Матеріали до уроку за твором Е.Т.А.Гофмана "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер"

РОМАНТИЗМ

 

Тема уроку: Специфіка переходу від романтизму до реалізму. Німеччина. Романтизм у Німеччині. Е. Т. А. Гофман як представник гротескної течії романтизму. Віхи мистецького шляху. Сюжет та композиція “Крихітки Цахес”. (ТЛ) Гротеск, фантастика, соціальна сатира.

Мета: створити умови для поглиблення знань учнів про особливості розвитку романтизму, специфіку його течій у національних літературах і творчості митців, для здобуття учнями знань про віхи мистецького шляху митця, особливості повісті-казки «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер», протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості Е.Т.А. Гофмана; спонукати до розвитку навичок узагальнення та систематизування вивченого матеріалу; сприяти виявленню зацікавленості мистецтвом романтизму; заохочувати до виховання поваги до гуманістичних цінностей та природи.

Предметні компетентності, що формуються на уроці: розуміти особливості розвитку романтизму, специфіку його течій у національних літературах і творчості митців; виявляти жанрові ознаки прочитаних творів; аналізувати провідні теми, проблеми, мотиви творів; виявляти особливості індивідуального стилю митців; усвідомлювати гуманістичні цінності доби романтизму (пріоритет особистості, свободи, мистецтва, людських почуттів тощо).

Ключові компетентності, що формуються на уроці: пояснювати сутність понять і фактів, пов’язаних із розвитком романтизму; складати таблиці, схеми на підставі прочитаного; самостійно знаходити і систематизувати інформацію про літературні твори та явища; використовувати цифрові технології для розширення уявлень про творчість письменників; виявляти соціальні явища, які знайшли відбиток у творах, аналізувати авторську позицію щодо соціальних проблем; оцінювати стосунки романтичних героїв і соціуму; розглядати твори письменників на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури; з’ясовувати роль пейзажів у творах романтизму, визначати ставлення представників романтизму до природи.

 

Перебіг уроку

На межі  ХV ІІІ—ХІХ ст. у європейській літературі утверджується новий напрям—романтизм. Головними подіями ,що вплинули на його зародження, були Французька буржуазна революція 1789-1794рр., та наполеонівські війни. Поразка революції призвела до поширення насильства і терору, перекреслила віру у розум, його могутність і  силу. Митців охопило глибоке розчарування. Вони почали використовувати мрійливі , ностальгічні ноти у своїх творах. Почали більше приділяти уваги внутрішньому світу особистості. Виступали за щирі людські стосунки, не приймали лицемірства, фальші, насильства.

 

На розвиток романтизму значним чином вплинула філософія представниками якої були:

-         Шлегель;

-         Шеллінг;

-         Кант.

 

Визначними митцями періоду романтизму можна назвати :

-         Д. Г. Байрона;

-         Г. Гейне;

-         А. Міцкевица;

-         В. Гюго;

-         В. Скотта;

-         Е. А. Т. Гофмана;

-         Ф. Купер;

-         Е. По.

 

Романтизм—(фр.romantiste)-літературно-мистецький напрям, якому притаманні інтуїтивно-чуттєве світосприйняття, увага до внутрішнього світу людини, неприйняття буденності, звеличення « духу життя», конфлікт мрії та дійсності, захоплення несвідомим, таємничим, фантастичним, ірраціональним, звернення до фольклору та національної міфології.

 

Головна риса романтизму як художнього напряму—усвідомлення прагнення створити узагальнений символічний образ.

Основні риси романтизму:

 

З’являється новий тип героя—тираноборець, бунтар, одержимий «світовою скорботою».

 

Особливістю романтичного стилю є символіка, фантастика, екзотика. Письменників цікавить історичне минуле, фольклор, міфологія.

 

Романтична література має свою систему жанрів:

-ліричні (балада, елегія, лірична поема, дружнє послання, поеми)

-прозові (психологічна повість, новела, літературна казка, роман)

 

Тема уроку: Ернст Теодор Амадей Гофман (1776 – 1822). «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості Е. Т. А. Гофмана. Особливості сюжету й композиції повісті. Гротескні образи. Викривальний зміст твору. Символіка.

Мета: створити умови для поглиблення знань учнів про повість-казку «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер», особливості її сюжету й композиції, гротескні образи твору; сприяти здобуттю ними знань про викривальний зміст твору та символіку, використану автором, та практичного досвіду аналізу й інтерпретації твору; спонукати до висловлювання власної думки; заохочувати до виховання активної життєвої позиції та поваги до гуманістичних цінностей.

Предметні компетентності, що формуються на уроці: аналізувати провідні теми, проблеми, мотиви творів; коментувати, характеризтувати, інтерпретувати образи персонажів та засоби їх створення; зіставляти образи, засоби виразності; знати українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів, визначати в них засоби художньої виразності; висловлювати власну думку щодо порушених у творах проблем; усвідомлювати гуманістичні цінності доби романтизму (пріоритет особистості, свободи, мистецтва, людських почуттів та ін.).

