Матеріали до уроків географії з теми : Природні зони

 

Зміст

І. Вступ …………………………………………………………… 3

ІІ. Основна частина.

1. Природні об’єкти Африки , занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО………………………………………..…………………

2. Природні об’єкти Південної Америки , занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО……………………..………………………………….

3. Природні об’єкти Австралії , занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО …………………………………………………………………..

4. Природні об’єкти Північної Америки , занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО…………………………………………………….....

5. Природні об’єкти Євразії , занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО ………………………………………………………………….

ІІІ. Список використаної літератури ......................................... 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Природа - такий же унікум , як картина Рафаеля.

Знищити її легко , відновити неможливо .

Світова спадщина ЮНЕСКО – видатні культурні і природні цінності , що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в списку ЮНЕСКО . ЮНЕСКО – міжнародна організація , спеціалізована установа ООН .

 

У1972 році на 17 сесії в Парижі , Міжнародна організація ЮНЕСКО ухвалила Конвенцію про охорону Світової культурної і природної спадщини , яка набула чинності в 1975 році. До початку 1992 року Конвенцію ратифікували 123 країни – члени ООН . На середину 2014 року Конвенцію вже ратифікували 191 держава – учасниця.

Статус об’єкта Світової спадщини дає такі переваги:

• Додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів.
• Підвищує престиж території і установ , які ними опікуються.
• Сприяє популяризації включених у список об’єктів і розвитку альтернативних видів природокористування ( у першу чергу екологічного туризму)
•  
• Забезпечує пріоритетність у залученні фінансових коштів для підтримки  об’єктів Світової культурної і природної спадщини , у першу чергу , з фонду Світової спадщини .
• Сприяє організації моніторингу і контролю за станом збереження культурних і природних об’єктів.

Станом на 2017 рік у списку Світової спадщини 1073 об’єкти( зокрема 832 культурних ,206 природних і 35 змішаних з 167 країн .

З об’єктів , розташованих по країнах , Італія є батьківщиною найбільшого числа об’єктів Світової спадщини з 53 об’єктами

Держави , на території яких розташовані об’єкти Світової спадщини беруть на себе зобов’язання щодо їхнього збереження.

 

 

 

 

 

 

 

 

Природні об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО Африки

У списку станом на 2017 рік нараховувалось 89 об’єктів. Це становить 8,63% від загальної кількості об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.48 об’єктів внесені до списку за культурними критеріями , 8 з них визнані шедеврами людського генія , 37 об’єктів включені за природними критеріями , 26 з них визнані природним феноменом виняткової краси і естетичної важливості та ще 4 об’єкти включені за змішаними критеріями. 17 об’єктів знаходяться під загрозою. Лідерами за кількістю об’єктів.  Світової спадщини є Ефіопія ,Марокко , Туніс , Алжир , Танзанія , Єгипет , Південна Африка . Найбільше об’єктів Світової спадщини знаходиться в Південній Африці в зоні саван і рідколісся .

 Водно – болотний регіон Ісімангалісо.

Територія парку – прибережні рівнини і континентальний шельф.Природні рівнини розташовані в північній частині парку на кордоні з Мозамбіком.Одна з найбільших систем естуарієв в Африці.Площа 3,280 км²Внесено до списку ЮНЕСКО в 1999 році.

Парк Дракенсберг.Гори слугують вододілом між короткими річками басейну Індійського океану , що розчленовують їх крутий ступінчастий східний схил і верхів’ями річки Помаранчевої. До списку ЮНЕСКО внесений у 2000 році.

Вологі тропічні ліси Ацинанани—  реліктові ліси , розташовані на східному узбережжі острова Мадакаскар .У 2007 році ряд природоохоронних територій, розташованих на території лісів  були занесені  до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

 

 

 

 

Дельта Окаванго найбільша на Землі внутрішня річкова дельта . Окаванго не впадає в океан , її величезна маса води розчиняється в пустелі Калахарі . До списку Світової спадщини внесено в 2014 році.

 

 

Нгоро Нгоро Танзанія

Нгоро Нгоро – заповідник розташований між національним парком Серенгеті і національним парком «Озеро Маньяра « в Танзанії. Відомий приголомшливою красою і казковою різноманітністю диких тварин. Цей величезний заповідник був заснований в середині20 століття. Його головний скарб – гігантський вулканічний кратер діаметром 20 кілометрів і глибиною понад 600  метрів. Вірніше це кальдера – улоговина , що утворилась в результаті вибуху вулкана. На дні цієї кальдери росте трава і живуть25 тисяч диких тварин – зебри , антилопи газелі , буйволи , бородавочники , леви , леопарди , гепарди , і сервали .У болотистих місцях мешкають слони і гіпопотами ,бабуїни і мавпи , на схилах – гірські козли дікдік і міні антилопи . До речі , кратер Нгоро Нгоро – це одне з місць в Африці , де можна побачити дуже рідкісну тварину – носорога чорного

Національний парк Салонга утворений в 1970 року ,з 1984 року включений до Світової спадщини ЮНЕСКО. Парк в центральній долині річки Конго є найбільшим резерватом тропічних дощових лісів Африки . Досяжний лише пішки або ріками .

Національний парк є домівкою для багатьох зникаючих виді , таких як бонобо ,конголезький павич , слон лісовий , ендемічна мавпа дріас До списку Світової спадщини.внесено в 1984 році .

.

 

Національний парк Крюгера розташований в Південній Африці. Ця заповідна територія є однією з найстаріших та найвідоміших не лише на континенті але й в усьому світі. Територія парку розкинулась на площі в 19 тис. кв. км. в північно-східній частині ПАР в межах провінцій Мпумаланга та Лімпопо. На початку свого формування парк створювався за ініціативи Пауля Крюгера, президента Трансвааля для контролю над полюванням та захисту тварин від зникнення. Його ім´я і носить ця знаменита природоохоронна територія. Пізніше територія парку була значно збільшена за рахунок фермерських володінь та прилеглих мисливських територій. Таким чином уже в 1927 році було створено Національний парк Крюгера, в межах якого було введено закони, що обмежували мисливство. На території парку ростуть близько двох тисяч видів рослин, характерних для степів, річкових долин, саван та передгір’їв. Серед представників рослинного світу тут можна зустріти знаменитий баобаб, товщина стовбуру якого може досягати до 25 метрів. Також тут мешкають близько п’ятсот видів птахів, більше як сто видів рептилій та близько сто п’ятдесят видів ссавців

 

 

 

Кіліманджаро розташований на півночі Танзанії . На території парку знаходиться найвищиа вершина Африки – Кіліманджаро. Основна межа парку прокладена на висоті 2700 метрів над рівнем моря .На мові суахілі Кіліманджаро означає « сяюча гора « - дуже відповідна назва для цього колосального вулкана , покритого білосніжною шапкою .Територія Кіліманджаро носить статус Національного парку, який в 1987 р. був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Серенгеті – екосистема в східній Африці . Площа близько 14763км² , 14% території Танзанії .Це одна з найстаріших і найбільш збережених екосистем на Землі . Парк Серенгеті знаменитий своїм найбагатшим тваринним світом . Близько п’ятсот видів птахів і три мільйони великих тварин мешкають на рівнинах парку . Однією з особливостей парку є міграція тварин . Щорічно в посушливий період жовтня і листопада більше , ніж мільйон антилоп Гну і близько двохсот двадцяти тисяч зебр переміщуються з північних пагорбів на південні рівнини .Міжнародний статус парк отримав в1981 році . Тоді ж він був визнаний пам’яткою Всесвітньої  природної і культурної спадщиини .

Симен – національний парк Ефіопії знаходиться на Північному - Заході країни .

Значні ерозії на Ефіопському плато створили один з найбільш приголомшливих пейзажів світу. Національний парк Симен складається з скелястого масиву, пересіченого руслами струмків і ущелинами, які різко змінюються трав’янистими рівнинами і широкими долинами. Найвища точка гір, Рас-Дашен висотою 4620 м, – найвища з вершин Ефіопії і четвертий по висоті пік на континенті.

