Вивчаємо абетку весело
Літера И и
НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА
Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.
Вірші про букву Ии
ИИИИ
Буква ця дуже скромна,
ніколи не пхається на перед слова,
З неї жодне слово не починається,
Скажіть но, діти, як ця буква називається?
ИИИИ
А ця ось літера сумна:
Ніяких слів не почина.
- Ич-ич! – сич дуже здивувавсь
І між гілками заховавсь.
- Ич!
ИИИИ
И — великої немає,
И — слова не починає:
Виплив кит на середину,
Хвилям кит підставив спину.
ИИИИ
И блукає дуже близько.
І співає дуже низько.
Ти тихенько підійди —
І скажи їй: "Букво И,
Подивися, як розквітли
Наші ниви і сади!»
ИИИИ
Дід брусочок третій клав
Для упору навскоси,
Так він хвіртку змайстрував.
Я ж дивлюся: буква И.
ИИИИ
Ити-ити – що ж робити?
Воду решетом носити? –
Все одно не віднайти
Слова жодного на И.
ИИИИ
И – великої немає,
И – слова не починає,
В кінці слів вона буває
Й серединку полюбляє.
ИИИИ
«И» - хоч як пізнаймо мову
І хоч як би нам здавалось,
Все ж нема такого слова
В українській рідній мові,
Щоб на «И» розпочиналось!
ИИИИ
Ми лисичок хитрих
в лісі не гукали,
а лисички й рижики
в кошики збирали.
ИИИИ
И — слова не починає.
Слів на И у нас немає.
В слові пишуть букви ці
Лиш в середині й в кінці.
ИИИИ
Буква “И” – два стовпи,
Поміж них – наче сходи,
Сходи ввись до вершини,
До рідної мови.
ИИИИ