матеріали по темі " Клімат"

Про матеріал

Актуальність обраної теми. Проблема зміни клімату сьогодні надзвичайно актуальна. Клімат на нашій планеті змінюється і змінюється досить швидко. Дані спостережень свідчать про підвищення рівня Світового океану, танення льодовиків і вічної мерзлоти, посилення нерівномірності випадання опадів, зміну режиму стоку річок та про інші глобальні зміни, пов'язані з нестійкістю клімату. Вони завдають значних економічних збитків, загрожують стабільному існуванню екосистем, а також здоров'ю та життю людей.

Мета дослідження. Зясувати, які впливають чинники на зміну клімату нашої планети в цілому і окремих її регіонів. Визначення причин зміни клімату та прогнозувати наслідки.

Об`єкт дослідження – зміна клімату - впливає на всі аспекти нашого життя.

<em> </em>Завдання. Розробити заходи, необхідні для розуміння і вирішення проблем зміни клімату
Перегляд файлу

1

 

ВСТУП

Актуальність обраної теми.  Проблема зміни клімату сьогодні надзвичайно актуальна. Клімат на нашій планеті змінюється і змінюється досить швидко. Дані спостережень свідчать про підвищення рівня Світового океану, танення льодовиків і вічної мерзлоти, посилення нерівномірності випадання опадів, зміну режиму стоку річок та про інші глобальні зміни, пов’язані з нестійкістю клімату. Вони завдають значних економічних збитків, загрожують стабільному існуванню екосистем, а також здоров’ю та життю людей.

Мета дослідження. Зясувати, які впливають чинники на зміну  клімату нашої планети в цілому і окремих її регіонів. Визначення причин зміни клімату та прогнозувати наслідки.

Об`єкт дослідження –  зміна клімату - впливає на всі аспекти нашого життя.

 Завдання. Розробити заходи,  необхідні для розуміння і вирішення проблем зміни клімату

Використані методи дослідження: теоретичний аналіз, спостереження, статистичний, картографічний. методи порівняння і прогнозування.

Характеристика роботи. Теоретична.

Новизна отриманих результатів. В процесі роботи, шляхом аналізу відомих даних, були одержані більш новітні результати, ніж були досліджені і аналізовані раніше.

Практичне використання. У роботі були використані інформаційні джерела, які нині не використовуються у якості методичних посібників, хоча інформація є досить актуальною і вдалою для такого виду її застосування. Отже, дану роботу можна використовувати в навчальній сфері як зібрання базової теоретичної інформації про зміну клімату  «Клімат (6 клас)», «Клімат України (8 клас)», «Стихійні явища на території України (8 клас)», «Геоекологічна ситуація України (8 клас)», «Залежність економіки країни від природних умов (9 клас)».

РОЗДІЛ  1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІМАТУ

 

1.1.Основні поняття про клімат. 

Слово «клімат» походить від грецького «klimatos», яке буквально перекладається як «нахил».

Цей термін вперше був введений 2200 років тому давньогрецьким астрономом Гіппархом. Вчений мав на увазі нахил земної поверхні до сонячних променів, відмінність якого від екватора до полюса вже тоді вважалося причиною розходження погоди в низьких і високих широтах. [8]  

Отже, клімат   це багаторічний режим умов погоди, базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях і характерний для кожної визначеної території Землі в силу її географічного положення.

Розрізняють макрокліматом і мікроклімат. Макроклімат – клімат великих територій або планети в цілому, кліматичних поясів, а також великих регіонів суші, океанів і морів. [8]  

Мікроклімат (від грецького «mikros” – маленький) – це клімат невеликої ділянки місцевості. Він залежить не тільки від параметрів, що визначають макрокліматом, але і від рельєфу, лісових насаджень, ступеня зволоженості грунту. Облік мікроклімату має істотне значення для сільського господарства, будівництва міст, прокладання доріг, для будь-якої господарської діяльності людини, а також для його здоров’я. [11]  

 Існують різні наукові класифікації кліматів земної кулі в загальному. Найпростіша і поширеніша класифікація виглядає нacтупним чином. Клімат буває холодний, помірний і жаркий - згідно температурних режимів. Крім цього, кожний з цих трьох основних різновидів клімату ділиться ще на два, - морський (вологий, без різких температурних перепадів) і континентальний (сухий, з чacтими різкими коливаннями температури). Наприклад, клімат в Антарктиці за цією класифікацією можна віднести до холодного континентального, в Арктиці - морського холодного, клімат Близького Сходу - до жаркого континентального, а Куби та інших островів цього регіону - до жаркого морського.

