«Подорож козацькими стежками»
(Матеріали до уроку української літератури, 5 клас)
Ведучий 1.
Минуле нашої Батьківщини славне і багате на надзвичайні події. Яскравою сторінкою є визвольна боротьба українського народу за незалежність, в якій величезну роль відіграли запорозькі козаки. Сподіваюся, що ви усвідомите який нелегкий шлях пройшла Україна, аби здобути суверенітет, якими сміливими, незламними і духовно багатими були наші предки.
«Багатостраждальна Україна… Скільки сумних і веселих спогадів зринає у моїй уяві при одному цьому слові, – писав видатний український історик Д.Яворницький. – Так-бо, тут, де не ступни, усюди натяк на славне минуле наших предків. Скільки ж то було тут великих і славних героїв!»
Ведучий 2.
В історії будь-якого народу є події, які не забуваються. Про них згадують і пам’ятають усі. Український поет М.Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». І сьогодні на уроці ми поговоримо про славну добу в історії нашої держави – козаччину, яку оспівано в народних піснях, думах, переказах, в історичних творах українських письменників, у музичних творах та художніх полотнах.
Поєднання різних видів мистецтва – музики, живопису, літератури, театру – спричинило взаємозбагачення кожного з них і подарувало світові нові види мистецтва.
Ведучий 1.
Що говорить вам «козак» –
Це крилате, горде слово?
Бо завжди буває так,
Що світлішає від нього.
Хто такі козаки?
Ведучий 2.
Від давніх часів найбільш мужні, відважні й загартовані в боях із ворогами своєї землі представники українського народу організовувалися в окрему історичну спільноту – козацтво. Українські козаки усвідомлювали себе лицарями, тобто особисто вільними людьми, спосіб життя яких визначало воєнне ремесло та належність до військової організації. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України в ХVІІ – ХVІІІ століттях, сприяла захисту політичних, економічних, культурних здобутків українського народу, його духовному розвитку. Провідними козацько-лицарськими чеснотами були мужність, звитяга, вірність, гідність, честь, добра слава, здатність до самопожертви, патріотизм, лицарська відданість.
Ведучий 1. А як приймали в запорожці?
Інсценізація уривку з повісті А.Чайковського «Віддячився»
Козак (побачив хлопчика): Що тебе, хлопче, на Січ привело? Ти ж ще надто малий!
Хлопчик: Козаком я хочу стати, і брат мій старший на Січі – Максим Чорноусенко, може, знаєте?
Козак: Може, й знаю, але тут він уже не Чорноусенко, а як-небудь інакше зветься.
Хлопчик: Як же воно так?
Козак: Та такий вже старий козацький запорозький звичай. Зови себе як хочеш, а як попадеш на Січ, приложать тобі зараз інше ім’я і у список так переведуть.
Хлопчик: Чому ж це так?!
Козак: А ось чому. Ти знаєш, може, що на Січ до запорожців тікають чоловіки від панів. От пан пише королю польському листа, що втік такий-то, наприклад, Іван Щерба, від пана на Запорожжя. Негайно відішліть його назад. Що ж робити? Воля короля свята, треба виконувати.
Писарю, ходи-но сюди.
(писар підходить до козака)
Козак: Ану поглянь у список, є у нас на Січі Іван Щерба?
Писар (переглядає список): Пане кошовий, у нас немає Івана Щерби. Є лише Іван Перегнихвіст, Іван Розбийголова, Іван Сиротенко, Іван Півкожуха, а Щерби Івана ні сліду.
Козак: А добре ти шукав? Пам’ятай, що ти головою відповідаєш за недогляд.
Писар (знову дивиться): Справді нема, подивіться. (дивляться у список).
Козак: Так, нема. Ну, що ж, відпишеш: «Такого нема, а коли той гультяй тут покажеться, ми зараз же його відставимо, як було приказано».
(писар пише).
Козак: Побачить він, вражий син, Івана Щербу, як своє вухо. Звідсіля ми нікого не видаємо.
(до хлопчика)
Тепер вже ти знаєш, чому на Запоріжжі перемінюють прізвища?
Хлопчик: Тепер зрозумів. То, може, і мене приймуть на Січ?
Козак: Приймуть, там таких горобців більше сотні. Ти підеш між школярів учитися. А коли підростеш, навчишся воєнного діла, тебе припишуть у якийсь курінь, і ти станеш козаком. Ось як, синку, буде.
Хлопчик: А що на Січі козаки роблять?
Козак: Хто знає якесь ремесло, то йде в майстерню, письменні пишуть у канцелярії. Одні йдуть на розвідку, інші сторожують, а є й такі, що печуть хліб та їсти варять.
Ідемо, синку, покажу тобі Січ…
Козаки – це вільні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю,
За народну щасну долю!
1