 

 

 

Водоспад Вікторія належить двома національним паркам – «Гримлячий Дим» (Замбія) і «Водоспад Вікторія» (Зімбабве).Висота 128 метрів , ширина 1800 метрів . На їх території знаходиться безліч диких тварин і більше сотні видів птахів У2013 році влада Зімбабве повернула його історичну назву « Мосі – оа – Тунья «, що в перекладі означа « Дим , що гримить «. У 1989 р. водоспад був оголошений об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Австралія

В списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Австралії налічується 19 найменувань ( станом на 2015 рік ) . З 19 об’єктів  Світової спадщини , 12 природних об’єктів , 9 з яких визнані природними феноменами виключної краси та естетичної важливості .

Національний парк Великий Бар’єрний риф – найбільша у світі система коралових рифів ,розташованих в Кораловому морі уздовж східного узбережжя Австралії. Простягається на 2300км з півдня на північ . Загальна площа 348698 км² . На півночі ширина близько2 км ,на півдні152км . Це найбільша споруда у світі , утворена живими організмами . Велика частина рифів перебуває під водою й оголюється під час відпливів .

Національний парк Улуру – Ката розташований на півночі території . Площа парку 1326 км². Морський національний парк включений до списку Світової спадщини в1987 руці .]

Природний ландшафт парку пустеля. Тварини і рослини, що мешкають у ній, створюють єдиний біологічний цикл. Деякі з цих рослин і тварин аборигени використовують як засоби традиційної медицини або їжу.

Рослинний світ Улуру-Ката Тьюта представлений практично всіма видами, що трапляються в Центральній Австралії. Деякі з цих рослин вкрай рідкісні і поширені лише на території національного парку. З дерев тут ростуть різні види евкаліптів, акації , гревіллея. Час цвітіння рослин настає взимку і після дощів.

З гідно з дослідженнями геологів, на місці нинішнього національного парку Улуру-Ката Тьюта приблизно 500 мільйонів років тому знаходилося море .

Червоне забарвлення скель спричинене мінералом гематит , що входить до складу гірських порід .

 

Національний парк - Какаду

Справжньою окрасою північної території Австралії є національний парк Какаду ,розташований на півострові Арнемленд . Це найбільший парк Австралії – його площа складає 19000км² Парк отримав свою назву на честь племені "Какаду", яке проживає на його території і до цього дня. Природна межа парку - грізні, обривисті скелі, заввишки від 400 до 500 метрів. Вони, немов ювелірна оправа дорогоцінного каменю, оздоблюють парк, захищаючи його від негоди. Парк Какаду Парк Какаду - це унікальний археологічний, природний і етнологічний резерват.

.

Це місце настільки унікальне, що було поміщено до Списку Світової Спадщини в 1981 році. Національний Парк Какаду і Великий Кораловий Риф - перші дві території Австралії, занесені до цього Списку.

У Парку зареєстровано понад 1700 видів рослин і безсумнівно цей список може поповнитися ще декількома десятками нових видів. Тваринний світ представлений 280 видами птахів, 117 видами рептилій, 77 різновидами прісноводних риб, 1000 видами комах і 60 видами ссавців. Це багатство - результат геологічної будови По території Парку протікають дві великі річки - Ноарланга Крік і Маджела Крік. У них запливають як прісноводні, безпечні для людини крокодили, так і морський, що наводить страх і жах на всіх мешканців та відвідувачів парку, і легендарна риба Австралії - баррамунді.

 

 

Дика природа Тасманії

Як об’єкт Світової спадщини охоплює 13800км² або 20% площі острова Тасманія .Тут збереглися одні з останніх на планеті дощові ліси помірного поясу .

.

Об’єкт Світової спадщини багатий унікальною фауною , із 32 видів тварин , що охороняються на острові , 27 мешкають на території об’єкту .

Одним з відомих зникаючих видів є тасманійський диявол

 

 

 

 

Лорд-Хау – унікальний вулканічний острів в Тасмановому морі, що має форму бумеранга, витягнутого з півночі на південь на 10 км і має ширину близько 2 км. Це один з найдавніших вулканічних островів в Тихому океані, його вік – близько 20 млн років. Фактично, Лорд-Хау з’явився в результаті злиття двох вулканічних островів: його північна і південна частини мають вулканічне походження, а центральна складається з злежаного коралового піску . Лорд-Хау вражає своєю чистою, незайманою красою. Тут немає ні повітряних ліній електропередач, ні висотних будівель, лише свіже повітря наповнюється співом птахів і з усіх боків гори прагнуть до неба. Велику частину території займає розкішний морський заповідник і субтропічний ліс. Цей острів досі практично не займаний людиною: Острів Лорд-Хау є об’єктом Всесвітньої спадщини На рифі острова мешкають близько 460 різновидів тропічних риб і 90 видів коралів. Лорд-Хау вважається одним з кращих місць для пірнання з маскою або аквалангом Над островом підносяться вулканічні гори Гувера і

Флора і фауна вологого тропічного Квінсленда дуже насичена . Тут росте 480 рідкісних видів рослин і водиться 102 вимираючих видів тварин На Лорд-Хау мешкає і вимираючий вид птахів – лордхауський лісовий пастушок.. Велика частина рослинності була сформована в той час , коли Австралія була ще частиною Гондвани .На Лорд-Хау мешкає і вимираючий вид птахів – лордхауський лісовий пастушок.

 

 

 

 

 

Дощові ліси східного узбережжя Австралії. Розташований на східному узбережжі материкової частини Австралії , на межі між штатами Новий Південний Уельс і Квінсленд .

Національний парк Ламінгтона

Включений у список всесвітньої спадщини у 1986 році (розширений в 1994 році) .Тоді він включав у себе 16 ділянок дощових лісів на території Нового Південного Уельсу (площа близько 203 500 га). У 1994 році об'єкт був розширений: до нього включили ще 40 об'єктів, більшість з яких були розташовані на території штату Квінсленд. У період між 1994—2007 роком він носив назву «Заповідники тропічних лісів Східно – Центральної Австралії «

В даний час на його території розташовано близько 50 окремих заповідників, розташованих між австралійськими містамиНьюкасл і Брисбен. Всі вони тягнуться на 500 км уздовж Великого вододільного хребта у східній частині штату Новий Південний Уельс і південній частині Квінсленду, а сам об'єкт являє собою скупчення численних ділянок дощових лісів, які оточені евкаліптовими лісами та сільськогосподарськими угіддями. Дощові ліси східного узбережжя Австралії є найбільшими субтропічними дощовими лісами у всьому світі. Загальна площа об'єкта становить близько 370 тисяч га.

Національний парк «Нова Англія»

З наукової точки зору, вони мають важливе значення, так як являють собою величезне скупчення стародавньої рослинності Австралії, що сформувалася в час, коли сучасний материк був ще частиною суперконтиненту Гондвана . Рельєф місцевості, на якій розташувалися ліси, різноманітний. Він включає у себе численні ущелини, прадавні вулкани, водоспади, річки.

Світ флори і фауни дуже багатий: у лісах зареєстровано близько половини всіх родин австралійських рослин і приблизно третина австралійських видів ссавців і птахів (при тому, що ліси займають лише 0,3 % всієї площі материкової частини Австралії).

 

Дощові ліси східного узбережжя Австралії Розташований на північно-східному узбережжі материкової частини Австралії, на території штату Квінсленд Об'єкт є районом дикої місцевості, покритий вологими тропічними лісами і відрізняється великою різноманітністю рельєфу (річки, ущелини, водоспади, гори). Розташований у долині річкиДейнтрі, займаючи площу 8940 км². Включений до списку Всесвітньої спадщини у 1988 році.

На території об'єкта виділяються три основні географічні регіони: плато Великого Вододільного хребта район Великих скель на сході і прибережні рівнини. Плато має сильно еродований рельєф, що утворився як внаслідок ерозії, так і минулої вулканічної активності. Збереглися окремі лавові конуси і кратерні озера. Район Великих скель є сильно пересіченою місцевістю, піддавшись катастрофічній ерозії. Є численні ущелини й водоспади. У північній частині об'єкта Всесвітньої спадщини розташовані великі райони коралових рифів.

Клімат варіюється від вологого до дуже вологого. Протягом року виділяють  два сезони: дещо посушлива зима і дощове літо. Середньорічна кількість опадів коливається від 4000 мм поблизу узбережжя до 1200 мм у західній частині. Середня максимальна температура влітку біля узбережжя становить 31 °C, у зимові місяці — на 5 °C нижче. На плато і в районі скель температура влітку коливається від 17 до 28 °C, взимку — від 9 до 22 °C.

