Матеріали до презентації "Чорнобиль: крізь призму часу" частина 2

Частина ІІ

Зона відчуження: у призмі часу

Діалог 4 Евакуація людей і ліквідація наслідків аварії

Слайд 1

Відеоролик «Зона відчуження у призмі часу»

Моя Україно… Схиляюся низько в журбі…

Моя посивіла від горя великого Мати…

Я хочу хоч слово цілюще сказати тобі,

Аби твоїх мук хоч частинку на себе прийняти.

Моя терпелива… Як важко буває тобі…

Чорнобильські дзвони на сполох тебе підіймають.

А смерть і життя у одвічній своїй боротьбі

Так часто гостинці тобі посилають.

Слова Світлани Костюк. Вірш «До України», написаний на десяту річницю чорнобильської трагедії.

Слайд 2

Місто Прип'ять, у якому проживало більшість співробітників станції, було повністю евакуйоване. За межами заборонної зони побудоване нове місто Славутич.

Впродовж декількох років після аварії ще 200 000 чоловік в Україні, Білорусі і Росії відповідно до урядових розпоряджень були евакуйовані і переселені в менш забруднені райони.

Слайд 3

Спочатку евакуацію планували провести 26 квітня, однак уряд СРСР її затримав (можливо, сподівались, що обійдеться). В цей день вітер дув у напрямку Прип’яті, яка знаходилась всього за 4 км від станції. Сосновий бір, який знаходився між двома пунктами, перетворився на "Рудий ліс".

"Рудий" або "Іржавий ліс" займає близько 10 кв. км прилеглої до Чорнобильської АЕС території. Він і прийняв на себе найбільшу частку радіоактивного випромінювання. Сосна починає гинути при дозі 10 Гр, а людині достатньо всього 4 Гр. Через високі дози радіації більша частина дерев загинула, інша – забарвилася в буро-червоний колір. Молоді дерева практично розсипалися. Дерева старшого віку ще довго стояли, але потім, звичайно, попадали. Деяких "очевидців" тих часів ще досі можна знайти.

Слайд 4

Аби пришвидшити евакуацію, жителям сказали, що це тимчасовий захід, тому в зоні залишились майже всі їхні особисті речі. При цьому не пролунало і слова про рекомендації, які допомогли б зменшити вплив радіоактивного випромінювання на здоров’я.

Відеоролик «Диктор про аварію»

Помилки були допущені й при перевезенні. Було обрано не зовсім вірний шлях просування колон. Майже 50% опромінення люди отримали саме в дорозі. Декому дозволили виїхати з міста на власному автомобілі. Транспортні засоби також були забруднені, а дозиметричних постів ще не було.

Слайд 5

Джерелами радіоактивного забруднення є радіоактивні продукти ядерного заряду, частина ядерного палива, яка не вступила в ланцюгову реакцію, і штучні радіоактивні ізотопи.

Радіоактивні речовини, які випадають зі хмари ядерного вибуху на землю, утворюють радіоактивний слід. З рухом радіоактивної хмари і випаданням з неї радіоактивних речовин розмір забрудненої території поступово збільшується.

Відеоролик «Радіоактивний пил. Дезактивація»

Слайд 6

Працівники аварійних бригад одержали високі дози опромінення; місцеве населення - набагато нижчі.

Усього в лікарні було поміщено 237 осіб, що одержали професійне опромінення, з яких 134 одержали діагноз "гостра променева хвороба". З них 28 чоловік померло впродовж перших трьох місяців.

Наскільки давній термін «променева хвороба»?

Відеоролик «Перша жертва «променевої хвороби». Марія Кюрі»

Слайд 7

Приблизно 200 000 чоловік, що брали участь у первинній дезактивації одержали середні дози. Ця доза приблизно в п'ять разів більше максимальної річної дози.

Слайд 8

Відеоролик «Інтерв’ю Д. Базики»

Відразу після Чорнобильської катастрофи впродовж кількох місяців говорили про те, що населення охопила «радіофобія» – боязнь радіації. Люди просто не знали, де може «ховатися» радіація і як може впливати.

Крім того, величезним стресом для евакуйованих із Чорнобильської зони було переселення.

Слайд 9

Після закінчення дезактиваційних робіт площа навколо ЧАЕС і вся буферна зона мали вигляд пустелі без будь-якої рослинності. Відновлення рослинного покриву на цій території, можна було очікувати не раніше ніж через кілька десятків років.

Під час повеней вода, потрапляючи на сильно забруднені території, змиває з верхніх шарів ґрунту значну кількість радіонуклідів і несе їх у Дніпро.

