Урок №47 "Голонасінні"

Урок№47.Біологія 6 клас

Тема: Голонасінні.

Мета:

Освітня: формувати знання учнів про голонасінні рослини, будову голонасінних (на прикладі хвойних) рослин; розмноження голонасінних як насінних рослин; ознайомити з різноманітністю їх на планеті та значенням у природі та в господарській діяльності людини; розкрити значення того, що хвойні рослини – легені планети.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослини між собою та давати їм відповідну характеристику; уміння логічно мислити; розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять, емоції, пізнавальний інтерес учнів.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до лісу; любов до природи рідного краю; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми: розповідь-пояснення, сторітелінг, повідомлення учнів, демонстрація презентації, виклад інформації, активізація уваги та мислення за допомогою уяви та рольової гри, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, постановка проблемних питань, виконання дослідів та спостережень, творчі завдання, психологічне розвантаження.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

розпізнає:голонасінні рослини;

описує: будову голонасінних (на прикладі хвойних) рослин; розмноження голонасінних рослин;

порівнює за вказаними ознаками: рослини різних груп, життєвих форм тощо;

називає: середовища існування голонасінних рослин; групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

наводить приклади: голонасінних рослин (4-5);

розуміє:особливості розмноження рослин насінням

робить висновок: будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

оцінює:значення голонасінних рослин для існування життя на планеті Земля.

висловлює судження щодо нераціонального використання людиною голонасінних

і має переконання щодо необхідності збереження рослин

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань)

Здоров'я і безпека (сприяє усвідомленню значення голонасінних рослин для зміцнення здоров’я)

Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів)

Міжпредметні зв’язки: географія, природознавство, трудове навчання

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, презентації, дидактичні картки, набір колекцій шишок ялини та сосни, гербарні зразки хвої, набір карток для сворення лепбуку, виставка поробок «Букет замість ялинки»

Основні поняття та терміни: голонасінні, насіння ,шишки, хвоїнки, хвойні, гінкгові, гнетові, саговники, фітонциди.

ХІД УРОКУ

І. Організація уроку

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів(у супроводі презентаціїhttps://naurok.com.ua/library/prezentacia-riznomanitnist-golonasinnih-roslin-142780.html)

Гра “Розминка”. Відгадати правильність написання представників голонасінних та визначити їх клас.(Слайд 3)

- анлия – ялина – Хвойні;

- дерефа – ефедра – Гнетові;

- итс – тис – Хвойні;

- воксея – секвоя – Хвойні;

- нікгог – гінкго – Гінкгові;

- никвосаг – саговник – Саговники;

- насос – сосна – Хвойні;

- ячівільве – вельвічія – Гнетові;

- уят – туя – Хвойні.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прослухайте легенду і подумайте над запитанням:

- Чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?

 “Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де завжди тепло, зелено і досить поживи. Одна пташка скалічила собі крило і не могла відлетіти. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в рідному краї.

- Найкраще мені буде в лісі, - подумала пташка. – Деревина має гарне, густа листя, допоможе мені й дасть пораду. Коли випаде сніг і притисне мороз.Спершу вона звернулась до берези: «Прекрасна березо, у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої подружки повернуться з теплого краю».«Ні, - відповіла береза. Ми тут у лісі маємо своїх лісових пташок, яким мусимо допомагати». Полетіла пташка до дуба і просить про допомогу. Дуб спровадив її, бо боявся, що вона поклює його жолуді.Просила пташка бука, граба,  ліщину, але вони також не прийняли її під свій захист. Зажурилася вона і вирішила піднятися в гори. Аж тут почула голос: Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти? – Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені.

- Тоді йди до мене – сказала молода ялинка. Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму. Я буду захищати тебе від північного вітру. – Можеш і на мене розраховувати – мовила сосна. Я маю смачне насіннячко. – І я тобі допоможу – обізвався ялівець, можеш ласувати моїми шишкоягодами. – І моїми теж – приєднався високий тис. Так і оселилася пташка на гілочках хвойних дерев.

Вірити чи не вірити – вирішуйте самі.

