Матеріали для семінару вчителів початкових класів з теми: «Розвиток креативності учнів початкових класів на уроках і в позаурочний час як засіб соціалізації молодших школярів»

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали для семінару
вчителів початкових класів

з теми: «Розвиток креативності учнів початкових класів
на уроках і в позаурочний час як засіб соціалізації молодших школярів»

 

 

 

 

 

Окуненко Тамара Олександрівна

заступник директора з навчальної роботи

КЗШ №123

 

Бажання  вчителя – щоб дітям було цікаво, зрозуміло, корисно, знадобилося у житті.

Ставимо мету - створити ситуацію успіху для кожної дитини. Мріємо про атмосферу доброзичливості на уроці, яка, на мою думку, необхідна для продуктивної праці. Хочемо зацікавити, здивувати, відчути успіх, віру в свої сили, створити гарний настрій, навчити дітей цінувати і любити життя.

 Учень – не чаша, яку треба наповнити, а творча особистість, яку треба розвивати і вдосконалювати. Переконуємо дітей у тому, що мудрим ніхто не вродився, а навчився; освіта – перепустка в майбутнє; людина без знань – що птах без крил.

Прагнемо удосконалити знання учнів, розвиваємо їхні творчі здібності, викликаємо почуття радості від роботи, спілкування та отриманих знань.

Для занять підбираємо цікавий матеріал, дійові форми, залучаємо учнів до співпраці.

Розвиваємо логічне мислення на уроках, взаємозв’язок з практичною стороною життя, природи, бачення того, що я у природі, де я у природі. Прагнемо викликати бажання знати, шукати нове, пропонувати ідеї.

Сподіваємось, що наша праця допомагає виховати гармонічно розвинуту особистість.

Хочемо, щоб дітям було цікаво, щоб вони отримали задоволення від почутого і з бажанням чекали продовження.

Мріємо підготувати компетентних учнів, здатних успішно і з радістю навчатись.

В своїй роботі використовуємо інтерактивні методи навчання, такі відомі як робота в парах, в групах, вправа «Мікрофон», «Акваріум», «Авторське крісло», складання асоціативного куща, тощо. Проводимо уроки-подорожі, уроки – екскурсії, уроки – конференції. Згуртовую класний колектив за допомогою колективних творчих справ із залученням батьків.

Щоб сформулювати творчі здібності, дитині необхідно  якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних  видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх  притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним  матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до  будь – якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину  процесом творчості.  Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної  активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів  різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних,  інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Зважаючи на це вважаємо, що:

Розвитку творчих здібностей сприяють:

- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;

- складання казки за малюнком;

- створення продовження казки, оповідання;

- складання чистомовок;

- використання анаграм, метаграм;

- словесне малювання;

- творчі списування текстів;- вилучення зайвого;

- скоромовки;

Для розвитку творчих здібностей я використовую:

1. Метод гри.

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка  відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви.

На уроках рекомендуємо використовувати навчальні ігри «Розумові розминки»:

Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила  навколишнє поле.

Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?

2. Використовуючи у роботі інтерактивні методи «Займи

позицію», «Прес», «Саsе – метод” організовую «ігри»: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель». Методи інтерактивного навчання дають  змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

3. Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи відбувається процес її  адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати  участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови  комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора».

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось  цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

«Опиши (намалюй) навпаки».

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують  його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на  протилежні.

4. Під час роботи з дітьми треба керуватися процесом творчості,  спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому радимо використовувати метод мозкового штурму. Тоді, коли діти не  мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. (Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)

5. Для розвитку творчих здібностей учнів використовую  також стратегію комбінаторних дій:

- таблиці – тренажери;

- гра «Утвори слово» (рис – сир);

6. Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, тому в своїй роботі використовуємо такий метод розвитку уяви, як «морфологічний аналіз».

Мета даного методу полягає в тому, щоб - формувати у дітей уміння давати велику кількість різних категорій відповідей у рамках заданої теми;- створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;- учити деталізувати найбільш продуктивні. Необхідно заповнити таблицю. Потім можна вибірково взяти деякі ознаки і придумати фантастичну тварину.

7. Метод «Думай про інше».

Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб винаходити потрібно бути спостережливим, уміти придумувати на що схожі різні предмети.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

Залучення до творчої діяльності здійснюю і на уроках навчання грамоти. Так під час читання дітьми навіть невеличких текстів пропоную продовжити текст, змінити кінцівку чи зобразити закінчення художніми засобами.

Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ. Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості. Тому залучаючи дітей до творчості, створюємо постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.

Сучасне суспільство все більше потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і  самореалізації, проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти.

Креативність є характерною ознакою творчої людини, яка здатна за власною ініціативою реалізувати свій потенціал, з вибором відповідних способів. Це потребує зміни педагогічного супроводу, спрямування його на розвиток креативного середовища в освітній установі.

Змінюється вектор педологічного супроводу, спрямованого на створення креативного середовища освітньої установи. Саме середовище вибудовується навколо інтересів дитини та виконує функцію адаптації школи до індивідуальних особливостей і суб'єктивних потреб учнів.

Педагогічний супровід учня може здійснюватися у двох варіантах:

- загальногруповому;

- індивідуально-особистістому.

У першому варіанті створення креативного середовища

забезпечується системою «вчитель-учень», де на основі засвоєних знань переважають діалогічні форми роботи.

Компоненти креативної особистості: мотиваційний, інтелектуальний, емоційний та комунікативний. Для розвитку їх необхідно розширяти рольовий простір кожного учня та включати його в різноманітні види діяльності, які забезпечують йому творчу  самореалізацію та створюють досвід соціальних відносин.

Використовуючи педагогічні технології формуємо інноваційну особистість, якій притаманні:

- внутрішня свобода (ситуації вибору, яка стимулює пізнавальний інтерес «Хочу все знати», почуття відповідальності та власної значимості);

- стабільність та стресостійкість - це керування емоціями.

Ефективними методами роботи є методи креативного навчання.

До них належать методи, що у традиційному розумінні є інтуїтивними: «мозкового штурму», емпатії, педагогічні методи учня, який виконує роль вчителя тощо. Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, що мають інтуїтивний характер.

Інший вид креативних методів навчання базується на використанні алгоритмічних приписів та інструкцій. Їхня мета-побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції.

Наступний вид креативних методів-метод евристики. Це прийоми, які дозволяють учням вирішувати питання шляхом «наведення» на можливі правильні рішення та скорочення варіантів таких рішень.

До креативних методів належать також:

- метод вигадування-спосіб створення невідомого учням раніше продукту за результатами певних розумових дій;

- метод «Якби…» - учням пропонується скласти опис та намалювати малюнок того, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться. Виконання подібних завдань не тільки розвине здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову реального світу, взаємозв’язок його складових, фундаментальні основи різних наук;

- образної картини - відтворює такий стан учня, коли сприйняття і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються;

відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення. Учень під час такої роботи не тільки думає різними масштабами, співвідносить свої знання з різних галузей знань, а й відчуває значення реальності, що зображена;

- гіперболізації – збільшується чи зменшується об’єкт пізнання, його окремі частини або якості;

- аглюцінації – учням пропонується поєднати непоєднувальні у реальній якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад, гарячий сніг, солодку сіль тощо;

У процесі навчання зв'язок методу з іншими компонентами є зворотним: метод є похідним від цілей, завдань, змісту, формнавчання; водначас він суттєво впливає на можливості їхньої практичної реалізації. Навчання прогресує настільки, настільки «дозволяють» йому рухатися уперед застосовані методи.

Щоб сформулювати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь – якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній

діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- художньо – мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. У класі було проведено конкурс віршів «Моя країна – Україна», конкурс малюнків  «Здоровим бути – модно», «Зима - чарівниця» та ін.

Діти визначають теми, які їх цікавлять, знаходять матеріал. Уже разом ми систематизуємо весь матеріал та готуємо його до випуску.

Це допомагає залучити дітей до творчого пошуку, сприяє визначенню нахилів та здібностей учнів. З цією ж метою випускаємо вісники до свят.

Залучення до творчої діяльності здійснюю і на уроках навчання грамоти. Так під час читання дітьми навіть невеличких текстів пропоную продовжити текст, змінити кінцівку чи зобразити закінчення художніми засобами.

Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість. Творчі завдання на розвиток креативного мислення молодших школярів на уроках математики.