У донних відкладеннях і на берегах Прип'яті і Дніпра містяться цезій, стронцій, плутоній і інші радіоактивні елементи. Під час весняного танення снігів концентрації радіоактивних речовин у цих ріках зростають у чотири рази.

Потенційною загрозою забруднення ґрунтових вод вважається викинутий під час аварії стронцій, тому що його проникнення в нижні шари ґрунтів відбувалося швидше, ніж проникнення туди цезію.

Щоб перешкоджати розповсюдженню радіоактивного забруднення, уздовж Дніпра після аварії були споруджені захисні дамби. Але природно не всі береги можна було захистити подібним методом.

У ріках і озерах спостерігається рівень забруднення до 1 мільйона Беккерель на кубічний метр мулу. Оскільки риба знаходить собі їжу в цьому мулі, то рівень її забруднення дуже високий.

Водоплаваючі птахи, харчуючись у мулі, розносять радіонукліди далеко поза межі 30-кілометрової зони.

Нерівномірне забруднення території радіоактивними речовинами обумовлює і рельєф місцевості. Рівнинна поверхня Полісся й відсутність голого ґрунту зменшували вимивання усіх радіонуклідів.

У лісових масивах рівень радіації на ґрунті менший, ніж на відкритій місцевості, тому що радіоактивний пил осідає на кронах дерев і випромінювання частково екранізується деревами.

Найбільше нагромаджується радіонуклідів у кронах лісових насаджень на узліссях з підвітряного боку і у дерев, які ростуть осторонь, поодиноко, особливо на підвищених, відкритих вітрові місцях.

Слайд 10

Фоторяд «Тваринний світ»

Дикі тварини в забруднених лісах накопичують велику кількість радіонуклідів, тому що харчуються забрудненими лишайниками, ягодами й грибами. Їх рівень радіації у 12 раз перевищує рівень травоїдних тварин.

У домашніх тварин найбільше радіонуклідів накопичується в тілі (м'ясо та молоко). У лісових районах випасають худобу на лісових пасовищах, які ще більш забруднені, ніж домашні угіддя. У лісових масивах зникли види комах, які жили у верхньому сантиметрі ґрунту.

Покинуті людьми кішки і собаки збивалися у зграї, знищуючи одна одну. Вчені не раз спостерігали у тварин облисіння шерстяного покриву, спричинені впливом α- і β-частинок. Вони поглинаються першими двома міліметрами тіла.

Допустимі рівні радіаційного впливу на рослини і тварин є вищими ніж для людини. Ця зумовлено тим, що відселення або переселення людей частіше за все сприяє природному відновленню екосистем навіть в умовах несприятливого радіоактивного та хімічного забруднення.

Дані чітко говорять про існування життєздатних екосистем в найбільш забруднених районах Чорнобильської зони. Директор Міжнародної радіоекологічної лабораторії з науки, начальник відділу радіоекологічних досліджень Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології Сергій Гащак зробив світлини живого світу Чорнобиля за допомогою фотопасток, які розмістив по території 30-кілометровой зони.

Слайд 11

Коли мова заходить про Чорнобильську зону відчуження, чимало хто обов'язково згадує жахливі історії про мутованих внаслідок радіаційного опромінення тварин.

Фахівці зони відчуження не заперечують можливість прояву мутацій у тварин, які мешкають в тутешніх місцях. Проте зізнаються, що за 30 років досліджень зустрічалися лише поодинокі знахідки особин з явними видимими відхиленнями.

Справа в тому, що в природному середовищі у таких тварин дуже низькі шанси вижити. Вони не володіють природними дозиметрами.

Вивчаючи тварини на клітинному рівні, видно, що радіація все ще на них впливає. Є певні маркери впливу іонізуючого випромінювання. І показники їх все ще високі, якщо порівнювати з показниками тварин, які проживають за межами зони відчуження. Є органи-мішені, які дуже швидко реагують на радіаційне випромінювання. Приміром, кістковий мозок.

Як виявилося, подібні дослідження проводять щороку на одне виді тварин – Руда полівка. Так як це дуже поширений вид на території України.

Інших тварин не тестують через відсутність належного фінансування.

Слайд 12

У 1998 р. була запропонована та частково виконується “Програма відновлення первинного фауністичного комплексу і біокомплексу Українського Полісся в зоні відчуження і зоні обов`язкового відселення” (Програма “Фауна”).

У наші дні Зона – це унікальна місцевість, велика частина якої вкрита густою рослинністю.

Відеоролик «Природа Чорнобиля»

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник офіційно зареєстрували 31 березня 2017 року. Власне, з цієї дати він і почав свою роботу. Головою Державного агентства по управлінню зоною відчуження є Віталій Петрук.