 

 

 

 

 

 

 

Національний паркПурнулулу розкинувся на площі в 239 723га на території північно-східної частини Західної Австралії на платоКімберлі. Площа резервного фонду парку становить 79 60 Рельєф на території парку украй різноманітний і представлений чотирма основними екосистемами : гірським ланцюгом Бангл – Бангл , площа — близько 45 тис. га), який є сильно розітнутим плато з численними формаціями, що утворилися з девонського пісковику обширними піщаними рівнинами, що оточують Бангл-Бангл; трав'янистою рівниною річки Одр , розташованої в східній і південній частині парку;вапняковими скелями на заході і сході національного парку

Ущелина на території парку

Головною визначною пам'яткою парку є гірські утворення хребта Бангл-Бангл, які в результаті ерозії впродовж 20 мільйонів років утворили конуси, що нагадують формою вулики . Ці утворення мають багатошарову структуру: яскраво-помаранчевий пісковик чергується з темними смугами, що досягають ширини в кілька метрів і товщини в кілька міліметрів. Всі вони сформовані зціанобактерій (синьо-зелених водоростей), майже ідентичних до якнайдавніших живих організмів Землі. Яскраво-оранжеві смуги пісковику, на відміну від темних смуг, володіють низькою водопроникністю під час сезону дощів і оберігають утворення від швидкої ерозії. Крім того, вони містять оксиди заліза і марганця , які додають цим смугам їх яскравий відтінок. Карстові утворення на території національного парку мають важливе наукове значення, оскільки є яскравою демонстрацією процесу утворення конусоподібних карстових формацій з пісковику (геоморфологічне явище, мало досліджене досі).

 Флора і фауна Національного парку Пурнулулу має ряд своїх особливостей. Тут ростуть і мешкають види, що відносяться до двох різних екосистемам: північних тропічних саван і материкових посушливих пустель. З рослинності переважають рідколісся і лука зспініфексу із численними евкаліптами , акаціями , гревілеями . Крім того, тут зустрічаються папороті , орхідеї , пальми .. В цілому, на території парку зареєстровано 653 видів рослин, 13 з яких є реліктами . Фауна регіону представлена 41 видами ссавців 149 видами птахів, 81 видом плазунів 12 видами жаб і 15 видами риб .

 

Блакитні гори– це величезний національний парк площею 2 481 км² з високими евкаліптами, заростями папороті, болотами, водоспадами, скелями і печерами, що знаходиться в однойменних горах.

 Блакитними гори звуться, бо там спостерігається не зовсім звичайне оптичне явище: через заломлення світла численні краплі евкаліптової олії з величезних евкаліптів, якими удосталь покриті гори, надають їм ніжне блакитне забарвлення, свого роду, серпанок, що робить гірську гряду схожою на якийсь фантастичний міраж.

Національний парк був створений набагато пізніше. У 1932 році захисник природи Майлс Данфі вперше висловив ідею про його створення. Парк був утворений тільки в 1959 році, і тоді його площа становила 630 км².

Унікальність Блакитних гір полягає в їх незвичайному для Великого Вододільного хребта складі гірських порід, коротких бурхливих річках, що біжать до Тасманового моря і проклали в горах вузькі глибокі ущелини. Найвища точка Блакитних гір – гора Вікторія (1111 метрів).

Флора парку включає характерні види дерев австралійських тропічних лісів: блакитний евкаліпт, деревовидні папороті, акацію, м’ятне дерево. У складі фауни представлені: сірий кенгуру, гірський кенгуру (валлару), болотний валлабі, кістехвостий і кольцехвостих опосуми і інші сумчасті. Багато тут екзотичних птахів (руда веерохвостка, голуб Вонга, прозелла крімсон, жовтий мухолов, що мешкає тільки в Блакитних горах печерна славка і інші).

Коли в Сідней прибули перші колоністи, Блакитні гори вважалися непрохідними після кількох безуспішних спроб перетнути цей район. У 1813 році Вентворт, Блаксленд і Лоусон зуміли знайти прохід, відкривши, таким чином, для заселення західні рівнини.

На верху гірського хребта на висоті понад 1000 м знаходиться чудове плато, в якому за багато тисячоліть річки прорізали глибокі долини. Пейзаж тут чудовий – каньйони з високими стінами, обривисті яри, так що вже до початку XX століття тут з’явилися три гірських курорти. Сьогодні села і міста розташовуються на гірському хребті, який оточує Національний парк «Блакитні гори» – ідеальне місце для піших походів, скелелазіння і швидкісних спусків на мотузці. У 1994 році група мандрівників, які досліджували каньйон, виявила невеликий гай унікальних сосен Волемія висотою 30 м, раніше відомих лише як викопне рослина.У 2000 році Національний парк «Блакитні гори» був занесений в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Блакитні гори знаходяться під

Острів Фрейзер здовж південного узбережжя Квінсленда (Австралія), приблизно в 200 км на північ від Брісбена розташований острів Фрейзер (Frazer Island) - найбільший піщаний острів у світі. Його довжина - близько 120 км, ширина - від 7 до 23 км. До колонізації Австралії на острові мешкали декілька тисяч аборигенів. На їх мові острів іменувався Кгарі (K'gari), що в перекладі означає "рай". Сучасна ж назва пов'язана з прізвищем капітана Фрейзера і його дружини, корабель яких "Stirling Castle" потерпів крах на острові. Природа Фрейзера дуже різноманітна: в північній частині знаходиться національний парк Great Sandy National Park, західне узбережжя покрите болотами і мангровими лісами, а східний берег - це більше ста кілометрів прекрасних піщаних пляжів, що нагадують знаменитий бразильський пляж Копакабана. Одна з головних пам'яток острова - численні прісні озера. Їх називають "висячими", тому що на оточеному океаном острові озера не отримують живлення від річок або льодовиків і як би висять над навколишньою солоною водою. Найбільше з них - Lake Boemingen - займає площу близько 200 гектарів. Його прохолодна, синьо-блакитна вода дає можливість на деякий час забути про жарке австралійське сонце, тому на берегах озера часто відпочивають туристи. Окрім озер на Фрейзері є знамениті піщані дюни, які утворилися близько 400 тисяч років назад і досягають висоти 240 метрів. Під впливом вітрів дюни плавно переміщаються по острову, іноді накриваючи ліси і кущі. Цікавий і тваринний світ острова: в озерах живе декілька видів черепах, а в лісах зустрічаються летючі лисиці, опосуми, кенгуру, єхидни і, звичайно ж, дикі собаки Дінго. Під час прогулянок на каное можна побачити дельфінів, акул і електричних скатів, а з кінця літа по жовтень спостерігати міграцію горбатих китів, що пливуть в Південну Антарктиду.   У 1992 році острів Фрейзер був включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як неповторний природний пам'ятник.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Природні унікальні об’єкти Південної Америки

До списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО занесено 78 південноамериканських об’єктів ,зокрема національні парки Уаскаран ,Лос – Гласьярес , Канайма , Ноель – Кемпфф – Меркадо , Ігуасу , заповідник Пантанал ,

Національний парк  Уаскаран .  Назва парку походить від назви найвищої гори на його території . Перлина природи розташована в горах Анди на висоті 2500 – 6768 м  На території парку знаходиться 663 льодовики , 296 озер , більшість яких льодовикового походження . По парку тече більше 40 річок . Гірські схили в нижніх ярусах національного парку вкриті вічнозеленими лісами, ярус між 3200 – 3900 м представлений чагарниками окремі з них виростають до шестиметрової висоти. Далі до снігової лінії розмістилася високогірна пустеля – пуна, вкрита переважно жорсткими травами. Тут росте 10 – 12 метрова рослина, яка 80 – 150 років не цвіте, а потім розвиває суцвіття завдовжки 6 метрів. Після визрівання плодів воно помирає.

 Найвище на схили піднімаються подушкоподібні рослини, якими живиться вікунья , маленька дика сестра лами. Вона трапляється в Андах на висоті до 5500 м. Мешкає тут і очковий ведмідь, що належить до найменших серед ведмедів. У його меню переважає рослинна їжа, тому його часто називають вегетаріанцем.

