Матеріали до свята "12 місяців"

Матеріал до свята «12 місяців»

Мета: 1.Вчити дітей працювати над сценарієм невеликої казки, виразно декламувати, працювати великим колективом. 2.Розвивати творчість, уяву, імпровізацію, видумку. 3.Виховувати чуття міри, краси, інтерес до спільної праці з батьками, інтерес до свята як чуда, яке робимо своїми руками.

Обладнання: костюми пір року, поробки дітей, тематична література.

             Хід свята

День за днем, за тижнем тижні –

 Непомітно лине час.

Різні зміни дивовижні.

Відбуваються круг нас.

От зима,весна та літо,

Осінь, потім знов зима…

Сивий час летить над світом,

І кінця йому нема.

Кожен місяць, кожну пору

На землі нове вбрання.

Й ми самі не ті, що вчора,-

Ми зростаємо щодня.

Глянь навколо оком пильним

І побачиш зміни ці.

Ось повільно,неухильно

Йдуть по черзі місяці.

Місяці року:

Ми –  місяці року.

Ми один за одним йдем,

Людям радість ми несем.

Ми осінні, літні, весняні, зимові.

- Тож почнемо про них розмову.

(Лунає музика П.І.Чайковського «Зимовий ранок»)

Зима: Стало біло навкруги,

Я розтрушую сніги, наганяю холоди,

Воду сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма, здогадались, я…(зима)

Січень:

Звір в цю січу попадеться,-

Геть тікає ледь, живий.

І по праву січнем зветься

Місяць перший, зимовий.

- Назви місяців пов’язані або з явищами природи, або з виробничою діяльністю. Перший місяць нашого календаря – січень. Назва його походить від слова «сікти». Саме у цю пору давні слов’яни вирубували ліс, чагарники, готуючи землю для висівання сільськогосподарчих культур. А ще його назва пов’язана з сильними сікучими морозами, які припадають на цей час. Першого січня варто постежити за своєю поведінкою. Народна мудрість говорить: «Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш». Першого дня нового року на нас діє магія першого дня. Тому радять першого січня радіти, рахувати гроші, не можна гніватися, сваритися, розрахуватися з усіма боргами

Зима прийшла

Холодними руками

Скувала ріки і ставки,

Заслала ниви килимами,

До сіл засипала стежки.

- У перші дні січня щасливій нашій дітворі приносить щедрі дарунки казковий Дід Мороз. А ще чекаємо Різдвяних свят.

Січневі приказки:

Взимку сонце крізь плач сміється.

Мороз, аж іскри силяться.

Коли січень найгостріший, тоді рік найплідніший.

Січень січе ще й морозить, хазяїн з лісу дрова возить.

(Звучить пісня «Січень»)

Лютий: (під музику Чайковського)

Другий місяць зветься лютий.

А лютує він тому,

Що на світі довго бути

Не доводиться йому.

Хоче лютий, щоб на світі

Панувала вік зима.

Та поволі сонце гріти

Починає крадькома.

Довші дні, коротші ночі,

Гульк – уже й струмок тече!

Лютий враз як зарегоче,

Знов морозом припече.

Та як здійме враз хуртечу,

Як засипле снігом дах,

Люди добре топлять печі,

Щоб не мерзнути в хатах.

Та здаля вже крок за кроком

Йде весна, веселий час.

І розгніваний до строку

Лютий геть тіка від нас.

- Усі назви місяців – іменники. Лише лютий прикметник за формою. У назві місяця він перейшов з прикметника в іменник.

Лютневі прислів’я:

Лютий виганяє ковалів із гути.

Лютий – місяць вітрів і кривих шляхів.

Лютневі прикмети: метелиці та замети.

Питає лютий, чи добре взутий.

В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.

Свята: 15 лютого – Стрітення.(Зима з літом зустрічається)

24 лютого – Власа.(Свято пов’язане з домашніми тваринами)

29 лютого – Касьяна.(Вважається най нещасливішим днем)

(звучить пісня «Лютий»)

Загадка: Старий дід мости мостив, прийшла молода – мости розвела. (мороз – весна)

- Назва першого весняного місяця – березень – пов’язана з активним розвитком у цей час берези, збирання її соку. З піснею сонця настає її пробудження. Його ще називають сочним, соковитим. Березень перші свої дні  висилає навздогін лютому. Де-не-де зима залишає білі латки. Проте, весна вже виспівує дзвінкими струмочками, веселим гомоном птахів.

Ой, березню, мій березню!

Скільки рясту в березні

На схилах річкових,

Струмки дзвенять, мов сміх.

Десь плюснув окунець.

Ура! Зимі кінець!

Зійшли сніги, шумить вода,

Весною повіва.

Земля квіточки викида,

Буяє травка молода,

Все мертве ожива.

