Матеріали для уроку з узагальнення вивченого з теми "Види складнопідрядних речень"

Види підрядних речень

Мета: спираючись на отримані знання про складнопідрядні речення та їх види, закріпити в учнів уміння визначати види підрядних речень; відпрацьовувати пунктуаційні навички, уміння розподіляти, вилучати речення певних типів з-поміж даних, зіставляти, робити висновки, обґрунтовувати міркування; розвивати аналітичні здібності, увагу, пам’ять, поширювати й уточнювати словниковий запас; поширювати знання з літератури про творчість і світоглядні позиції Д. Павличка, на матеріалі поетичних творів якого розглядатиметься тема уроку; виховувати любов до рідної мови, повагу до діячів національної культури, патріотизм, естетичні смаки.

Обладнання: таблиця «Види підрядних речень», матеріал підручника, картки для роботи в групах.

Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ Повідомлення теми уроку

ІІІ Визначення очікуваних результатів

Зважаючи на тему уроку, визначте, чим ми займатимемося протягом найближчих сорока п’яти хвилин? Що корисного залишиться у вашій пам’яті по тому, як спливе час, відведений на урок?

ІV Повідомлення мети уроку. Мотивація

На цьому уроці ми відпрацюємо вміння визначати види підрядних речень. Виконуючи вправи на зіставлення та  вилучення  в мовному потоці складнопідрядних  речень певних видів, обґрунтовуючи свої міркування, а також виконуючи творче завдання, ви розвиватимете мислення, мовлення, аналітичні здібності, увагу, що неодмінно стане вам у пригоді в підготовці до тестування. До того ж завдання будуть  побудовані на матеріалі поетичних творів Д. Павличка – визначного поета, перекладача, політичного та громадського діяча ХХ століття, тож ви матимете можливість скласти собі загальне уявлення про творчість поета, що поширить ваші знання з української літератури й  так само буде корисним  у процесі підготовки до атестації.

V Актуалізація опорних знань

Перш ніж розпочати роботу, пропоную відновити в пам’яті вивчений раніше матеріал про види підрядних речень. Пропоную зробити це у вигляді гри «Так-ні». Я пропонуватиму твердження, з якими ви повинні будете згодитися чи  заперечити  їх й обґрунтувати заперечення.

• Складне речення,  частини якого з’єднуються сполучниками що, так

що, бо, аби, оскільки, наче, щоб, тому що, хоч та ін. і  є синтаксично  рівноправними, називають складнопідрядним (НІ – не є синтаксично рівноправними).

•      Сполучники а, але, і , або, чи, зате, проте, то є сполучниками

підрядності (НІ – сполучники сурядності).

•      Складнопідрядне речення – це речення, у якому одне просте речення за змістом і  граматично залежить від іншого й з’єднується  з ним за допомогою сполучників що, щоб, як, бо, тому що та ін. або сполучних слів який, коли, куди, звідки, котрий тощо. (ТАК)
•      Визначають такі види підрядних речень за значенням: означальні, з’ясувальні, обставинні. (ТАК) 
•      Питання до підрядного означального речення  який? ставиться від іменника чи займенника в головному реченні  (ТАК)
•      Підрядні з’ясувальні речення  відносяться до дієслова, присліника в головному реченні. (ТАК)
•      Вид підрядного речення визначається, зважаючи на сполучник чи сполучне слово, за допомогою якого з’єднуються частини складнопідрядного речення. (НІ – сполучники та сполучні слова дублюються в різних видів підрядних речень).
•      Підрядне допустове речення вказує на обставини, які могли б перешкодити дії, названій у головному реченні. (ТАК)
•      Ступінь вияву дії чи ознаки виражає підрядне порівняльне речення. (НІ – підрядне міри і ступеня дії).
•      За допомогою сполучників хоч ... але, дарма що  з’єднуються частини складнопідрядного речення з підрядним умови. (НІ – допустове).
•      За допомогою сполучників якби, аби, якщо з’єднуються частини складнопідрядного речення з підрядним умови (ТАК).
•      Підрядне речення може стояти після головного, перед головним, усередині головного. (ТАК).