 

Національний парк Канайма знаходиться на східному узбережжі Венесуели в штаті Болівар. Дата заснування парку 12 червня 1962 року. Площа близько 30 000 км². У 1994 році Національний парк Канайма був включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

 

Саме тут, у парку Канайма, знаходиться найвищий у світі водоспад Анхель. Рідкісні гірські ландшафти тепуі (так звані "столові гори»), що представляють собою плосковершинні піщаники, були сформовані ще в ту далеку епоху, коли Південна Америка і Африка були одним континентом.

 

Найвідоміші тепуі парку: Рорайма, Ауянтепуі, Сьєрра-Небліна. Сходження на деякі тепуі (яких на території парку знаходиться понад 50) стало можливо лише в самому кінці 20 століття.

 

Підкорюючи величні тепуі Венесуели, дослідники були вражені схожістю пейзажів, які вперше відриваються людському погляду, з фантастичними світами Артура Конан Дойла, який створив свій «Загублений світ» під враженням цих первісних місць Латинської Америки. Із зібраних в експедиції на тепуі рослин 98% були невідомі ботаніці 20 століття.

У Національному парку Канайма, де відроги Гвіанського нагір'я утворюють ізольовані стовбурові гори з майже вертикальними схилами, а вода в річках після дощів стає яскраво-червоною і чорною від піщаника, що вимивається, зустрічаються рослини і тварини ендеміки, які не мешкають більше ніде на планеті.

У парку можна побачити долини, покриті килимом з хижих, що харчуються дрібними тваринами, орхідей. Зустріти рідкісних кайманів і трьохлапих сов, найбільших у світі бабок і павуків-птахоїдів довжиною довше 35 см. І хижих мурах, які легко перекушують деревні гілки. Тому насолоджуватися красою парку, бажано, у світлий час доби в супроводі гіда-екскурсовода.

Національний парк Канайма – найкраще місце для екологічного туризму, оскільки лише тут можна побачити найдавніші пейзажі Землі, вік яких налічує більше 2 більйонів років. Тільки в цьому, воістину фантастичному місці, полярні мохи сусідять з африканськими пальмами. З тріщин скель на кілька метрів вгору злітають яскраво-коричневі відростки, які є кореневою системою рідкісних рослин, схожих на гігантські артишоки. А на вершинах тепуі виростає більше 200 видів папоротей мезозойської ери, зовнішній вигляд яких не змінювався понад 180 млн років.

 

Національний парк Лос-Гласьярес – одне з найзагадковіших місць на планеті .

Створено національний парк Лос-Гласьярес в1937 році . Це другий за розмірами парк Аргентини . І лише у 1981 році його було внесено до списку Всесвітньої спадщини, де він залишається і понині. Розташований парк у Патагонії, на території аргентинської провінції Санта-Крус. Аргентина, та й інші країни Латинської Америки, асоціюються у нас із тропічної спекою. Але саме тут розташувався куточок вічної мерзлоти, який на території Чилі переходить у Національний парк Бернардо-О’Хіггінс

Своєю назвою парк зобов’язаний величезній крижаній шапці в Андах, яку підживлюють 47 великих льодовиків, з яких лише 13 стікають у бік Атлантичного океану. Цей крижаний масив є найбільшим після льодів Антарктиди і Гренландії. В інших частинах світу заледеніння починається принаймні від 2500 м над рівнем моря, але в парку Лос-Гласьярес через розміри крижаної шапки льодовики починаються на висоті 1500 м і сповзають до 200 м, руйнуючи схили гір, що лежать під ними. Цей куточок аргентинської Південної Патагонії через його природні особливості вважається одним із тих місць, яке дарує незабутні спогади і переживання кожному мандрівникові.
На сході цієї дивовижної природної зони розташовані посушливі Патагонські степи. Крім 47 великих льодовиків, у парку є близько 200 об’єктів за розмірами, кожен з яких зв’язаний крижаною шапкою.

У південній частині парку знаходиться найвідоміший льодовик – Періто-Морено. Відомий він завдяки своїм динамічним змінам – він зміщується то вперед, то назад, при цьому видно, як лід падає у воду
У північній частині парку – гранітні піки, озера, ліси і льодовики, що перетворюють зону в одне з найнезвичніших місць у світі. Найвищі гори тут – це Фіцрой (3405 м) і Серро-Торре.

Національний парк ІгуасуНаціональний парк Ігуасу на території Аргентини був заснований у 1909 році і займає площу 67 тис. га, Національний парк Ігуасу в Бразилії - на 30 років пізніше, в 1939, і простягається на 185 тис. га. На кордоні цих двох парків розташований комплекс водоспадів, який носить таку ж назву. З мови гуарані вона перекладається як "велика вода"

Ці водоспади - одне з найбільш відомих туристичних місць Південної Америки .

Парки "Ігуасу" були включені в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (в 1984 році - аргентинський, в 1986 році - бразильський). А в 2011 році за результатами всесвітнього конкурсу водоспади Ігуасу було визнано одним із семи чудес світу природи . Тут дійсно є чому захоплюватись .

 

 

!

 

 

На території парку росте понад 2000 видів рослин . Він став місцем проживання для 70 видів ссавців , 40 видів рептилій і 400 видів птахів . Головною особливістю парку Ігуасу є прекрасні водоспади , яких на його території налічується понад 270 .

 

 

 

Вальдес - півострів на атлантичному узбережжі Аргентини. Площа - 3625 км. З'єднується з материком перешийком Карлос-Амегино. З півночі вдається затоку Сан-Хосе, з півдня - Гольфо-Нуево. Є декілька солоних озер, найбільше з яких лежить на 40 метрів нижче рівня моря. Це найнижча позначка на суші для Південної Америки. 

 

У 1999 півострів Вальдес включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - в першу чергу за свою неповторну і багату фауну.

Основна рослинність морських берегів - водорості. Вони покривають кам'янисті береги різнокольоровими ковдрами: синьо-зеленими, зеленими, бурими, червоними або жовто-зеленими, залежно від пігменту в клітинах рослин.

Півострів Вальдес в Патагонії має величезне значення для охорони морських ссавців. Тут розмножується популяція австралійського підвиду південного кита, що знаходиться під загрозою зникнення. Півострів відомий у всьому світі саме завдяки відмінним можливостям спостереження за цими гігантами. Вони припливають до берегів в червні, і залишаються до грудня, щоб зробити потомство. Південний кит досягає в довжину приблизно 14 метрів і важить до 50 тонн. Самки виношують дитинчат цілий рік, і за раз

 

Тут також розмножуються південні морські слони і південні морські леви, а мешкають тут касатки використовують унікальну стратегію полювання, пристосовану до умов місцевої берегової лінії.На півострові також мешкає безліч видів птахів і наземних тварин, таких, як гуанако, лисиць, американський страус нанду, американська (пампасная) куріпка, і патагонский заєць.

Національний парк Ноель Кемпф Меркадо розташований в східній частині Болівії на кордоні з Бразилією .Серед головних особливостей парку різноманіття ландшафтів .На його території присутні скелясті рівнини з глибокими каньйонами ,і просторі рівнини , і вічнозелені амазонські ліси .Багато річок , водоспадів ,озер .

 Парк був створений в 1979 році спочатку під назвою «Національний парк Уанчака» , пізніше був перейменований на честь професора Ноеля Кемпфа Меркадо, за дослідження території парку. З 2000 року належить до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Парк займає площу 15 234 км² в одному з районів з найбільшим біорізноманіттям у світі ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Собака, корова, кіт, білка.

 

• Що нового ви дізналися на уроці?
• Доведіть, що тварини – частина живої природи.
• Які групи тварин ви знаєте? Наведіть приклад. Де мешкають ці тварини?

 

Рідний край люби, вивчай.

Зелене диво природи оберігай.

Про менших братів не забувай.

Дізнайся,  як їм краще жити.

Подумай, чи маєш право їх губити.

«Ні» - відповідь одна.

Без них тобі життя нема.

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Із чого людина виготовляє предмети вжитку

Мета: формувати ключову компетентність уміння вчитися:

• організувати свою працю на досягнення результату;
• зосереджено слухати вчителя і товаришів, говорить не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення;
• діяти згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці.

Формувати предметну природознавчу компетентність:  

• ознайомити учнів із природними матеріалами, з яких зроблені предмети, необхідні людині;
• учити наводити приклади природних матеріалів, з яких людина виробляє предмети вжитку;
• розвивати вміння досліджувати природні об'єкти та об'єкти, створені людиною;
• виховувати в учнів бережливе ставлення до природних матеріалів, виробів із них та шанобливе ставлення до праці.