Основні особливості клімату обумовлюють атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру, температура і вологість повітря, хмарність і атмосферні опади, тривалість сонячної радіації, дальність видимості, температура верхніх шарів ґрунту і водоймів, випаровування води із земної поверхні в атмосферу, висота і стан сніжного покриву, різні атмосферні явища і наземні гідрометеори  (роса, ожеледь, туман, грози, завірюхи тощо).

 З географічних факторів, що впливають на клімат окремого регіону, найістотнішими є широта і висота місцевості, висота над рівнем моря, близькість до морського узбережжя, вплив океанічних течій, особливості рослинного покриву, наявність снігу і льоду, ступінь забруднення атмосфери (парниковий ефект, руйнування озонового шару), що формує місцеві варіанти клімату. [14]  

Взаємозв'язок між поняттями «клімат» і «погода» очевидний.[2]  На земній кулі погода дуже різноманітна. У будь-якому куточку планети вона змінюється протягом року, сезону, місяця. Спостерігаючи за змінами погоди у якій-небудь місцевості протягом кількох десятків років, можна помітити основні її риси для кожної пори року. Якщо під погодою ми розуміємо стан нижніх шарів атмосфери у даний час і в даному місці, то багаторічну сукупність цих умов, характерну для даної місцевості, можна розглядати як клімат.

Клімат більш стійкий до змін, ніж погода, тому для виявлення його змін необхідні десятиліття, століття, а то й тисячоліття.

 

1.1.1.Кліматологія

Питаннями клімату займається наука кліматологія. Кліматологія - наука про клімат, його генезис під дією кліматоутворювальних і географічних факторів, класифікацію і розподіл. Кліматологія займається вивченням клімату різних регіонів Земної кулі, істор. і геол. минулого (палеокліматологія), прогнозуванням змін клімату. Окремо виділяють методи кліматол. опрацювання метеорол. спостережень. [8]  

  Кліматологія належить до системи географічних наук, проте тісно пов’язана із фізичною наукою про атмосферу – метеорологією, іноді її називають географічним розділом метеорології, тому що клімат – це один із компонентів географічного середовища.

У сучасній кліматології широко впроваджують аерокосмічні, супутникові методи спостережень та математичні. методи оброблення даних, працюють над створенням теоритичних моделей клімату, пов’язаних із проблемами прогнозування.

Розрізняють загальну та прикладну. Загальна кліматологія досліджує формування клімату. Вона охоплює розділи загальна циркуляції атмосфери, радіаційного та теплового балансу Землі в її планетарному режимі, що дає змогу вивчати клімат. Загальна кліматологія досліджує кліматоутворювальні фактори протягом року, тривалість і особливості кліматологічних сезонів, характеризує кліматичні. ресурси окремих частин Земної кулі. Прикладна кліматологія вивчає вплив клімату на об’єкти діяльності людини та її організм, на живі організми (рослин. і тварин. світ) і галузі господарства (біокліматологія, кліматотерапія,медицина,будівництво,транспортна система, екологія). [8]  

 Первиний матеріал для кліматичних досліджень – багаторічні спостереження за метеорологічними величинами й атмосферними явищами на метеорологічних станціях.

 

1.2. Основні кліматичні показники

Взаємодія чинників кліматоутворення обумовлює кліматичні особливості певної території. Щоб схарактеризувати ці особливості існують кліматичні показники. Основні з них: температура повітря, розподіл атмосферних опадів, вітровий режим та атмосферний тиск. [4]  

1.2.1. Температура повітря - одна з найважливіших характеристик погоди. Температура повітря характеризує тепловий стан приземного шару атмосфери  (тропосфери) і вимірюється в градусах Цельсія (° С), Кельвіна (К) або Фаренгейта (F).

У метеорології температуру вимірюють за шкалою Цельсія. Температура повітря вимірюється термометром на висоті 2 м від поверхні землі. Вона визначає умови формування та характер погоди. [3]  

Повітря атмосфери пропускає сонячні промені до земної поверхні. Проте саме воно променями не нагрівається. Нагрівається Сонцем земна поверхня. А потім від неї нагрівається повітря. Тому, чим далі від земної поверхні, тим стає холодніше. І температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів на земну поверхню, прозорості атмосфери, хмарності, опадів, напрямку вітрів.

За багаторічними спостереженнями, мінімальна температура повітря спостерігається перед сходом Сонця. Максимум температури повітря спостерігають в 13-14 годин, потім температура починає знижуватися спочатку повільно, а після 16-17 години вона знижується швидко.