Ключові компетентності, що формуються на уроці: складати таблиці, схеми на підставі прочитаних творів; самостійно знаходити і систематизувати інформацію про літературні твори та явища; виявляти соціальні явища, які знайшли відбиток у творах, аналізувати авторську позицію щодо соціальних проблем; оцінювати стосунки романтичних героїв і соціуму; усвідомлювати цінність активної життєвої позиції.

 

Сьогодні ми з вами знайомимось з романтичним твором Ернеста Теодора Амадея Гофмана

 

                            (доповіді учнів про життя та творчість письменника)

 

                     «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер».

 

                                                 (Казка-новела)

 

Структура казки традиційна для Гофмана. Події розгортаються у двох планах:

-реальному—де  панує диктатура матеріальних цінностей,

І фантастичному—світі, де вищими цінностями визначається дух і природа.

 

Казка—жанр народної творчості, епічний, оповідний, сюжетний художній твір про вигадані події та явища, що сприймаються та переживаються як реальні. Для неї характерні традиційність структури і композиційних елементів (зачин, кінцівка), контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту.

 

Новела—(від італ-новина) невеликий за обсягом прозоаий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Новелі властиві лаконізм, сюжетна однолінійність, зведена до мінімуму кількість персонажів, яскравість та влучність художніх засобів.

 

Ознаки казки : -казковий початок;

                          -дія у казковій країні;

                          -наявність чарівників;

                          -фантастичні перетворення;

                          -чарівні речі(гребінець, чарівна паличка);

                          -щасливий кінець.

Ознаки новели: -це епічний прозовий твір;

                            -у центрі незвичайна життєва ситуація;

                            -несподіваний фінал;

                            -яскраві та влучні художні засоби.

 

ІДЕЯ – 1. влада золота. Створено образ Цахеса і потім переосмислюється сатирично фольклор - (золоті волосини) він наділяє погану істоту золотим волоссям (хоча золото це ніби дається лише «хорошим», «золоті руки»…)

               2. засліплене суспільство (що таке людина, що таке суспільство, і що таке людина у цьому суспільстві.)

 

 

Структура казки традиційна для Гофмана. Події тут розгортаються у двох планах: реальному і фантастичному – світі, де панує диктатура матеріальних цінностей, і світі, де вищими цінностями визнається дух і природа.

 

Для того щоб зрозуміти таємничий світ цієї казки потрібно трохи повернутися до поглядів на цей світ самого автора. Як він уявляв світ і людей в ньому?!.

Ви вже чули що за фахом Гофман був юристом, але за покликанням душі—митцем!

Він написав прекрасні музичні твори, твори літературні. Він залишив багато прекрасних картин.

У всіх творах Гофмана в більшій чи меншій мірі присутня музика—то у виконанні персонажів, то звучить у шелесті листя, дзюрчанні струмків, щебеті птахів… Добрі чаклуни і їхні вчинки завжди оточені у письменника атмосферою музики.

Музика—невід’ємна антитеза будь-якій стандартизації, штампу, бездуховності.

 

 І за  уявленням письменника : всі люди поділяються на табори…

 

Гофман говорив: «Я як найвищий суддя…розділив весь рід людський на дві нерівні частини: одна складається тільки з хороших людей, але поганих або зовсім не музикантів, друга ж—з істинних музикантів».

Світ Гофмана—це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди в центрі уваги письменника протистояння двох світів—романтичного і буденного, ілюзорного і реального.

Герої Гофмана теж поділяються на 2 табори: філістери і ентузіасти.

 

Гофман був видатним музикантом, але це не значило що перша група людей(за його поняттям) була поганою. Ні, просто вони були не музиканти. Але і це ще не все.. В поняття «музикант» він вкладає не просто знання нот…це людина-митець, здібна творити, мріяти, плекати… А «не музиканти» це ті які підпорядковані руйнівні силі матеріальних благ, всього простого і побутового.

 

(Запис)

Філістер-  (нім)—самовдоволена і обмежена людина з вузьким , обивательським світоглядом і святенницькою поведінкою.Вони цілком задоволені життям і реальністю , не знають ніяких високих поривань.Вони володарі і мешканці світу реального , де цінуються життєві блага, а все інше нічого не важить.

 

Ентузіасти—живуть наче в іншому вимірі, світ їх набагато ширший, складніший і прекрасніший. Над ними не мають влади ті життєві блага, що хвилюють філістерів. Глибока духовність і щире відчуття краси—ось їхні визначні риси.

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ:

 «Крихітка Цахес»-твір надзвичайно яскравої сатиричної спрямованості. Тут гостро висміюється уся державна система: духовне і матеріальне життя, нікчемні, зате з великими претензіями, спроби реформ, система чинів, соціальна психологія, породжена самодержавством, убогість обивателів, догматизм університетської науки.

