Матеріали до уроків "Вивчаємо абетку весело. Літера Л"

Вивчаємо абетку весело

Літера  Л л

НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА

Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.

 

 

 

 

 

Вірші про букву Л

 

ЛЛЛЛ

Лев, лисиця і орел

Дуже люблять букву «Л»

З букви «Л» для цирку        

Змайстрували гірку,

Щоб катались звірі

І жили у мирі.

 

ЛЛЛЛ

Узяв хлопчина рушничок

Та й повісив на гачок.

До матусі повернувся,

Від здогадки усміхнувся:

- Як журавлик, як орел

Ця крилата буква Л.

 

ЛЛЛЛ

Ось лисичка, левеня,

Граються вони щодня.

Допоможуть вивчить «Л»,

Щоб її ти знав тепер.

 

ЛЛЛЛ

Летять, летять лелеки

У вирій, у далекий,

Курличуть про любов,

Бо як весна прилине,

У любу Україну

Вони прилинуть знов.

 

ЛЛЛЛ

ЛЯЛЯ  ТА  ЛЕОПОЛЬД

Ляля в льолі білій

За Леопольдом бігла.

Лежать, зализуючи рани:

Кіт – на дивані,

Ляля – під диваном…

Ні, таки

Навпаки:

Ляля в льолі білій

За Леопольдом бігла.

Лежать, зализуючи рани:

Ляля – на дивані,

Кіт – під диваном.

 

ЛЛЛЛ

Ліс далеко розіслався,

легко листям шелестить.

Там сунички. На галявці

білочка горішки їсть.

ЛЛЛЛ

Лелеча ходило лісом.

Лелеча зустрілось з лисом...

У гнізді і мама, й тато,

Лиш немає лелечати.

 

ЛЛЛЛ

Лелечина буква

-    Летіла далеко…

-    Лелека?

-    Лелека!

-    Заморилася…

-    Приземлилася?..

-    Яка буква з’явилася?

 

ЛЛЛЛ

Лінивець, ласка, лань і слон

гуртом ладнали телефон.

Щоб мами знали, де вони,

й спокійними завжди були.

Літечком лілеї любі

заквітчали садок Любі.

 

ЛЛЛЛ

Лялькар

Лялькар - то справжній чарівник

А лялька;,— це його двійник.

На сцені творяться дива -

Танцює лялька, мов жива.

 

ЛЛЛЛ

Лови

Рушницю в руки, і на лови,

На полювання у ліси,

Де спить у срібному вінкові

Земля незвичної краси.

 

Вже приготовані набої

Уже й олень ступив на сніг...

Та, зачарований красою,

Стріляти з нас ніхто не зміг!

 

Немов з найкращої картини,

Зійшов по срібному пасу... —

І не наважилась людина

Стріляти у таку красу.

ЛЛЛЛ