Добовий хід температури повітря зумовлений перепадом тепла поблизу земної поверхні та в атмосфері протягом доби. Вдень земля внаслідок впливу сонячної радіації нагрівається, а вночі під впливом випромінювання охолоджується. Тому прилеглий до поверхні шар повітря вдень буде прогріватися, а в нічні години охолоджуватися. Шар атмосфери, в якому добовий хід температури виражений добре, називається прикордонним шаром атмосфери. Висота шару коливається в межах від 300-400 м взимку, до 1.5-2 км влітку. [2]  

Така нормальна ситуація характерна лише для стійкої погоди. Але вона порушується, коли збільшується хмарність, в атмосферних фронтах та в циклонах. У таких випадках спостерігається аномальних добовий хід, коли нічна температура може виявитися вище денної.

 

1.2.2. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства й багатьох інших галузей народного господарства.

Атмосферні опади — одна з ланок  кругообігу води  на Землі.

На земну поверхню випадає пересічно 1130 мм/ рік опадів. Для характеристики клімату важливо знати не лише їх загальну кількість, а й розподіл протягом року. [1]  

Атмосферними опадами називають воду в рідкому (дощ, мряка) або в твердому (град, сніг, снігова крупа, льодяна крупа, льодяний дощ) стані, що випадає з хмар на землю. Опади дають лише ті хмари, елементи яких (краплі води й кристали льоду) зростають до таких розмірів, які не можуть утримуватися у завислому стані і під дією сили тяжіння падають на Землю, долаючи сили опору повітря і висхідні потоки. Зростання елементів хмар може відбуватися шляхом конденсації, сублімації і коагуляції крапель води. Вирішальну роль відіграє коагуляція.

Опади випадають з різною інтенсивністю. Інтенсивність - кількість води, що випала за 1хв на горизонтальну поверхню за умови відсутності просочування та випаровування і вимірюється в мм/хв. За інтенсивністю опади поділяють на слабкі (менше за 0,5 мм/хв), середні (0,5-1,0 мм/хв) і сильні (більше за 1,0 мм/хв).

Опади вимірюються опадомірами різних конструкцій та плювіографами -

записувачами інтенсивності дощу. [11] 

Однорідні за структурою хмари, опадів майже не дають. Здебільшого опади дають хмари змішаного типу, в яких йде процес дифузної перегонки водяної пари від крапель води до кристалів льоду. Падаючи, кристали льоду наштовхуються на молекули водяної пари та переохолодженні краплі води, приморожують їх і зростають у об'ємі й масі. Якщо в нижній частині хмари або під хмарою температури плюсові, кристали льоду тануть і випадає дощ, якщо мінусові — випадає сніг або крупа.

Як дощ, так і сніг випадають лише з конвективних або фронтальних хмар. З фронтальних хмар випадають затяжні дощі, які охоплюють значні площі. З конвективних хмар, переважно купчасто-дощових, ідуть раптові короткочасні зливи. Іноді в теплих або місцевих повітряних масах формуються шаруваті або шарувато-купчасті хмари, з яких іде мряка. Крім опадів з повітря осідають гідрометеори: роса, паморозь, іній, рідкий наліт.

 1.2.3. Повітря невидиме і легке. Проте, й воно, як і всяка речовина, має масу та вагу. Тому воно чинить тиск на земну поверхню і на всі тіла, що на ній знаходяться. 

 Тиск, з яким атмосфера Землі діє на земну поверхню і всі тіла, що на ній розташовані називається – атмосферний.

Еванджеліста Торрічеллі (італійський природознавець) довів,  це експериментально завдяки винайденому ним приладу – ртутному барометру (з грецької “барос” – вага). Прилад являв собою ємкість заповнену ртуттю: рідким металом, який у 13 разів важчий за воду. У дану ємкість була опущена запаяна зверху скляна трубочка висотою в 1 м. Тиск повітря урівноважувався стовпчиком ртуті у 760 мм, тобто вона піднімалася у трубочці до цієї відмітки. Так виникла перша в історії науки одиниця вимірювання атмосферного тиску – міліметри ртутного стовпчика. А значення 760 мм. ртутного стовпчика вважається нормальним атмосферним тиском на рівні моря. [3]  

Атмосферний тиск вимірюють  в  барах, або паскалях. 

Ртутний барометр й нині вважається найбільш точним приладом для вимірювання атмосферного тиску. Такими барометрами обладнані метеорологічні станції та за ними звіряють роботу інших видів барометрів, зокрема барометра-анероїда (з грецької – без рідини).

Атмосферний тиск падає з висотою. Ще у середині ХVІІ ст. за допомогою ртутного барометра було встановлено, що на вершині гори тиск менший, ніж біля її підніжжя. На земній поверхні атмосферний тиск змінюється від місця та часу. [12]  

 На Землі сформувалися пояси постійного тиску: на екваторі – низького, у тропічних широтах (30О обох півкуль) – високого,у помірних широтах (60О обох півкуль) – низького, в районі полюсів – високого.