Обладнання: мультимедійна презентація на тему: «Із чого людина виготовляє предмети вжитку» кружечки зеленого, червоного,  коричневого, синього кольорів, ілюстративний матеріал будинків, зразки керамічних виробів, іграшки з дерева, з глини.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Ось і все, дзвенить дзвінок, 

В гості йде до нас урок.

Буде він у нас цікавий –

В ньому загадок  чимало.

ІІ. Хвилинка спостереження.

• Який сьогодні день тижня? Яке число?
• Який стан неба?
• Яка температура повітря?
• Чи були опади?

IIІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 Праця людини перетворює природу. Людина створює предмети, продукти, необхідні для свого існування. Усі речі, що оточують нас, зроблені з матеріалів.

Сьогодні на уроці ми дослідимо, з чого людина виготовляє предмети вжитку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя

Наш дім у Всесвіті — планета Земля. З усіх планет Сонячної системи тільки Земля виявилася придатною для життя.

Люди пристосовувалися, щоб вижити у скрутних умовах. Вони освоювали земні, водні та повітряні простори, брали у природи все, що вона пропонувала,  їжу, матеріали для одягу і будівництва житла.

Озирніться довкола себе. Що у нас у класі зроблено людиною? Що створене природою?

2. З чого виготовлено житло?

Як ви вважаєте, для чого і з чого людина будує своє житло? Від чого це залежить?

Навчившись споруджувати будинки, наші пращури вибралися з темних печер, де вони рятувалися від негоди і диких звірів. Люди почали освоювати райони, де не було природних укриттів. Тип будинку залежав від місцевих будівельних матеріалів і від погоди в різні пори року.

Розгляньте малюнки (на дошці) з різноманітними типами будівель (житло з гілок — курінь, глиняне житло з солом’яним дахом — хата, житло з льоду — іглу, з цегли — будинок, з колод — хата).

3. З чого виготовлено меблі?

У будинку нам потрібні меблі. Удома нас оточує безліч речей. Кожна з них має своє призначення. Коли ми сідаємо обідати, виконувати домашнє завдання, лягаємо спати, то завжди користуємося меблями.

• Назвіть предмети меблів та їх призначення.
• З яких матеріалів виготовляють предмети меблів?
• Назвіть інші предмети в кімнаті. Для чого вони потрібні?
• Розкажіть, як ви доглядаєте за меблями у своїй кімнаті.

4. З чого виготовлено посуд?

Гончарство – найдавніше в світі ремесло. Перша посудина, яку зробила собі людина, була з глини. Люди й досі свій посуд роблять з глини. Різні є глини, різний і посуд.

Наприклад, кераміка – обпалена глина, часто-густо вкрита різноколірною поливою, - це не тільки посуд. Це ще й витвори мистецтва. Українська кераміка дуже красива, відома в усьому світі. І коли люди милуються розписними мисками, куманцями (керамічна фігурна посудина, що використовується здебільшого як прикраса), глечиками, кониками та півниками, вони часто і не здогадуються, що ці витвори – прямісінькі нащадки першого глиняного горщика.

Фарфорова чашка – теж багато разів праправнука того ж таки горщика.

5. Відгадайте загадку.

Глина в кого ожива?

Творить з неї хто дива?

В кого посуд ніби жар?

Ну, звичайно ж це … .  (Гончар)

Свої вироби гончарі роблять на гончарному крузі.

У народі говорять: «Гончар без круга, що рослина без цвіту», «Глина для гончара, що пісня для солов’я».

6. Відео «Вироби з глини».
7. Гра «В якій казці?».

Хто назве найбільше казок, в яких згадано гончарні вироби.

8. Фізкультхвилинка.
9. З чого виготовлено одяг?

• З чого виготовляють одяг? (З тканини)

• З чого виготовляють тканину? (З ниток)
• З чого виготовляють нитки? (З волокон)
• Для чого використовують тканину?
• Які предмети, зроблені з тканини, ви знаєте?

10.  З чого виготовлено іграшки?

Іграшка. Цяцька. Ці слова відомі кожній маленькій дитині. Ми звикли, що іграшки виготовляють  на фабриках. А раніше їх виготовлення було чудовим ремеслом рукодільниць. Іграшки виготовляли тільки ручним способом батьки або й самі діти. З-поміж перших іграшок, поза сумнівом, були ляльки. їх виготовляли з ганчірок, воску і паперу. Виготовляли іграшки й з дерева. Такими іграшками бавилися – ще як були маленькі – ваші прабабусі та прадідусі.  Донині живе в Україні традиція дерев’яної іграшки.

Цікавими були іграшки з глини, які пізніше обпалювали  в печах, покривали спеціальною поливою і розмальовували у вигляді баранчиків, коників, півників, пташок. Водночас вони були й свищиками.

Дитяча народна іграшка – це чудовий вид народного мистецтва.

• Назвіть свої улюблені іграшки. З чого їх виготовлено?

11. Гра «Яка іграшка».

Круглий, гарний і легенький,

Високо літає. 

Йому діти дуже раді,

Бо ним кожен грає.

(М’яч)

Люблять мене, поважають,

Та б’ють мене, коли грають.

(Барабан)

Звір забавний, зшитий з хутра,

Є і лапи, є і вуха. 

Медом любить ласувати,

Взимку в барлозі спати.

(Ведмідь)

 

В зрості є у них різниця,

Та дуже схожі у них обличчя.

Розкладеш – буде їх п’ять,

А так – одна в одній сидять.

(Матрьошки)

V. Фізкультхвилинка.

VІ. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.

1. Робота в парах.

Навколо нас  безліч предметів, які людина зробила власноруч.

Для їх виготовлення потрібні матеріали: деревина, глина, вовна, метал, скло, пластик та інші.

Розгляньте разом із сусідом по парті фото.

• Назвіть зображені предмети.
• Із чого виготовлено зображені предмети?

 Виріб з деревини накрийте зеленим кружечком. Виріб з вовни накрийте

червоним, з глини – коричневим, а з металу – синім кружечком.

 

 

 

 

 

 

• Які ще природні матеріали ти знаєш?
• Які предмети з них виготовляють?

Для виготовлення різних предметів людина виготовляє тіла живої і неживої природи.

• Дослідницький практикум. З чого це виготовлено?

• Розгляньте фото. Визначте, із чого виготовлено зображені  предмети.

 Накрийте зеленими кружечками предмети, зроблені з тіл живої природи. Накрийте коричневими кружечками ті предмети, які зроблено з тіл неживої природи.

2. Гра «Чорний ящик»

Діти беруть із «чорного ящика» предмет і розподіляють на п'ять груп (виготовлені з дерева, глини, скла, металу, пластика)

VІІ. Підсумок уроку.

Гра «Перевіряємо себе»

• З якого матеріалу виготовлено стіл, парту? (З деревини)
• З якого матеріалу виготовлено одяг? (З тканини, шкіри, хутра)
• З якого матеріалу виготовлено лінійку? (З пластмаси, дерева)
• З якого матеріалу виготовлено склянку? (Зі скла)
• З якого матеріалу виготовляють глиняні вироби? (З глини)

Людина навчилася виготовляти з природних матеріалів усе, що необхідно  їй для життя. Слід поважати працю всіх людей, які працюють задля того, щоб наше життя було більш зручним, а побут — удосконаленим.

Бережіть все , що виготовила людина своєю працею та розумом!

Тема. Значення природи для життя людини

 

Мета: формувати ключову компетентність уміння вчитися:

• включатися в роботу відразу після вказівки вчителя;
• співпрацювати в парі, групі;
• будувати усне висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію.

Формувати предметну природознавчу компетентність:

• дати дітям знання про взаємозв’язок людини з природою та нашу залежність від неї, про місце природи у житті людини, її багатство і красу;
• викликати бажання пізнавати і берегти природу;
• формувати уяву про єдність  природи і людини;
• виховувати любов до природи та відповідальність перед нею.

Очікувані результати:

• розповідає про значення рослин і тварин, сонячного  світла і тепла, повітря, води, ґрунту для людини;
• встановлення відповідностей між зображеннями об’єктів природи та предметами, які з них одержала людина.

Обладнання: мультимедійна презентація на тему: «Значення природи для життя людини», сонечко з промінчиками, картки для групової роботи.

