за сильної реакції на укус з'являються підвищене серцебиття, задишка, руки та ноги холонуть. Шкіра бліднішає, можливі навіть судоми та порушення зору, запаморочення, блювання.
Увага! Особливо небезпечні укуси в голову, ротову порожнину, губи.
Запам'ятай! Якщо після укусу бджоли або оси з'явився великий набряк, відчуття ядухи, нудота, спазми в животі, негайно звернись до лікаря!

Перша допомога.
1. Видали з ранки жало, але так, щоб не роздушити мішечок з отрутою. Тому не варто видавлювати жало чи намагатись витягнути його пальцями. Краще обережно пошкреби по місцю укусу тупим боком ножа чи нігтем, тоді і жало, і мішечок вийдуть назовні.

2. Промий ранку водою з милом.

3. Місце укусу потри нашатирним спиртом, борною кислотою або одеколоном.
4. Від болю та свербежу може допомогти дезодорант від поту (немає значення, «бризкалка» чи «кулька»), У ньому є речовини, які зменшують дію бджолиної отрути.
5. Допомагає змочена водою та прикладена до ранки пігулка валідолу.
6. Можна продезінфікувати ранку спиртом чи хоча б розчином марганцівки.
7. Можна накласти на місце укусу напівспиртовий компрес.
8. Гарний засіб від укусів комах — цибуля. Відріж шматочок і білим соком змаж місце укусу.
9. Біль та свербіж також знімає листок подорожника. Тільки пам'ятай: якщо просто приліпити листок до шкіри, великої користі не буде. Листок спочатку треба добряче розім'яти чи пожувати. Тоді вивільняються лікувальні речовини, котрі є в клітинах рослини. Цю зелену масу треба прикласти до місця укусу.
10. Втамувати біль від укусу допомагає і зубна паста. Ментол, що в ній міститься, знімає біль і набряк. Пасту необхідно втерти в місце укусу і накласти холодний компрес.

Запам'ятай! Бджіл і ос дратує запах спирту, парфумів, дезодорантів, різкі рухи.

Надання першої долікарняної допомоги людині, що провалилась

 під лід

Від перебування в холодній воді людина зазнає переохолодження всього організму. Декілька хвилин в крижаній купелі можуть призвести до втрати свідомості. Якщо такій людині своєчасно не надати допомоги, вона, вже витягнута з води, може померти на березі.

Потерпілого необхідно;
— насухо витерти;
— перевдягнути чи загорнути в сухий теплий одяг;
— енергійно розтерти тіло шматком вовняної тканини;
— дати гаряче питво;
— обкласти грілками або помістити у ванну з теплою водою (в першу чергу зігрівають потилицю та шию);
— при відсутності дихання та серцебиття, до прибуття швидкої допомоги роблять штучне дихання і закритий масаж серця.
Якщо потерпілий може рухатись, йому пропонують біг на місці протягом 10—15 хвилин.

Якщо ти опинився в ополонці і поряд нікого нема, рятуй себе сам:
— розкинь руки в сторони, щоб вони лежали на кризі;
— грудьми чи спиною намагайся обпертися об край ополонки;
— ногами впирайся в протилежний її бік;
— потихеньку виповзай на лід і поповзом просувайся до берега;
— весь цей час клич на допомогу.

Найстрашніша біда для лісу

Найбільша небезпека для лісу і тих, хто там знаходиться, — це пожежа. Найчастіше лісові пожежі виникають з вини людей: від кинутого запаленого сірника, залишеного багаття.
Особливо небезпечні вогнища влітку, в суху, жарку погоду. У цей час краще не розпалювати багаття взагалі. Якщо ж в цьому є необхідність, вогнище розкладають на відстані не менше 50 м від хвойних дерев.
Забороняється розпалювати вогонь на полях, коли дозрівають хліба і збирають урожай.
Треба бути обережним.з вогнем на луках, де буває суха трава, стоять скирти сіна.
Інколи пожежа трапляється від блискавки. Найчастіше блискавка б'є найвищі предмети, тому під час грози небезпечно ховатись від дощу під високі дерева в лісі.

Як погасити лісову пожежу?
— Щоб загасити вогонь, його засипають землею або піском, заливають водою.
— Найпоширеніший засіб гасіння пожеж у лісах, на полях і луках — захльостування полум'я віником з гілок листяних дерев. Б'ють з притисканням, відмітають палаючі частини в бік пожежі.
— Наступ на вогонь починають з того боку, куди він рухається, і намагаються оточити район пожежі з усіх боків.
Запам'ятай!

Гасити пожежу можуть тільки дорослі. Тобі треба від неї втікати.
Як захистити себе під час пожежі у лісі?
— Рухайся упоперек вітру — так простіше утекти від вогню.
— Можна бігти обличчям проти вітру, тоді він відведе від тебе полум'я в іншу сторону.
— Якщо поруч є вода — намочи одяг, закрий вологою хустинкою ніс та рот, щоб уникнути опіків, врятуватись від диму.
— Якомога швидше повідом дорослих про пожежу.

Якщо в палаючому лісі серед твоїх друзів є постраждалий, який не може рухатись, його необхідно;
— перенести в безпечне місце;
— покласти на обличчя намочену водою хустку;
— при першій же можливості викликати лікаря.
При опіках допомагає натерта картопляна «кашка» з 1 чайною ложкою меду на 100 г картоплі. Суміш нанеси на пов'язку і приклади до обпеченого місця.
Через 2 години повтори.

Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні.

Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки -- вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку.

Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів не можна, бо це небезпечно для життя.

Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.

Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками.

Більш того,не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.

Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.

Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів.

Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.

Обережно: тварини!

Останнім часом в містах та селах постала проблема — наявність великої кількості безпритульних собак. Зграї дворняг, великі і малі породисті собаки розгулюють по вулицях, збираються на пустирях, смітниках, в лісових смугах тощо. Голодні та злі, вони завдають певної загрози здоров'ю, а іноді й життю людей. Надзвичайно небезпечними можуть бути і коти: рани, заподіяні котами, гояться набагато гірше, ніж укуси собак.
Але вчені доводять, що бродячі тварини нападають на людину рідше, ніж свійські. Це трапляється тому, що людина поводиться зі свійськими тваринами як господар, забуваючи правила елементарної безпеки, вважаючи, що «знайома» тварина не заподіє зла. І помиляється. Щоб при спілкуванні з твариною не сталося лиха, вивчи ці правила:

1. Дражнячи собаку чи кішку, відбираючи у них смачну кістку чи дитинча, замахуючись палицею чи знущаючись, ти змушуєш тварину оборонятися. Не роби цього!

