Матеріали до лепбуку "Голонасінні"

Біологічна класифікація

Ялина дає цінну деревину (вона біла, легка і м'яка), яку широко використовують у будівництві, деревообробній, целюлозно-паперовій промисловості, у виготовленні музичних інструментів тощо;. З ялини добувають смолу, дьоготь, живицю, деревний оцет; її розводять як декоративне дерево в парках, використовують у лісосмугах тощо.

В Україні ялина займає близько 850 000 га або 12,5 % всіх лісових порід (третє місце після сосни й дуба).

Ялина поширена насамперед у Карпатах (у Галичині й на Буковині та на сході й північному-сході Закарпаття); у нижчій смузі лісів разом з буком і ялицею, у вищій (понад 900–1 200 м) становить суцільні ліси з убогим трав'яним настилом.

Ялина тіньо- та вологотривке дерево, витримує незначне заболочення, найкраще розвивається на суглинкових і супісковихґрунтах.

Деревина ялини використовується для багатьох цілей, починаючи від загальних будівельних робіт і виготовлення ящиків до вузькоспеціалізованого застосування в різних сферах діяльності, зокрема перший літак братів Райт, «Флаєр-1», був побудований з ялинових планок.^[2]

Оскільки деревина ялини не має стійкості до комах-шкідників та до гниття після вирубки, вона зазвичай рекомендується тільки для виконання будівельних робіт всередині приміщень.

Деревина ялини має довгі деревні волокна, які необхідні для отримання міцного паперу, тому її широко застосовують для виробництва деревної маси та виготовлення найкращего паперу

Свіжі пагони багатьох ялин є природним джерелом вітаміну С.

.

 Капітан Джеймс Кук робив алкогольне ялинове пиво на основі цукру під час своїх морських подорожей, щоб запобігти захворюванню цингою серед членів екіпажу його корабля

В Україні поширена ялина звичайна або європейська (Picea abies (L.) Karsten, або Picea excelsa Link.), 20–40(50) м заввишки, та до 1 м товщини. Плодоношення з 15, у насадженнях з 25–30 років; вік до 150, іноді й до 200 років.

Ялина поширена насамперед у Карпатах (у Галичині й на Буковині та на сході й північному-сході Закарпаття); у нижчій смузі лісів разом з буком і ялицею, у вищій (понад 900–1 200 м) становить суцільні ліси з убогим трав'яним настилом. Менші простори займає ялина на Передкарпатті й Розточчі; невеликі острови (зазвичай як домішка до сосни й дуба) на Підляшші, південно-західному Поділлі й Чернігівщині.

Деревина ялини використовується для багатьох цілей, починаючи від загальних будівельних робіт і виготовлення ящиків до вузькоспеціалізованого застосування в різних сферах діяльності, зокрема перший літак братів Райт, «Флаєр-1», був побудований з ялинових планок.^[2]

Росте ялинка біля школи .

Дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною і моноподіальним, кільчастим гілкуванням (так звані «мутовки»).

Оскільки це світлолюбиве дерево, нижні його гілки відмирають, очищаючи стовбур. У сприятливих умовах висота сосни досягає 40 м, а діаметр — 1-1,5 м.

Дерева, що виросли в густому лісі, мають стрункі, майже циліндричні стовбури і невеличку, високопідняту крону з тонкими гілками. 

Кора червонувато-бура, лускувата. Молоді пагони зеленуваті, пізніше — жовтувато-сірі.

Коренева система 

сосни — стрижнева, але розміри та галуження кореня зале

жать від умов її зростання.

Коренева система  На болотах коріння сосни знаходиться біля самої поверхні, кожне дерево ніби сидить на купині. Так дерево рятується від надмірної кількості вологи.

Коренева система  На бідних і сухих ґрунтах дерево утворює величезну поверхневу кореневу систему, глибиною до 30-40 м, і радіусом до 15-20 м, і живиться за рахунок роси і конденсованої вологи.

Коренева система  На багатих і пухких ґрунтах стрижневий корінь сосни проникає на глибину 60-ти та більше метрів. 
Коріння сосни оповите чохлами з грибкових ниток, що утворюють мікоризу.

Листяний покрив

Укорочені пагони несуть дві хвоїнки 4,5-7 см завдовжки, зверху випуклі темно-зелені, знизу — жолобчасті, загострені, часто скручені, що тримаються 3-5 років.