 Гофман яскраво і безжально критикує систему так званої «освіти» . («просвітництва»)

Хоч він і називає країну іншою назвою(Казковою), та всі розуміють що річ іде про Германію.

ЦИТАТА: (країна і освіта)

«Оточена високими горами, вкрита зеленими, пахучими лісами та квітучими луками, оздоблена дзвінкими потоками та веселими водоспадами, нехай навіть і без жодного міста, зате з привітними селами, а подекуди й замками, країна та схожа була на дивовижний прекрасний сад, де мешканці немовби гуляли задля своєї втіхи, не відаючи тяжких життєвих турбот. Кожний знав, що в країні володарював князь Деметрій, але ніхто не відчував його влади, і всі були тим дуже вдоволені. Особи, що полюбляють свободу в усіх її проявах, чудесні краєвиди, лагідний клімат, не могли б вибрати кращого місця для життя, ніж те князівство, отож і сталося так, що серед інших оселилися тут і прекрасні феї доброго плем’я, а феям тепло і свобода, як відомо, найбільше до серця. Якраз вони були причиною, що майже в кожному селі, а особливо в лісах, дуже часто траплялися найприємніші дива і що кожний мешканець країни, захоплюючись і втішаючись ними, щиро вірив у дивовижне і, навіть сам того не відаючи, через те був веселим, добрим громадянином. Ласкаві феї, що тут, серед цілковитого дозвілля, влаштувалися, немов у справжньому Джінністані^[1], охоче б уготували чудовому князеві Деметрію вічне життя. Та не мали на те сили. Деметрій помер, і країною став володарювати молодий Пафнутій. Ще за батькового життя Пафнутія мучила таємна внутрішня гризота через те, що народ і країна були такі жахливо занедбані і темні. Він почав керувати по-справжньому і негайно ж призначив на першого міністра країни свого камердинера Андреса, що якось, коли Пафнутій забув гаманця з грішми в корчмі за горами, позичив йому шість дукатів і тим визволив його з великої халепи.

Я хочу володарювати, мій любий! — сказав йому Пафнутій.

Андрее прочитав з очей свого пана, що діялося в його душі, припав йому до ніг і скрикнув:

—  Сір! Велика година пробила. Ви піднімете цю державу з нічного хаосу до блискучих вершин! Сір! Вас благає найвірніший васал. Тисячі голосів бідного нещасного народу зітхають у цих грудях, промовляють цими устами.

—  Сір! Запровадьте освіту!

Перше ніж розпочнемо освіту, себто перше ніж вирубаємо навколишні ліси, зробимо річку судноплавною, розведемо картоплю, полагодимо школи, понасаджуємо тополь і акацій, молодь навчимо співати на два голоси вранішніх та вечірніх пісень, прокладемо дороги й накажемо прищепити віспу, треба буде вигнати з країни всіх людей небезпечних настроїв, що самі не слухаються розуму і інших зводять з глузду своїми витребеньками.

…Вони роблять різні небезпечні дива і не бояться під назвою поезії таємно поширювати отруту, яка робить людей зовсім нездатними до слугування освіті.

—  Потім у них такі обурливі протиполіційні звички, що вже через саме це їх неможливо терпіти в жодній культурній державі. Наприклад, вони дійшли до такого зухвальства, що, коли їм тільки заманеться, гуляють собі в повітрі, позапрягавши у візки голубів, лебедів, ба навіть і крилатих коней! От я й питаю, найласкавіший пане, чи ж варто вводити якісь там акцизні податки, коли в державі є люди, що мають можливість укинути через комин кожному легковажному громадянинові вільного від мита краму, якого їм заманеться? Отож, ласкавий пане, як тільки буде проголошено освіту, — тоді геть усіх фей з країни. Хай їхні палаци оточить поліція, їхнє небезпечне майно конфіскує, а самих фей, як волоцюг, виженемо геть на їхню батьківщину, що, як вам, найласкавіший пане, відомо з «Тисячі й одної ночі», зветься Джінністаном.

…..Ми, ласкавий пане, випровадимо до Джінністану не всіх фей, деяких затримаємо в себе, але не тільки відберемо в них будь-яку можливість шкодити освіті, а навпаки, вживемо всіх засобів, щоб перетворити їх на корисних членів освіченої держави. Якщо вони не захочуть узяти шлюб, як усі пристойні люди, то зможуть десь під суворим наглядом робити якусь корисну роботу — плести на армію шкарпетки під час війни абощо…

Що ж до різного причандалля яке належить феям, то воно піде в князівську скарбницю, голуби та лебеді, як коштовна печеня, на князівську кухню. А крилатим коням ми обріжемо крила. Поставимо на годівлю в стайні, які запровадимо разом з освітою, і спробуємо таким чином одомашнити їх і перетворити на корисних тварин…»

 

Виявляється,суть «освіти» складається з видання  указів на вже існуючі досягнення мешканців князівства! Далі Гофман іронічно описує «заходи» по скасуванню чарів. Крім того чи помітили ви що в указах Пафнутія відсутнє хоча б одне слово про розвиток науки та мистецтва, навпаки…мистецтву мають «обрізати крила» і зробити корисним…

 

Ми познайомились з князівством в якому жили наші головні герої.