Сьогодення педагогічної науки вимагає реалізації нових підходів до навчання та виховання дітей молодшого шкільного віку, оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства і педагогічної думки підвищуються вимоги до рівня інтелектуального розвитку школярів.

У курсі математики початкової школи учні вивчають розділ «Величини», який тісно пов’язаний з практичною діяльністю людства. У зв’язку з вимірюванням величин розширюється і уточнюється поняття про число.

В основі методики вивчення величин лежить практична діяльність учнів, пов’язана з оволодінням навичками вимірювання таких величин, як довжина відрізка, площа фігури, температура, маса і об’єм тіла, час. Перераховані величини, передбачені програмою початкової школи, є основними. Крім них передбачені також і деякі похідні величини: швидкість руху тіла, вартість.

При вивченні величин в учнів виникають певні труднощі. Вони пов’язані з нерозумінням різниці між поняттям «число» і «величина» і тим зв’язком, який між ним існує. Учні часто плутають такі поняття як «відрізок» і «довжина відрізка», «прямокутник» і «площа прямокутника». Зустрічаються труднощі й іншого порядку: учні часто припускаються помилки при засвоєнні таблиці мір довжини. Назви лінійних і квадратних мір схожості: «метр» – «квадратний метр», а співвідношення між одиницями вимірювання різні – 1 м = 100 см, 1 кв. м = 10000 кв. см.

Заслуговує на увагу і той факт, що в житті учні частіше зустрічаються з лінійними вимірюваннями предметів, а з вимірюванням площі значно рідше. Це говорить про те, що досвід, на основі якого формується у дітей уявлення про площу і квадратні міри, досить малий, або зовсім відсутній.

Питання вивчення величин в початкових класах є одним з актуальних на сьогоднішній день.

Використання творчих вправ якнайкраще розвиває у дітей творче мислення, інтерес до навчання, до творчої діяльності. Треба лише вдало добирати математичні завдання, щоб вони викликали цікавість у молодших школярів. Адже пробудити інтерес до математики, навчати школярів творчо мислити - це найголовніша мета, до якої прагне вчитель у зв’язку з завданням підвищення рівня процесу навчання математики. Цьому сприяють:

- безпосереднє сприймання учнями естетики зовнішньої сторони математичних явищ;

- практичне ознайомлення школярів з нестандартним підходом до розв’язання пізнавальних завдань;

- вправляння в пошуках оригінальних рішень;- багатогранна творча діяльність школярів, яка спрямована на формування навичок пошукової праці.

Для вирішення цих завдань доцільно використати різноманітні творчі вправи, запитання, цікаві задачі, логічні вправи, задачі- головоломки, задачі-жарти, дидактичні ігри, загадки, ребуси, які в свою чергу передбачають:

1) встановлення суперечності;

2) встановлення причинно-наслідкових зв’язків;

3) встановлення схожості та різниці між об’єктами, що

порівнюються;

4) зіставлення різних варіантів та дії вибору;

5) виділення певних закономірностей в навчальній інформації;

6) доведення правильності виконаних практичних або

розумових дій;

7) пошук і виправлення припущених помилок;

8) висування гіпотез, пропозицій, здійснення певного прогнозу наступних подій.

Оскільки мова йде про цікаві вправи для розвитку творчого мислення до вивчення величин у початкових класах, то для пожвавлення і підтримання інтересу до завдань, останні повинні задовольняти наступним умовам:

1. Бути несхожими на завдання, запропоновані у підручнику;

2. Зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям;

3. Види, послідовність і кількість вправ повинні бути

взаємопов’язані; відповідати темі та віковим особливостям учнів;

4. Завдання повинні викликати інтерес;

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти та спрямовувати;

6. Завдання урізноманітнювати, не пропонувати однотипні;

7. Вправи не пропонувати стихійно, а використовувати

систематично;

8. Творчі завдання та цікаві питання можна об’єднувати з усною лічбою або пропонувати на етапі закріплення знань, умінь і навичок;

9. Дидактичні ігри варто супроводжувати унаочненням та використовувати їх під час засвоєння, поглиблення,

систематизації знань учнів;

10.Задачі з логічним навантаженням варто розв’язувати з усім класом;

Тільки за таких умов можна досягти високої якості кінцевих результатів, запобігти відставанню слабко встигаючих і забезпечити розвиток творчого мислення усіх учнів відповідно до їх навчальних можливостей.