VІ  Опрацювання теми уроку

Робота в групах

• Розподілити учнів на 5 груп по 3-4 учні.
• У межах кожної групи розподіляються ролі – спікер, що коригує роботу групи; секретар, що нотує результати; доповідач, що презентує роботу перед класом; посередник, що стежить за часом та заохочує до роботи товаришів.
• Доповідачі груп представляють свою роботу класу біля дошки, пояснюючи висновки; учні класу записують у зошити окремі речення, які здалися більш складними, суперечливими чи, навпаки, цікавими.

1. Зіставити речення, з’єднані однаковими сполучниками/сполучними словами, визначити типи підрядних речень, накреслити схеми:

Група №1

1)  Та найдорожча рідна хата,

     Ота маленька, небагата,

     Що вся на золоті стоїть.

2)  Втім я прокинувся і зрозумів,

     Що ми – сліпці на цій землі стоокій.

3)  Що більший самолюб і фарисей,

     То більше прагне шани від людей.

Група № 2

1)  Лечу стежками поміж ниви отчі,

      Де кров’ю сонця збризкана трава.

2)  Та ми повинні бачити при світлі,

     Де вбитий Бог, а де всесвітній хам…

3)  О, де б мене не поховали люди,

     Там грудка української землі

     З мого зажуреного серця буде!

Група № 3

1) Чую крізь планетне гуркотіння,

    Як бринить зарінками вона,

    Та вода з-під білого каміння,

    Та моя сльоза неголосна.

2) Загубить гай принадливість свою,

    Як ти наткнешся в ньому на змію.

3) Слова знайдуться на мою печаль

     Так, як знайшлися на веселу пісню…

Група № 4

1) Не може бути, щоб безслідно зник

    Спів цвіркуна, твій божественний лик,

    Серпневий вечір, місяць над рікою …

2) Заснути так під подихом руки

    Твоєї полохливої й легкої,

    Щоб у моєму сні, немов левкої,

    Світили думи і материки.

3. Я працювати мушу,

Щоб не соромитись хліба.

• Для наступного виду роботи учнів можна перегрупувати. Щодо подальшого ходу роботи, то все йде аналогічно до першого завдання.

Група № 1

Змінити порядок речень: з підрядним 1) з’ясувальним, 2)допустовим, 3) причини, 4) умови; розставити розділові знаки (речення подаються без їх вилучення):

1) І добре, що нема нікому вороття, що на одну любов дано одне життя. (підр. з’яс.)  2) Хоч зміниш напрям бігу хвиль, не зміниш суті океану. (підр. допуст.) 3) Якби дерева уявить могли убивчу  лють сокири і пили, то скаменіли б, камінним листям нас би затовкли. (підр. умова.) 4) Переселятися не може тільки Час, бо він є замкнутим зсередини й знадвору. (підр. причина.)

Група № 2

Змінити порядок речень: з підрядним 1) означальним, 2) порівняльним, 3) часу, 4) допустовим; розставити розділові знаки (речення подаються без їх вилучення):

1.    Не бійсь нічого, доки я з тобою, іди і правду людям говори! (підр. час.) 2) Той смерть

свою навіки поборов, хто на її ненависть мав любов… (підр. озн.) 3) З помосту річ веду, хоч мова голосна, але слова старі, як жовте листя з клена. (підр. допуст.) 4) Стоять з дощами хмари на горі, так ніби вийшли з штольні шахтарі. (підр. порівн.)

Група № 3

Змінити порядок речень: з підрядним 1) місця, 2)способу дії, 3)мети,

4) умови; розставити розділові знаки (речення подаються без їх вилучення):

1) Ту кригу я приклав, як ніж, до серця, аби не так боліло і пекло. (підр. мета.) 2) Дошки знайдуться на мою труну так, як знайшлися на мою колиску …(підр. сп.дії.) 3) У тіні верб на оболоні, де в пояс вигула кропива, хитають головами коні… (підр. означ.) 4) Якби я втратив очі, Україно, то зміг би жить, не бачачи ланів, поліських плес, подільських ясенів… (підр. умова)