Цикл відтворення1.

Рослина однодомна. Чоловічі шишечки колосоподібно зібрані при основі молодих видовжених пагонів, містять велику кількість лусок, які мають по два пиляки.

Цикл відтворення2.

У верхній частині молодих пагонів з'являються червонуваті поодинокі жіночі шишечки. Вони складаються з насінних лусок, які сидять у пазухах слаборозвинутих покривних лусок.

Цикл відтворення3.

Кожна насінна луска містить два насінних зачатки. Запліднення відбувається через рік після запилення.

Шишки

Стиглі шишки яйцеподібно-видовжені (3-7 см завдовжки), сіруватобурі, матові. При достиганні насіння луски дерев'яніють, розсуваються і воно висипається.

Шишки

Насіння чорнувате, плямисте або білувате, з крилом, що у 2-3 рази більше за нього.

Поширення

Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою в Українському Поліссі. Створює чисті і мішані ліси. Світлолюбна, морозостійка рослина. Запилюється у травні.

Поширення

Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, зрідка на піщаних терасах рік північної частини Степу. Вона займає близько 35 % державного лісового фонду України.

Поширення

Основні райони заготівлі — Житомирська, Волинська, Рівненська і Львівська, частково Київська, Чернігівська області.

Інші види сосен

 В культурах трапляється: сосна веймутова — P. strobus L. — дерево з зеленувато-сірою корою, хвоя тоненька, м'яка, розміщена по п'ять на укорочених пагонах; 

Інші види сосен

сосна Банкса — P. banksiana Lamb., яка відзначається короткою (2-4 см) скрученою хвоєю і дуже зігнутими гачкуватими шишками, які іноді розміщуються прямо на стовбурах.

Практичне використання Деревинна, смоло-, танідо- і пилконосна, жиро- і ефіроолійна, волокниста, вітамінозна, лікарська, фарбувальна, фітонцидна, декоративна і фітомеліоративна рослина.

Практичне використання

Насіння сосни містить 30 % олії^[2].

Широке поширення, великі запаси деревини сосни свідчать про велике народногосподарське її значення.

Практичне використання Деревина сосни звичайної з рожевуватим або бурувато-червоним ядром і жовтувато-білою заболонню, яка особливо різко виділяється після висихання; деревина її легка, м'яка, трохи блищить, малосучкувата, добре розколюється, легко обробляється, смолиста, стійка проти гниття, проте швидко втрачає природний колір, буріє і часом уражається синявою

Практичне використання. У вигляді круглого лісу вона є основним будівельним матеріалом як у сільськогосподарському, так і в промисловому та житловому будівництві;

Практичне використання використовуються також на телеграфні й телефонні стовпи, на портові споруди, дамби, греблі, набережні, мости.).

Практичне використання Соснові пиломатеріали (дошки, бруси) широко застосовують у будівництві (ферми, балки, крокви, сходи, віконні коробки, одвірки, підлоги тощо

Практичне використання Деревина сосни йде на виготовлення щипкових музичних інструментів (балалайки, мандоліни), на клавіатурні дощечки на виробництво фанери, діжок для малоцінних матеріалів, сухих і напіврідких продуктів (смола, дьоготь) і під рибу.

Практичне використання Останнім часом деревина сосни все ширше використовується в целюлозно-паперовій промисловості, але в меншій мірі, ніж деревина ялини. Деревина сосни містить до 54 % целюлози, технічний вихід її становить до 39 %, вміст смоли — до 3,5 %, деревинні волокна довгі (2,6-4,4 мм).

Практичне використання3 деревини сосни шляхом сухої перегонки одержують деревинний оцет і дьоготь, а в перегонному апараті лишається вугілля, з якого виробляють активоване вугілля. Дьоготь і активоване вугілля використовують у медицині. Крім того, активоване вугілля застосовують для знебарвлення рідин, видалення з них запахів. Ним заповнюють протигази.

Практичне використання Дрова з сосни звичайної добре горять, особливо із старих дерев, які містять багато смоли

Практичне використання3 пневого і кореневого соснового осмолу екстракцією його трісок бензином чи іншими розчинниками або перегонкою з водяною парою одержують так званий екстракційний або паровий скипидар. Проте якість його нижча від скипидару із живиці.

Практичне використання Сухою перегонкою соснового пневого осмолу одержують сухоперегінний сирець скипидару — найнижчий із його сортів. З соснового пневого осмолу одержують також каніфоль.