Їх утворення пов’язане з нагріванням і переміщенням повітря. 

Особливо важливі неперіодичні зміни атмосферного тиску, пов'язані з виникненням, розвитком і руйнуванням повільно рухомих областей високого тиску  антициклонів і відносно швидко рухомих величезних вихрів  циклонів, у яких панує знижений тиск, що визначає погоду.  

Атмосферний тиск, як і температура повітря, розподіляється на Землі смугами. Між температурою повітря й атмосферним тиском існує зворотна залежність: чим вище температура, тим тиск менший; чим температура нижча, тим тиск більший. [2]  

 1.2.4. Вітровий режим. Повітря перебуває в безперервному русі: воно піднімається – висхідний рух, опускається – низхідний рух. Переміщення повітря в горизонтальному напрямі називається вітром.

Існують декілька видів вітрів як течій повітряних мас над гігантськими площами : мусони, пасати, фен, бриз, бору.

Причина виникнення вітру полягає у різниці температури та атмосферного тиску суміжних повітряних мас. Повітря змінює силу, швидкість і напрямок, переміщуючись з однієї повітряної маси в іншу.

Атмосферний тиск змінюється  по горизонталі та по вертикалі, тому повітря рухається під деяким кутом до поверхні. Зазвичай розглядають лише горизонтальну складову цього руху. Це пояснюється тим, що вертикальна складова вітру дуже мала і стає помітною лише за сильної конвекції.

Вітер характеризується швидкістю, що вимірюється в м/с, км/год, вузлах або умовних одиницях (балах шкали Бофорта) та напрямком, звідки дме вітер. Розрізняють середню швидкість вітру за деякий невеликий проміжок часу, протягом якого проводяться спостереження, і миттєву швидкість вітру, яка сильно коливається і може бути значно нижче або вище середньої швидкості. Йдеться про пориви вітру. [12] 

Існує так звана шкала Бофорта - шкала з дванадцятьма вимірами, розроблена Всесвітньою метеорологічною організацією для вимірювання швидкості вітру по створюваному їм переживань у відкритих водних просторах (найчастіше на море) і силою впливу на наземні предмети.

Флюгер — прилад для визначення напряму та, iнодi, швидкостi вiтру. Сила вітру може служити для отримання електрики.

Людина давно навчилася використовувати енергію вітру: вітряк — це приклад перетворення енергії вітру в механічну енергію. Але зараз господарська і побутова діяльність людини тісно пов’язана з електрикою, тому для отримання електричної енергії з енергії вітру був створений вітрогенератор. Енергія вітру — це поновлюваний вид енергії, так як вона є наслідком діяльності Сонця. Вітроенергетика є галуззю, що активно розвивається. [11]  

1.3 Основні  чинники кліматотворення

Відмінності клімату визначаються кліматотвірними чинниками, від яких залежить клімат певної місцевості. Основними кліматотвірними чинниками є сонячна радіація (тепло іі світло, випроміиені Сонцем), атмосферна циркуляція, характер підстильної поверхні. Клімат залежить від географічної широти, висоти над рівнем моря, наявності льодового й снігового покриву, віддаленості території від океанів і морів тощо. [4]  

1.3.1.Сонянча радіація –  головний кліматотвірний чинник. Джерелом тепла на Землі є Сонце.

  Кількість сонячної радіації в різних місцях планети неоднакова. Вона залежить насамперед від висоти Сонця над горизонтом. ( додаток А). Чим більший кут, під яким сонячне проміння падає на поверхню Землі, тим більше сонячної радіації дістає вона на одиницю площі. Найбільшу кількість сонячної радіації одержує земна поверхня, коли промені падають прямовисно.

Найбільший кут падіння сонячних променів упродовж року спостерігається на екваторі. Земна поверхня там отримує найбільше сонячного тепла, тому обабіч екватора жарко цілорічно й змін пір року не буває.

Чим далі від екватора на північ чи на південь, тим кут падіння сонячних променів менший. Унаслідок цього менше нагрівається поверхня й повітря. Стає прохолодніше, ніж на екваторі. З'являються пори року: зима, весна, літо, осінь.На полюси і приполярні райони взимку сонячні промені зовсім не потрапляють. Сонце по кілька місяців не з'являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називається полярка піч. Поверхня й повітря сильно охолоджуються, тому зими там дуже суворі. Влітку ж Сонце місяцями не заходить за горизонт і світить цілодобово (ніч не настає) — це полярний день. Здавалося б, якщо так довго триває літо, то й поверхня мала б нагріватися. Проте Сонце там знаходиться низько над горизонтом, його промені лише ковзають поверхнею Землі і нагрівають її дуже слабко. Тому літо поблизу полюсів холодне. [10]  