 

Далі ми знайомимось з головними героями твору:

 

Тепер познайомимось ближче з самим Цахесом…

Однією з характерних рис романтизму є обрання чіткого визначення персонажу. Він має бути або лише позитивним, або лише негативним. Гофман обрав друге.

Переказуємо початок твору..

«Справді-бо, жінка мала всі підстави нарікати на бридкого виродка, що прийшов на світ два з половиною роки тому.

Те, що на перший погляд можна було цілком сприйняти за химерно скрючений цурпалок дерева, було не що інше, як потворний малюк якихось дві п’яді на зріст, що досі впоперек лежав у коробі, а тепер виліз і борсався та вурчав у траві. Голова в потвори глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов ліщинові палички, ноги, тож весь він був схожий на роздвоєну редьку. На обличчі неуважне око нічого б і не розгледіло, але, придивившись пильніше, можна було помітити довгий гострий ніс, що витикався з-під чорного розкошланого чуба, пару маленьких чорних очиць, що виблис­кували на зморщеному, як у старого, обличчі, — проява, та й годі.»

 

У німецькому фольклорі є істота яку називають «Альрауном».

Альрауном у німецькому фольклорі називають казкового персонажа, схожого на корінь мандрагори (казкової рослини, що нагадує своїм корінням нижню частину тіла людини). У середні віки у низці європейських традицій її іменували квіткою диявола і вірили, що чаклуни, використовуючи її, можуть позбавити людину краси і розуму. Цей корінь, згідно з германськими народними повір’ями, приносить людині щастя, або нещастя.

 

Відповідно до його образу роздвоєної редьки…персонаж в подальшому творі теж ніби роздвоюється:

-існує потвора Цахес, з якого всі сміються і глузують

-і вельможа Цинобер, якому всі догоджають.

 

Доречі потрібно вказати на те, що відповідно до романтичного стилю—

Циннобера (вельможу) бачать лише—ФІЛІСТЕРИ.

Тоді коли ЕНТУЗІАСТИ бачать—Цахеса (потвору).

 

                                            АНАЛІЗ УРИВКУ З ЦИНОБЕРОМ

 

ОРДЕНСЬКА РАДА:

«3 наказу князя зібралась орденська рада, до якої додали ще двох філософів та одного природознавця, що недавно вернувся з Північного полюса ; Рада мала обміркувати, як найкраще приладнати стрічку Зелено-плямистого Тигра міністрові Циноберу. Щоб на таке важливе питання раді вистачило сили, усім її членам наказано вісім днів перед засіданням нічого не думати. А щоб той наказ виконати і водночас не занехаяти державної служби, їм належало робити рахунки. Вулиці перед палацом, де мало відбутися засідання орденської ради, філософів та природознавця, були встелені товстим шаром соломи, щоб не гуркотіли підводи й не заважали мудрим мужам. Заборонили також поблизу палацу бити в барабани, грати на музичних інструментах, ба навіть голосно розмовляти, В самому палаці всі ходили на товстих повстяних' підошвах і порозумівалися на мигах.

Цілісіньких сім днів з раннього ранку до пізнього вечора тривало засідання, але кінця йому ще й не видно було.

….. Театральний кравець, добродій Кес, був дуже спритний і хитрий чоловік. Як тільки члени ради розповіли йому про свою безвихідь, він переглянув обрахунки природознавця і вмить придумав, як найкраще почепити орденську стрічку. А саме: на груди й на спину пришити певну кількість ґудзиків і застібати на ний стрічку.

Усе владналося якнайкраще.

Князь був захоплений і схвалив постанову орденської ради: запровадити кілька ступенів ордена Зелено-плямистого Тигра, залежно від кількості Гудзиків, з якими будуть його давати.

Міністр Цинобер отримав особливу нагороду, якої ніхто інший не смів домагатися: орден з двадцятьма діамантовими гудзиками, бо саме двадцять гудзиків і треба було для його чудернацької фігури.»

 

 

 

 

 

 

 

Головні художні образи твору: (цитати)

 

ФЕЯ РОЖА-ГОЖА БЕЛЬВЕРДЕ.