2. Особливо стережись собак-охоронців: ротвєйлерів та доберманів. У них загострене почуття охорони господаря, тому вони нападають частіше.

3. При зустрічі з собакою уникай вузьких місць. Ніколи не втікай — це викликає у собаки рефлекс переслідування. Повернись до пса обличчям і не рухайся.

4. Під час спілкування з хворою твариною можна заразитися. Будь обережним!

5. Прийшовши до зоопарку, ніколи не просовуй руки в клітки з тваринами, не дражни їх.

Як уникнути сутички з собакою, що втратив почуття гумору?

1. Не ставай ініціатором конфлікту з незнайомим собакою. Навіть найсерйозніший пес не кидається на людину першим. Собаки не вміють говорити «Добрий день!», не користуються виделкою і ножем, але в них є свій етикет. Минаючи агресивно настроєного собаку, не можна пильно дивитися йому в очі і усміхатися. По-собачому це означає показувати зуби і вихвалятися силою. Краще у такому випадку поводитися скромно. Бо раптом собаці захочеться перевірити твої бійцівські якості?

2. Не біжи, не втікай. Повернися до собаки обличчям, не допускай, щоб він підійшов до тебе збоку чи ззаду. Поспостерігай за котами — вони цей прийом виконують на п'ятірку.

3. Не замахуйся на собаку і не кричи «Йди туди, звідки прийшов!». Накажи йому: «Стояти!», «Сидіти!», «Лежати». Це допоможе йому заспокоїтись і взяти себе «в лапи».

4. Особливо небезпечний собака, що присів — він готовий стрибнути. Тоді треба захистити горло — притисни підборіддя до грудей і вистав уперед руку.

5. Собаки не люблять, коли людина, на яку вони нападають, змінює позу. Скористайся цим. Можеш упасти на коліна чи лягти на землю долілиць і завмерти.
Канадський листоноша Дік Макферсон винайшов свій спосіб захисту від собак. Якось на нього напала ціла зграя бродячих псів. Оцінивши ситуацію, листоноша став рачки і з лютим гарчанням кинувся на найбільшого собаку. І переміг.

6. Якщо тебе вкусив собака, промий ранку мильною водою, помаж йодом, забинтуй. Негайно звернися до лікаря, щоб зробити щеплення проти страшної хвороби — сказу. І найголовніше — не виганяй з дому свого чотириногого друга. У кожного собаки має бути хоча б один турботливий друг серед людей. І тоді, якщо в нього на серці «коти шкребти-муть», він не псуватиме одяг і настрій першому ліпшому перехожому.

Обмороження. Перша допомога обмороженому

Якщо ти одягнений не по сезону, а погода холодна, волога та вітряна, може з'явитися обмороження. Виникає воно не лише при мінусовій температурі, а й при температурі + 3 ... +7оС. Можна обморозитись, якщо:
— тісне і мокре взуття;
— мокрий одяг;
— тривала нерухомість на холодному повітрі, в снігу, під холодним дощем;
— під час хвороби та втрати крові.

Частіше страждають пальці рук і ніг, вуха та ніс.
При обмороженні спочатку відчувається холод, поколювання, печіння, потім оніміння. З'являється біла пляма, що спочатку синіє, а далі чорніє. Тоді потерпілий вже не відчуває болю.
Якраз втрата чутливості і веде до того, що людина не помічає небезпечної дії низької температури. А в тканинах тим часом відбувається омертвіння.
З'являється слабкість, сонливість, а інколи і втрата свідомості.
Існує 4 ступеня враження. Перший — найлегший, четвертий — найважчий, коли шкіра чорніє.
На відміну від опіків, навіть при найлегшому ступені обмороження необхідно звертатися до лікаря.

Перша допомога обмороженому.

— Найкраще обморожену частину тіла занурити у воду кімнатної температури, а за півгодини довести температуру до 40 °С.
— Після прийому ванни ушкоджену ділянку шкіри обережно висушити і прикрити чистою пов'язкою.
— Якщо на шкірі немає пухирів і омертвіння, обморожені ділянки протирають спиртом, одеколоном і злегка розтирають до почервоніння.
— Добре зігріває теплий чай, кофе, молоко.
— Категорично забороняється розтирати пошкоджене місце снігом, змащувати жиром і мазями. Це лише збільшить ступінь пошкодження тканин.

Пам'ятай!

Якщо ти знаходишся на сильному морозі, особливо в вітряну погоду:
— періодично перевіряй чутливість відкритих ділянок обличчя:
— прикрий всі відкриті ділянки шкіри.

Основні правила поведінки дітей при виявленні розливу ртуті

До отрут без яких ніяк не може обійтися людство, належить і найважча рідина – ртуть. Ртуть потрібна при виготовленні люмінесцентних і ртутних ламп, термометрів, манометрів, у медицині і т.п.

Ртуть є дуже шкідливою для будь-яких форм життя. У людини гостре отруєння виглядає так: через 8-24 години починається загальна слабкість, головний біль, підвищується температура. Потім – болі у животі, розлад шлунка, болять ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті і головний біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються головний біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках – ноги і все тіло.Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

- виведіть з приміщення всіх людей та відчиніть настіж усі вікна;

- максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

- захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою;

- негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закривайте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті забороняється;

- вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином або (400 г мила і 500 г кальцитової соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 г на 10л води);

- зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями, і провітрюйте протягом трьох діб;

- утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20°С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;

- вичистіть та промийте міцним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію. 

Пожежна безпека при поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами.

До пожежнонебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо

Пожежнонебезпечними матеріалами є меблі, речі, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби і покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка, прищеп.

Поблизу цих матеріалів категорично забороняється курити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежнонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.

При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОАХ» разового користування.

Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами і речовинами (бензин, ацетон, спирт).

Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.

Пожежнонебезпечні об'єкти. Пожежна безпека під час новорічних свят

До пожежнонебезпечних об'єктів належить приміщення будівль, у яких скупчується велика кількість людей, наприклад, актова зала школи. Існують нескладні правила, які допоможуть влаштувати і провести новорічне свято без ускладнень:

-- не користуватися відкритими джерелами вогню;

-- використовувати лише справні гірлянди заводського виробництва;

-- не прикрашати ялинку легкозаймистими іграшками.