Веселе сонечко блищить,

Проміння щедро ллє;

Гайок привітно шелестить, струмочок виграє.

 Мамин день

Ось підсніжник нерозквітлий виріс між беріз,

Я його матусі рідній із дібров приніс.

І мене із ним так ніжно мама обняла,

Що розквітнув мій підсніжник від її тепла.

Свята: 9 березня – Обретіння. (Повернення до рідних країв перелітних птахів)

14 березня – Євдокії

22 березня – Сорок Святих (накликання весни)

30 березня – Теплого Олекси (тепло остаточно переборює холод)

Березневі приказки:

Весняний день рік годує.

Зійшов у березні сніжок – берись за плужок.

Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає.

(звучить пісня «Березень»)

Загадка: Один ллє, другий п’є, третій підростає.(Дощ, земля, рослина)

- Квітень – означає пору цвітіння рослин. Прихід весни – це початок оновлення життя. Новому квітуванню дає початок квітень. За календарем квітень – середина весни. Довшають дні. Яскравіше світить сонце. Все навкруги зеленіє, квітує. Помітно теплішає. Проте, квітневе тепло ненадійне. Може і морозець вдарити. Квітень називають місяцем гомінкої води, бо для нього характерні повені.

Сонечко принесло весняне тепло.

Під його промінням все вже ожило.

Із трави і квітів тчуться килими.

Сонечко в садочку бавиться з дітьми.

Була весна, весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона літала хутко, мов стокрила,

За нею в слід співучії пташки!

Квітневі свята:

1 квітня – День сміху; Одарки брудниці. (Знахарки лікували хворих водою з ополонок)

Першоквітень догідний – рік дорідний.

4 квітня – Василя сонячного.

7 квітня – Благовіщення. З Благовіщення 40 холодних ранків.

Благовіщення без ластівок – холодна весна.

11 квітня – Святого Марка.(Поїли хворих березовим соком)

21 квітня – Родіона Криголама.(Який день, таке й літо.)

30 квітня – Зосима Бджолярка.(Виставляли вулики на бджільники)

Квітневі приказки:

Хто квітень змарнує, той і літо злінує.

У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.

Де ластівка не літає, у квітні додому прилітає.

Квітень з водою, жовтень – з їдою.

(Звучить пісня «Квітень»)

Загадка:

- назва цього місяця якнайтісніше пов’язана з порою буйного росту трав. У давнину і росіяни, і українці називали його «май», бо це слово здавна означає «зелень».

Жовте сонечко сміється і травень вітає.

Квіти всюди розквітають.

Зелена травичка, зелені листочки,

Зеленими стали сади і лісочки.

Травневі прислів’я:

Травнева роса краща від вівса.

Май – розмай дощами нагадай.

Місяць травень хоч теплий, та голодний.

Травневий дощ, як з грибами борщ.

Дощ у маю – хліб у сім'ю.

 

Травневі свята:

5 травня – день святого апостола Луки.(До весняного Луки нема хліба і муки.)

6 травня – свято великомученика і побідоносця Юрія.(На Юрія починає співати соловей..)

22 травня – Миколи Чудотворця.(У цей день завжди тепло.)

23 травня – Симона Зілоти.(В цей день жінки збирали лікарські трави.)

(Звучить пісня «Травень»)

Загадка:

- Прозорість неба озивається до нього жайвороном, полум’ям займаються перед ним суниці, шикуються в рядочки молоді буряки, стрілами листу дзенькає кукурудза, світиться жовтими ліхтарями цвіт гарбузів, піниться квітом картопля, підіймають голівки соняшники. А в лісі помахом капелюха вітає його від імені грибного братства  красень дубовик. Червень – рум’янець року.

Он сонце яскраве з-за хмар виглядає,

На землю проміння своє посилає.

Частіше ми чуєм пісні солов’їні.

Це літо настало на нашій Вкраїні.

Прикмети червня:

Коли червень сухий – купуй бджілку, а мокрий – корівку.

Червневе тепло ліпше від кожуха.

В червні перша ягідка в роток, а друга в – козубок.

У червні люди раді літу, а бджоли – цвіту.

Хто у червні байдикує, той узимку голодує.

Святковий червень:

Трійця – найпоетичніше свято, пов’язане з природою. Трійця трьома святими багата: квітами, травами й рум'яним літом. «Прийшли Зелені Святки – не ховайся у кутки»

(Звучить пісня «Червень»)

Загадка :

В небі ластівка летить,

З вітром листя шелестить,

Воду п’є лелека,

Сонце  палить, спека…(липень)

- В цю пору добре цвітуть липи, і бджоли знаходять собі добрий пожиток. Липень – не тільки полудень літа, але й року. Липень – середина літа, його розпал. Жарінь сонця сипле на землю розплавлену сліпучу золотінь. Від неї, здається, займається і палить жаром кожна липнева днина.

