Матеріали до уроків "Лікарські рослини "

                                           Лікарські рослини

    «Всі, хто сьогодні живе, у відповіді за природу перед нащадками, перед історією».

Дуже велика країна моя.

Є в ній озера, річки і моря.

Гори високі, степи і ліси,

Скільки багатств і скільки краси.

     Так говорить про наші багатства поетеса Наталя Забіла. Всім слід докласти зусиль, щоб ці багатства зберегти для прийдешніх поколінь. І як болісно коли їх трощать, кидають під ноги, топчуть. Ми ж повинні берегти їх, як своє життя, очі, руки, а витрачати ощадливо, як і власне здоров’я. і мені віриться, що людство цього досягне.

     Люди дуже давно помітили лікувальний ефект зеленої рослинності, що їх оточувала. На території нашої України нараховується до п’яти тисяч видів рослин. До використання у фармацевтичній практиці дозволено майже 300. І недарма у народі лікарські рослини називають друзями здоров’я людини. Бо з усіх лікувальних препаратів 40% виготовляють з лікарських рослин. Люди використовують лікарські рослини і часто пов’язують їх лікувальні властивості з чудодійною силою, про що розповідається в легендах.

     Лікарська сировина заготовлялася у визначений «сильний» час, тобто в період цвітіння. Здавна вважалося, що найкращий час для збирання звіробою, полину, любистку, лопуха, м’яти, деревію, материнки та деяких інших трав – ніч на Івана Купала. Травам, зібраним у цю ніч приписувалася чудодійна сила.

    Особливо популярним на Україні був дуб. Його шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Дуб давав чудовий будівельний матеріал. Дубова кора вважалася найкращою у  чинбарстві та кушнірстві. Вірили, якщо у першу купіль немовляти покласти три листочки з верхівки дуба, то хлопець виросте міцний, як дуб. Коли народжувався син, то біля хати садили дуб. Дубовими гілками заклечували хату, встеляли долівку з весни до осені там, де росте син. Ліжко теж збивали з дубових дошок, щоб за ніч чоловік набирався від них міц.

    Дуб, оспіваний в народних думах та піснях, став символом молодого козака.

Чом дуб не зелений?

Лист хмара прибила.

Козак невеселий –

Лихая година.

    У весільних приповідках і побажаннях дуб виступає символом подружнього життя, міцного здоров’я і довголіття молодих («Дарую два дубочки, щоб жили у парі, як голубочки», «Дарую дуби, що в діброві, будьте дужі та здорові»).

                                   Легенди про лікарські рослини

                                                        Цикорій

    З червня і до кінця вересня квітує ця рослина на узліссях, левадах. Лиш спаде вранці роса на батогоподібному стеблі з’являються голубі квіточки, які згортаються тоді, коли сонце повертає з зеніту. Раніше говорили, що то святий Петро гнав на пашу верблюдів, угледів дорогою бур’ян з довгим пруттям та й зламав, щоб підганяти ним стадо. Відтоді цю рослину звуть Петровим батогом.

                                                    Калина

    Колись давно напали на нашу землю вороги. Забрали у полон багато українського народу. Дуже тужив за ненькою-Україною маленький хлопчик Іванко. Радувало його лише те, що з рідної землі встиг схопити гілочку якогось куща. Та коли невільників гнали на чужину, декілька ягідок вилетіло з рук хлопчика.

    Надумав він тікати з полону. Вийшов лише за браму в’язниці. Походив, походив. Не знає дороги додому. Впіймали його вороги, замкнули. Одного разу приснився йому сон. До нього звертався молодий кущ, який виріс на тому місці, де впала ягода: «Прийди, Іванку, до мене. Виріж з мене сопілочку, і я тобі покажу дорогу до рідної домівки». Так і зробив хлопчик. Втік він знову, дійшов до калини та й вирізав з неї сопілку.

     Іде хлопчик додому. Важка дорога попереду. Не має вже й сили. Впав. А сопілочка з калини й промовляє: «Вставай, Іванку! Рідна земля тебе чекає, тужить». Зібрався з останніми силами хлопець, підвівся і пішов.

    Так калинова сопілка допомогла хлопчикові дістатися до рідної землі.

                                               Бузина

     Жив старий-престарий чоловік. Мав тільки одного-єдиного сусіда – бузька на стрісі своєї хати. Бузько жив із своєю бузьчихою. Вони виводили троє-четверо бузьченят і вчили їх літати. Одного разу молоде бузьченя, не розрахувавши своїх ще слабких сил, упало в глибоку прірву, зламало собі ніжку і крило пошкодило. Бачив те нещастя старий чоловік. Підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Місяць виходжував його, а коли ніжка і крило зовсім зажили, виніс надвір і відпустив до пташиної родини, яка вітала його радісним клекотанням… восени полинули бузьки в далекій вирій. Минула зима… а коли з-за гір повіяли теплі весняні вітри, повернулися знову до хатини старого. Той, якого врятував він від загибелі, і його молода бузьчиха.

    І кожне з них принесло у дзьобі по зернині. Поклали ті зернята на долоню старому, і зрозумів він, що не прості то зерна, а чарівні.

    Оту зернину, що приніс бузьок, посадив старий біля самої хати, а ту, що принесла бузьчиха – над кручею. Поливав їх водою з джерела. І зросли з тих зернят небачені тут кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами: бузьків кущ – фіолетовими кетягами, а бузьчишин – білими, схожими на парасольки, суцвіттями. Тоді й назвав той вдячний чоловік бузьків кущ бузком, а бузьчишин – бузиною. Бузок веселив зір своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від багатьох хвороб.

                             Цікавинки про лікарські рослини

                                              Бузина чорна

    Гіппократ рекомендував цю рослинну як сечогінний засіб, а також від набряків. У середні віки бузину вважали священним деревом. Вірили, що її плоди дарують довголіття. Квіти насичені вітаміном С. суцвіття визнано лікарською сировиною у 22 країнах світу. Настій з цієї рослини застосовують при простудах, а також при хворобах печінки; відвар плодів – для фарбування шовкових тканин в оливковий колір. Також листки куща кладуть у селах у сіно, щоб його не трубили миші.

                                              Звіробій

    Назву рослина отримала внаслідок спостережень наших предків за тваринами, які, з’ївши її, могли захворіти. Тоді в них навколо рота і очей, на голові, вухах з’являлися припухлість, яка при сильному отруєнні переходила у рани. Тварини відчували сильний свербіж. Від чого кидалися на землю, кусали себе, наносячи рани, що тяжко загоювалися. Для людини звіробій не становить ніякої загрози. У народній медицині рослину використовують при застудах, кашлі, діареї, ним лікують рани у роті (стоматити), епілепсію, безсоння.

                                             Цикорій дикий

   Популярний в Англії, а також в Японії та Індії. Лікує шлунково-кишкові хвороби, цироз печінки, пухлини селезінки. Корені рослини здавна застосовують як замінник кави. З них добувають дуже цінний сироп для кондитерського і консервного виробництва, він є сировиною для виготовлення медичного спирту. Подекуди листя цієї трави вживають як салат.

                                             Калина звичайна

    Знижує артеріальний тиск, зупиняє кровотечі, лікує кашель. Був звичай над могилою дівчини садити калину як символ чистоти і суму. Ця рослина є одним із символів України. Вона оспівана у багатьох піснях, про неї складена велика кількість легенд.

                                             Малина

     Ще давні греки та римляни використовували цей кущ як лікувальний засіб при укусах гадюки. Плоди багаті на вітаміни С, А, В, а також містять безліч кислот. Їх вживають свіжими, з них готують варення, желе, мармелад, соки. Молоді листки служать замінником чаю, який, так як і варення, добре допомагає від простуди, кашлю.               

                                              Шипшина

    Шипшину називають дикою трояндою за те, що з неї виведено багато сортів садових троянд. Колюча. Квіти яскраво-розові, мають приємний запах. Вранці вони розкриваються, а близько 18.00 – 19.00 закриваються.

                                             Віршики

          Шипшина

А ось шипшина росте на узліссі,

Вдяглася у красиве червоне намисто.

Шипшина не винна, що кущик колючий.

Вона вітамінна і дуже цілюща.

            Бузина

Гарні грона бузинові на гілках висять,

А пташки, що прилетіли, дружно їх їдять.

Ягідки оці лікують кашель і бронхіт.

От тому в пташок ніколи

Горло не болить.

             Калина

У лузі при дорозі цей кущик вироста.

Калиною назвали той кущик неспроста.

А ягідки червоні є символом краси.

 Та стане трохи гірко, коли ти їх з’їси.

                Ромашка

На тонкій тендітній ніжці

Ніжна квіточка сидить.

У білесенькій спідничці

Жовтим ґудзиком  блищить.

 Ой, ромашко, біла квітка,

Всім подобаєшся ти.

 І твоє біленьке личко

Бережемо ми завжди.

                                       Загадки про лікарські рослини

1. Яка рослина вбиває звіра? (звіробій)
2. На стрункій високій ніжці

Біля річки на лужку

У косинці-білосніжці

Стрінеш квітку ось таку. (ромашка)

3. Що за кущ біля хатини

Розростається щоднини?

І на ньому ягідки

Не солодкі й не гіркі,

Як намистечко червоні

І цілющим соком повні,

Соковиті й невеликі,

І від кашлю добрі ліки…

Як же звуть ті ягідки?

Певне, знають малюки. (калина)

4. Навесні зацвіте білим цвітом,

А у жнива – червоним плодом. (калина)

5. Я на сонце дуже схожа,

Золотиста, ніжна, гожа.

Здогадатись вам не важко.

Що за квітка я? (ромашка)

6. Стережуть колючки її

Цвіт весняний запашний.

А осінньої години –

Червонясті намистини. (шипшина)

7. Квітка пишна, квітка гожа,

На троянду трішки схожа.

На кущах вона зростає.

Хто із вас цю квітку знає? (шипшина)