Матеріали до уроку " Творчість Вільяма Шекспіра"

Вільям Шекспір – геніальнийанглійський поет і драматург доби Відродження. Сонети Шекспіра

. . . По имени назвать. Меня в стихах любое может слово . . . В. Шекспір, сонет №76 (1564 – 1616)

Пам’ ятник, встановлений Шекспіру в церкві Святої Трійці в Стратфорді в 1622 р. В 1749 о. мішок, на котрому лежала рука поета, був замінений на перо. В 1793 р. бюст був помальований в білий колір.

ВІЛЬЯМ ШЕКСПіР (1564-1616)Мы знаем о нем лишь то, что он родился, женился, приехал в Лондон, переделывал чужие пьесы, писал свои, сделал завещание и умер.І. Тен. ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ:1564 р., 23 квітня. Народився в Стратфорді-на-Ейвоні, де провів дитинство і юність.1582 р., 28 листопада. Отримав дозвіл на вінчання з Енн Хетеуей.1612 р. Повернення в Стратфорд.1616 р., 25 березня. Уклав заповіт.1616 р., 23 квітень. Помер.

«Глобус»

Періодизація творчості Шекспіра1590-1600 рр. – “Оптимістичний період” (“Багато галасу з нічого”, “ Комедія помилок”, “Ромео і Джульєтта” , “Генріх IV”, “Річард ІІ”, “Генріх V”, “Генріх VІ”).1601-1608 рр. – “Драматичний період” (“Отелло”, “Гамлет”, “Король Лір”, “Макбет”, “Антоній і Клеопатра”).1609-1612 рр. – “Романтичний період” (“Зимова казка”, “Буря”, “Перикл”, “Цимбелін”

Шекспірівське питання

?

Манускрипт п’єси «Генріх VI»Авторство приписують Бекону на основі порівняння почерків

«Шахи» К. Ван Мандер, 1604 Бен Джонсон і Вільям Шекспір

К. Марло, 1585

Вільям Шекспір Королева Єлизавета

Мері Пембрук Вільям Шекспір

Кем был ты — стратфордским ростовщиком,Дававшим в долг в столице Альбиона? Актером —королем, лишенным трона,Пугавшим принца призраком-отцом?Иль графом, что заточенным пером Писал в своем поместье отрешенно? Иль «новой жизнью» жалкого шпиона, Создавшего «посмертно» книжный том?Мне все равно – пусть будут лишь Фальстаф, Ромео, Лир, Мальволио, Просперо…Твой гений – трагикомедийный нрав - Я принял без остатка весь на веру. Смотри ж на нас в величии своем. С Портрета, Потрясающий копьем!Євгеній Корюкін

СОНЕТ № 130 Ее глаза на звезды не похожи,Нельзя уста кораллами назвать,Не белоснежна плеч открытых кожа,И черной проволокой вьется прядь. С дамасской розой, алой или белой,Нельзя сравнить оттенок этих щек. А тело пахнет так, как пахнет тело,Не как фиалки нежный лепесток. Ты не найдешь в ней совершенных линий,Особенного света на челе. Не знаю я, как шествуют богини,Но милая ступает по земле. И все ж она уступит тем едва ли,Кого в сравненьях пышных оболгали

Вірш побудований на порівнянні коханої з тим ідеалом, який раніше описувався у сонетах: очі як зорі, вуста як корали; шкіра біла, мов сніг; щоки як троянда; тіло пахне, мов фіалка.

СОНЕТ № 143 Нередко для того, чтобы поймать. Шальную курицу иль петуха,Ребенка наземь опускает мать,К его мольбам и жалобам глуха,И тщетно гонится за беглецом,Который, шею вытянув вперед. И трепеща перед ее лицом,Передохнуть хозяйке не дает. Так ты меня оставила, мой друг,Гонясь за тем, что убегает прочь. Я, как дитя, ищу тебя вокруг,Зову тебя, терзаясь день и ночь. Скорей мечту крылатую лови. И возвратись к покинутой любви

Ліричний герой, що чекає, поки кохана втілить свою мрію та повернеться до нього знову, порівнюється із дитиною, що кличе матір і страждає через розлуку.