Практичне використання Із сосни звичайної збирають живицю, з якої одержують скипидар і каніфоль. Скипидар використовують на виробництво лаків, фарб, парфумів, технічної камфори,

Практичне використання Каніфоль сосни використовують для проклейки паперу, виготовлення дешевого лаку, грампластинок, сургучу, а також як домішку до бетону. Нею натирають смички струнних музичних інструментів.

Практичне використання.

Соснова вата з домішкою паперових ниток йде на виготовлення матів і підстилок, а з коноплями і льоном — мотузків і канатів. Соснова вата — гарний набивний матеріал для матраців і подушок.

Практичне використання Живицю, смолу, скипидар і каніфоль застосовують також у медицині

Практичне використання З насіння сосни звичайної пресуванням або екстрагуванням одержують жирну висихаючу олію, яку використовують для виробництва оліфи

Практичне використання

З хвої сосни внаслідок перегонки з водою одержують ефірну олію, яку застосовують у медицині.

Практичне використання

Після видалення ефірної олії з хвої сосни одержують соснову або лісову вовну.ЇЇ використовують у суміші з відходами бавовнику або з вовною для одержання пряжі

Практичне використання.

У науковій медицині використовують бруньки, живицю, смолу і продукти сухої перегонки деревини — дьоготь і вугілля.

Практичне використання

Сосна воістину лікувальне дерево - вона знезаражує повітря, розсіюючи в ньому фітонцидні леткі речовини. Ефірні олії сосни, окислюючись киснем повітря, виділяють в навколишнє середовище озон (трьох атомарний кисень), який оздоровлює організм людини

Практичне використання Користується попитом зубна паста «Хвойна», що зміцнює ясна і дезинфікує порожнину рота.

. Практичне використання

Із соснового ефірного масла отриманий препарат «Пінабін», застосовуваний при сечокам'яній хворобі.

Вітамінний напій з хвої сосни  використовують як дезінфікуючий, відхаркувальний і сечогінний засіб.

Практичне використання У сучасній фармакології хвоя сосни вважається цінним вітамінним препаратом, з неї готують настої і концентрати для профілактики і лікування гіпо- та авітамінозу,

Практичне використання У наші дні популярний екстракт з хвої сосни, додають у лікувальні ванни, які призначаються при нервових і серцево-судинних захворюваннях

Вітамінний напій з хвої сосни можна приготувати в домашніх умовах.Свіжі зелені голки хвої промивають у холодній воді і потім опускають в окріп. Варять від 30 до 40 хвилин, накривши каструлю кришкою.

(Голки хвої – 200г, вода – 1100г, цукор – 40г, лимонна кислота – 5г.)

Рецепти із соснових бруньок

Набряклі і ще не розпущені соснові бруньки є накопичуваннями біологічно активних речовин - смоли, ефірних масел, крохмалю, гірких і дубильних речовин, мінеральних солей..

Рецепти із соснових бруньок

Рецепти із соснових бруньок

Настої допомагають виведенню каменів, зменшують запальні процеси в сечовому міхурі, володіють слабкими сечогінними і жовчогінні властивості.

Рецепти із соснових бруньок

Екстракти соснових бруньок вбивають патогенну мікрофлору носоглотки і порожнини рота.

Рецепти із соснових бруньок

Відвар бруньок застосовують для інгаляції при легеневих захворюваннях. Бруньки включають до складу грудних і сечогінних зборів.

Рецепти із соснових бруньок

Щоб приготувати мікстуру в домашніх умовах, необхідно 50 г бруньок залити 2 склянками окропу, дати настоятися 2 години в теплому місці, після чого процідити.

Рецепти із соснових бруньок

Для поліпшення смаку до настою додають 500 г цукру і уварюють до отримання сиропу. Пити мікстуру по 5-6 ложок в день

Рецепти із соснових бруньок

Відваром і настоєм соснових бруньок здавна лікувалися від рахіту, хронічного запалення бронхів, ревматизму, застарілих висипів

Рецепти із соснових бруньок

З бруньок варять «сосновий мед» - звичайне варення, що має білувато-золотистий колір і приємний сосновий аромат. Поряд з іншими лікувальними властивостями варення корисно при запаленні верхніх дихальних шляхів.

Мис Ай-Я Сосна Станкевича

Асканія-Нова

Ялинки біля школи