 

«Панна фон Рожа-Гожа була статечного вигляду, шляхетної, величної постави і трохи гордої, владної вдачі. Її обличчя, хоч його й можна було назвати бездоганно гарним, справляло іноді якесь дивне, майже моторошне враження, а надто як вона, за своїм звичаєм, нерухомо й суворо вдивлялась кудись поперед себе. Насамперед те враження можна було приписати якійсь особливо дивній зморшці між бровами. Ніхто до ладу не міг сказати, чи личить патронесі така зморшка на лобі. Але при всьому тому в її погляді часто бувало стільки ніжності й привітності, особливо ж коли була гарна година й цвіли рожі, що кожний мимоволі піддавався її чарові. Коли я мав приємність уперше, та й востаннє, побачити шановну панну, то на вигляд вона була в розквіті свого віку, досягла найвищого в житті щабля подумав, що мені випало велике щастя побачити її саме в розповні краси, і навіть трохи побоювався, що скоро мені вже не доведеться бачити ту дивовижну вроду. Але думка моя була хибна. Найстаріші люди в селі запевняли, що вони знають ласкаву панну відтоді, відколи й себе пам’ятають, і що вона завжди була однакова, ні старіша, ні молодша, ні краща, ні гірша, завжди така, як тепер. Здавалося, час не мав сили над нею, і вже саме це могло здатися декому дивним. Але в ній і ще багато чого вражало, і кожен, хто над цим серйозно задумався б, не міг би вийти з дива. По-перше, відразу впадала в око спорідненість тієї панни з квітками, від яких походило її ім’я. Бо мало того, що жодна людина у світі не змогла б виплекати таких, як вона, чудових повних рож, — досить було їй устро­мити якогось найсухішого прутика в землю, як із нього пишно і буйно виростали ті квітки. Потім достеменно відомо, що вона під час своїх самотніх прогулянок у лісі провадила розмови з дивними голосами, які, мабуть, лyнaли чи не з дерев і квітів, a то й криничок та потоків.»

 

 

 

ПРОФЕСОР МОШ ТЕРПІН

 

 «Він був, як уже сказано, професором природничих наук і пояснював, чому йде дощ, чого гримить і блискає, чому сонце світить удень, а місяць уночі, як і чому росте трава і багато всього іншого та ще й так, що кожній дитині було б зрозуміло. Він убгав усю природу в коротенький зграбний курс, а тому дуже легко і за всякої нагоди міг витягти звідтіль, наче з якої шухляди, відповідь на всі питання. Найперше він здобув велику славу тим, що йому після багатьох фізичних дослідів пощастило довести, чому настає темрява: головним чином через брак світла.»

Бальтазар про Моша Терпіна: «Досить, — скрикнув Бальтазар, — прошу тебе, досить! Ти зачепив те, що могло б мене розлютити, коли б я не мав тут такої розради. Коли професор починає говорити про природу, у мене душа розривається. Чи, краще сказати, мене охоплює такий жах, ніби я бачу навіженого, що в зухвалій дурості уявляє собі, наче він коронований володар і пестить саморобну солом’яну ляльку, гадаючи, що обіймає королівську наречену! Його так звані досліди здаються мені огидним глумом з божественного єства, подих якого обвіває нас у природі і збуджує в найпотаемніших глибинах нашої душі найсвятіші почування. Частенько мене брала охота потрощити всі його склянки, всі колби, все причандалля, коли б не думка, що мавпа однаково не перестане гратися з вогнем, поки не обсмалить собі лап.»

БАЛЬТАЗАР

 

«Один із-поміж того потоку студентів одразу приверне твою увагу. Ти помітиш стрункого юнака років двадцяти трьох чи чотирьох, із темних блискучих очей якого переконливими словами промовляє жвавий і ясний розум. Його погляд можна було 6 назвам и майже сміливим, коли б не мрійна туга, що легким серпанком лягла на бліде обличчя і пригасила жагуче проміння очей. Його сюртук із чорного тонкого сукна, облямованого оксамитом, пошитий майже на давньонімецький зразок; до сюртука дуже личить вишуканий, білий, як сніг, мереживний комірець, а також оксамитовий берет, що покриває гарного темно каштанового чуба. А личить йому цей одяг через те, що він усім своїм серцем і зовнішнім виглядом, — ходою, поставою і поважним обличчям — наче справді належить до любих старожитніх часів; і це не манірність, що часто виявляється в дріб’язковому мавпуванні погано витлумачених давніх зразків і гак само погано витлумачених вимог сучасності. Цей юнак, що тобі, любий читачу, з першого погляду так припав до вподоби, — не хто інший, як студент Бальтазар, син порядних і заможних батьків, скромний, розумний, пильний до роботи хлопець, про якого я тобі, о мій читачу, маю розповісти багато дечого в цій дивній історії, що оце саме надумав написати»

Фабіан про Бальтазара: «Невідома сила, що вабить тебе до Терпінового дому, ховається в синіх очах прекрасної Кандіди! ІЦо ти по самі вуха закоханий у гарненьку професорову доньку, ми всі давно знаємо, а тому й пробачаємо твої фантазії, твою безглузду поведінку. Бо ж у закоханих завше так»

 

 

КАНДИДА:

 

«Це була струнка, висока на зріст, легка в рухах дівчина, сама лагідність і грація, особливо у веселому товаристві, а за всіма цими принадами вже й не дуже помічалося, що руки й ноги в неї могли б бути трохи й менші. До того ж Кандіда читала «Вільгельма Майстера» Гете, Шіллерові вірші та «Чарівний перстень» Фуке і встигла вже забути майже все, про що там писалося. Вона цілком пристойно грала на фортепіано, навіть часом підспівувала собі, танцювала франсези та гавоти й записувала білизну гарним, чітким письмом. А коли вже вам хочеться в цієї милої дівчини конче знайти й вади, то хіба що вона мала занизький голос, дуже тісно шнурувалась, довго раділа з нового капелюшка та забагато їла тістечок із чаєм».