Сукупність променевої енергії Сонця називають сонячною радіацією.  Воно випромінює велику кількість енергії у вигляді теплових, світлових, ультрафіолетових променів. Радіацію, що потрапляє на земну поверхню безпосередньо від сонячного диска, називають прямою сонячною радіацією. Проходячи крізь атмосферу, сонячні промені часто розсіюються чи відхиляються. Така радіація називається розсіяною. Пряма й розсіяна радіація разом дають сумарну сонячну радіацію. Кількісною мірою сонячної радіації є кількість променевої енергії, що падає на одиницю площі, вона визначається в кіловатах па квадратний метр (кВт/м2) або мегаджоулях (МДж/м2). ( додаток Б)

Водночас із надходженням сонячного тепла на Землю відбувається і його витрата у вигляді випромінювання. До 48 % сонячної енергії повертається у світовий простір унаслідок відбивання й поглинання, 52 % потрапляє на поверхню Землі і в атмосферу.

Різниця між надходженням тепла і його втратою становить радіаційний баланс. Радіаційний баланс визначає найважливіший кліматичний показник — температуру повітря.

1.3.2.На формування клімату будь-якої території впливає атмосферна циркуляція – система горизонтальних та вертикальних переміщень повітряних мас у тропосфері. Основна причина циркуляції атмосфери — нерівномірність розподілу сонячної енергії на поверхні планети, внаслідок чого різні ділянки ґрунту і повітря мають різну температуру і, відповідно, різний атмосферний тиск. [10]  

Повітряна маса - великий об’єм повітря з такими властивостями, як  температура, вологість, прозорість. Властивості повітряної маси залежать від характеру поверхні, над якою вона була сформована. По-перше, температура повітря залежить від географічної широти у зв’язку з розподілом сонячної радіації та альбедо. Вам уже відомо, що типи повітряних мас одержали свої назви саме за широтами їхнього формування: екваторіальні, тропічні, помірні, арктичні та антарктичні. По-друге, сформовані над материком чи океаном повітряні маси відрізняються своєю вологістю та сезонними амплітудами коливання температур. Тому всі типи повітряних мас (окрім екваторіальних) бувають морськими та континентальними. Морські повітряні маси характеризуються істотною вологістю і незначними сезонними амплітудами температури: взимку вони доволі теплі, а влітку прохолодні. Континентальні повітряні маси сухі й мають великі сезонні коливання температури: взимку вони дуже холодні, а влітку спекотні.

Основні види прояву циркуляції атмосфери: циклони й антициклони; постійні та сезонні вітри. [4]  

 1.3.3.Суттєвий вплив на формування клімату здійснює підстильна поверхня . Підстила́юча пове́рхня, підст́ильна поверхня  — сукупність природних і перетворених (змінених та створених людиною) ландшафтів на земній поверхні, що знаходяться у взаємодії з атмосферою в процесі обміну теплом і вологою.

Ґрунти, рослинність, сніг або вода неоднаково поглинають і відбивають сонячну радіацію. Це пояснюється характером підстилаючої поверхні, яка обмі­нюється теплом і вологою з атмосферою.
Доторкніться сонячного дня долонею до віконного скла, підвіконня або темної класної дошки. Ви відчуєте, що скло, подібно до атмосфери, залишається холодним, а темна класна дошка тепліша за підвіконня. Причина в тому, що прозоре скло пропускає проміння крізь себе і не нагрівається. Нагрівання непрозорих поверхонь залежить головним чином від їхнього кольору. Світла поверхня переважну кількість сонячної радіації відбиває (відбита радіація) і тому менше нагрівається. Темна ж, навпаки, поглинає енергію Сонця (поглинута радіація) тому більше нагрівається. [8]  

Здатність земної поверхні відбивати сонячну радіацію називається альбедо (з латинської — білизна). Альбедо — це відношення кількості відбитої сонячної радіації до сумарної, що надійшла на цю поверхню. [5] Цей показник вимірюється у відсотках. Альбедо підстилаючої поверхні залежить не тільки від кольору, а й від її вологості, шорсткості, прозорості. [4] Поглинута підстилаючою поверхнею сонячна радіація перетворюється на тепло. (додаток В)  Більшу частину тепла поверхня витрачає на випаровування, а меншу — на нагрівання грунту і при поверхневих шарів повітря.