І щоб на світі не сталось біди,

Шануймо природу усюди й завжди

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Весела пісенька дзвіночка

Покликала нас на урок.

Я бачу ваші милі личка

І очі з безліччю думок.

ІІ. Хвилинка спостережливості.

• Діти, погляньте у віконце. Який сьогодні ранок?
• А ви помітили, що сьогодні ранок здається ще і казковим?
• А хто заглядає до нас у віконце?
• Я зараз вам допоможу відповісти на це запитання.

Послухайте загадку.

Із неба диво золоте

І світить нам, і гріє.

Ніщо без нього не росте,

І всяк йому радіє.

( Сонце )

• Діти, а яке сьогодні сонечко?

Сьогодні до нас на урок завітало казкове сонечко зі своїми чарівними промінчиками, які будуть нам допомагати на уроці.

• А які промінчики посилає нам сонечко на землю влітку?

(Жаркі, пекучі)

• А восени сонце яке? (Ласкаве, усміхнене)

Сонце світить нам і посилає тепло.  Все живе без сонця загинуло б.

• А якщо немає на небі сонця, то що в давні часи робили діти, яку

пісеньку співали? Давайте заспіваємо.

ІІІ. Фізкультхвилинка.

(співають пісню і виконують рухи)       

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки,

Там вони граються ,

Тебе дожидаються.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Відгадайте загадку.

Що за книжка без букв, без сторінок, а багато навчає? 

( Книга природи )

Отже, сьогодні ми помандруємо сторінками цієї книги. Дізнаємося, яке значення природи для життя людини.

V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя про значення природи для життя людини.

Поглянь, дитино, на бездонне небо.

А он тополі в небо потяглись.

Для щастя зовсім небагато треба,

Лише навколо себе придивись.

І ти побачиш сонячне проміння,

Що поміж листям лине до землі.

І луг зелений росяний в цвітінні,

Кружляють в синім небі журавлі.

А скільки звуків, щебету і співу!

Навколо все звучить, стрічає день.

Іди і ти по цій землі щасливо,

Радій, всміхайся і співай пісень.

Бо ти живеш! Ти на Землі – Людина!

Захоплюйся, дивуйся, усміхнись.

Увесь світ навколо нас – природа. Все, що ми чуємо, бачимо, відчуваємо, все, що використовуємо в житті, праці, навчанні, - природа.

Природа дає людині тепло, світло, повітря, воду та їжу. Люди виготовляють з природних матеріалів предмети вжитку. А ще ми милуємося красою природи. Природа вчить нас бути добрими.

2. Розповідь учнів про значення природи для життя людини.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 Діти по черзі беруть мікрофон та висловлюють свою думку.

Зразки висловлювань:

«Рослини і тварини потрібні людині для того, щоб …»

«Сонячне світло і тепло потрібні людині для того, щоб …»

«Повітря, вода, ґрунти потрібні людині для того, щоб …»

3. Бесіда

• Яка є природа?
• До якої природи можна віднести сонце?

Діти, ось погляньте сонечко посилає нам перший свій промінчик.

4. Гра «Хто більше»

• Назвіть по черзі предмети живої природи.
•      Назвіть по черзі предмети неживої природи.    

5.  Гра «Мозаїка». 

Зберіть окремо об’єкти живої та неживої природи.

Ось знову сонечко посилає нам свій промінчик.

6. Робота в парах.

Розглянь уважно малюнок. Що дає природа людині?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розкажи сусіду по парті, що вам найбільше подобається в природі. Де ви любите відпочивати на природі?

Розглянь малюнок і розкажи, як природа вчить людей бути добрими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ось промінчик торкнувся моєї долоньки.  Хоче, щоб ми виконати  ще одне завдання.

7. Гра «Встанови відповідність».

 Розгляньте малюнки. З’єднайте лінією об’єкт природи та предмет, який з нього одержала людина.

Як радісно і ласкаво посміхається наше сонечко. Це тому, що ми правильно виконуємо його завдання.

Щось наше сонечко втомилося

VІ. Фізкультхвилинка.

Хто ж це, хто ж це вже втомився

І наліво похилився?

Мабуть, всім нам треба встати,

Фізкультпаузу почати.

Уявіть себе поодиноким осіннім деревом у святковому різнобарвному вбранні, що під легеньким вітерцем хитає віття, ніби прощається з літом і скидає своє золоте вбрання. (Рухи дітей під музику)

VІІ. Узагальнення і систематизація отриманих знань.

1. Робота з казкою.

Наш великий письменник і вчитель В. О. Сухомлинський сам складав казочки і записував ті, що складали діти. Вони навчають нас бачити й розуміти прекрасне, любити природу і бути добрими.

  Сьогодні я вам пропоную одну з таких казочок.

Камінь

У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.

Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Підняв камінь, кинув його в криницю; булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про пустощі. Камінь упав на дно і забив джерело. Вода перестала заповнювати криницю. Криниця засохла.

Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземні струмки потекли кудись в інше місце. На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів у інший луг. Замовкла соловейкова пісня. Сумно стало в лузі.

Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця.

Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки.

• Де ж воно все поділося? – подумав дідусь.
• Діти, то де ж все поділося?.

Отже, все у природі живе у мирі та згоді. Дбаймо, щоб не нашкодити цьому спокою. Дбаймо, щоб примножити  її красу. Недаром  прислів’я говорить: «Хто не береже природу, той шкодить сам собі».

2. Малювання ілюстрації до казки.
3. Робота в групах

І група                                                        ІІ група

1. Обведи предмети, які належать до природи

 

 

      

 

  2. Розфарбуй тіла живої природи

 

       

 

3.Знайди зайвий предмет у  ряді малюнків. Заштрихуй його.

 

Молодці! Ви добре впоралися із завданням.

VІІІ. Підсумок уроку.

Тестові завдання 

Гра «ТАК чи НІ»

• Без природи немає життя… __ (Так)
• Природа є жива і нежива… __ (Так).
• До неживої природи належать тварини і рослини… __ (Ні)
• Людина є частина живої природи… __ (Так).
•      Вироби, зроблені людиною, належать до природи… __ (Ні).

Ми всі господарі природи,

Тож збережемо її вроду.

Багата в нас природа, неповторна її краса.

Щоб вона приносила нам радість, щоб багатства

її множилися для майбутніх поколінь, треба

оберігати її, дбати про неї. Творіть добро,

садіть дерева, очищайте джерела і ріки,

любіть свою Землю-матінку, і вона відповість

вам любов’ю і щедрістю.

 

 

Все, що є у природі, потрібне людині:

Всяка квітка дрібненька і зілля.

То ж турбуйся про все це довіку від нині,

Щоб була в нас прекрасна природа.

Бо завжди всіх зігріє нас сонечко любе,

Деревце в спеку тінню прикриє,

І травичка зелена тебе приголубить,

Вітерець, коли треба, повіє.

Джерельце дасть водички у світлу годину.

Нічка спати вкладе й заспокоїть.

А рослинка спасе від хвороби людину,

Подорожньому рани загоїть.

 

Тема. Бережливе ставлення до природи

Мета: формувати ключову компетентність уміння вчитися:

• включатися в роботу відразу після вказівки вчителя;
• співпрацювати в парі, групі;
• зосереджено слухати вчителя і товаришів, говорить не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення;
• бути культурним у спілкуванні, поводженні з однокласниками.

Формувати предметну природознавчу компетентність

• вчити дітей доброго, чуйного ставлення до природи, замислюватися над наслідками своїх дій;
• підвести дітей до усвідомлення необхідності зберігати, примножувати природні багатства;
• розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення; продовжувати вчити дітей самостійно аналізувати ситуації, приймати правильні рішення;
• закріплювати правила поведінки в природному середовищі;
• виховувати почуття особистої відповідальності за довкілля, дбайливо ставитися до природи.

Обладнання: мультимедійна презентація на тему: «Як треба поводитися серед природи?», сигнальні карточки, картини тварин, осіннього лісу, пам’ятка "Правила поведінки в природі".

Природа рідна – наша втіха,

Тож хай вона не знає лиха.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Сьогодні у нас не урок, а справжнє свято,

Будемо з вами мандрувати,

Рідну природу вивчати!

Тож побажаємо удачі для нас.

За роботу, в добрий час!

ІІ. Хвилинка спостережливості.