 

АЛЬПАНУС:

 

Карета і перше враження:

«….перед очима в них відкрилася така чарівна картина, що вони з подиву остовпіли, наче прикипіли до місця. Недалеко від них їхав лісом чоловік, майже по-китайському зодягнений, тільки на голові в нього був пишний берет із гарним плюмажем. Карета його була і подібна до розтуленої мушлі з блискучого кришталю, двоє високих коліс, здавалося, теж були зроблені з того самого матеріалу. Коли вони крутилися, то лунали чарівні звуки гармонії, які наші друзі й почули ще здалеку. Два сніжно-білих однороги в золотій упряжці везли карету, де замість візника був золотий фазан, що держав у дзьобі золоті віжки. А ззаду сидів великий золотий жук, який, здавалось, махаючи крильми, навівав на дивного чоловіка в мушлі прохолоду. Проїжджаючи повз друзів, чоловік приязно їм уклонився. Тієї ж миті з блискучої головки довгого ціпка, якого незнайомий тримав у руках, на Бальтазара упав яскравий промінь. Юнака немовби хто вколов у самі груди»

Враження філістерів:

«Але ж, Бальтазаре! — вигукнув Фабіан, коли той закінчив. — Бальтазаре, як тобі могла спасти на думку така дивовижа, така нісенітниця? Чоловік, якого ти вважаєш за чарівника, не хто інший, як доктор Проспер Альпанус, що живе недалечко від міста у своїй віллі.. Щоправда, про нього йдуть дивні чутки, і його вважають мало не другим Каліостро, але то його власна вина. Він полюбляє, скажімо, огорнути себе в містичний морок, удавати, що йому відомі найглибші таємниці природи, що йому підвладні незнані сили. До того ж він великий дивак. Наприклад, його карета так химерно зроблена, що людина з палкою, жвавою уявою, як хоч би в тебе, мій друже, легко може сприйняти її за явище з якої-небудь безглуздої казки. Отож слухай! Його кабріолет має вигляд мушлі і скрізь посріблений, а поміж колесами вміщено катеринку, що сама грає, як тільки закрутяться колеса. Той, кого ти вважав за срібного фазана, насправді був його маленький, одягнений у біле візник, так само його розкрита парасолька здалася тобі крильми золотого жука. Своїм білим конячкам він звелів приробити великі роги, щоб вони мали казковий вигляд. Єдине, що доктор Альпанус справді має гарного іспанського ціпка з чудовим блискучим кристалом, прилаштованим зверху замість головки. Про дивну дію того кристала розповідають, а може, й вигадують багато всіляких байок. Промінь його буцімто ледве чи й витримає око. А коли доктор закриє його тонким серпанком, тоді, пильно вдивившись у нього, можна побачити, як у вгнутому дзеркалі, ту людину, образ якої ти носиш глибоко у своєму серці.»

При особистому знайомстві:

«…Тієї ж миті відчинилися хатні двері, і назустріч друзям вийшов сам доктор, маленький, худенький, блідий чоловік. Він був у невеличкій оксамитовій шапочці, з-під якої спадали довгі прегарні кучері, в довгім індійськім убранні кольору вохри, в маленьких червоних чобітках зі шнурівкою, облямованих чи то хутром, чи, може, пером якої птиці — не можна було розпізнати. Обличчя в нього було спокійне, навіть добродушне, тільки як придивитись до нього пильно, зблизька, то часом здавалося, ніби з нього, мов із скляного футляра, виглядає ще одне маленьке личко»

 

Робота зі словником літературних термінів:

 

Гротеск – вид художньої образності, для якого характерними ознаками є фантастична основа, тяжіння до особливих, незвичайних, ексцентричних, спотворених форм. Поєднання в одному предметі або явищі несумісних, контрастних якостей (комічного з трагічним, реального з фантастичним тощо…), що веде до абсурду; заперечення усталених художніх та літературних форм.

 

Іронія – негативна оцінка предмета чи явища через його висміювання.

 

У творі гостро висміюється уся державна система:

- духовне і матеріальне життя,

-нікчемні, зате з великими претензіями, спроби реформ,

-система чинів,

-соціальна психологія, породжена самодержавством,

-убогість обивателів,

-догматизм універсальної науки.