Альбедо залежить переважно від кольору підстилаючої поверхні землі. Нагрівання земної поверхні та приповерхневих шарів повітря — від кількості поглинутої радіації. (додаток Г)  

Підстилаюча поверхня, змінена діяльністю людини (внаслідок вирубування або насадження лісу, зрошування або осушення земель, спорудження будівель тощо), призводить до утворення нових типів мікрокліматів, взаємодія яких впливає на клімат Землі в цілому. [12] 

1.4.Зміна клімату. Від часів останнього великого льодовикого періоду (закінчився близько 10 тис. років до н. е.), за яким настав сприятливий для існування людини голоцен, у якому ми й живемо сьогодні, планета пройшла крізь не одну фазу епохальних кліматичних змін, які безпосередньо впливали на людську  життєдіяльність.[13]

Зміна клімату — суттєва та тривала зміна у статистичному розподілі погодних умов протягом тривалих проміжків часу: від десятиліть до мільйонів років. Це може бути зміна в середніх погодних умовах, або у розподілі погоди навколо середніх умов (наприклад, часті або рідкі екстремальні погодні явища). Чинниками зміни клімату є біотичні процеси, коливання сонячної радіації, тектоніка плит та виверження вулканів. Деякі види діяльності людини також виділяють як потужні чинники недавньої зміни клімату, яку часто називають «глобальним потеплінням» [13].

Об'єднання всіх елементів оболонки нашої планети, таких як атмосфера, гідросфера, біосфера і кріосфера, де відбуваються процеси перерозподілу теплових потоків між різними регіонами і становить її кліматичну систему. Загалом на планеті тепло, що надходить від Сонця, врівноважується випромінюванням, що йде із Землі. У центральних широтах кількість радіації, що надходить від Сонця, перевищує випромінювання зворотнє, і цей надлишок тепла переноситься в широти, де є недостача теплової енергії. Ці процеси перерозподілу відбуваються в основному за рахунок вихорів в атмосфері і океані.

У зв'язку з активізацією людської діяльності, яка відбувається в наш чac у різні шари атмосфери викидаються так звані "парникові гази", дуже велика їх кількість, і потік енергії в інфрачервоному діапазоні, що виходить від Землі відбивається і перевипромінюється молекулами цих газів в різні сторони в тому ж діапазоні. Внacлідок цього, значна чacтина потоку енергії повертається назад, до Землі, додатково розігріваючи її. Саме в цьому і полягає "парниковий ефект" а зі зміною його величини зараз і пов'язують те, що відбувається потепління клімату.

Через стрімке танення льодовиків піднімається рівень світового океану, в багатьох місцевостях виникають підтоплення, багато людей вимушені покидати через це свої будинки. [11]  

Аномально теплі зими можна було б вважати позитивною рисою глобального потепління через економію ресурсів на опалення, якби не негативні безповоротні зміни в екології, до яких вони призводять.

Зміна клімату як проблемма зараз піднята на найвищий міжнародний рівень, приймаються різні міжнародні угоди для скорочення викидів парникових газів. Але, на жаль, процес вже в дії, і зупинити його дуже складно, а скоріше за все, - неможливо. [7]  

Зміна клімату загрожує також цілісності природних систем - від коралових рифів до Арктики. Вже сьогодні в багатьох куточках земної кулі стають помітними наслідки зміни клімату - зменшується площа льодовиків, підвищується рівень моря, почастішали сильні шторми, торнадо та рясні повені. Ці зміни торкаються не тільки природи, але й значною мірою впливають на життя, здоров'я та добробут людей по всьому світу. Спекотне літо, аномально тепла зима, повені і тайфуни у тих місцевостях, де раніше цього годі було і очікувати, - це лиш частина тих наслідків, які людство вимушене переносити на собі за своє безвідповідальне, зажерливе ставлення до навколишнього середовища.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ЧИННИКІВ ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЗМІНУ КЛІМАТУ

2.1.Парниковий ефект. Аналіз концентрації вуглекислого газу.

Згідно з дослідними даними, концентрація СО2 в атмосфері за 140 років збільшилась з 0,027% до 0,033% і продовжує рости. Американські вчені стверджують,що концентрація вуглекислого газу в атмосфері  до 2050 року може скласти від 0,04 до 0,05%. Отже, якщо не скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу, то нас чекають екстремальні погодні явища - повені, посухи та висока температура повітря. Але більш серйозні наслідки зміни клімату, наприклад, збільшення рівня Світового океану, танення льодів і довгострокова шкода екосистемам, проявляться через сотні або навіть тисячі років, стверджує  дослідження. [9]  .

 Парникові гази в атмосфері нашої планети працюють за принципом теплиці: пропускають видиме світло до поверхні, а теплове випромінювання утримують всередині. (Додаток Д)

У результаті цього температура на поверхні Землі є придатною для життя. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду.

З розвитком промисловості, людство стало спалювати все більше і більше викопних палив (нафта, газ, вугілля), таким чином збільшуючи концентрацію парникових газів в атмосфері. [5]  

Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату.