Заповідник охоплює усю територію зони відчуження, крім 10-кілометрової території навколо ЧАЕС. На цій ділянці планують створити так звану зону спеціального промислового використання.

Слайд 13

Доступ до енергетичної інфраструктури, завдяки якій електрика колись транспортувалася з ядерних реакторів у довколишні міста, та дешева земля  викликають підвищений  інтерес до інвестиційних можливостей зони відчуження Чорнобиля.

Київ отримав близько 60 пропозицій від іноземних компаній, зацікавлених у розробці сонячних електростанцій у місцевості, що постраждала в результаті аварії.

Із січня 2018 року українсько-німецька компанія впроваджує технічний проект, що складатиметься з 3 800 сонячних панелей. Він вироблятиме обсяг електроенергії, достатній для забезпечення великого села або близько 2000 споживачів.

У зоні відчуження заборонено рити й бурити заражений грунт, тому нові сонячні панелі встановлюють на бетонних блоках.

Слайд 14

У 2016 році Білорусь, яка теж постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, уже відкрила сонячну електростанцію. Вона охоплюю територію 60 футбольних полів.

Проект реалізований неподалік від м. Брагіна і складається з 85 тис. cонячних панелей, які перетворюють сонячне випромінювання в електроенергію постійного струму. 

Сонячний парк повинен вдихнути життя в території, постраждалі від аварії на Чорнобильській АЕС і стати прикладом того, як забруднені землі можуть бути використані в комерційній діяльності і приносити користь місцевій економіці.

Відеоролик «Сонячний парк Білорусі»

Слайд 15

Чи можна спробувати спрогнозувати екологічну ситуацію Зони відчуження? Чи будуть зміни  при екстремальних погодніх умовах ? Наприклад…

Великий вплив на ступінь і характер забруднення місцевості мають метеорологічні умови. Вітер у верхніх шарах атмосфери сприяє розсіванню радіоактивного пилу на великі території і цим самим знижує ступінь забруднення місцевості.

Під час дощу, снігу, туману ступінь забруднення в районі випадання опадів вищий, ніж у суху погоду. За таких умов протягом одного і того ж часу з дощем або снігом на поверхню землі осідає значно більше радіоактивних речовин. Але сніг ослаблює іонізуючі випромінювання (внаслідок екранізуючої дії) і рівень радіації зменшується. Випадання дощу сприяє перенесенню радіоактивних речовин у ґрунт, а на місцевості знижується рівень радіації.

 Руйнування об'єкту "Укриття" внаслідок землетрусу або затоплення може призвести до додаткового радіаційного забруднення Зони і прилеглих територій.

Але природа створює свій рослинний фільтр для радіоактивних речовин.

За період до 2050 року площа покритої лісом території зони повинна збільшитися до 65-70%. Соснові ліси, насаджені в 50-х роках зазнають значного самозрідження. Злуговілі території поступляться місцем молодим і середньовіковим березовим та осиковим лісам і гаям. Заплавні луги поступово замістяться широколистяними лісами. Ці зміни створять стійкий і відносно пожежостійкий рослинний покрив.

Ділянки суцільної дезактивації перетворяться на сухі луги, порослі верболозом, або на сухі соснові ліси. Вони сприятимуть зменшенню кількості запилених територій і збільшенню чисельності тваринного світу.

Діалог 6 Туризм. Подорож у 1986 рік

Слайд 16

Преса, література, фільми, а особливо, комп’ютерні ігри, створили навколо Чорнобиля своєрідний міф. Навіть виробники культового серіалу «Гра престолів» розпочали роботу над міні-серіалом «Чорнобиль». У кінострічці висвітлюватимуться події 1986 року. Сюжет побудований на історичних фактах та реальних історіях людей, що брали участь у ліквідації наслідків аварії.

Відеоролик «Місця, де завмер час»

Слайд 17

Журнал Forbes включив ЧАЕС до переліку найекстравагантніших туристичних місць.

Відеоролик «Міфи та легенди»

Слайд 18

Крім туристів, які приїжджають сюди на кілька годин, є люди, які не змогли покинути свої домівки. Вони повернулися сюди ще в 1986 році та заселили 11 населених пунктів. Цих людей часто називають самоселами. Термін з’явився у 80-их роках завдяки журналістам. Однак Ліна Костенко, одна з учасниць історико-етнографічних експедицій в зону, вважає, що це образлива назва. «Там їхня батьківщина. Вони виросли там і продовжують жити після аварії у своїх рідних будинках – хай і забуті Богом і державою». Вона схиляється до назви «повертанці».