-Гофман висміює не стільки «пасинка природи» - маленького Цахеса, нікчемного і безпомічного обранця феї, як середовище, що сприяє процвітанню Цинобера, те суспільство, яке схильне бачити у виродку – красеня, у бездарності – мудрість, у нелюдку – «окрасу суспільства»

 

АНАЛІЗ ПРОЧИТАНОГО

Його ж просвітителі втілюють у собі найгірші риси філістерства: голий практицизм, педантичний формалізм, що витісняють чисті людські поривання і світлі мрії.

 Гофман вдається до фантастичного експерименту:

як поведе себе натовп по відношенню до кумира ним же створеного?

У казці божевільний стан натовпу має декілька стадій:

-спочатку радість і захоплення,

-потім обожнювання,

-нарешті смертельний страх перед своїм тираном.

Сам Цахес зовсім не активний. Усе відбувається само, під впливом дії чогось непізнаного, але явно несправедливого закону людського суспільства.

Цахес тільки радо приймає те, що саме пливе йому до рук. Провина ж його, за сливами Розабельверде, в тому, що в душі його не прокинувся внутрішній голос, який сказав би: "Ти не той, за кого тебе приймають, але постарайся зрівнятися з тими, на чиїх крилах ти, неміцний, безкрилий, летиш вгору".

 Чи безмежною є влада золота і бюрократичного апарату в світі?

       !!!!!! Одна із особливостей Гофманової казки в тому, що в ній іронічно представлений навіть світ поетичної мрії, втілений в образі Бальтазара — антипода Цахеса. Герой належить до когорти романтичних художників-ентузіастів, йому властиве поетичне світосприйняття, уміння бачити те, що недоступно звичайним людям. Однак оповідач відділяє себе від нього: порівнявши мову автора і мову його героя, ми побачимо, що в останній романтичний стиль набуває пародійного звучання. Романтичність Бальтазара явно перебільшена письменником. Як і належить романтичному героєві, він натура творча, протистоїть світові філістерської буденності, але врешті його романтична мрія стає міщанським щастям. Реальний світ, хоча й утілений у буфонадно-гротескні образи, явно відтіснив казковий Джіністан. У винагороду за всі страждання Бальтазар отримує від Проспера Альпануса город, де росте "найкраща капуста", кухню, де "з горщиків ніколи нічого не збігає і жодна страва не пригорає", дім, в якому не б'ється ні фарфор, ні скло, не вимазуються килими та покриття на стільцях... Ставиться під сумнів не тільки можливість, а й необхідність втечі від дійсності у світ романтичної ідилії. Казка, як цього вимагає жанр, має світлий кінець. Бальтазар одружується з коханою Кандідою. Молоде подружжя оселяється в чудовому сільському будиночку Проспера Альпануса. Але таке можливе лише у казці. В реальному житті управляють цахеси, і нікому вирвати ті три золоті волосини. Тільки деякі бальтазари бачать тут правду — та й ті тільки тому, що в них викрали наречену. Правда, у казці з'являється добрий Проспер Альпанус, але в житті таких чаклунів немає, і циннобери одружуються з прекрасними кандідами, вони при владі, доля ж ентузіастів — вигнання, приручення, а то й в'язниця. Прогрес сумнівний. Романтичне щастя за Гофмоном, - тільки казка, фікція, поетична фантазія.

 

 

            Але є ще один аспект на який потрібно звернути увагу:

На Бальтазара та Кандиду чекає романтична ідилія. Та вона мало приваблива. Благополуччя та спокій, де передбачена кожна дрібниця, не мають романтичного ореола. Автор із сумом констатує непереборну владу реальності, яка підкоряє романтичні мрії. Ось так із прекрасної казки письменник переселяє своїх героїв в єдиний можливий для них міщанський світ.

Казка не потрібна цьому спотвореному абсурдному світові, де розум і талант належать не їх володарям, а покупцям, де кохання змінюється до невпізнанності: то віддається на поталу позолоченій потворі, то отримує винагороду городами, шнурами, на яких сохне білизна…

 

 

 

ВИСНОВКИ:

 

ГОЛОВНА ДУМКА КАЗКИ

Втілена  у феномені Цахеса. Суть його в тім, що люди можуть привласнювати чужу працю, таланти, заслуги та ще й здаватися не тими, ким є вони насправді.

 

Автор показує – засліплене суспільство що втратило ціннісні орієнтири.

 

Цахес не активний, все відбувається само, під дією чогось непізнаного, але явно несправедливого закону людського суспільства. Цахес тільки приймає те, що пливе йому до рук.

 

Гофман висміює – саме середовище, що сприяє процвітання Цинобера. Суспільство яке схильне бачити у виродку – красеня, у бездарності – талант, у тупості – мудрість.