• Яка зараз пора року?
• Який місяць?
• Яке сьогодні небо?
• Чи був вітер?
• Чи були опади вранці?

ІІІ.  Актуалізація опорних знань.

1. Розгадайте кросворд і ви дізнаєтеся, куди ми сьогодні

помандруємо.

а) Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст.

Пухова руденька шуба.

Із сосни стриба на дуба. (Білка)

 

		Б	І	Л	К	А
В	Е	Д	М	І	Д	Ь
		Л	И	С	И	Ц	Я

б)Влітку любить полювати,

А  узимку – в лігві спати.

Як зачує він весну,

Прокидається від сну. (Ведмідь)

 

в)Я руда низького зросту,

Хитра я і довгохвоста.

• На курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене…   (Лисиця)

ІV. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Сьогодні ми йдемо в гості до лісу.

Дізнаємося, як треба поводитися серед природи.

У лісі дерева прадавні ростуть,

Ведмеді і зайці там дружно живуть.

Там білки горішки збирають,

А люди грибочки шукають.

Ліс - наш товариш. Він постачає нам цілюще повітря, дарує приємний

запах, чарує своєю красою. Ми повинні берегти і охороняти ліси.

Вабить своєю красою ліс восени.

У казковому намисті,

З перлами роси на листі

Та в червонім пояску

Ходить осінь по ліску.

У рукавах ясне відерце,

В ньому – золоте озерце.

Осінь пензлик опускає,

Всіх в обнови наряджає.

Клена в вишиту сорочку,

Липу - в шовкову торочку,

А берізці в довгі коси

Заплітає стрічку осінь.

V. Сприймання та осмислення нового матеріалу.

1. Відео «Осінній ліс».

• Діти, а як можна одним словом назвати тварин, які живуть в лісі? (Звірі)

2. Гра  «Хто де живе?».

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Фізкультхвилинка.

Хто ж це, хто ж це вже втомився

І на ліво похилився?

Мабуть, всім нам треба встати,

Фізкультпаузу почати.

4. Гра «А як би вчинив ти?».

Учні сигналізують червоними кольорами про порушення правил поводження в лісі, аналізують вчинки дітей та складають пам’ятку поводження на природі.

Послухайте одну історію.

Отже, вирушаємо до лісу разом з нашими героями.

Одного чудового дня діти пішли до лісу. Веселилися, голосно гукали один одного. І вирішили зазирнути до пташок, які висиджували пташенят. Хотіли погладити їх, приголубити. А вони повтікали. Побачивши мурашник, діти почали розбивати його ногами. Маринка запропонувала запалити вогнище.

Побіг Андрійко наламати гілок.

Непомітно збіг час, діти зголодніли. Сіли перекусити. Вже й додому час. Треба ж квітів нарвати! Он їх скільки! Всім вистачить!

• Діти, ось нам матінка - природа прислала телеграму, щось термінове!

5. Поетична хвилинка.

Хто у лісі побував?

Хто природу попсував?

Плаче заїнько вухатий –

Хто руйнує його хату?

Хто багаття запалив

І його не загасив?

Хто дістався до галявки

І залишив різні банки.

Хто дерева ображав,

Ні на кого не зважав?

Каже нам природа-мати:

• Не поводьтесь так, малята,

Майте в серці доброту,

А не злість і чорноту!

 

- Діти, а які поради ви б дали нашим героям?

В лісі, друже, не пустуй,

Не кричи, не галасуй.

Спокій звірів поважай,

Птахів теж не ображай!

 

Збережи мурашку і на гілці пташку,

Деревце, травичку, квітку і стеблинку.

 

 

Не сміти у лісі, не сміти у гаю,

Будь обачним, друже, я тебе благаю!

Не пали багаття, квіти бережіть

З корінцями їх не рвіть, а шануйте і любіть.

6. Складання правил поведінки в природі.

• У лісі, парку, на луці не кричи, щоб не налякати диких тварин.
• Не руйнуй пташині гнізда, не бери до рук пташині яйця. Цим ти можеш відлякати птахів від їхніх домівок.

Не скрадайтеся ніхто - навіть і скраєчку…

     Птахи кидають гніздо, як торкнеш яєчка!

• Не слід чіпати мурашник!

Ти цю хатку не чіпай – санітарам спокій дай.

• Не ламай гілки дерев і кущів!
• Не розводь багаття в лісі чи на луках!

Пожежа, що може виникнути, знищить рослини та тварини, спричиняючи іноді стихійні лиха.

• Не залишай після себе сміття!

Залишай природу чистою.

• Не губи і не рви квіти!

Найкраща квітка та, що цвіте там, де зросла.

Квіти у землі цвітуть довше, ніж зірвані стоять у букеті.

Пам'ятай: природа — окраса твого краю!

VІ. Фізкультхвилинка.

Я називаю дію, а ви плескайте в долоні, якщо це можна робити, і тупаєте ніжками, якщо — ні:

• саджати квіти, дерева;
• багато квітів;
• руйнувати мурашники;
• підгодовувати птахів;
• палити вогонь; 
• милуватися красою природи;
• руйнувати пташині гнізда;
• спостерігати за тваринами;
• прибирати місце відпочинку.

VІІ. Узагальнення та закріплення знань учнів.

1.Гра « Хто піклується про природу?»

Розглянь малюнки. Хто з дітей піклується

про природу, а хто завдає їй шкоди? Чому?

2.Робота над оповіданням  В. Сухомлинського «Конвалія в саду».

Конвалія в саду

Петрик уранці прийшов у сад і побачив конвалію. Зачарований дивною красою квітки, хлопчик довго стояв перед нею. «Зірву квітку, поставлю в вазу на столі, – подумав Петрик.  – Красиво буде в кімнаті».

Він простяг руку, щоб зірвати квітку, та враз уявив собі: що ж станеться із садом без конвалії? Затулив долонями квітку, і в саду стало похмуро й незатишно. На зелені листки впала сіра тінь, замовкли пташки.

Петрик відтулив квітку, і на деревах знов почувся пташиний спів.

«Он яка ти, дивовижна квітко, – подумав Петрик. – Хіба ж можна тебе зривати й нести до кімнати?».

• Чи піклується Петрик про природу? Як саме?

VІІІ. Підсумок уроку.

1. Тестові завдання.

 Гра «Мовчанка».

•      Діти тримають у руках дві сигнальні карточки з літерами  А Б. Піднімають ту карточку, якою є правильна  відповіді.

1. Хто належить до живої природи?

А) сонце, повітря, вода;

Б) люди, тварини, рослини.

2. Чому природу треба берегти?

А) дає людині все для життя;

Б) давно існує.

3. Чи любить Галинка природу, яка нарвала у лісі великий букет квітів?

А) ні;

Б) так.

4. Чи любить природу людина , яка садить дерева біля будинку?

А) так;

Б) ні.

5. Як впливають на живу природу пожежі?

А) нагрівають повітря;

Б) знищують природу.

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Цей урок  навчив мене … .
• Найбільше враження на мене справило …  .

Діти, бережіть природу!

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не гни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

( П. Ситниченко )

 

Тема: Екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»

 

Мета: формувати ключову компетентність уміння вчитися:

• зв’язно трьома-чотирма реченнями передати почуте, побачене, запитувати про невідоме;
• зіставляти групи предметів за однією істотною ознакою;
• планувати створення повідомлення;
• дієти згідно з прийнятими правилами поведінки на природі;
• дбати про збереження свого здоров’я та безпеку під час екскурсії;
• підтримує чистоту відвідуваних місць.

Формувати предметну природознавчу компетентність:

• дати учням первинне поняття про явища природи, сезонні явища;
• з’ясувати, які зміни відбуваються восени в житті живої і неживої природи;
• продовжити формування понять «нежива природа», «жива природа»;
• допомогти учням замислитися про ранимість  природи;
• розвивати спостережливість, збагачувати словниковий запас віршами;
• виховувати в дітей уміння милуватися красою довкілля.

 Очікувані результати:

• називає природу рідного краю;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику

або інших джерелах;

• розпізнає об’єкти природи у довкіллі;
• дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні   
• спостережень, екскурсій.

Очікувані результати: учні повинні спостерігати за живими і неживими об’єктами природи; простежувати зв’язки між ними; робити висновки, дотримуватися правил поведінки в природі.

Місце проведення: шкільний сад.

