Розміщенні матеріали містять творчі завдання, які можна використовувати на уроках біології у 7 класі на тему: "Голонасінні". Завдання різноманітні та мають різні рівні складності.
ПІДГОТУВАЛА ВЧИТЕЛЬ БІОЛОГІЇ ІРДИНСЬКОЇ
ЗОШ І – ІІІ СТУПЕНІВ
ВЕРНИГОР ОКСАНА
ОЛЕКСАНДРІВНА
1. Гра «Відшукай характерну ознаку»
Завдання: Із перерахованих ознак виберіть номера тих , які відносяться до голонасінних рослин.
3. Гра „Снігова куля"
Клас поділити на три групи по рядах. Кожен ряд отримує картку, на якій є малюнок представника відділу голонасінних і 5 завдань. Перший ряд отримує завдання з роду Соснових (Сосна звичайна), другий — з роду Ялинових (Ялина звичайна), третій — з роду Модринових (Модрина європейська). Учні працюють парами: на перше запитання відповідає перша пара відповідного ряду, на друге питання — друга і т.д. За підсумками роботи формується загальний висновок.
Запитання: Дайте характеристику роду.
Про класифікуйте даний вид.
Де поширений представник.
Основні ознаки виду.
Значення представників голонасінних
4. Впізнай „Земляка"
Кожному ряду видається малюнок представників голонасінних: 1 — тис ягідний; 2 — гінго дволопатеве; 3 — кипарис. Порадившись 1-2 хв., діти повинні назвати представника і дати йому коротку характеристику.
5. Творча лабораторія завдання для дослідницьких груп.
Група “Науковці – біологи”: чим відрізняються цикли розвитку сосни і вищих спорових рослин?
Група “Науковці – логіки”: на ялині червонуваті жіночі шишки розташовані розташовані на верхніх гілках, а чоловічі значно нижче. У сосни теж жіночі шишки сидять вище чоловічих. Це, на перший погляд, здається недоцільним. У чому полягає біологічний сенс такого розміщення шишок?
Група “Науковці – статисти”: запас деревини на 1 га соснового лісу досягає 300 куб.м. З 1 куб. м деревини можна виготовити 200 кг паперу. Скільки тонн паперу можна виробити з 5 га соснового лісу? Чи справді ми рятуємо ліси, коли здаємо макулатуру?
Група “Науковці – валеологи”: добова потреба людини у вітаміні С становить 30-70 мг. З однієї сосни збирають 10 кг хвої, з якої отримують 15 г вітаміну. Скільки добових норм вітаміну С можна одержати з хвої 100 дерев? Як виготовляють витяжку вітаміну С в народній медицині?
Група “Науковці – екологи”: з давніх-давен відома властивість хвойних дерев очищувати повітря, тому в хвойних лісах будували санаторії та дитячі оздоровчі табори. Із чим пов’язана така особливість хвойних? Як її використовують в озелененні міст?
5. Гра “Розминка”.
Відгадати правильність написання представників голонасінних та визначити їх клас.
- анлия – ялина – Хвойні;
- дерефа – ефедра – Гнетові;
- итс – тис – Хвойні;
- воксея – секвоя – Хвойні;
- нікгог – гінкго – Гінкгові;
- никвосаг – саговник – Саговники;
- насос – сосна – Хвойні;
- ячівільве – вельвічія – Гнетові;
- уят – туя – Хвойні.
6. Конкурс “Твори Незнайка”
До нас у школу надійшли два листи від жителів квіткового міста. Ви всі, напевно, пам’ятаєте одного з жителів цього міста — Незнайка, якого придумав письменник Ніколай Носов. Незнайко вирішив усерйоз зайнятися ботанікою, але, як завжди, все наплутав. Ваше завдання — знайти у віршах Незнайка біологічні помилки.
1. Поодинока квітка сосни звичайної безтурботно тремтить на вітрі.
(У сосни квітів немає, у неї є чоловічі і жіночі шишки).
2. Там у полі ялина стояла, і її бджола запилювала. (Ялина запилюється вітром і росте у лісі).
3. Скинула листя сосна, тай задумалась. (Хвойні рослини листя не скидають, врни вічнозелені).
4. І тоді на ялині виросло багато плодів, які звати горішки. (Ялина має шишки).
5. Знають усі: і старий, і малий, що ягода в кедрових смачна, зелена і кругла такий. (У кедрових шимка, яка містить насіння коричневого забарвлення)
7. Гра «Хто швидше»
Клас ділиться на дві групи і кожній групі дається завдання з конверта. Конверт містить картинки із циклу розвитку сосни звичайної. Учні повинні на швидкість і на правильність скласти цикл розвитку і характеристику.
8. Вправа «Знайди зайву рослину»
Завдання: Яка рослина зайва, чому? Дати коротку характеристику даній рослині.
Дуб, ромашка лікарська, волошка польова, гінго дволопатеве, проліска сибірська, тюльпан Шренка. та інші…
9. Вправа «Хрестики і нулики»
Завдання: хто швидше знайде рослини подібних за ознаками відділу голонасінних.
