Матеріали Всеукраїнської експедиції «Моя Батьківщина – Україна» за темою"Кухлик меду"

Міністерство освіти і науки,

молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Дніпропетровської

обласної державної адміністрації

Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали Всеукраїнської експедиції «Моя Батьківщина – Україна»

 

Авангардська СЗШ

с. Вербівське, 2012 рік

Мета проекту: дослідження історії бджільництва в

с. Вербівському Васильківського району, вивчення біографії бджолярів нашого села, ознайомлення з основними медоносними культурами Васильківщини та збір байок, гуморесок, віршів, загадок, прислів’їв про бджіл. Та продукти бджільництва.

 

Завдання проекту:

 1.Відвідування шкільних та сільських бібліотек з метою пошуку інформації.

2.Екскурсія на пасіку ТОВ «Авангард». Ознайомлення з основними принципами догляду за бджолиною сім’єю.

3.Записи усної народної творчості. Відвідування старожилів села та господарів, які займаються бджільництвом.

Очікувані результати:

1.Осмислення уявлення про значення праці бджоляра в суспільстві, про задоволення, яке приносить сумлінна праця.

2. Випуск шкільної стінгазети «Бджолине місто та його мешканці»

3.Фотовиставка «Медоноси Васильківщини»

4.Визначити лікувальні властивості меду та продуктів бджільництва.

 

Учасники проекту: члени екологічного гуртка «Паросток», учні 2 класу.

Керівник проекту: Мормуль Л.Д., класовод 2 класу Юдіна Ю.В.

Об’єкт дослідження: бджільництво.

Реалізація проекту за планом:

-  Історія розвитку бджільництва на Україні та в селі Вербівському, Васильківщини.

-  Кормова база бджільництва. Медоносні культури Васильківщини.

- Подорож до золотокрилих медоносів (проект учнів 2 класу)

а) загадки;

б) прислів’я, приказки;

в) оповідання та байки;

- Лікувальні властивості меду

- Медові ласощі

- Народний прогностик

 

 

Історія розвитку бджільництва на Україні та в селі Вербівському, Васильківщини

 

       Світова історія розвитку бджільництва свідчить про те, що його становленню як галузі агропромислового комплексу передував доволі тривалий період полювання людей за медом диких бджіл. Наскальний малюнок, що датується 5-м тисячоліттям до н.е. (на думку інших дослідників, - 10-м і навіть 15-м тисячоліттям до н.е.), котрий був знайдений в Аранській печері в Іспанії, відображає сцену видалення меду з гнізда диких бджіл.  У східних слов’ян бджільництво, як галузь сільського господарства, виникла у формі бортництва, судячи з усього, ще до початку нашої ери. Існує припущення, що бортництво виникло до початку переходу наших предків до землеробства. Про це свідчить знайдена на території Польщі борть, котру відносять, приблизно, до І ст. н.е.

         Говорячи про історичний розвиток вітчизняного бджільництва, необхідно відмітити, що бджільництво належить до найдавніших занять українців. Про поширеність його свідчать збережені донині давні топоніми та гідроніми: Мединичі, Мединівка, Бортне, Бортники, Уборть тощо. Мед та віск завжди широко використовувалися як продукти харчування, а також служили оброком при зборі данини, були важливим предметом експорту до Західної Європи.

 

Пасічництво.

Важко переоцінити його роль у повсякденному житті та побуті українського селянина. Дослідження традиційних промислів та занять нашого народу назаперечно підтверджують, що бортництво, як громадська форма життєдіяльності, з'явилась раніше, ніж, скажімо, землеробство. Пасічництво в своєму первісному вигляді, поряд з ловецтвом та мисливством, було основним занятттям наших пращурів, за допомогою якого люди забезпечували себе харчами. Це підтверджують дуже багато джерел. Здавна бджоли гніздилися в дуплах перестарілих лісових дерев. Такі обжитла називали бортями,  а звідси і бортництво як вид заняття. Спочатку люди беззастережно розбивали їх, щоб добути солодкий продукт. Це привело до зменшення кількості гнізд і відповідно меду. Виникла необхідність бережливого ставлення до бджіл.