Правила безпеки взимку

• Узимку треба йти не поспішаючи, аби не впасти і не травмуватися.
• Якщо травму одержав товариш, ніколи не тікай з місця пригоди, а постарайся допомогти йому, поклич дорослих.
• Не перегрівайся і не переохолоджуйся, не їж снігу та криги, бо це шкідливо для здоров'я.
• Не торкайся язиком та мокрими руками до металу — отримаєш опік.
• Не катайся на санчатах та лижах поблизу автомагістралей, трамвайних та залізничних колій — транспорт може травмувати тебе.
• Під час зимової негоди не вирушай наодинці в далеку подорож — заблукаєш.
• На лід річок та озер ступай обережно, на ковзанах катайся тільки тоді, коли переконаєшся, що товщина льоду дозволяє це робити.
Поради Королеви Безпеки:

• Перший крижаний покрив на водоймах не можна використовувати для ігор та розваг. Молода крига на початку свого утворення не міцна, тонка і ваги людини не витримує.
• Дочекайся, доки на річці стане міцний лід, а тоді вже розважайся.
Який він, міцний та неміцний лід?

Якщо товщина льоду 12 см, він прозорий, з синюватим чи зеленуватим відтінком, лід вважається міцним. Сміливо ставай на нього!
Якщо при відлизі лід вкривається водою, замітається снігом, а потім замерзає, стає білим чи жовтуватим, він не міцний. Ходити, ковзатись на ньому небезпечно.
З наближенням весни крига стає крихкою (хоча товщина ще й зберігається). Все! Зимові розваги закінчились. Ні кроку на лід!

• Перш ніж ступити на лід, упевнись, чи міцний він.
• Кататися можна тільки в спеціально відведених для цього місцях, які контролюються дорослими. (Відкриття катка на водоймі дозволяється при товщині льоду не менше 25 см).
• Будь обережним там, де з'явилась теча, де в водойму впадають струмки.
• Недопустимо ходити по льоду: в нічний час, в незнайомих місцях.
• При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 м. Важкі вантажі перевозять санками.

Правила безпеки при спілкуванні з тваринами
1. Не треба вважати будь-яку помах хвостом проявом дружелюбності. Іноді це може говорити про абсолютно недружелюбному настрій.
2. Не варто пильно дивитися в очі собаці і посміхатися. У перекладі з "собачого" це значить "показувати зуби", або говорити, що ви сильніше.
3. Не можна показувати свій страх і хвилювання. Собака може відчути це і повести себе агресивно.
4. Не можна тікати від собаки. Цим ви запрошуєте собаку пополювати за втікачем дичиною.
5. Не годуйте чужих собак і не чіпайте собаку під час їжі або сну.
6. Уникайте наближатися до великих собакам охоронних порід. Деякі з них вивчені кидатися на людей, що наближаються на певну відстань.
7. Не робіть різких рухів, звертаючись з собакою чи господарем собаки. Вона може подумати, що ви йому загрожуєте.
8. Не чіпайте цуценят і не відбирайте те, з чим собака грає.
9. Якщо у вузькому місці (наприклад, в під'їзді) собака йде вам назустріч на повідку, краще зупинитися і пропустити її господаря.
10. Тварини можуть поширювати такі хвороби, як сказ, лишай, чума, тиф та ін.
Правила поведінки, коли ти один вдома
1. Відкривати двері можна тільки добре знайомому людині.
2. Не залишай ключ від квартири в "надійному місці"
3. Не вішай ключ на шнурку собі на шию.
4. Якщо ти втратив ключ - негайно сповісти про це батькам.
Правила спілкування по телефону
1. Не називай адресу або номер квартири.
2. Ніколи не називай номер свого телефону (можеш відповісти тільки "так" або "ні")
3. Не заводь розмови з незнайомцями.

Правила безпечного користування побутовими газовими

приладами

Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан).

Зріджені гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газових приладів.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. Забороняється:

-- користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

-- відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

-- стукати по кранах, пальниках твердими предметами;

-- сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

Дії населення при виявленні запаху газу

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

-- не вмикайте електрику;

-- не запалюйте сірники;

-- не паліть;

-- провітріть приміщення;

-- перекрийте крани газоподачі;

-- викличте аварійну бригаду за номером 04.

Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.

Правила особистої безпеки на вулиці та в громадському транспорті

Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил.

У пізній час уникайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми.

На зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу -- вас можуть виштовхнути під колеса.

Автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай -- попереду, будь-який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю.

Не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватися при різкому гальмуванні або маневруванні.Не притуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу.

Не забувайте про кримінальну безпеку!

Не задивляйтеся у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка, тримайте її при собі; притуліть речі до стінки, якщо ви стоїте. Пам'ятайте, що в громадському транспорті часто діють кишенькові злодії, а їх улюблені місця -- у проході та біля дверей.

Намагайтеся не сідати в порожні автобуси, тролейбуси, трамваї. А якщо ви єдиний пасажир і їдете пізно, то сідайте ближче до водія, не біля вікна, а біля проходу, тоді до вас незручно буде підсісти. Якщо у вагоні з'явився агресивний або розв'язний пасажир, відверніться від нього і не зустрічайтеся з ним поглядом.

Правила особистої безпеки на вулиці
1. Якщо на вулиці хтось іде і біжить за тобою, а додому далеко, біжи найближчим людне місце: до магазину, автобусної зупинки.
2. Якщо незнайомі дорослі намагаються відвести тебе силою, чини опір, кричи, гукай на допомогу: "Допоможіть! Мене веде незнайома людина!"
3. Не погоджуються ні на які пропозиції незнайомих дорослих.
4. Нікуди не підеш ти з незнайомими дорослими і не сідай з ними в машину.
5. Ніколи не хвалився тим, що у твоїх дорослих багато грошей.
6. Не проси додому незнайомих хлопців, якщо вдома немає нікого з дорослих.

7. Не грай з настанням темряви.
 

Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води -- декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода -- найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.

Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися:

— купатися рекомендовано вранці і ввечері;

— не слід купатися наодинці;

— не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;

— не стрибайте головою униз, де невідома глибина.

Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині!

Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:

— діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

— не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;

— не можна запливати за обмежувальні знаки;

— слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;

— якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;

— не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

— не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20--30 хв;

— не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;

— не подавайте навмисних сигналів про допомогу;

— не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.

