Матеріали до уроків "Вивчаємо абетку весело. Літера О"

Вивчаємо абетку весело

Літера  О о

НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА

Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.

Вірші про букву О

ОООО

Буква «О» така-от кругла,

Хто не бачив, подивись:

Наче сонце, наче бублик,

Мов обручик, - хоч котись!

ОООО

Сонечко кругленьке –

Як бублик, колесо.

Точнісінько таке ж воно

Як наша буква «О».

ОООО

Буква “О” – мов криниця,

Де мати нап’ються

Тих казок “на добраніч”,

Що з лиха сміються.

ОООО

Буква О така кругленька,

Придивітеся, маленькі, -

Наче сонях - жовтогубик,

Що так сонечко він любить!

ОООО

- Опеньки! Он вони які! -

сказала Оленька мені.

- Ого! Як їх багато тут!

Коло пеньочків он ростуть!

ОООО

Дідусь Пихто:

Запитали ми з обіду:

-  Чим закінчується літо?

Відповів дідусь Пихто:

-  Як і я – літерою «О»!

ОООО

Ослик осінню охрип —

Захворів, мабуть, на грип.

Ослик кашля, ослик чха

І хрипить: - Ох-а, ох-а.

ОООО

 "Ой, - жаліється Оленка, -

Опанас у ліс ходив,

сам опеньок назбирав,

ще й ожинки там нарвав,

а мене, маленьку,

з собою не взяв!"

ОООО

 ОЛЕСЕВІ  ОЖИНИ

Олесь один

Об’ївсь ожин –

Обсипало прищами.

Недавно нам казав:

«Пробачте, я не знав,

Ділитись буду з вами…»

«Ожиною, Олесику,

Будь ласка, не прищами!»

ОООО

Орел промовив до ворони:

- Чого тобі, вороно, лінь

Помчати в небо із розгону

До сонця просто в височінь?!

- Ого! -в ідмовила матрона,

Того, що ти - орел,

А я - ворона...

ОООО

Окуліст

Сова до окуліста йде,

Бо окулярів не знайде.

А він сміється із сови:

«Зніми, забудьку, з голови».

ОООО

Ольга

Княгине Ольго, ти в часах далеких

До нас прийшла з болгарської землі.

Як ті вовки, чигали небезпеки,

Як ті чайки, жалілися жалі...

Та в Києві державною рукою

Добро і лад ти швидко навела,

І хрест засяяв зіркою святою,

Яку ти в наше небо підняла!

Загомоніли гори і долини...

І розпочався християнський вік,

І ти сказала: "Буде Україна,

Бо з нами Бог, від нині і повік!"

ОООО