ПИТАННЯ ЗА ЗМІСТОМ ТВОРУ
1. Ким за родом занять був Омелько Кайдаш?
2. Яких рис характеру Маруся Кайдашиха набралася від панів, у яких довго служила?
3. Що підтримувало Мелашку в домі Кайдашів?
4. Коли Карпо вперше підняв руку на батька?
5. Хто вважав, що вісь біля воза зламалась тільки тому, що він поїхав по снопи в неділю?
6. Хто був дотепним, життєрадісним парубком, але, ставши хазяїном, сварився з братом за кожну дрібницю?
7. Чим закінчилася сварка Карпа з батьками?
8. Чому Кайдашиха була незадоволена оглядинами в Балашів на Западинцях?
9. Для чого старий Кайдаш постився по п’ятницях?
10. Де Мелашка залишилася в Києві, коли не повернулася додому з прощі?
11. Хто наглядав за працею невістки, «наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду»?
12. Хто «...був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові»?
13. Чому і яке нещастя трапилося зі старим Омельком Кайдашем?
14. Як покарали Мотрю за те, що виколола око свекрусі?
15. Коли розкопали «клятий горб»?
16. Через що Кайдаші сварилися наприкінці твору?
17. Хто був дуже богомольний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечірню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити?
18. Хто був «з поетичною душею, з ласкавим серцем»?
19. Хто в повісті виконує роль «народного радіо»?
20. Де відбуваються основні події твору?
21. Назвіть композиційні особливості твору.
22. Продовжіть фразу: «Кайдаші сварилися через мотовило, курку, …»
ЧИЙ ЦЕ ПОРТРЕТ (ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА)
1. «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною».
2. «Вона була вже немолода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем».
3. «Молоде довгасте обличчя було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою».
4. «Був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті». «Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались».
5. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалося з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, обмитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи з злістю».
6. «Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк».
УПІЗНАЙ ГЕРОЯ
1. Повнувата, поважна в руках, вираз обличчя то сердитий, то улесливий — залежно від обставин.
2. Сутулий, худий, в очах — вічна заклопотаність і похмільна туга.
3. Високий, кремезний, завжди насуплений.
4. Стрункий, усміхнений, погляд лагідний, відкритий.
5. Дебела, моторна, завзята, у погляді — рішучість.
6. Невисока, худенька, тонкої вроди, очі усміхнені, трохи сумні.
УПІЗНАЙ ГЕРОЯ (ЗА ВЧИНКОМ)
1. Залишається в Києві в проскурниці.
2. Вибиває око Кайдашисі.
3. Піднімає руку на Омелька Кайдаша.
4. Лікує Омелька Кайдаша від пиятики.
5. Одружується з дівчиною із сусіднього села.
6. Помирає через пияцтво.
7. Любить приказувати «проше вас».