Ви дізнаєтесь про те , що таке голонасінні рослини, чим вони відрізняються від покритонасінних і наскільки вони різноманітні.

Чи усі голонасінні є хвойними?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.( у супроводі презентації)

Учитель. Сьогодні ми знайомимося з Країною голонасінних рослин. Слід сказати, що вони досить поширені на Землі і в Україні, зокрема сосна, ялина, ялівець, ялиця, кипарис, тис і багато інших хвойних багаторічних дерев та кущів ростуть повсюди. А нараховують їх більш як 500 видів. Зверніть увагу, що трав'янистих рослин серед них немає.

А як довго можуть жити ці вічнозелені красуні та красені!(слайд 7)

Секвойя — 5000 років.

Сосна остиста — 5000 років.

Ялівець звичайний — 2000 років.

Кедр ліванський — 2000 років.

Ялина звичайна — 1200 років.

Сосна звичайна — 570 років.

Недосвідченому може здатися, що справді є чимало рослин, у яких не опадають листочки. Та я знаю, що така думка хибна. А склалася вона тому, що окремі рослини залишаються зеленими і взимку. А справа ось в чому: хвоя таких рослин живе не один сезон, а 1,5—5 років. Поступове заміщення опалих листочків новими і створює враження про вічне життя хвоїнок. Так, у сосни звичайної хвоя живе 2 роки, ялини — 5—12 років, тису — 6—10 років. А у хвойної американської рослини араукарії бразильської — близько 15 років. Це найбільша тривалість життя се ред усіх так званих вічнозелених рослин.

  Ой, що це! Ми отримали пошту! Судячі по малюнках, листи загубилися із Нового року. Ви знаєте , що за традицією ми Новий рік святкуємо в компанії з ялинкою. Можливо , це ялинка нам про себе нагадує?  (відкриває коробку з листами)

  Так і є ! це ялинка та її родичі бажають з нами познайомитись!

Вони запрошують допомогти їм обрати королеву.

(роздає листи учням, учні по черзі читають листи, на екрані – зображення хвойних )

Лист від сосни

Сосна. Мене називають лісовою красунею, а зустрітися зі мною можна і на болотах, і в пісках, і на скелях. Бо я не п'ю багато води і вмію її зберігати. Хвоя моя вкрита смолянистою і восковою оболонкою; глибоко розгалужені корені роблять мене посухостійкою. Ми, сосни, дуже морозостійкі, витримуємо морози до -65°С. Не переносимо лише затінку: стовбур тягнеться до світла і досягає 30—40 м. Свої хвоїнки я скидаю один раз у 2—3 роки. Шишки невеликі — 4—5 см, а насіння можу давати у віці 60—70 років. У сприятливих умовах живу до 400 років.

А знаєте, чому в мене гілки розташовані ярусами? Кожної весни на верхівці з'являються молоді пагони, а разом з ними біля їх основи — ярус бічних пагонів, направлених у різні боки. Отже, скільки в мене ярусів, стільки й років. Знаючи цю таємницю, не важко визначити мій вік. З роками мої нижні гілки засихають і відмирають, бо їм не вистачає світла. Але від кожного яруса залишається помітний слід — кільце потовщення на стовбурі. Досліджено, що деревина сосни має цінні властивості: вона міцна, з приємним запахом, легко піддається обробці. Сосновий будинок може простояти 100 років. Унаслідок хімічної переробки із деревини одержують тонке волокно, схоже на нитки шовку. Використовують для виготовлення меблів, олівців, дьогтю. З кори роблять риболовецькі приладдя. Сосна — чудовий матеріал для різьблення (шкатулки), з шишок виготовляють іграшки. Трохи фантазії — і готова фігурка птаха чи іншої тварини.

Ефірні олії з хвої застосовують у малярстві, фармацевтичній промисловості. Хвоя містить вітаміни С, А, В, В₂, К, Р. Учені встановили, шо кількість вітаміну С збільшується в хвоїнках із настанням холодів, що є особливо цінним.

В сосновому лісі легко дихати, там повітря насичене пахощами смоли. Встановлено, що хвоя виділяє в повітря невидимі захисні речовини — фітонциди, які вбивають бактерії й очищають повітря. У сосновому лісі в 10 разів менше бактерій, ніж в інших. Відвари хвої застосовують при бронхітах, для інгаляції при запаленні дихальних шляхів.

На стовбурах сосен можна побачити багато потоків живиці, які народ влучно назвав кров'ю сосни. Учені довели, що стійкість росли ни визначається вмістом захисних речовин у деревині. Чим більше живиці, тим менше небезпеки від ворогів, яких не так і мало у сосни.

Смола сосен, що росли більш як 100 тис. років тому, збереглася в шарах піску й каміння. Це коштовний бурштин, якого особливо багато на узбережжі Балтійського моря. А чи знаєте ви, що з одного кубометра соснової деревини можна одержати 120 кг вугілля, 63 кг смоли, 11 кг оцтової кислоти, 2,5 кг деревного спирту? Шляхом хімічної переробки можна виробити тканини на 65 костюмів.

Ось яка я, сосна звичайна. Та хоча я звичайна, я маю право називатися королевою!

Вчитель:Дуже світлолюбне дерево, невибагливе до ґрунту. Відноситься до швидкоростучих хвойних порід, особливо у молодому віці. Граничний вік 300-400 років. Деревина дуже цінна як будівельний матеріал. Зі смоли деревини добувають скипидар та каніфоль. Бруньки містять смолу, ефірну олію, дубильні речовини, вітамін С тощо. Застосовують як відкашлювальний, сечогінний і дезинфікуючий засіб при хворобах верхніх дихальних шляхів, для ванн. Концентрат вітаміну С, виготовлений з хвої сосни, використовують для лікування цинги; хлорофіл-вітамінну пасту — для лікування ран, опіків. В зеленому будівництві має не тільки декоративне, але й санітарно-гігієнічне значення завдяки антисептичній дії смолистих летучих речовин.

Лист від Ялини. «Я — ялина європейська. Теж занесена в Червону книгу України. У народі мене ще називають смерекою. Мене ви можете зустріти в гірських лісах Карпат і Прикарпаття.Я маю  близько 50 видів родичів, поширених від субтропіків   на великій висоті до помірних і холодних районів Півночі . Найпівденніший вид, Picea morrisonicola живе на Тайвані на 23° пн. широти, на висотах 2500–3000 метрів.

Я — тіньовитривала рослина. Мої хвоїнки опадають один раз в 5—7 років. Шишки завдовжки 10—15 см. Живу я до 250 років, росту лише на добре зволожених й багатих на поживні речовини грунтах. Моя крона має пірамідальну форму. А от  у висоту я можу досягати до 40 м і більше. Кажуть люди, що я вродлива, навіть вірші й пісні про мене складають.

Мене використовують  у будівництві та целюлозно-паперовій промисловості, моя деревина біла, легка та мяка , з неї виготовляють піаніно, роялі, струнні інструменти.  Я даю людям смолу, дьоготь,  терпентин, живицю, деревний оцет;  мене розводять як  декоративне дерево в парках,для очищення повітря у містах, використовують у  полезахисних лісосмугах.

Та й Новий рік без мене не обходиться. Отож , я маю право на королевську корону!

Учитель: В Україні поширена ялина звичайна або європейська 20–40(50) м заввишки, та до 1 м товщини. Плодоношення з 15, у насадженнях з 25–30 років; вік до 150, іноді й до 200 років.

В Україні ялина займає близько 850 000 га або 12,5 % всіх лісових порід (третє місце після сосни й дуба).

Вправа «Займи позицію»

Провести розминку “Сосна – ялина”.

Перед початком розминки учні пригадують характеристику сосни і ялини в природі. Сосна – світлолюбна, має міцний корінь, ялина – тіньовитривала, має поверхневий корінь.

Учасники стають один навпроти іншого і показують:

Сосни – тягнуть руки вгору, розставляють ноги на ширину плечей, роблять глибокий вдих і плавно похитуються.