Відеоролик «Повертанці»

Деякі джерела свідчать, що на момент повернення в зону їх було близько 1 200. Зараз їх кількість різко зменшується, в основному тому, що це люди похилого віку. Середній вік мешканця зони відчуження становить 63 роки. Однак, незважаючи ні на що, вони продовжують жити своїм звичним життям: займаються господарством, збирають гриби і ягоди, ловлять рибу. Часом ходять на полювання.

Слайд 19

Відеоролик «Чорнобиль-2»

Тільки з руйнацією великої імперії та аварією на Чорнобильській АЕС стало відомо про існування в поліських лісах невеликого містечка (військового гарнізону), який займався… космічним шпигунством.

Місто Чорнобиль-2 знаходиться на північний-захід від міста Чорнобиль, але його неможливо знайти ні на жодній топографічній карті.

В сімдесятих роках минулого століття військовими було створено унікальні радіолокаційні системи, які давали змогу відслідковувати запуски балістичних ракет з території (військових баз та підводних човнів) ймовірного ворога. Радар, який було створено, називався – загоризонтною радіолокаційною станцією (ЗГРЛС).  Радар мав колосальні розміри опорних елементів, на яких були змонтовані приймаючі антени. Біля 1000 військових виконували бойове чергування на цьому об’єкті. Для військових та їх сімей було збудовано невеличке містечко, з однією вулицею, яка мала назву – вулиця Курчатова. Містечко назвали Чорнобиль-2.

Як стверджують деякі джерела – «… впродовж досліджень виконано виявлення стартів балістичних ракет та ракет-носіїв з Західного ракетного полігону США, виконана перевірка адекватності моделей за результатами виявлення супутніх пусків балістичних ракет та ракет носіїв США, що підтвердило вірність вибраних моделей».

Разом з тим, були встановлені недоліки системи, які полягали в неможливості якісного визначення одиночних цілей та невеликих груп цілей (ракет). Якісна робота ЗГРЛС досягалась тільки для умов масованих ударів балістичних ракет вірогідного ворога.

Таким чином унікальна система, яка забезпечувала космічний щит радянської держави перестала існувати, а місто та інфраструктура була забута та закинута людьми.

Слайд 20

Одночасно з розвитком атомної енергетики, в Україні створюється не менш важлива галузь – поводження з радіоактивними відходами. Створення спецкомбінатів для зберігання відходів та заводів по переробці твердих і рідких радіоактивних відходів.

Зі слів Віталія Петрука, голови Державного агентства по управлінню зоною відчуження, у 2019 році буде введене у експлуатацію нове сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні.

Відеоролик «Сховище відпрацьованого палива»

Також вчені додатково вивчають можливість розміщення відпрацьованого палива у геологічних сховищах. Розглядаються різні регіони та геологічні формації. Що таке геологічне сховище? На глибині більше 500 метрів в товщі граніту або глини (граніт та глина мають гарні ізоляційні властивості від радіації) пробурюється шахта. У таких глибинних формаціях мають бути захоронені високоактивні матеріали зруйнованого 4-го реактору ЧАЕС та відходи, що утворилися після переробки відпрацьованого ядерного палива.

Що буде, якщо людина зневажить правила безпечного поводження із ядерним паливом? Яке покоління людства завершить роботу над приборкуванням мирного атома?

Відеоролик «Мертве озеро»

Відеоролик «Озеро Карачай»

Слайд 21

У результаті найсильнішого в історії Японії землетрусу і викликаного ним цунамі 12 березня 2011 року на першому блоці атомної електростанції «Фукусіма-1» стався вибух, що привів до руйнування залізобетонної оболонки реактора і викиду в атмосферу радіоактивних речовин. Внаслідок катастрофи загинуло близько 19 тисяч людей і сталася найсильніша аварія на атомній електростанції після Чорнобиля.

Відеоролик «Фукусіма»

У травні 2017 року в Україні стартував спільний проект з японськими вченами, які вивчатимуть вплив аварії на флору і фауну.

Японські вчені отримали унікальні фотографії субстанції, схожої на розтоплене ядерне паливо. Світлини зробив 30-сантиметровий робот усередині одного зі зруйнованих реакторів атомної станції Фукусіми в Японії. Результати цих досліджень допоможуть покращити процес ліквідації наслідків аварії на Фукусімі.

Рівень води першого і другого реакторів становить 1,9 і 0,3 метра, у третьому реакторі роботу довелося занурюватися на глибину 6,4 метра. Це — перша спроба дослідження дна захисної оболонки за допомогою робота.