Правила поведінки в громадських місцях
1. На вулиці голосно розмовляти, кричати, сміятися непристойно.
2. Не можна смітити на вулиці: гризти насіннячка, кидати папірці, цукеркові обгортки, огризки від яблук.
3. Під час відвідування кінотеатру не треба шуміти, бігати, затівати ігри.
4. Під час перегляду кінофільму непристойно заважати глядачам, плескати стільцями, свистіти, тупотіти.
5. При вході в зал і при виході не треба поспішати, штовхатися.
6. Будьте ввічливі.
Правила особистої безпеки на вулиці
1. Якщо на вулиці хтось іде і біжить за тобою, а додому далеко, біжи найближчим людне місце: до магазину, автобусної зупинки.
2. Якщо незнайомі дорослі намагаються відвести тебе силою, чини опір, кричи, гукай на допомогу: "Допоможіть! Мене веде незнайома людина!"
3. Не погоджуються ні на які пропозиції незнайомих дорослих.
4. Нікуди не підеш ти з незнайомими дорослими і не сідай з ними в машину.
5. Ніколи не хвалився тим, що у твоїх дорослих багато грошей.
6. Не проси додому незнайомих хлопців, якщо вдома немає нікого з дорослих.
7. Не грай з настанням темряви.

Правила безпеки на льоду
1. Перш ніж рухатися по льоду, треба переконатися в його міцності, перевіреної дорослими людьми.
2. Йти слід по вже прокладеної стежці.
3. Не слід спускатися на лижах і санках у незнайомому місці з обривом.
4. Особливо обережним слід бути поблизу виступаючих на поверхню кущів, трави; в місцях, де швидка течія, де вливаються стічні води промислових підприємств.
5. Не забувай восени і навесні лід тонкий.

Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на

воді взимку

Правила поведінки на кризі:

-- категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;

-- обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;

-- вантаж перевозьте на санях;

-- кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;

-- не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

-- будьте якомога далі від ополонки;

-- протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

-- витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;

-- на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;

-- не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;

-- по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;

-- дайте попити теплої води, якщо є -- чаю.

Правила поведінки під час екскурсій
У музей, на виставку
1. Веди себе спокійно, стримано.
2. Уважно оглядай, слухай, не перебігали безладно від одного до іншого.
3. Без дозволу нічого не чіпай.
4. Голосно не розмовляй.
5. Не забудь подякувати екскурсовода.
На  природу
1. Візьми чисту воду для пиття та миття рук.
2. Не пий сиру воду з природних водоймищ.
3. Не збирай невідомі тобі рослини, ні в якому разі не бери їх до рота.
4. Не засмічувати природу.
5. Не розпалював багаття.
6. Не ламай дерева.
7. Після заходу йди просто додому.
8. Дотримуйся правил дорожнього руху.

Правила поведінки під час прогулянки
1. На прогулянку виходь у строю.
2. Грай на спортмайданчику.
3. Не грай з колючими, масивними предметами.
4. Не штовхатися, не став підніжки.
5. Не кидайте сніжками, камінням, різними предметами.
6. У туалет йди тільки з дозволу вчителя, вихователя.
7. З вулиці заходь в строю.

Правила дорожнього руху
1. Проходь по тротуару тільки з правого боку. Якщо немає тротуару, йди по лівому краю дороги, назустріч руху транспорту.
2. Дорогу переходь у тому місці, де вказана пішохідна доріжка або встановлено світлофор. Дорогу переходь на зелене світло.
3. Коли переходиш дорогу, дивись спочатку ліворуч, потім  направо.
4. Якщо ні світлофора, переходь дорогу на перехресті. Перетинати вулицю треба прямо, а не навскоси.
5. Не йди дорогу перед близько йде транспортом.
6. На проїжджій частині гри суворо заборонені.
7. Не виїжджати на проїжджу частину на велосипеді.

Правила поведінки під час уроків технології:
- При роботі з голкою -
1. Бережи голку завжди в ігольніце.
2. Не залишай голку на робочому місці без нитки.
3. Передавай голку в ігольніце і з ниткою.
4. Не бери голку в рот, не грай з нею.
5. Не застромлювати голку в одяг.
6. До і після роботи перевір кількість голок.
7. Бережи ігольніцу завжди в одному місці.
8. Не відволікайся під час роботи з голкою.
- При роботі з ножицями -
9. Працюй з добре відрегульованими і заточеними ножицями.
10. Ножиці повинні мати тупі, округлі кінці.
11. Не залишай ножиці розкритими.
12. Передавай ножиці кільцями вперед.
13. Не грай з ножицями, не підносив до лиця.
14. Використовуй ножиці тільки за призначенням.

Правила поведінки в їдальні
1. Чергові йдуть в їдальню на 10 хвилин раніше для сервірування столу.
2. Іди тільки в строю.
3. Перед їжею обов'язково вимий і насухо витри руки.
4. Займи своє місце.
5. Під час їжі не розмовляй.
6. Дотримуйся чистоту і порядок на столі.
7. Після їжі прибери посуд за собою.
8. Раніше доїв - почекай товаришів.
9. Повертайся в клас в строю.

Правила поведінки під час прогулянки
1. На прогулянку виходь у строю.
2. Грай на спортмайданчику.
3. Не грай з колючими, масивними предметами.
4. Не штовхатися, не став підніжки.
5. Не кидайте сніжками, камінням, різними предметами.
6. У туалет йди тільки з дозволу вчителя, вихователя.
7. З вулиці заходь в строю.

Правила поведінки поблизу лінії електропередач, при виявленні обірваного електричного проводу

Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.

Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

Правила користування побутовими електроприладами.

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:

-- залишати електроприлади ввімкненими без догляду;

-- користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;

-- вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

-- торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;

-- використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

Правила поводження з піротехнічними предметами

Чи часто замислюємося ми, купуючи феєрверки або петарди, про небезпеку, яку несе необережне з ними поводження? Натикаючись у газеті на чергове повідомлення про жертву піротехнічного виробу і співчуваючи, ми впевнені – з нами такого не станеться. Так, у власній безпеці ми впевнені. Але чи не траплялось нам купувати якоїсь новенької, невідомої піротехнічної іграшки з лотка на вулиці? При цьому нам у голову не приходить вимагати у продавця сертифікат якості на виріб, який є вибухонебезпечним. Ми спокійно спостерігаємо, як діти кидають з балкона петарди під ноги перехожим, або змагаються, хто довше протримає підпалену петарду в руці.

Незалежно від того, в якій країні виготовлено піротехніку, вона не може бути абсолютно безпечною. Тому, обов’язково треба навчитися правильно з нею поводитися. Всі неприємні, а часто і нещасні випадки, які трапляються з-за піротехнічних виробів - результат неправильного та необережного поводження з ними, порушення елементарних вимог безпеки або використання не за призначенням. Щоб з Вами не трапилося лиха, візьміть за правило серйозно та чітко дотримуватися інструкцій, якими повинні бути забезпечені всі піротехнічні іграшки. Тільки тоді поводження з піротехнікою буде в радість і не принесе шкоди.

Ви вирішили провести свято з феєрверком? З чого ж розпочати? Звичайно ж з вибору та придбання піротехнічного виробу. Не намагайтеся самостійно виготовити феєрверк у домашніх умовах. Це дуже небезпечне заняття, не варте того ризику, на який Ви наражаєтесь.

Не бажано покупати піротехнічні вироби з рук, на базарі. Пам'ятайте, що дешево не означає якісне, тим більше, коли це стосується Вашої небезпеки та здоров'я.

Користуйтеся краще готовими виробами промислового виробництва. У продажу їх немало. Торгівля гарантує Вам продаж якісного товару, який пройшов необхідні випробування та має відповідний сертифікат якості (не соромтеся запитати у продавця сертифікат!). І все ж, купуючи піротехнічні іграшки, будьте уважні та прискіпливі, вибираючи їх. Всі вироби повинні мати докладні інструкції, це більш важливо, якщо Ви зустрічаєте незнайомий виріб. Не отримавши інструкції або кваліфікованої консультації, від покупки краще відмовитись.

Якщо Ваше знайомство з піротехнікою тільки починається, не поспішайте купувати великих та не дуже зрозумілих виробів - вони можуть принести неприємні сюрпризи. Краще перейти до них, маючи досвід поводження з піротехнікою. Вибираючи піротехнічні іграшки, зверніть увагу на їх зовнішній вигляд. Забороняється використовувати вироби, які мають наявні дефекти: зіпсовані, підмочені, з тріщинами та іншими пошкодженнями корпусу або гніту.

Продаж піротехнічних засобів має певні обмеження (зокрема, за віком покупця). Купувати піротехнічні вироби мають право виключно дорослі, діти можуть користуватися ними тільки під наглядом батьків (дорослих). Виконуючи підготовку феєрверку разом з дитиною, Ви тим самим навчите її необхідним правилам безпеки та захистите від легковажних витівок з піротехнікою.

Після придбання піротехнічного засобу, необхідно завчасно вибрати місце для феєрверка. В ідеальному випадку, це повинен бути великий відкритий майданчик - двір, сквер або поляна - вільні від дерев та будівель. Необхідно уважно оглянути вибране місце: чи немає по сусідству (в радіусі 50 метрів) пожеженебезпечних об'єктів, дитячих садочків з добовим режимом роботи, лікарень, автомобільних стоянок, дерев'яних сараїв, гаражів тощо. Якщо феєрверк проводиться за містом, поблизу не повинно бути опалого листя та хвої, сухої трави або сіна, того, що може призвести до загоряння від випадкових іскор.

Ви повинні заздалегідь обміркувати, де будуть знаходитися глядачі. Їм необхідно забезпечити хороший огляд та безпеку, а для цього розташуйте їх на відстані 20-25 метрів від пускового майданчика, обов'язково з навітряної сторони, щоб вітер не зносив на глядачів дим та неспалені частини виробів. Стоячи осторонь, не тільки безпечно, але і зручно спостерігати за феєрверком: не потрібно високо закидати голову та шукати очами ракету, що улетіла.

Необхідно пам'ятати, що після 23.00, запускаючи феєрверки та застосовуючи хлопавки, ви можете увійти в конфлікт із Законом, заподіявши незручності для оточуючих людей.

Від розміру майданчика залежить, яку піротехніку Ви зможете застосовувати. Якщо місце задовольняє усім переліченим вимогам, Ви сміливо можете купувати будь-які вироби, які є у продажу. Але, якщо Ваш двір, наприклад малий та незручний, Ви зможете використовувати лише обмежений асортимент іграшок, в основному наземної дії: петарди, хлопавки, вогняні дзиґи, колеса, але ні в якому разі не запускати вироби, що летять догори (ракети, метелики тощо). Використання їх поруч з житловими будинками та іншими будівлями категорично заборонено: вони можуть потрапити у вікно або кватирку, залетіти на горище або кришу та стати причиною пожежі. Краще відійти від будинку та знайти більш придатне місце.

Не намагайтеся випробувати долю, запускаючи феєрверки у вітряну погоду. За таких умов, «зірочки» мають властивості відхилятися у сторону на значну відстань,  а палаючі елементи можуть опинитися на ближніх будівлях та деревах.

Тому, існують загальні правила, які обов'язково необхідно виконувати:

     не можна носити піротехнічні іграшки у кишенях;

     не можна спалювати їх у багатті;

     не      можна      розбирати      вироби      та      піддавати      їх механічним впливам;

     не можна працювати з піротехнічними виробами у нетверезому стані;

     не палити, працюючи з піротехнікою;

    зберігайте піротехнічні вироби у недоступному для дітей місці;

    не допускайте відкритого вогню в приміщенні, де зберігаються вироби;

    зберігайте їх на значній відстані  від нагрівальних приладів;

    пам'ятайте, що піротехнічні вироби бояться вологи - це може позначитись на їх роботі;

    якщо піротехнічні вироби відсиріли, не сушить їх на батареях опалення або печах;

    не використовуйте піротехнічні вироби для бешкетування, застосовуйте їх тільки за призначенням.

Інструктаж . Правила пожежної безпеки та поводження з електроприладами

Забороняється:
1. Кидати негайні сірники, недопалки в приміщеннях.
2. Недбало, безтурботно звертатися вогнем.
3. Викидати палаючу золу поблизу будівель.
4. Залишати відкритими двері печей, камінів.
5. Включати в одну розетку велика кількість споживачів струму.
6. Використовувати несправну апаратуру і прилади.
7. Користуватися пошкодженими розетками. Користуватися електричними прасками, плитками, чайниками без підставок з вогнетривких матеріалів.
8. Користуватися електрошнура і проводами з порушеною ізоляцією.
9. Залишати без нагляду топлячи печі.
10. Колупати у розетці ні пальцем, ні іншими предметами.
11. Самим лагодити й розбирати електроприлади.
Дозволяється:
1. Захищати будинок від пожежі.
2. У разі виникнення пожежі викликати пожежну охорону.
3. Використовувати всі наявні засоби для гасіння пожежі.
4. Подавати сигнал тривоги.
5. Зустрічати пожежників і повідомляти їм про вогнищі пожежі.
6. Знати план евакуації на випадок пожежі.
7. Кричати й кликати на допомогу дорослих.
8. Рухатися повзучи або пригнувшись, якщо приміщення сильно задимлене.
9. Вивести з палаючого приміщення людей, дітей.
10. Накинути покривало на потерпілого.
 

Правила пожежної безпеки у вашому домі

Пам'ятайте, що не можна вдома:

-- користуватися несправними електричними побутовими приладами;

-- захаращувати балкони і підвали;

-- гратися з вогнем;

-- зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;

-- сушити речі над плитою.

Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:

-- слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;

-- якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, повстину, вогнегасники,"

-- вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь.

Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміщення і покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері.

Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером 101.

Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та

правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі

Для запобігання ушкодженню ізоляції і виникненню коротких замикань (і як наслідок -- пожежі) не дозволяється:

-- зафарбовувати й білити шнури і проводи; вішати на них будь-що;

-- допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд;

-- використовувати як провідник електричного струму телефонні і радіопроводи;

-- довільно вбивати в стіни гвіздки, це може призвести до ушкодження скритої ізоляції;

-- самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку.

Під час виникнення пожежі у приміщенні школи учні мають виконувати накази і розпорядження вчителів. План евакуації школярів має знаходитися у рамці під склом на видному місці. На ньому позначено також аварійні та запасні виходи.

Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.

Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися паніці.

Причини виникнення пожеж

Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом із  тим необережне поводження з ним може призвести до виникнення пожежі.

Пожежі часто виникають через такі причини:

— несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів;

— увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності;

— несправність електропроводки;

— сушіння речей над газовою плитою;

— користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок і бенгальських вогнів поблизу хвої;

— використання легкозаймистих маскарадних костюмів із паперу та вати;

— несправна або залишена без догляду побутова електротехніка;

— необережне поводження з вогнем; ігри з вогнем;

— удари блискавки;

— збереження легкозаймистих матеріалів та речовин на балконі та вдома;

— витік газу;

— використання піротехніки.

"Про шкоду куріння "

Про шкоду куріння сказано багато. Проте занепокоєння учених і лікарів, викликане поширенням цієї згубної звички зростає, оскільки поки що значна кількість людей не вважає куріння шкідливим для здоров'я.

Куріння - не заняття, яке можна кинути без зусиль. Це справжня наркоманія, і тим більше небезпечна, що багато хто куріння не сприймає серйозно.

Нікотин - одна з найнебезпечніших отрут рослинного походження. Птиці (горобці, голуби) гинуть, якщо до їх дзьоба всього лише піднести скляну паличку, змочену нікотином. Кролик гине від ¼ краплі нікотину, собака - від 1/2 краплі. Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 міліграмів, або 2-3 краплі.

Саме така доза поступає щодня в кров після викурювання 20-25 сигарет (в одній сигареті міститься приблизно 6-8 міліграмів нікотину, з яких 3-4 міліграми потрапляє в кров).

Курець не гине тому, що доза вводитися поступово, не в один прийом. До того ж, частину нікотину нейтралізує формальдегід - інша отрута, що міститься в тютюні. Протягом 30 років такий курець викурює приблизно 20000 цигарок, або 160 кг тютюну, поглинаючи в середньому 800 г нікотину. Систематичне поглинання невеликих, не смертельних доз нікотину викликає звичку, пристрасть до куріння.

Нікотин включаєся в процеси обміну, що відбуваються в організмі людини, і стає необхідним.

Проте, якщо некуряща людина в один прийом отримає значну дозу нікотину, може настати смерть. Такі випадки спостерігалися в різних країнах. Крупним вченим - фармакологом Н.П.Крафковим описана смерть молодої людини після того, як вона вперше в житті викурила велику сигару.

У Франції, в Ніцці, у результаті конкурсу «Хто більше викурить» двоє «переможців», викуривши по 60 сигарет, померли, а останні учасники з важким отруєнням потрапили до лікарні.

У Англії зареєстрований випадок коли 40 - літній чоловік, що тривалий час пилив,  за ніч, під час важкої роботи, викурив 14 сигар і 40 сигарет. Вранці йому зробилося погано, і, не дивлячись на надану медичну допомогу, він помер.

У літературі описаний випадок, коли в кімнату, де лежав тютюн у в'язках в порошку, поклали спати дівчинку і вона через декілька годин померла.

Згубна цигарка

Діти, що живуть в накурених приміщеннях, частіше і більше страждають захворюваннями органів дихання. У дітей батьків, що палять, протягом першого року життя збільшується частота бронхітів і пневмонії і підвищується ризик розвитку серйозних захворювань. Тютюновий дим затримує сонячні ультрафіолетові промені, які важливі для підростаючого малюка, впливає на обмін речовин, погіршує засвоюваність цукру і руйнує вітамін "С", необхідний дитині в період росту. У віці 5-9 років у дитини порушується функція легенів. Внаслідок цього відбувається зниження здатностей до фізичної діяльності, що вимагає витривалість і напругу. Обстеживши понад 2 тис. дітей, що проживають в 1820 сім'ях професор С. М. Гавалов виявив, що в сім'ях, де палять, у дітей, особливо в ранньому віці, спостерігаються часті гострі пневмонії і гострі респіраторні захворювання. У сім'ях, де не було тих, що палять, діти були практично здорові.

У дітей, матері яких палили під час вагітності є схильність до припадків. Вони значно частіше захворюють епілепсією. Діти, що народилися від матерів, що палять, відстають від своїх однолітків в розумовому розвитку.

Куріння підлітків, насамперед позначається на нервовій і серцево-судинній системах. У 12-15 років вони вже скаржаться, що задихаються при фізичному навантаженні. В результаті багатолітніх спостережень французький доктор Декалзне ще 100 років тому прийшов до переконання, що навіть незначне куріння викликає у дітей малокров'я, розлад травлення.

Куріння негативно впливає на успішність школяра. Число невстигаючих зростає в тих класах, де більше палять.

Куріння школярів уповільнює їх фізичний і психічний розвиток. Стан здоров'я, підірваний курінням, не дозволяє вибрати рід занять до душі, добитися успіху (наприклад, хлопцям стати льотчиками, космонавтами, спортсменами, дівчатам - балеринами, співачками та ін. ).