Ялини – п’ятки ніг разом, носки нарізно, руки з боків тіла, поверхневі вдихи, швидке похитування з боку в бік.

Вправа Уявний мікрофон : «Я вважаю, що сосну можна обрати королевою, тому що (одне речення)»

 «Я  вважаю,  що ялину можна обрати королевою, тому що (одне речення)»

(кожна група висловлюється по черзі)

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

1. (міні-лекція)

Як розмножуються і поширюються Голонасінні? Розмножуються вони, на відміну від спорових рослин, насінням.

Розмноження насінням має значні переваги перед розмноженням спорами.

Лише дві групи рослин здатні утворювати насіння: це голонасінні та покритонасінні.

Ви вже знаєте , що насіння квіткових рослин оточено стінкою плода. Тому друга назва квіткових рослин – покритонасінні.

У голонасінних рослин насінини не захищені стінкою плода. Їхні насінини розташовані не в зав’язі, а відкрито на лусках шишок, тому вони отримали назву Голонасінні.

У рослин, які утворюють насіння, процес запліднення не залежить від вологого середовища, адже йому передує запилення. Тому насінні рослини здатні зростати і в посушливих місцях.

Сучасні  насінні рослини пристосувались до різних умов суходолу і займають панівне становище.

2. Конспект-схема. Загальна характеристика відділу Голонасінні

3. Робота з підручником. Розгляньте цикл розвитку сосни(Мал.180), зверніть увагу на спорофіт та гаметофіт. Що переважає в циклі розвитку?(с.180-183)
4. Лабораторне дослідження будови пагонів і шишок хвойних рослин.

Обладнання: живі або гербарні зразки пагонів шишок ялини та сосни, лупа, мікроскоп, препарувальний набір, таблиці, дидактичні картки.

Хід роботи

1. Розгляньте багаторічну гілку сосни звичайної.
2. Роздивіться багаторічну гілку ялини. Порівняйте розміщення хвоїнок на пагонах сосни та ялини, їхню довжину та форму.
3. Порівняйте жіночі та чоловічі шишки сосни чи ялини між собою та визначте відмінності.
4. Візьміть  стиглу шишку сосни з невисипаним насінням, за допомогою пінцета відгорніть здерев’янілу луску. На її внутрішньому боці ви побачите дві насінини. Вилучіть насінину за допомогою препарувальної голки. Розгляньте насінину та її крилоподібні вирости.
5. Роздивіться хвоїнку сосни та ялини за допомогою збільшувальних приладів.
6. Робота в дослідницьких групах.

Завдання для груп

Група “Науковці – біологи”: чим відрізняються цикли розвитку сосни і вищих спорових рослин?

Група “Науковці – логіки”: на ялині червонуваті жіночі шишки розташовані розташовані на верхніх гілках, а чоловічі значно нижче. У сосни теж жіночі шишки сидять вище чоловічих. Це, на перший погляд, здається недоцільним. У чому полягає біологічний сенс такого розміщення шишок?

Група “Науковці – валеологи”: добова потреба людини у вітаміні С становить 30-70 мг. З однієї сосни збирають 10 кг хвої, з якої отримують 15 г вітаміну. Скільки добових норм вітаміну С можна одержати з хвої 100 дерев? Як виготовляють витяжку вітаміну С в народній медицині?

Група “Науковці – екологи”: з давніх-давен відома властивість хвойних дерев очищувати повітря, тому в хвойних лісах будували санаторії та дитячі оздоровчі табори. Із чим пов’язана така особливість хвойних? Як її використовують в озелененні міст?

V. Узагальнення та систематизація знань.

Висновки

• Голонасінні – різноманітна група рослин, яка відіграє важливу роль у природі й житті людини.
• Жодний представник голонасінних не живе у водному середовищі.
• Усі голонасінні – деревні рослини (дерева та кущі)
• Голонасінні мають ті самі вегетативні органи що й покритонасінні, але у них відсутня квітка і плід, проте утворюється шишка.
• Шишка – видозмінений вкорочений пагін голонасінних, який утворює пилкові мішки або насінні зачатки.
• Під час запліднення насінний зачаток голонасінних вловлює пилок за допомогою крапельки води, яку він виділяє.
• У більшості видів голонасінних спермії транспортує до яйцеклітини пилкова трубка. Ендосперм розвивається до запліднення, подвійного запліднення, як у квіткових рослин, немає.
• Поширюються і розмножуються голонасінні насінинами .