Спроби дослідження за допомогою роботів супроводжувалися численними поломками роботів — імовірно, через високий рівень радіації.

Цитата "Ніколи раніше ми ще не отримували такі чіткі знімки того, що може бути розплавленим ядерним паливом. Ми вважаємо, що паливо розплавилося і змішалося з металом прямо під ним. І дуже ймовірно, що ми маємо фотодокази цього".

Діалог 7 Територія майбутнього

Слайд 22

Періодично науковці і уряд розглядаються питання про можливість скорочення зони відчуження. Згідно із затвердженою Верховною радою програмою, ЧАЕС повинна бути повністю ліквідована до 2065 року: паливо буде вилучене та переміщене до довгострокових сховищ, відбудеться консервація реакторів, а коли рівень радіоактивності знизиться, їх демонтують, а територію очистять.

Слайд 23

Перший, у своєму роді, комплексний проект архітектурної, інфраструктурної організації території Чорнобильської зони відчуження, міста Чорнобиль та інших об’єктів в майбутньому був розроблений ініціативним колективом молодих архітекторів.

Сучасна зона відчуження це не тільки радіаційно-небезпечні території. Це цінний природний комплекс з майже заповідним режимом функціонування, із своєю флорою і фауною.

Сьогодні міста Чорнобиль і Прип’ять є музейними комплексами під відкритим небом, з величезним туристичним, науковим та просвітницьким потенціалом.

Запропонований проект ревіталізації зони – це узагальнений концепт гіпотетичного розвитку та облаштування території зони відчуження. Наука, туризм, відпочинок, розваги. У ньому немає деталізованого опрацювання елементів, він лише відображає загальний задум розробників, які дуже поверхово знайомі з особливостями Чорнобильської зони.

Слайд 24

Інфраструктура зосереджена у чотирьох основних об’єктів (станцій), між якими прокладена нова транспортна артерія (монорейкова колія).

Слайд 25

Перша станція (названа проектантами – Казино), призначена для прийому туристів та персоналу зони. За задумом станція «Казино» буде не тільки туристичними воротами, але й невеликим населеним пунктом з ігровими закладами.

Слайд 26

Головним транспортним засобом у проекті реабілітації зони відчуження буде монорейкова дорога, розміщена на висоті 6 метрів над землею. Це повинно забезпечити зручні умови для спостереження за природою, диким світом Чорнобильської зони.

Слайд 27

Житлові модулі – це компактні споруди призначені для нетривалого перебування людей з забезпеченням мінімального комфорту. Форма житлового модуля нагадує бджолині соти. Фронтальні частини кімнат виконані зі скла, містять спеціальні жалюзі для захисту від сонця і від іонізуючої радіації.

Слайд 28

Помилуватися незабутніми пейзажами ландшафтів Чорнобильської зони в майбутньому можна буде за допомогою зручних оглядових веж. Згідно до проекту вежі будуть обладнані ліфтами, які зможуть легко підняти туристів на 25-ти метрову висоту. Вишки будуть виконані з бетону.

Слайд 29

Фотоспектр «Чорнобиль»

Поява такого проекту - це свідчення широкого інтересу до зони відчуження у людей різних професій і поглядів.

Майбутнє підкоряється людині тоді, коли вона здатна глибоко і всебічно осмислювати минуле.

Розум – це здатність використовувати сили навколишнього світу без руйнування цього світу.

Людина повинна максимально мобілізувати свій творчий потенціал. Людина повинна зробити висновки з допущених помилок і прорахунків. Людина повинна знайти нові засоби вирішення екологічних питань.

Своїм відлунням Чорнобильська катастрофа спонукає до пильності. Вона змушує замислитися на тим, що будь який науково-технічний прогрес не тільки дає сучасній людині досягти намічених цілей, а й вимагає гарантій безпеки життєдіяльності. Інформація місячної давності.

Відеоролик «Аварія в Румунії АЕС»

Слайд 30

Завтрашній день – найважливіша річ у житті. Він відвідує нас опівночі. Чудово, коли він приходить і віддається прямо в наші руки. Він сподівається, що ми хоч чомусь навчилися відучора. (Джон Уейн).

Тому єдиними гранями наших завтрашніх звершень стануть сьогоднішні дії і задумки. Їхні наслідки відчуватиме і людина і природа. Що принесе нам, наприклад, нова радіаційна загроза із непідконтрольованих територій можна тільки прогнозувати.

Відеоролик «Юнком»

Чорнобиль закликає людство до консолідації ради життя на планеті Земля.

Відеоролик «Пам’ять Чорнобиля»