Липневі прикмети:

У липні день одбуває, а жара прибуває.

У липні літо маківкою повито.

Поки зерно в липні в колоску – не засижуйся в холодку.

Святковий липень:

7 липня – Івана купала.(Все наповнюється чарівними та цілющими властивостями. Заготовляли лікарські трави.)

12 липня – Петра І Павла.(До Петра не сподівайся тепла, а по Петрові та й по теплові. По Петрові на дворі пусто, а в полі густо.)

(Звучить пісня «Липень»)

Загадка:

- Серпень – останній місяць літа. З його приходом люди поспішають зібрати головні зернові культури. Жнивування серпами давно минуло – вже комбайнами косять хліб. А назва місяця зберігає згадку про давнє знаряддя праці.

У пшеничній зернині більше як сто казок.

У пшеничній зернині схований колосок.

В тім колоску – півжмені зерна.

А з того зерна – колоски довжелезні.

Знову буде сила земна.

Небеса прозорі,мов глибокі ріки.

Ой, погляньте, діти, дозріли жита.

Серпень з серпиком вже ходить

Час зерно збирати,

Паляниці, калачі діткам випікати.

Народна мудрість:

Язиком говорити не серпом косити.

У серпні серпи гріють, а вода холодить.

У серпні спина мліє, а зерно спіє.

Як у серпні дбаєш, так зимою маєш.

Святковий серпень:

1 серпня – день Мокрини.(Не розгинаймо спини – жнімо до Мокрини,

бо  Мокрини без дощу, як обід без борщу.)

2 серпня – свято пророка Іллі.

14 серпня – свято Маковія.

19 серпня – Спас.(У Спаса все в запасі: і дощ, і вітер, і погода, і негода.

Прийшов Спас – бери рукавиці про запас.)

28 серпня – перша Пречиста.

Прислів’я та прикмети літа:

Літній день рік годує.

Сонце пригріє – все дозріє.

Загадка:

Спустіли поля, мокне земля.

Дощ поливає. Коли це буває? (Восени)

- Прийшов вересень. Назву «вересень» пов'язують з вересом. Вересень – місяць найбільшого цвітіння цієї рослини. Після спекотного літа, після серпневих теплих днів настала золота осінь. По узліссях ростуть гриби. У мохових болотах намистинками розсипана по купинах червона журавлина. На освітлених сонцем лісових галявинах червоніють кетяги горобини. У ці осінні дні багато  птахів готуються у вирій. Уже полетіли ластівки. Швидкокрилі стрижі. 

Осінь мандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках –

Все розмалює на путі,

Берези стануть золоті.

І ми її уклінно просим:

«Заходь у гості, щедра Осінь!».

Перевір:

Тепла осінь – бути довгій зимі.

Пізній гриб – пізній сніг.

Багато жолудів на дубі – на теплу зиму.

Вересневі приказки:

Вересень весіллями багатий.

Верещить вересень, що вже осінь.

Як вересніє, то й дощик сіє.

У вересні ложка води робить два болота.

Летять у вересні гуси – зиму на хвості несуть.

Свята у вересні:

1 вересня – День Знань.

Отакий як у букварику, із букетом у руках.

Чом спинився ти, школярику, серце в грудях, наче птах.

Як складав ти в ранець зошити!

Як чекав щасливих днів!

Щоб до сліз перетривожити,

Перший дзвоник продзвенів.

За порогом – вітру витівки, шелестіння верховіть.

В першім класі перша вчителька,

Усміхаючись, стоїть.

11 вересня – Усікновення.

14 вересня – Семена.

21 вересня – Друга Пречиста.

23 вересня – день осіннього рівнодення.

27 вересня – свято Воздвиження.

(Звучить пісня «Вересень»)

Жовте листячко летить, під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає, місяць жовтень наступає.

- За календарем жовтень – другий місяць осені й десятий року. Сучасна українська назва цього місяця пов’язана з кольором листя на більшості дерев  цій порі. Глянеш і замилуєшся: неначе чарівник фарбує усе навколо в червоні і жовті, багряні та мідні кольори. Виблискують у небесній сині жовтою різьбою берези. Святковими у своїй красі стоять золотаво – червоні клени, переливаються бронзою осики. Вирує навколо чарівна чаклунка – осінь.

У далекому лісі осінь килим ткала,

На листок кленовий вербовий поклала.

Перевір:

Пізній листопад – буде сувора і довга зима.

Осінь іде і за собою дощ несе.

Жовтень ходить по краю та виганяє пташок із гаю.

Вересень пахне яблуками, а жовтень – капустою.

Літо дає коріння, а жовтень – насіння.

Святковий жовтень:

2 жовтня – Трохима.(Молоді пари обирали один одного.)

6 жовтня – Івана Предтечі.(Рукоділля для жінок.)