Вправа «Перевір себе» (Слайди 8-12 )

1. Назвіть рослину, яка до хвойних дерев НЕ належить.

а) Сосна звичайна;

б) кипарис;

в) береза;

г) модрина.

Відповідь.________

2. Що з нижчепереліченого стосується сосни звичайної?

а) Є покритонасінною рослиною;

б) є тіньовитривалою рослиною;

в) не утворює спор;

г) невибаглива до ґрунту.

Відповідь.________

3. Назвіть особливість сосни, завдяки якій дерево економно використовує воду і легко переносить засуху. Чому ви зробили такий вибір?

а) Зелений колір хвоїнок;

б) щільна товстостінна шкірочка, яка покриває хвоїнки;

в) добре розвинений корінь;

г) високе розміщення крони.

Відповідь.________

4. Що з нижчепереліченого для хвойних НЕ характерне? Чому ви такдумаєте?

а) Утворення насінин;

б) утворення живиці;

в) формування чоловічих і жіночих шишок;

г) справжні судини, що забезпечують швидке випаровування води.

Відповідь_______________

IV. Рефлексія:

• - Переважна більшість видів голонасінних об'єднана в клас Хвойні. Чому вони отримали таку назву?
• - Чому листки-хвоя мало випаровують води взимку?
• - Яка будова чоловічої та жіночої шишок?
• З чого розвивається насінина?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Яку ж рослину ми обираємо королевою хвойних? (таємне голосування). Враховуємо мистецтво презентувати себе, важливість і поширеність.

Учитель. Сьогодні на уроці ви дізналися багато цікавого. Ваша мандрівка у казкову країну вічної зелені буде продовжуватися все життя. Тож запам'ятайте — бережіть ліс, бережіть кожне деревце! Боляче дивитися, коли заради втіхи відламують гілки дерев, рубають деревця, щоб роз палити вогнище, яке потім ще й забувають загасити. Так згорають цілі гектари лісу. Народна мудрість говорить так: «Любіть природу і вона вам неодноразово віддячить за вашу любов і турботу про неї».

А це наші сосни та ялинки. Бережіть їх! (Фотопрогулянка Антонівкою)

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. § 42,с.189

Завдання групі №1. Запитання для самоконтролю:

• Як людина використовує голонасінні рослини?
• Яку будову мають шишки сосни?
• Коли і як відбувається запилення у сосни?
• Які види хвойних ви знаєте?

Завдання групі №2. Згадайте, як відбувається розмноження папоротей і квіткових рослин. Заповніть таблицю.

Завдання групі №3.Розгляньте різноманітність хвойних рослин .

Хвойні: а) ялина; б) ялиця;в) модрина європейська; г) сосна кедрова; д) ялівець звичайний; е) кипарис. Складіть листа від ялиці, модрини, ялівця та кипарису.

Завдання групі№4. Отримайте матеріали для леп-буку і оформіть леп-бук «Голонасінні рослини» https://naurok.com.ua/materiali-do-lepbuku-golonasinni-118117.html

Джерела інформації:

1. 1. Біологія: підручник для загальноосвітніх навч. закл. Б63 6-й /Л.І. Остапченко . – К. : Генеза, 2014. -224с:іл..
2. Костіков І.Ю. К72 Біологія: підруч. для загальноосвіт. навч. закл./ І.Ю. Костіков та ін. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. – 256 с.: іл..
3. Сосна
   • https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0
   • https://healthday.in.ua/travi/sosna-zvichajna-ta-jiji-likuvalni-vlastivosti
   • http://www.ieenas.org/p/sosna-zvichaina/
4. Ялина

• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0

5. В.ПИСЬМЕНСЬКА «У КРАЇНІ ВІЧНОЇ ЗЕЛЕНІ». Гра-подорож, 6-й клас