Група № 4

Змінити порядок речень: з підрядним 1)причини, 2)способу дії,

3)означальне, 4)з’ясувальне; розставити розділові знаки (речення подаються без їх вилучення):

1.    Біда навчить, кому подати руку, від кого в дар прийнять чесних хліб.(підр. з’яс.) 2) А

глухоти не зможу перенести, бо не вкладе ніхто в печальні жести шум Черемоша, співи солов’я. (підр. причина.) 3) Я гладив золоте колосся, як гладить милому волосся щаслива, ніжна наречена… (підр. сп.дії.) 4)Ні, не буде душі людської зігрівати дзвінкою мовою чужою перевертень, що рідне слово в собі згасив, неначе ватру…  (підр. озн.)

• Творча робота (варто запропонувати більш сильним учням). Передати зміст даного тексту, застосовуючи складнопідрядні речення різних видів.

Дмитро Павличко – визначний письменник, перекладач,  політичний і громадський діяч,  є представником когорти шістдесятників в українській літературі. Провідними темами його поетичних творів є становлення української державності, ствердження самобутності української мови, краса природи рідного краю, кохання в найпалкіших, найніжніших його проявах.

Творчість Д. Павличка відзначається жанровою різноманітністю – вірші, пісні, сонети, притчі, поеми тощо. Павличко є автором кількох циклів сонетів.  Неабиякою майстерністю має бути наділений митець, вкладаючи в 14 рядків роздуми про сенс життя, призначення поета й поезії, долю держави, її історію та майбутнє. Яскравим прикладом є цикл, присвячений М. Рильському.  Д. Павличко шанобливо схиляється перед інтелектом, добротою, працелюбністю Максима Тадейовича.

50-ті роки ще не принесли повної свободи слова, але в поезіях Дмитра Павличка лунають відверті закиди в бік політичного ладу. Це було доволі небезпечно. Товариші по літературному цеху радили не пускати в друк, притримати окремі поетичні твори.

У доробку Павличка є пісні. Деякі з них здобули найвищого визнання – стали народними. Вони близькі людям своєю теплотою, людяністю, фольклорними образами, такими рідними серцю українця.

Д. Павличко є наставником і вихователем кількох літературних поколінь, його творчість є взірцем відданого служіння рідному краю, народу.

VІІ Рефлексія

Які знання ви здобули за урок? Що було для вас складним? Що далося легко?

VІІІ Домашнє завдання

1. Повторити вивчене про види підрядних речень.
2. Написати твір-мініатюру, узявши за епіграф слова Д. Павличка, використовуючи різні види підрядних речень.

Мені нагадують людські серця

Крихке тоненьке серце олівця –

Зламати легко, застругати важче,

Списати неможливо до кінця.

Зразок виконання творчої роботи

Дмитро Павличко – визначний письменник, перекладач,  політичний і громадський діяч,  який є  представником когорти шістдесятників в українській літературі. Відомо, що творчість Д. Павличка відзначається жанровою різноманітністю – вірші, пісні, сонети, притчі, поеми тощо. Павличко є автором кількох циклів сонетів. Неабиякою майстерністю має бути  наділений митець, щоб   вкласти в 14 рядків роздуми про сенс життя, призначення поета й поезії, долю держави, її історію та майбутнє. Яскравим прикладом є цикл, який поет присвятив  М. Рильському, де                  Д. Павличко шанобливо схиляється перед інтелектом, добротою, працелюбністю Максима Тадейовича.

Хоч 50-ті роки ще не принесли повної свободи слова, але в поезіях Дмитра Павличка лунають відверті закиди в бік політичного ладу, незважаючи на те, що це  було доволі небезпечно, адже  навіть товариші по літературному цеху радили не пускати в друк, притримати окремі поетичні твори.

У доробку Павличка є пісні, деякі з котрих здобули найвищого визнання – стали народними, оскільки вони близькі людям своєю теплотою, людяністю, фольклорними образами, такими рідними серцю українця.

Д. Павличко є наставником і вихователем кількох літературних поколінь, бо його творчість є взірцем відданого служіння рідному краю, народу.