14 жовтня – Покрова.(Жінки вважали Покрову своїм святом.)

Прийшла Покрова – всохла діброва.

31 жовтня – осінній Лука.(Підсумок хліборобської праці.)

Лука осінній лікує всі недуги.

Загадка: Літом одягається, а взимку одежі цурається. Літом в шубі, зимою в шапці?...(Дерево)

Листя з лип і беріз осипається…

За стебло верболіз зачіпляється.

Стали трави, стежки золотистими,

А тоненькі гілки та й безлистими.

- Листопад…Чомусь він завжди приходить до нас сумний і похмурий. Адже це йому робити нічого. Адже все листя брат Жовтень пострушував. Блукає Листопад полями, луками, шляхами й городами, аж поки не дійде до лісу. Листопад – краса пізньої осені. Присмерком року називають цей місяць. Листопад перехідний місяць від осені до зими, з нестійкою погодою. Короткі дні, здається, переповнені чеканням снігопаду. Ліс просвічується майже наскрізь. Без дзвінких пташиних голосів і без яскравого вбрання він якось померкнув, стих. Але природа прекрасна будь – якої пори.

Листопад, листопад, жовтим листям стелить сад.

За моря, у край далекий, відлетіли вже лелеки.

Прислів’я і прикмети осені:

Весна красна квітками, а осінь – пирогами.

Осінь заготовляє, а зима все з’їдає.

Грак відлітає – скоро зима наступає.

Як листопад дерев не обтрусить – довга зима бути мусить.

В'яжи влітку рукавиці – в листопаді пригодиться.

Листопад – вересню онук, жовтню син, а зимі – рідний брат.

Свята у листопаді:

4 листопада – свято Казанської ікони Богородиці.

Якщо зранку дощить, то надвечір має піти сніг.

Якщо дощу не буде, зима рання не настане.

5 листопада – Якова.

Якщо з опадами, то 22 листопада буде справжня зима.

8 листопада – Дмитра.

Якщо день без снігу, то ще не скоро буде зима.

10 листопада – Параски.

Якщо день хмарний, то у грудні будуть сильні морози.

21 листопада – Михайла.

В цей день випадає сніг. Якщо приїде білим конем, то привезе сувору зиму.

27 листопада – Пилипа.(До Пилипа на Україні споконвіку справляли весілля.)

(Звучить пісня «Листопад»)

Вранці підмерзло, захрускав льодок,

А вдень потепліло, відтануло знову.

Принесений вітром багряний листок,

За гілку соснову, зима на порозі…

Всі річки тепер в обнові,

Біле скло над бережком.

Ходить грудень по діброві.

Застилає все сніжком.

- Осінь минула. Пішов сумний листопад. Та ось прийшов грудень: беручкий і завзятий, він враз знайшов собі роботу – сховав під кригою річки та озера, вкрив пухнастим інеєм дерева. Заморозив грудень розтовчені шляхи, зробив грудки з кожної купочки землі, заморозив поля і луки, щоб сніг, який випаде, не танув, а лежав  довго. Щоб усі, хто мерзне, сховалися під м’якою білою ковдрою. На 22-25 грудня припадають найкоротші дні року. На поріг ступає останній місяць року, перший місяць зими.

Ой зима, зима, зима!

Веселіш пори нема!

Гірки, сани, гомін, сміх,

Синій вечір, білий сніг.

Дітлахи на ковзанах.

Скільки радості в очах!

Грудень святкує:

4 грудня – третя Пречиста.

7 грудня – Катерини.

Як Катерина по воді, то Різдво по льоді.

9 грудня – Юрія.

Який день на Юрія – така і зима.

13 грудня – Андрія (Калита)

Як вдень йшов сніг, то бути хурделицям цілий тиждень.

14 грудня – день Святого пророка Наума.

Прийшов Наум – пора братись за ум.

17 грудня – Варвари.

Яка погода на Варвари, така буде і на Різдво.

18 грудня – Сави.

Сави дня прибавили.

19 грудня – Миколи.

Хвали зиму після Миколи.

22 грудня – Ганни.

Прийшли Ганни – сідай в сани.

25 грудня – Спиридона.

На Спиридона дня прибуде на макове зерня.

Прикмети грудня:

Грудень без снігу, як літо без хліба.

Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Смутний грудень і в свято, і в будень.

- Закінчилась наша подорож до місяців року. Ви зрозуміли, що всі вони чарівні по своєму.

Січень січе, лютий лютує,

Березень плаче, квітень квітує,

Травень під ноги стелить травицю,

Червень складає сіно в копиці.

Липень медовий бджілок чарує,

Серпень чудові булки дарує.

Вересень трусить груші в садочку.

Жовтень гаптує клену сорочку.

Йде листопад – застеля килими.

Грудень надходить – початок зими.

Заключна частина – святковий концерт.