1.
смерека |
бук |
смородина |
груша |
ялиця біла |
туя |
береза |
тополя |
кипарис |
2.
граб |
бук |
гінго |
груша |
секвоя |
туя |
береза |
тополя |
кипарис |
3.
тис ягідний |
граб |
тополя |
модрина |
груша |
саговник |
кедр |
береза |
троянда |
Відповіді виділено курсивом.
10. Головоломка «Піраміда»
сосна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шишка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Модрина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
11. Біологічне доміно «Доповни речення».
1. Кедрові горіхи - це___________.
2. Для пилка сосни характерним є:___________.
3. Листки голонасінних називають ___________.
4. В Украні найпоширеніші представники голонасінних – це ________.
5. Для хвої модрини характерним є_______________.
Можна придумувати запитання будь які.
12. Вправа «Так чи ні» - вкажіть правильну відповідь.
1. Голонасінні ніколи не утворюють справжнього насіння. (ні)
2. Насінина містить зародок нової рослини. (так)
3. До голонасінних рослин належить сосна і ялина. (так)
4. Хвоя – це орган спороношення хвойних рослин. (ні)
5. У ялини ніколи не утворюється пилок. (ні)
6. Насіння сосни утворюється у шишках. (так)
7. Ялинові ліси ніколи не утворюються в степах України. (так)
8. Серед голонасінних рослин немає лікарських. (ні)
9. Голонасінні вічнозелені рослини. (так)
Ключ до тесту.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Ні |
Так |
Так |
Ні |
Ні |
Так |
Так |
Ні |
Ні |
Так |
13. Доповни схему утворення насінини голонасінних .
Жіноча шишка |
|
Чоловіча шишка |
Статева клітина ________________ |
|
Статева клітина ________________ |
запилення
запліднення
__________________ |
_________________ |
14. Вправа «Художник»
Знайди помилки, яких допустився художник та познач на малюнку і поясни якій рослині належить дані органи. (Малюнок вчитель малює заздалегідь та роздає учням, які можуть працювати в парі чи в групі. На малюнку зображається рослина, яка не існує тобто елементи зовнішньої будови представників відділу голонасінних.)
15. Вправа «Пазл»
Учитель заздалегідь розрізає малюнки представників видів рослинних організмів. А на уроці , як розминку можна використати вправу, хто швидше знайде і складе рослини представників голонасінних за їх характерними ознаками.
16. Творчий проект-презентація
представників відділу Голонасінних
Використовуючи додаткову літературу, підготуйте роботу про будь яку рослину відділу Голонасінних
1. Назва рослини її систематичне положення.
2. Георгафічне поширення
3. Середовище життя.
4. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови.
5 . Розмноження та розвиток.
6. Значення в природі та для людини.
Творчу роботу необхідно проілюструвати малюнками чи фотографіями при цьому використовуючи мультмедійну дошку. Вказати використану літературу.
17. Головоломка «Ромашки»
На пелюстках ромашки записати по зашифровані слова. Завдання учням: необхідно розшифрувати зашифроване слово і пояснили його.
Наприклад: хвоя (явох), вічнозелена (ночівзелена), пилок (колип), та інші.
18. Встановіть відповідність за допомогою стрілочок.
сосна |
|
Насіння має соковиті придатки |
ялина |
|
Рослина світлолюбива |
яловець |
|
Листки віялоподібної форми |
туя |
|
Хвоя опадає на зиму |
модрина |
|
Листки лускоподібної форми |
ефедра |
|
Шишки із соковитими лусками |
19. Цифровий диктант
Завдання: Учні у два стовпчики вписують цифри запитань, яким вони відповідають. Перший стовпчик – це правильне твердження позначають знаком «+» (плюс), другий стовпчик – це неправильне твердження позначають знаком «-» (мінус).
1. Голонасінні поширені на всіх континентах, окрім арктичних областей.
2. голонасінні не утворюють високогірних лісів.
3. Усі хвойні рослини - листопадні.
4. Хвойні мають переважно голчасті листки.
5. Узимку випаровування листками зовсім припиняється.
6. Ріст стовбура в товщину відбувається за рахунок діяльності камбію.
7. Сосна – дводомна рослина.
8. Жіночі і чоловічі шишки різняться будовою і розташуванням на гілках.
9. У сосни запліднення відбувається відразу після запилення.
10. Усі хвойні невибагливі до грунту.
11. Ялини мають мичкувату кореневу систему.
12. Насіння в шишках ялини дозрівають за одне літо.
20. Біологічна задача.
Один гектар соснового лісу за рік виділяє 5,6 тон кисню та понад 0,5 тон фітонцидів. Скільки тон кисню і фітонцидів виділять ці ж рослини коли їхні насадження становитимуть 30 гектарів? Скільки тон кисню і фітонцидів виділять ці ж рослини за 25 років?