Матеріали до уроків "Роздуми щодо відношення до вивчення хімії".

 Роздуми щодо відношення до вивчення хімії.

             За останні роки серед учнівської молоді  поширюється негативне відношення до вивчення хімії. Досить часто від своїх учнів шкільний вчитель може почути фразу « мені це ніде і ні для чого не буде потрібно в моєму майбутньому житті». З усіх предметів шкільної програми хімію можно сміливо називати одним з недооцінених. І дарма.

             Насправді, мало у якого ще з шкільних предметів  є так багато переваг. Знання хімії – одна з складових частин гармонічного розвитку інтелекту, що предполагає гарні знання у різних галузях, вміння орієнтуватись в навколишній дійсності, вірно пояснювати основні її прояви, вміння бачити єдність природи, знаходити зв’ язки між різними проявами у природі і діяльністю людини. Будь який інший предмет не має таких переваг по практичному застосуванню саме знань з хімії у побуті. Будь який інший предмет не розвиває так логіку та математичне мишлення як хімія.

           COVID-19 вносить нові виклики в наше життя і найбільший з них — це паніка. Інколи відсутність необхідних базових знань з хімії та біології в поєднанні з тривогою та панікою призводить до летальних наслідків. Як от в ситуації з 44 жителями Ірану, що загинули від отруєння метиловим спиртом, вони намагалися таким чином «захиститися» від коронавірусу але не мали достатніх базових знань з хімії. 

            Хімія займає цікаве і не меньш достойне місце між фізикою та біологією. Але фізичне вивчення всього навкруги не враховує хімічний склад оточуючих конкретних речовин або їх совокупностей. А біологія займається живою природою у всій її складності та різноманітностіі і  підходе до життя з протилежної від фізики сторони.

              Хімія – це майже кожний об’ єкт, на який падає глаз. Все, на чому ми літаємо, їздимо, практично все що ми їмо, надіваємо на себе, за допомогою чого зберігаємо в домі чистоту і порядок, все що невидно і нечутно відбувається всередині нас  і навкруги нас  і без нашої свідомої участі.

               Хімія, як це не парадоксально  -  досить поетична і метафорична. І її поезія –  від алхімії, овіяною покровом таємниці та легендами.

               Алхіміки, які заклали основу різноманіття матеріальних благ та удобств, доступних зараз для нас, жителів 21 століття, які відкрили дорогу до майбутніх знань, не розділяли познання матеріального мира та себе самого, вони вже тоді знали що одне нерозривно пов’ язане з іншим.

               Багато алхімічних трудів написані як поеми. До нашого часу дійшло багато алхімічних творів. Алхіміки описували свої досліди на мові, доступній тільки посв’ яченим. Особливо строго шифрувались рецепти виготовлення так званого, овіянного легендами  «філософського каміння». Речовини і проведенні над ними операції позначалися термінами, які позичалися з міфології та астрономії. Крім того, кожний алхімік намагався використовувати власний шифр. Сучасні дослідники рідко наважуються на розшифровку тайнописів тих, хто у свій час був одержимий ідеєю пошука способів так званих трансмутацій      (тобто перетворень) металів.

               Історія зберігла немало імен класиків алхімії. Кожний з них викладав свою філософію алхімії и водночас повідомляв цінні відомості , досить важливі для формування хімічних знань.

               Середь металів, відомих в давнину  ( золото, срібло, ртуть, мідь, залізо),  алхіміками  « благородним» і совершенним  вважалось тільки золото, інших відносили до неблагородних. Вважали, що в земних недрах спочатку утворюються саме руди неблагородних металів. Потім в рудах відбувається поступове « облагорожування» металів, які потім перетворюються в золото. Алхіміки присвячували свої дослідження пошуку легкіх шляхів штучного перетворення неблагородних металів у золото. Вважалося, що втілити бажаний процес можно за допомогою овіяного легендами  того, що серед алхіміків називали «філософським каменем».

                Процес добування філософського каміння описаний в алхімічній літературі достатньо докладно, але і в іносказательній,  алегоричній формі. Існує навіть повне описання без тексту, своєрідний алхімічний « комікс», так звана  « Німа книга». І що цікаво, ні в одному алхімічному труді немає ясних вказівок на вихідні речовини реагенти. Часто називаємі « філософська сірка» та « філософська ртуть» - не конкретні речовини а лиш первинні принципи побудови металів.

                В різних джерелах є багато подібних описань самого філософського каміння та його чудової дії на метали. В протоколах про добування золота з неблагородних металів найчастіше говориться про важкий червоний або сіро - червоний порошок який иноді виблискував як осколки скла.  Вважалося, що одна частина, за масою філософського каміння, дозволяє перетворити в золото до 19 тис. частин неблагородного метала. Але в той же час, не існує ні одного описання процеса виготовлення самого філософського каміння, виготовленного при свідках. 

                 Цікаво, що алхімічні захоплення не були чужді багатьом знаменитим природознавцям 17- 18 ст. , як Ісаак Ньютон і Роберт Бойль. В першій половині 18 ст. алхіміки випустили більше книг ніж хіміки. І навіть, в наші дні деякі ентузіасти продовжують шукати овіяний легендами                   « філософський камінь».  

                 Важливо те, що саме алхіміки виработали   прочні навики хімічного експеримента. Вони докладно описали властивості відомих речовин, відкрили багато нових, практично важливих речовин: сульфатну, нітратну, хлоридну кислоти, так звану «царську водку», їдкі луги, сполуки ртуті, сірки,  сурьму, фосфор. Алхіміки винайшли порох і запропонували спосіб виробництва фарфора і каоліна. Нарешті, алхіміки ввели у обіход різноманітний лабораторний посуд. Сучасний історик алхімії В. Л. Рабінович характеризує алхімію як предшественицю хімії нового часу .

                     Що може бути більш цікавим, ніж розібратися в тому, що та як відбувається  у мінливому мирі матерії живої та неживої.  Саме хімія і допомагає досить  добре  в цьому.

                     Професія хіміка – дуже  цікава,  але досить складна професія. Щоб оволодіти нею, потрібно всеж – таки багато і наполегливо навчатися, оволодівати потрібними знаннями  і наполегливо працювати.           Оволодіння професією починається з накопичення знань за шкільною програмою за предметом. І якщо поцікавитися де ж саме потрібні будіть знання з хімії то досить багато можно назвати досить важливих сучасних професій.