Обладнання: термометр, малюнки "Правила поведінки в природі"; загадки, прислів’я, приказки про осінь, народні  прикмети.

 

ЦІЛЬОВИЙ ІНСТРУКТАЖ ІЗ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ.

1. Шикуємось парами.
2. Ідемо колоною.
3. Під час екскурсії потрібно триматися разом.

 

Хід екскурсії

I. Підготовка учнів до екскурсії.

Учитель завчасно ретельно вивчає, які саме об'єкти живої та неживої природи зможуть побачити учні, підбір цікавого матеріалу. Діти вивчають вірші, народні прикмети про осінь.

 

ІІ. Організаційна частина.

Любі хлопчики й дівчатка,

Ви чому такі сумні?

Усміхніться квіточці,

Хай вона росте,

Усміхніться гілочці,

Пташці і траві,

А тепер ви подаруйте

Усмішку й мені.

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Так, саме урок, хоча і на природі

Вже побагряніло

Листячко на клені,

Але на вербиці

Ще воно зелене.

На каштані листя

З жовтою каймою.

Йду осіннім садом

Тихою ходою.

Таких фарб немає

Влітку, ні зимою.

Недаремно осінь

Зветься золотою.

О. Війтик-Ющук

• То куди ми з вами підемо? (В осінній сад)

Будем в світі природи мандрувати,

Будемо довкілля спостерігати

Тож уважним, друже, будь.

Сміливо вирушай у путь.

Настала пора, яку часто звуть чудовою, замріяною, золотою. Вона особливо м’яка, ніжна, як гарна мелодія. Слухаєш, спостерігаєш природу в осінні дні і відчуваєш усю її урочисту красу. У ній поєдналися чарівність барв теплого літечка з першими подихами наступних холодів зими.

 

ІV. Повторення правил поведінки в природі.

1. Гра  «ТАК чи НІ».

Під час екскурсії до осіннього саду я: (Показ малюнків "Правила поведінки в природі")

• буду ламати гілки дерев, смітити;
• буду голосно кричати;
• кину камінь у пташку;
• нагодую птахів;
• прибирати місце відпочинку;
• обдирати кору дерев;
• рвати багато квітів;
• спостерігати за тваринами;
• збивати гриби ногами;
• милуватися красою природи; 
• сфотографую осінній сад, фотокартку покажу друзям.

 

2. Робота над казкою В. О. Сухомлинського

 «Соромно перед соловейком ».

Послухайте казочку В. О. Сухомлинського «Соромно перед соловейком »

Оля й Ліда надумали піти до лісу. Ішли та й ішли, в дорозі стомилися та й сіли на траві перепочити.

Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Та й підобідають. Коли це на дерево сів соловейко й заспівав. Зачаровані його гарним співом, Оля й Ліда сиділи й боялись поворухнутись.

Аж тут він замовк.

Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.

Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.

• Навіщо ти зібрала сміття? - запитала Оля. - Це ж у лісі... Ніхто не бачить...
• Соромно перед соловейком, - тихо відповіла Ліда.

 

Хто з дівчаток забув правила поводження на природі?

Як ви розумієте відповідь Ліди: «Соромно буде перед соловейком»?

 

V. Проведення екскурсії.

1. Бесіда

Щодня в природі відбуваються зміни. І новий день вже не схожий на попередній.

• Погляньте навкруги і скажіть, що вас оточує?

(Дерева, кущі, трава, квіти).

• Як усе це можна назвати?  (Рослини)

Відгадування загадки.

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить 

Сонце вже не припікає 

І коли це все буває?

(Восени)

•      Які зміни відбуваються в природі з настанням осені? (Сонце все менше світить, а ще менше гріє, повітря стає холоднішим, день коротшає, ідуть холодні дощі )

Розкажіть, діти, хто те добре знає,

Яке коротке літо восени буває? (Бабине літо)

Так називають теплі осінні дні, коли ласкаво гріє сонце й плавають дрібні павутинки.

Але все ж, чи подобається вам осінь? (Подобається, бо вона розфарбовує дерева в різноколір. Осінь щедра своїми дарами).

• Якщо не подобається – чому? (Йдуть дощі, холодно, пташки відлітають).
•      А яке осіннє явище ми часто спостерігаємо, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку.

Хтось відкрив на небі душ,

Повно на землі калюж.

І на нас водиця ллється.

Як це явище зоветься? (Дощ)

•      Чи можна полічити дощові краплинки? (Ні) Проте є спеціальні служби, що підраховують опади. Це метеорологічні станції.

Дрібненький дощик сумно плаче,

І листячко жовтогаряче

З дерев поволі опадає.

• Яке зараз небо? Чому не видно сонця?
• Кого або що вам нагадують хмари?
• Чи часто дме вітер?
• Яка зараз температура повітря? (Вимірювання температури повітря за допомогою термометра.)

Зробимо висновок. Які зміни відбуваються восени в неживій природі?

(Відповідь дітей)

Із настанням осені зміни відбуваються як в неживій природі , так і в живій. Послухайте, як про це пише В. Скомаровський

Потемніли крони сосон,

Тихо сіються дощі,

Оголила темна осінь

І дерева, і кущі.

І тепер здаля помітні

Гнізд воронячих шапки,

Зникли птахи перелітні –

Гуси, іволги, шпаки.

У гіллі синиця тенька,

Лущить зерна цілий день,

І від білочки опеньки

Поховалися за пень.

• А чому пташки перестають співати восени? 
• Яких птахів ви знаєте?
• Чи всі птахи залишаються у нас зимувати?
• Як допомогти тим птахам, які залишаються в нас на зиму?

Знає кожен я і ти

Птахів  треба берегти.

2. Хвилинка-цікавинка.

Птахи – найкраща прикраса парків, садів, степів. Але птахи не тільки прикрашають  наше життя. Вони - наші помічники в боротьбі за високі врожаї полів, садів, городів. Птахи знищують шкідливих комах. Вони дуже багато їх з’їдають, особливо в той період, коли вигодовують пташенят.

Тому необхідно птахів охороняти, а в зимовий час, коли птахам не так страшний холод, як голод, підгодовувати їх, бо вони чекають нашої допомоги. 

Ви із батьками змайструєте  гарні годівнички і ми їх повісимо на дерева і взимку будемо підгодовувати пташок.

Змайструю з татом годівничку,

На дно насиплю я пшеничку.

Крихти хліба, трішки сала,

Щоб синичка прилітала.

Бо як буде мороз надворі,

А в мороз пташині горе.

Треба їй допомагати,

В люту зиму виживати.

• Діти, у якого зимуючого в наших краях птаха співають і самки і самці?

(Снігурі)

• В яких птахів самці червоні, а самки зелені?

(Шишкарі)

• Які птахи зимують зарившись у сніг?

(Рябчики)

3.  Гра «До дерева – біжи!»

Клас ділиться на дві команди. Представник однієї команди описує дерево, не називаючи його. За сигналом вчителя «Раз, два, три – до дерева біжи!» гравці другої команди біжать до описаного дерева. Потім команди міняються ролями.

• Хто із вас бачив білочку?
•      Чи змінилося забарвлення хутра у білочки восени? Поясніть чому?

Придивіться до травички. Хто там стрибає?

• До якої природи належать побачені нами тварини? (Це жива природа,

вони рухаються, живляться, плетуть павутиння або будують будиночки.)

Отже, все у природі живе у мирі та згоді. Дбаймо, щоб не нашкодити цьому спокою. Дбаймо, щоб примножити красу.

 

VІ. Підсумок екскурсії.

• Які зміни в природі відбулися восени?
• Які вірші, прислів’я знаєте про осінь. (Діти розповідають)

Спробуйте вдома все те, що побачили, намалювати, придумати невеличку розповідь, вірш, казку.

Придивляйтеся до природи, прислухайтеся до її звуків, вдихайте аромат її пахощів, і вона вам відкриє чарівний і дивовижний казковий світ, подарує надзвичайну і радісну красу.

Природа нам – як рідний дім, як мати. І ми повинні робити все для того, щоб не нищити природу, а любити її і оберігати.

Пам’ятайте, любі діти,

Щоб сади у нас цвіли,

Щоб літали журавлі,

Щоб пташки у нас співали,

І дерева підростали,

Щоб Земля була у квітках –

Бережіть природу, діти!

 

І щоб на світі не сталось біди,

Шануймо природу усюди й завжди.