 

     2.2. Зміни температури повітря

Середня температура на Планеті (за підсумками різних регіонів протягом року) невпинно зростає. Але в одних регіонах температура може збільшуватися, а в деяких інших - навіть зменшуватися. Середня температура на планеті піднялася на 0,7С, з початку ери вимірювання температури на Землі (1850). (Додаток Е)

Останніх 12 років (1995-2007) зафіксовані як найтепліші за останні 150 років.

Дослідження клімату України [11, 13] свідчать, що протягом останніх десятиліть температура та деякі інші метеорологічні параметри відрізняються від значень кліматичної норми (усередненого значення за період 1961−1990 рр.).

За даними метеорологічних спостережень  середньорічна температура повітря за останні двадцять років (1990-2010 рр.) зрослана на 0,8°С відносно кліматичної норми.

В результаті аналізу кліматичних карт України ми робимо такій висновок:

На крайньому північному сході території України за кліматологічною стандартною нормою (1960–1990 рр.) проходила ізотерма – 6°С, тоді, як за період 1990-2010 рр. там проходить ізотерма –4° У південному напрямі значення кожної ізотерми стало вищим на 1°С; на заході розташована ізотерма – 2°С замість – 3°С, як було раніше; на сході – ізотерма – 4°С замість –5°С. У Криму – там, де проходила ізотерма – 0°С, знаходиться ізотерма +1°С. [12] (Додаток Є ).  

Спостерігаємо чітке зростання температури повітря в Україні за зимній період 1990–2010 рр.  порівняно з 1960–1990 рр. прогнозується менше днів зі снігом і морозом, більш короткі морозні сезони і розширення територій, де небуває морозу.

Отже, зазначено,що найбільше підвищення температури повітря відбулося

у січні приблизно на 2°С, а у липні температура повітря підвищилася на всій території України на 1,0 – 1,5°С. [6,12] (Додаток Ж). У зв’язку з прогнозованими підвищеннями температур в Україні збільшується періоди літньої посухи.

Значні зміни відбулися і в настанні весняного та осінньогосезонів (переходу температури повітря через 0°С)цей процес навесні на всій території відбувається раніше: у Криму – на 5−6 днів і більше, на південному заході – на 4−5 днів, на заході – на 3−4 дні, на узбережжях Чорного і Азовського морів – на 2−4, на решті території – на 1−2дні порівняно з кліматичною нормою, у Кримських горах перехід через 0°С залишився без змін, а на Південному березі Криму температура повітря не знижувалася до 0°С і нижче

Результати  досліджень свідчать [7,13], що до 2030 р. зростання середньорічної температури по Україні не перевищить 0,44°С – проте в східних регіонах воно буде відбуватися швидше і прогнозовано сягне 0,5°С, в західних повільніше і становитиме – 0,41°С.

За отриманими результатами досліджень зафіксованих на метеостанції міста Гайворон, робимо висновок, що підвищення температури повітря теж спостерігається.  (Додаток З).

2.3. Зміни інших елементів

На відміну від температури повітря річна сума опадів в Україні змінилась несуттєво (5–10%). Коливання річних сум опадів протя гом останнього періоду відбуваються в межах кліматичної норми, але міжрічна амплітуда коливань зменшується. Відзначається також вирівнювання річних та місячних полів опадів в межах України: деяке збільшення їх кількості на сході, південному сході країни і зменшення - на заході. При несуттєвих змінах річних сум опадів відбувся перерозподіл їх сезонних та місячних значень: відмічається зменшення кількості опадів взимку і літом та збільшення – весною і восени. Найбільші зміни спостерігаються восени. Саме у цей сезон, особливо у жовтні, Взимку опадів стало дещо менше. [13]  

За результатами досліджень річна сума опадів зміниться несуттєво. Перерозподіл опадів, що може привести до посухв одних регіонах та затопленнями в інших. Але це призведе  до зміщення кліматичних сезонів, зміни тривалості вегетаційного періоду, зменшення тривалості залягання стійкого снігового покриву, зміни водних ресурсів місцевого стоку

Рівень світового океану зростає.  З 1961 по 2003 рівень світового океану океану в середньому зростав на 1,8 мм. Починаючи з 2003, темпи підвищення рівня океану зросли до 3,1  мм щорічно

Запаси води  для пиття, промислових і cільськогосподарських цілей зменшуються. За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини людей світу будуть відчувати нестачу питної води. В Україні до 2020 року не очікується значних змін водного стоку, але ситуація ускладнюється високим рівнем забрудненості річок. поповнення грунтових вод скорочуватиметься, а гарячі східні вітри триватимуть, це може призвести до більш інтенсивної ерозії грунту, а особливо для українського узбережжя, почастішають паводки, затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. [11]  

Рибна промисловість України значною мірою може постраждати. Вірогідно, що підвищення температури вплине на продуктивність цієї галузі. Токсичні синьо-зелені водорості, які погіршують якість води,можуть розростатися  у більшій кількості. Прогнозоване зменшення річного стоку і зміна частоти випадіння дощів можуть змінити солоність води, що вплине на наявність тих чи інших видів риб, на яких орієнтована ця галузь.