Куріння і школяр несумісні. Шкільні роки - це роки зростання як фізичного, так і розумового. Організму потрібно багато сил, щоб впоратися зі всіма навантаженнями. Як відомо, навики, звички, засвоєні в шкільному віці, найміцніші. Це відноситься не лише до корисних, але і до шкідливих звичок. Чим раніше діти, підлітки, хлопці, дівчата познайомляться з курінням і почнуть палити, тим швидше звикнуть до нього, і надалі відмовитися від куріння буде дуже важко.

Радіаційна безпека

Радіаційна безпека – це комплекс заходів, що зумовлюють безпечні умови роботи з радіоактивними речовинами та джерелами тонізуючих випромінювань.

Радіоактивне випромінювання є невід'ємною частиною світу, в якому ми живемо; саме життя на планеті Земля виникло на тлі цих випромінювань. То що ж таке радіація?

Радіація(від лат.) – сяяння, опромінення. Отже, радіація — це випромінювання. Радіація буває теплова, сонячна, космічна, радіоактивна.

Кожна жива істота на Землі постійно зазнає дії радіації. Вона іде до нас з космосу, глибин Землі і навіть від живих організмів.

Космічна радіація – це сильнодіюче випромінювання, яке проходить у Землю на великі глибини.              .              .              '

Сонячна радіація має широкий спектр: від радіохвиль до гамма-випромінювання. Ми постійно зазнаємо впливу сонячної радіації.

Наша Земля теж випромінює радіацію, бо містить різноманітні радіоактивні речовини. І, зрозуміло, в тих місцях, де є природні поклади уранових чи плутонових руд, радіаційне випромінювання сильніше. Радіаційний фон теж, відповідно, вищий.

Радіоактивні ізотопи (калію, вуглецю та ін.) є і в нашому організмі, тому ми теж є джерелом радіації. Тому радіаційний фон визначається сумарним випромінюванням радіоактивних ізотопів.

Рівень радіації, або природний радіаційний фон, можна виміряти за допомогою дозиметра. Зараз, особливо після аварій на ЧАЕС, промисловість випускає різні дозиметричні прилади.

Із широкого спектру випромінювань наші органи чуття сприймають тільки невелику частину у вигляді сонячного світла і тепла, світла зірок і місяця. Інші види випромінювань (ультрафіолетове, рентгенівське, космічне, радіоактивне), ми можемо виявити тільки за допомогою приладів. Але хоч наші органи чуття не вловлюють таку радіацію, вона постійно діє на нас і залишає свої сліди. На Чорнобильській АЕС стався тепловий, а не ядерний вибух.

У результаті цієї аварії мав місце тільки один вражаючий фактор: радіоактивне забруднення місцевості. Скільки горя, біди і нещасть завдав він людям, природі, землі!?

Складність аварії на ЧАЕС полягала в тому, що після зруйнування енергоблоку реактор став джерелом безперервного, пульсуючого виділення в атмосферу продуктів ядерного поділу. Все це дуже ускладнило радіаційну обстановку. Мало місце перенесення радіоактивних речовин на великі відстані.

Як повинні поводитися люди на радіоактивно зараженій території, щоб запобігти опроміненню, виникненню променевої хвороби?

Після повідомлення чи сигналу штабу цивільної оборони люди повинні перейти в сховища, протирадіаційні укриття.

Там вони перебувають до безпечного спаду рівня радіації на місцевості.

В умовах радіоактивного забруднення території необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри.

Які ви знаєте засоби індивідуального захисту?

Це – ватно-марлеві пов'язки, респіратор, протигаз, спеціальний захисний одяг.

Ці засоби забезпечують захист органів дихання і шкіру від радіоактивного пилу, але не захищають від зовнішнього гамма-випромінювання.

Самозахист від ДТП

Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:

-- не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;

-- не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

-- ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні -- по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,-- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід -- водія;

-- зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,-- праворуч;

-- на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

Пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами.

Що робити, якщо вкусила змія?

Передусім роздивись місце укусу, де залишились сліди від зубів:
— якщо там тільки дві смужки тонких дрібних подряпинок, то це означає, що змія не отруйна;
— якщо в кінці цих смужок є одна чи дві червоні точки, справа гірша. Це проколи від іклів отруйної змії. І чим раніше постраждалого буде доставлено до лікарні, тим краще для нього.

Ознаки враження:
— спочатку укус гадюки викликає тільки легкий біль і печіння;
— потім біль посилюється, місце укусу починає швидко набрякати та червоніти;
— з'являється запаморочення, слабкість, нудота.
Перша допомога:
В перші хвилини після укусу необхідно передусім відсмоктати отруту з рани.
Цього не можна робити людям з ранками в роті чи карієсними зубами, оскільки отрута залишиться у них в ротовій порожнину та швидко всмокчеться у кров;
— кров'янисту рідину треба відразу ж спльовувати;
— врятувати постраждалого може спеціальна протизміїна сироватка. І чим швидше її введуть постраждалому, тим краще!
Під час транспортування до лікувального закладу на місце укусу слід прикладати холодні компреси, давати постраждалому більше й частіше пити.
Категорично забороняється робити надрізи шкіри в місці укусу змії!
Дуже важливо заспокоїти постраждалого. Переляк змушує серце битись частіше. А це означає, що й кров в організмі рухатиметься швидше, і разом з нею все ширше розповсюджуватиметься отрута.
Поради Дідуся Лісовичка

Щоб відлякати змій, якомога більше галасуй!

Як захиститись від комарів, кліщів та інших надокучливих комах?
Збираючись на природу, одягни одяг, який тісно облягає твоє тіло. Светр повинен бути заправлений всередину; на ногах обов'язково шкарпетки; на голові — хустка чи капюшон.
Повернувшись з лісу, відразу оглянь своє тіло, обстеж всі зморшки на шкірі. Найкраще кліща видно на сонці.
• Якщо тебе вкусив кліщ, повідом про це дорослих — сам ти не впораєшся з цією проблемою.
• Виривати кліща, що присмоктався, ні в якому разі не слід — «голівка» зостанеться в шкірі і викличе запалення, що більш небезпечне, ніж сам укус. Краще притиснути до кліща пляшечку зі спиртом чи одеколоном, і кліщ відпаде сам.

• Якщо, граючись на горищі, ти помітив гніздо ос, не експериментуй! Швиденько, але спокійно, без зайвих різких рухів, втікай.
• Оса, як і бджола, що повзає по твоїй руці, ніколи не укусить, якщо ти її не потурбуєш.

Мухи пробують їжу ногою. Упевнившись, що речовина їстівна, муха своїм запахом «повідомляє» іншим родичам про знахідку, на яку злітається вже велика компанія.Ця сіро-чорна істота довжиною 10 мм не сосе кров, не кусає, але надзвичайно неприємна своєю надокучливістю. Вона небезпечна тим, що сідає не лише на харчові продукти, але й на різні нечистоти, відкладаючи там яйця, і тому може переносити дуже небезпечні хвороби.

Ґедзі — це великі мухи (2—3 сантиметри в довжину) . Самка просто осліплює людину чи тварину, намагаючись залізти їм в очі, щоб насмоктатися крові, відкласти яйця під шкіру жертви. Ґедзі наносять велику шкоду тваринництву: різко зменшуються надої молока; корови та коні, виведені з терпіння надокучливими комахами, інколи починають лютувати, кидаються в гущавину кущів, залізають у воду, можуть при цьому травмувати і людину. Укуси ґедзів не лише дуже болючі, але й небезпечні. Адже ґедзі є переносниками таких хвороб, як сибірська виразка, поліомієліт.

Як кусаються комарі, знає кожний, але не всі знають, що робити це вміють лише самки. Комарі ж харчуються лише нектаром квітів. Якщо самка не зможе насмоктатися крові, потомства в неї може й не бути.
Молодість свою комарі проводять у воді, а зрілість — в повітрі. Самка відкладає малюсінькі яєчка в якусь водойму, де нема течії. З яйця виходить схожа на черв'ячка личинка. Щоб добути собі їжу, за добу вона проціджує крізь себе цілий літр води. Дихає личинка через трубочку, яка знаходиться у неї на «хвості» і виставлена над водою. Дуже небезпечний малярійний комар. Він є переносником хвороби малярії.

Поради Дідуся Лісовичка. Як себе поводити в лісі?

— Не ламай гілки дерев та кущів. Це заважає рослині жити.

— Не пошкоджуй кору дерев. Через ранку витікає сік, під кору можуть потрапити мікроби і дерево загине.

— Не збирай березовий сік. Це шкодить дереву. Одна велика береза, пошкоджена сокирою, може втратити за весну до 200 літрів соку.

— Не зривай в лісі на лузі квітів. Нехай гарні рослини залишаються в природі!

— Пам'ятай, що букети можна складати тільки з тих рослин, які виростила сама людина.

— Із лікарських рослин можна збирати лише ті, яких у вашій місцевості багато. Частину рослин потрібно обов'язково залишати в природі — на корм пташкам та для розповсюдження в лісі.

— Їстівні ягоди, горіхи збирай так, щоб не пошкоджувати гілочки.

— Суницю не можна збирати букетиками, бо загине вся рослина.

— Не виривай рослини з корінням.

— Не збивай гриби, навіть неїстівні. Пам'ятай, що гриби дуже потрібні в природі.

— Не обривай в лісі павутину, не вбивай павуків. Вони теж потрібні лісу.

— Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах.

— Не руйнуй гнізда джмелів.

— Не руйнуй мурашників.

— Бережи жаб.

— Не вбивай змій, навіть отруйних. З їх отрути людина отримує цінні ліки.

— Не лови диких тварин і не забирай їх з собою додому. В неволі тварини жити не зможуть і обов'язково загинуть.

— Не підходь близько до гнізд птахів, не руйнуй їх. По твоїх слідах їх можуть знайти і знищити хижаки.

— Якщо випадково опинишся біля гнізда, не торкайся до нього. Відразу ж відійди, бо птахи-батьки можуть назавжди залишити гніздо.

— Якщо в тебе є собака, не пускай її гуляти по лісу весною чи на початку літа. Вона легко може впіймати маленьке пташеня чи безпорадне звірятко.

— Не залишай в лісі, в парку, на лузі, біля річки сміття. Ніколи не викидай сміття в водойми.

— Не шуми: ліс злякається, притихне і ти не довідаєшся жодної, таємниці.
Запам'ятай!

Усі звірі та рослини потрібні — кожен з них робить свою корисну справу. У лісі можна:
— охороняти рідкісні рослини;
— обгороджувати мурашники;
— підгодовувати птахів;

— прибирати місце відпочинку;
— спостерігати за тваринами.

Якщо ти заблукав у лісі...

Не втрачай надії! Зупинись. Ще краще — сядь на пеньок, заспокойся і згадай ці правила.

1. Спочатку згадай останню прикмету на своєму шляху: дерево, галявинку з грибами, рівчак. Так легше визначити напрямок.
2. Якщо чуєш торохкотіння трактора, до людей не більше 4 км.
3. Чуєш гавкіт собаки? До людей не більше 3 км.
4. Чуєш гуркіт поїзда? До нього не більше 10 км.
5. Якщо пахне димом, рухайся проти вітру і обов'язково вийдеш до житла.
6. Може допомогти струмок. Він виведе до річки, а річка — до людей.
7. Лісова дорога теж покаже, де житло.
8. Якщо ти знайшов в лісі стежину, визнач спочатку,
чи не лосі її проклали. Якщо гілки весь час б'ють в обличчя та груди, це значить, що по доріжці ходять звірі, Якомога швидше зверни вбік!
9. Якщо ти помітив, що, заходячи до лісу, бачив сонце справа, то виходити з лісу потрібно так, щоб воно опинилось зліва.
10. Якщо ти захотів їсти, ні в якому разі не зривай невідомих ягід, не їж сирими сироїжки. Збирай тільки ті ягоди, які добре знаєш (суницю, малину, ожину, горіхи). До грибів навіть не торкайся! А краще — потерпи.
В наших лісах можна побачити зайчика, білочку, їжачка, мишеня, птахів... Всі ці тваринки зовсім не страшні і не зроблять тобі нічого лихого. Вони більше бояться тебе і твоє завдання — їх оберігати.
Особливу загрозу становить лисиця, хвора на сказ. Вона шкірить зуби, може вкусити.
Запам'ятай!При зустрічі з дикими звірами не можна втікати. Краще просто завмерти на місці, і звір піде своєю дорогою. Якщо ж тварина нападає, вона або голодна, або хвора, або захищає своїх дітлахів.

Не експериментуй! Клич дорослих. Якщо звір йде в наступ, відбивайся палицею, залазь на дерево.
В лісі, біля пеньків на осонні, можна зустріти змію чи вужа. У вужа на голівці дві жовті плямки, їх можна помітити здалеку. Вужі не зроблять тобі нічого поганого. Не чіпай їх палицею, ні в якому разі не вбивай.