 

 

ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ:

https://www.youtube.com/watch?v=f3d-1j6lVz0; - Ольга Ніколаєнко. Експресурок

 

Аудіокнига.

https://www.youtube.com/watch?v=WZQz-84UUow&ab_channel=audbua 1 розділ.

https://www.youtube.com/watch?v=9xMEF_Giz78&ab_channel=audbua 2 розділ

https://www.youtube.com/watch?v=m7tJb2IedGo&ab_channel=audbua 3 розділ

https://www.youtube.com/watch?v=B_J0peJ5LtM&ab_channel=audbua 4 розділ

https://www.youtube.com/watch?v=iKKzP3duivE&ab_channel=audbua 5 розділ

https://www.youtube.com/watch?v=IJxi4_FVdeU&ab_channel=audbua 6 розділ

https://www.youtube.com/watch?v=en8dM_hsfeU&ab_channel=audbua 7 розділ

https://www.youtube.com/watch?v=6HpbkZwQQTc&ab_channel=audbua 8 розділ

https://www.youtube.com/watch?v=Sv70yZAVoK0&ab_channel=audbua 9 розділ

https://www.youtube.com/watch?v=YCm_OiUkkGw&ab_channel=audbua 10 розділ

 

https://www.youtube.com/watch?v=rkj1XFzFyZA&ab_channel=KsTs скорочено

 

 

ТЕСТ

1 відповідь=0,29 бала (запитання 1-21)

      =2 бала (запитання 22-24)

 

1. Одне з власних імен Гофман змінив на честь:

А) Моцарта;

Б) Бетховена;

В) Драйзера.

 

2. Гофман поділяв усіх людей на:

А) Моралістів і ентузіастів;

Б) філістерів і ентузіастів;

В) філістерів і романтиків.

 

3. Філістером є людина:

А) романтик але без освіти;

Б) прив’язана до повсякденних благ, з міщанським світоглядом;

В) реаліст, що прагне влади.

 

4. Кого у творі автор вважає філістерами:

А) Цахеса, професора Моша Терпіна, князя Пафнутія;

Б) Бальтазара, фею Бельверде, Альпануса;

В) матір Цахеса, Фабіана, священника.

 

5. Автор змальовує малого Цахеса як:

А) роздвоєний корінь;

Б) корінь Мандрагори;

В) роздвоєну редьку.

 

6. Чарівну силу Цахес дістав від:

А) чарівника Альпануса;

Б) феї Рожі Бельверде;

В) священника.

 

7. Чарівна сила Цахеса була захована у:

А) його горбі;

Б) 3 волосинах;

В) в його тілі.

 

8. Князя, що запровадив «освіту» звали:

А) Барсануф;

Б) Деметрій;

В) Пафнутій.

 

9. Студент Бальтазар відрізняється від інших героїв:

А) романтичною уявою;

Б) освіченістю;

В) чарівними здібностями.

 

 

 

10. Найкращого друга Бальтазара звали:

А) Пульхер;

Б) Андрес;

В) Фабіан.

 

11. Професор Мош Терпін був професором:

А) географічних наук;

Б) природничих наук;

В) естетичних наук.

 

12. У своїх працях Мош Терпін зробив відкриття:

А) темрява наступає від браку світла;

Б) чому вода відрізняється від вина;

В) що вино впливає на людину інакше ніж вода.

 

13.  Професор Мош Терпін:

А) філістер від науки;

Б) романтик  від науки;

В) ентузіаст від освіти.

 

14.  Цинобер зустрічався з феєю:

А) раз на 9 днів;

Б) раз на 3 дні;

В) раз на 6 днів.

 

15. Міністру Циноберу вручили орден Зелено-плямистого тигра з:

А) з 10 діамантовими гудзиками;

Б) з 20 діамантовими гудзиками;

В) з 12 діамантовими гудзиками.

 

16. Сили Цахеса послабли бо:

А) фея відмовилася їх поновлювати;

Б) розбився золотий гребінь;

В) Альпанус вмовив фею не допомагати Цахесу.

 

17. Проспер Альпанус покарав друга Бальтазара (за глузування з магаї) наклавши закляття на його фрак:

А) довгими рукавами і довгими полами;

Б) короткими рукавами і короткими полами;

В) короткими рукавами і довгими полами.

 

18. Карета доктора Альпануса була схожа на:

А) розтулену мушлю;

Б) кришталевого човна;

В) дивовижного равлика.

 

 

19.  Бальтазар знищив чари Цахеса:

А) спаливши 3 золоті волосини;

Б) відрізавши 3 золоті волосини;

В) вирвавши 3 золоті волосини.

 

20. Померлого Цахеса ховали як:

А) потворного курдупля;

Б) міністра Цинобера;

 В) улюбленця князя.

 

21.  Образ малюка Цахеса є:

А) реалістичним;

Б) романтичним;

В) гротескним.

 

22.  Перерахуйте ознаки казки твору:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

23.  Перерахуйте ознаки новели твору:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

24.  Яку освіту збирався запровадити князь? В чому була її суть?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________