Використання творчих вправ урізноманітнює  проведення уроків математики.

Задачі-жарти.

Методичні рекомендації.

Це цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв'язання потрібно більше винахідливості, кмітливості, почуття гумору, ніж вміння виконувати обчислювальні дії (тобто певні знання математики), хоча в більшості з них повністю витримана зовнішня форма арифметичних задач: дано умову, є числові дані й запитання. Побудова, зміст, запитання в цих задачах незвичні. Вони лише побічно нагадують математичну задачу. Суть задачі, тобто основне, завдяки чому можна здогадатися про розв'язок, дати відповідь, замасковано зовнішніми, другорядними умовами. Для правильного їх розв'язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості. Дітям шкільного віку доступні задачі-жарти як один з видів математичних розваг. Вони є корисним засобом розвитку у дітей логічного мислення, вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати, абстрагувати,  порівнювати, зіставляти і конкретизувати, розкриваючи зв'язки, що існують між явищами. Це питання нерозривно пов'язане з розвитком пізнавальних здібностей та інтересів, з певним емоційним ставленням до пізнаваного об'єкту, явища. У процесі роботи над цим видом задач відбувається розвиток правильної, точної, лаконічної математичної мови, а це також одне з важливих завдань формування елементарних математичних уявлень у дітей шкільного віку. Можна використовувати на кожному етапі уроку.

1. Сестра старша за брата на 5 років. На скільки вона буде старшою від нього через 6 років?

2. Що важче: кілограм борошна чи кілограм заліза?

3. Опівночі йшов дощ. Чи можна чекати сонячну погоду через дві доби?

4. Три брати з’їли за 7 хв 63 вареники. Скільки вареників з’їсть один брат за 4 хв? (Усі брати з’їдали однакову кількість вареників).

5. Ремонт половини даху коштує 2800грн. Скільки коштує ремонт цілого даху?

6. Коли чапля стоїть на одній нозі, вона важить 3 кг. Скільки буде важити чапля, якщо вона стане на дві ноги?

7. Рибалка за 2 хвилини спіймав 4 рибини. За скільки хвилин може спіймати рибалка 8 таких рибин?

8. Мій товариш ішов, п’ятак знайшов. А якщо ми підемо, скільки знайдемо?

9. Коли гусак стоїть на двох лапках, його маса 4 кг. Яка маса гусака, якщо він стане на одну лапку?(4 кг).

10. Пара коней пробігла 20 км. Скільки км пробіг один кінь?(20 км).

11. Щоб зварити 1 кілограм м’яса, потрібна 1 година. За який час звариться півкілограма м’яса?(за 1 год).

12. Одна сторона квадрата 5 см, а друга – на 2 см більша. Обчислити площу квадрата.(У квадрата всі сторони рівні).

13. Двоє хлопчиків грали в шахи 1 год 20 хв. Скільки хвилин грав кожен із суперників?(1 год 20 хв).

14. Ціна книжки 31 грн. Книжка дорожча за обкладинку на 11 грн. Визначити ціну книжки.(31 грн).

15. Два хлопчики разом йшли до школи і по дорозі знайшли 10 копійок. Скільки грошей знайдуть 4 хлопчики?(10 к.).

16. Кріль важить 2 кг та ще стільки. Скільки важить його половина? Скільки важить кріль? (2 кг, 4 кг).

17. Який годинник показує точну годину двічі за добу?

(Зупинений).

18. Який рік тягнеться один день? (Новий рік).

19. Що буде сороці на сьомому році? ( Наступить восьмий).

20. Який годинник не має стрілок? (Сонячний).

21. Термометр показує 15 градусів. Яку температуру покажуть два таких годинники? (15 градусів).

22. Сашко витрачає на дорогу до школи 10 хвилин. Скільки часу він витратить, якщо піде разом з другом? (10 хв).

Задачі-головоломки.

Методичні рекомендації.

Задачі-головоломки корисні для виховання кмітливості, активізації пізнавальної діяльності учнів. Розв’язуючи їх, діти вчаться критично сприймати умову задачі, ілюструвати її.