Результати досліджень показали, що зміниться площа лісів, через зміну частоти випадіння дощів. що деякі дерева відчуватимуть дефіцит води, особливо влітку, внаслідок чого їхній ріст зміниться. Будь яке зменшення площі лісів матиме негативний вплив на стан ґрунтів. Якщо ліси кардинально зміняться, буде втрачено не лише родючість земель але також унікальний первозданний характер природи, який приваблює туристів.

У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві.

Стихійні метеорологічні явища є найнебезпечнішим проявом нестабільності клімату. Протягом останнього десятиліття в усьому світі зросла їх кількість, у багатьох випадках вони характеризуються значною інтенсивністю, завдають збитків економіці та призводять до людських жертв. Також це спостерігається по всій території  України, зокрема нашого міста. (Додаток І)

 За висновками Четвертої доповіді з оцінки змін клімату, Україна не входить до переліку найбільш вразливих до глобального потепління регіонів нашої планети, проте, як свідчать наведені результати досліджень, прояв кліматичної зміни в України вже спостерігається і протягом найближчих десятиліть буде тривати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

В результаті досліджень ми з’ясували чинники які впливають на зміну  клімату. Визначили та проаналізували його майбутні наслідки, які впливають та будуть впливати на людей сьогодні та в найближчі часи.

  Дані спостережень свідчать про підвищення  середньої температури,рівня Світового океану, танення льодовиків і вічної мерзлоти, посилення нерівномірності випадання опадів, зміну режиму стоку річок та про інші глобальні зміни, пов’язані з нестійкістю клімату. Вони завдають значних економічних збитків, загрожують стабільному існуванню екосистем, а також здоров’ю та життю людей. Висновки вчених говорять про те, що кліматичні зміни, які зараз тривають, можуть у майбутньому привести до небезпечних наслідків. Але, якщо людство зможе знизити загрозу таких подій шляхом зменшення антропогенного впливу на зміну клімату сьогодні, це дозволить досягти добробуту у майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

  1. Алисов Б.П. Географические типы климатов // Метеорология и гидрология. — 1936.  25
  2. Берг Л. С. "Климат и жизнь"Госиздат,М.,1922
  3. Велика енциклопедія: «Географія» - Київ «Махаон - Україна », 2007
  4. Дітчук І.Л, Заставецька О.В.,. Брущенко І.В Фізична географія України 8 клас.Підручник
  5. Заморока А. М. Глобальні потепління: яка їх природа? // Станіславівський натураліст,17.VIII.2012.
  6. Заморока А. М. Потепління глобальне, та не настільки… // Станіславівський натураліст,30.XI.2011.
  7.   Клімат Києва. За редакцією В.І.Осадчого, О.О. Косовця, В.М. Бабіченко.  

     – К. : Ніка-Центр, 2010. – 174 с. 

  1.   Кліматологія. Терміни та визначення основних понять. 2001; Клімат      

     України. 2003 (обидві – Київ).

  1.   Котляков В.М., Гросвальд М.Г., Кренке А.Н. Климат Земли: прошлое,

      настоящее, будущее. – М.: Знание, 1985. – 48 с

  1. Лоренц Е. Н., Природа і теорія загальної циркуляції атмосфери,

      пер.(переведення) з англ.(англійський), Л., 1970; Погосян Х. П.,

  1. Навчальний посібник: «Година Землі – твоє майбутнє – ти  вирішуєш», рекомендовано для учнів 12-16років  //Ryebuck Media Pty Ltd//,2015
  2. Навчальний посібник: «Година Землі – твоє майбутнє – ти  вирішуєш», рекомендовано для учнів 8-12років  //Ryebuck Media Pty Ltd//,2015
  3. Олександр Пагіря «Клімат творить історію» //Український тиждень// № 29 (246) від 19 липня, 2012
  4. Пестушко В.Ю. Загальна географія: Підручник для 6 класу загальноосвітнього навчального закладу. – К. 2007

 

 

ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ

 

 

http://collectedpapers.com.ua/ru/climate-of-the-earth-past-present-future/shho-take-klimat

 http://dovidka.biz.ua/povidomlennya-pro-viter/

http://www.climate.org.ua/ghg/ghgeffectua.html

http://ru.wikipedia.org/wiki/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Географія, Інші матеріали
Додано
22 лютого 2018
Переглядів
2067
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку