Матеріали до уроку з теми: "Інфрачервоне та ультрафіолетове випроміннювання"

Матеріали

до уроку з теми «Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання»

                                                                              Підготувала

                                                                                          Кокошинська З.М.

                                                                                     вчитель фізики

Галаганівського НВК

2018 р.

Інфрачервоне й ультрафіолетове випромінювання.

       Інфрачервоне опромінювання – невидиме електромагнітне опромінювання з довжиною хвилі від 0.74 мкм до 1мм.

Будь-яке нагріте тіло випромінює інфрачервоне опромінення. Близько 50% випромінювання Сонця і до 80% випромінювання ламп розжарювання становить інфрачервоне опромінювання.

       У земній атмосфері інфрачервоне проміння ослаблюється внаслідок розсіювання та поглинання. Залежно від природи джерела спектри інфрачервоного проміння бувають лінійчатими (атоми, іони), смугастими (молекули, гази) і суцільні (рідини, тверді тіла). Спектри поглинання інфрачервоного проміння подібні до спекторів випромінювання. Кожній речовині властивості спектри  випромінювання і поглинання. Інфрачервоне проміння застосовують у наукових дослідженнях, промисловості, військовій справі, також у медицині.

Застосування інфрачервоних променів у медицині.

       Не обійтися без інфрачервоних променів і в медицині, де широко застосовується інфрачервона термометрія. Із дослідної ділянки тіла пацієнта скасування знімається його теплова карта, на якій температура фіксується. Відомо, що у здорових людей температура симетричних точок тіла однакова,

Тому асиметрія на тепловій карті допомагає виявити на ранній стадії наявність тромбів, пухлин або вогнище запалювальних процесів.

        Інфрачервона фотографія – одержання зображень (фотографії) в інфрачервоних променях. Найпростішим способом інфрачервоної фотографії є безпосереднє фотографування на спеціальні (з добавкою барвників) фотографічні пластинки і плівки, чутливі до інфрачервоного випромінювання з довжиною хвилі понад 0.74 мкм.

       Удень джерелом такого випромінювання є Сонце, уночі – лампи розжарення  або інфрачервоні випромінювачі, а також сам об’єкт фотографування, якщо його температура вища за температуру навколишнього середовища. Видиме світло від об’єкта затримують світлофільтрами, що їх одягають на об’єктив фото – чи кіноапарата. Способами інфрачервоної фотографії одержують виразні зображення об’єктів, віддалених на сотні кілометрів, оскільки інфрачервоне випромінювання порівняно з видимим менше розсіюють при проходженні крізь туман та імлу.

        Інфрачервоні фотографії використовуються для аерофотознімання у медицині, ботаніці, криміналістиці, фізиці, інфрачервоній астрономії, у військовій справі.

Ультрафіолетове опромінювання

      Ультрафіолетове опромінювання – це електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі менше ^-9 м (400 нм), що займає найбільш короткохвильову ділянку оптичного спектра. Ультрафіолетове опромінення поділяють на звичайне і таке, що дуже поглинає повітря . Спектр ультрафіолетового опромінення може бути лінійчатим, смугастим. Джерелами ультрафіолетового опромінення є газорозрядні лампи, лазерні системи. Приймачами його є звичайні фотографічні матеріали, фоторезистори, фотодіоди, фото люмінофори, іонізаційні камери, лічильник фотонів. Ультрафіолетове опромінення використовується у наукових дослідженням для встановлення енергетичної структури речовини, в люмінесцентному аналіз, астрофізики й фізики Сонця, криміналістиці, медицині. Відкрили його в 1801 році незалежно один від одного німецький фізик І. Ріхтер і англійський фізик Вільям Волластон.

       Ультрафіолетове опромінення не збуджує здорових образів: воно невидиме. Але його дія на сітківку ока і шкірку руйнівна. Ультрафіолетове опромінення Сонця недостатньо поглинається верхнім шаром атмосфери. Тому високо в горах не можна залишатися без темних скляних окулярів і тривалий час без одягу. Скло добре поглинає ультрафіолетового опромінення.

        В основі біологічної дії  ультрафіолетового опромінення лежать хімічні зміни молекул біополімерів в організмі. Під впливом невеликих доз ультрафіолетового опромінення в шкірі людини і тварин утворюються біологічно активні, що сприяє стійкості до інфекцій.