1. Десятилітровий бідон наповнили водою. Як за допомогою семилітрового і трилітрового бідонів відлити з нього 5 л. води?

2. У касира є монети вартістю 2 к. і 5 к. Скількома способами він може видати здачу 28 к.?

3. Є посудини місткістю 5 л і з л. Як ними набрати 4 л води?

4. Як набрати рівно 1 л води, користуючись банками місткістю 3 л і 5 л?

5. Буханка хліба важить півкілограма і півбуханки. Скільки важить ціла буханка? (1 кг)

6. Маса мішка цукру на 50 кг більша, ніж половина мішка з цукром. Яка маса мішка з цукром?

(100 кг)7. Один насос за одну хвилину викачує 1 т води. За скільки хвилин 5 таких насосів викачають 5 т  води?(1хв)

8. Мама з сином їхали в електричці. Мама запитала сина: «В якому по порядку вагоні ми їдемо?» Син відповів: «У шостому». Якщо лічити з голови поїзда або у третьому, якщо лічити з хвоста.» Скільки вагонів у електричці?(8)

9. Довжина однієї сторони шкільного саду дорівнює 32м. Цю сторону загородили парканом з дошок. Причому кожні 4 м закопували стовп. Скільки всього стовпів знадобилось на паркан?(9 стовпів)

10.Є 5 квадратів зі сторонами по 4 см. З усіх квадратів склеїли прямокутник. Ширина місця склеювання становить 1 см. Яка довжина прямокутника?(16 см)

11.Є два пакети. Один вміщує 300г цукрового піску, а другий 650г. Як за допомогою цих пакетів відсипати 1 кг цукру?(650х2 – 300)

12.Батькові 37 років, а сину 12. Скільки років доньці, якщо через 15 років вік доньки й сина дорівнюватиме віку батька? (10р.)

13.Скільки разів треба розпиляти семиметрову колоду на частини, завдовжки 1 м? (6)

14.У кімнаті є годинник. Він відбиває цілі години. Скільки ударів на добу робить цей годинник? ( 180 ударів).

15.У двох баках було однакове число літрів води. Коли з першого взяли ¼ води, а з другого 240 л, то в обох баках залишилась однакова кількість води. Скільки літрів води було в баках разом? (Відпо1920 л)16.Як ви гадаєте, за який проміжок часу можна вдвох з’їсти пуд солі? (Приблизно 2 роки, якщо кожен день з’їдати 10 г солі

кожному).

17.Сто курей за сто днів з’їдають 100 пудів зерна. Скільки пудів зерна з’їдять 10 курей за 10 днів? (1 пуд)

У мішку 100 кг зерна. Як поділити це зерно на дві частини, щоб у одній було на 20 кг більше, ніж у другій? (40 кг і 60 кг).

Підсумовуючи, зазначу, що розгляд представлених концепцій, технологій креативної освіти не вичерпує всього арсеналу ідей,підходів, теорій творчого навчання то розвитку молодших школярів.

Разом із тим зазначені теорії варто цілеспрямовано реалізовувати в сучасній школі, оскільки світ в цілому та економіка зокрема, вимагають плекання людини творчого типу. Якщо освіта залишається спрямованою на підготовку «людини корисної», тобто на формування наперед заданої кількості та конфігурації корисних

якостей, то вона не задовольнятиме вимог часу. Творчість орієнтована на самовизначення, а не на старанне відтворення запрограмованих інструкцій та алгоритмів Впровадження технологій креативного навчання є ще однією можливістю розвитку суспільства знань та інформації. Отже, сучасне життя поставило на порядок денний проблему креативної освіти молодших школярів.

Впровадження нових педагогічних підходів, що передбачають креативне навчання як вчителів, так і учнів, ґрунтуються на одночасному використанні мультимедійних засобів, комп’ютерів та Інтернету, дозволяє зробити процес навчання більш інтенсивним та інтерактивним. За висновками Світового банку, найкращий результат досягається шляхом застосування таких методів, як взаємне навчання, самоорганізація, емпіричне навчання, навчання в умовах, наближених до реальних, навчання з використанням ресурсів та проблемно орієнтоване навчання, рефлексія, критичний самоаналіз, а також поєднання цих методів у будь-яких варіантах.