Особливого розвитку набуло пасічництво з прийняттям христичнства. Крім меду, що використовувався в обрядових дійствах, не меншу роль відігравав і віск для свічок, без яких не могла обійтися жодна культова споруда. У давніші часи майже в кожній родині тримали бджіл. Мати власну пасіку означало й високий суспільний статус. Як відомо, ними пишалися Богдан Хмельницький та Іван Сірко.  Останній, як свідчать сучасники, доживав свого віку на пасіці.

Початком якісного нового етапу розвитку бджільництва можна вважати 1814 рік. Саме в цьому році  першу в світовій практиці школу бджолярів запровадив наш славетний вчений П.І. Прокопович. Там навчалися цього ремесла учні з багатьох європейських країн. До речі, він є і винахідником рамкового вулика.                                                               П.І.Прокопович також запропонував дерев’яну решітку, через яку проходили робочі бджоли, але не могла пройти бджолина матка, що дозволяло обмежувати вирощування розплоду. Розбірний вулик і роздільна решітка являються основою рамкового бджільництва. Відпала необхідність закурювати бджіл, стало можливим міняти бджолину матку, регулювати силу сімей. За свідченнями Прокоповича в його вуликах продуктивність була в два-три рази вище, ніж в нерозбірних. Прокопович надавав велике значення підготовці кваліфікованих бджолярів.

Відкриття школи бджільництва було значною подією в галузі бджільництва, оскільки це сприяло освоєнню бджолярами нових прогресивних на той час технологій та водночас сприяло підвищенню їх освітньо-культурного рівня.

Василь Ващенко (1850-1918)

Один з найвизначніших діячів українського бджільництва. Розробив оригінальні проти ройові методи, зробив великий вклад у вдосконалення конструкції вулика, активно поширював передові знання свого часу.             

Микола Вітвицький (1764-1853) український дослідник, 

автор фундаментальних посібників з бджільництва, створив розбірний "дзвоноподібний вулик", який максимально відповідає біології розвитку бджолиної сім"ї. Складається вулик з багатьох частин і може повністю чи частково розкладатись, щоб забезпечити пасічнику легкий і зручний доступ до бджіл. Основними частинами вулика є дно з льотком, дашок з стелинами, корпуса й магазини з комплектами рамок.

       Вулики розрізняють за типом і розміром рамок, кількістю й розміром корпусів (надставок, магазинів) і формою ден і дахів. Залежно від форми корпусу гніздо можна розширювати в горизонтальному чи вертикальному напрямках. Перший тип вуликів називають горизонтальними (лежаки). Інші вулики — вертикальні.

Вулик — житло бджіл й основний інструмент пасічника. Надійно захищає бджолине гніздо від холоду й різких змін температури і вологості повітря. Має достатній об`єм для розвитку сім`ї й розміщення запасів корму й хорошу вентиляцію. Виготовляють вулики з пінопласту, дерева, соломи чи інших теплих і пористих матеріалів. Успіх пасічництва цілком залежить від того, наскільки вулик сприяє розвитку сім`ї й прояву її продуктивних якостей, а також від зручності у роботі.

Записав учень 10 класу Левченко Богдан

 

Вивчаючи історію свого села Вербівського я довідався, що після Громадянської війни на території, де знаходились землі Знаменівського монастиря, організувався радгосп під назвою «Северный совхоз» , пізніше у 1927 році радгосп «Авангард», де бурхливо розвивались усі галузі сільського господарства, в тому числі і бджолярство. Більше ніж півстоліття пропрацював головним пасічником в радгоспі Руденко Володимир Дмитрович.

Руденко Володимир Дмитрович в 1950 році закінчив Агрошколу в

с. Миролюбівка  Синельніківського району Дніпропетровської області за професією – бджоляр.  З 1951 року по 2002 рік працював пасічником. Починав помічником пасічника. Пасіка налічувала 100 сімей. Кожне літо пасіку вивозили на поля, найчастіше поля соняшнику. Найважчою працею була відкачка меду. Восени вулики з бджолосім’ями заносили до зимівників, в яких підтримувалася певна температура. Підтримувалася вона так: ввечері пізно відчинялися двері, поки не набиралася потрібна температура, а потім зачинялися. З 1953 року став головним пасічником, а влітку допомагала дружина Віра Іванівна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Любов до своєї професії прищепив онукові – Костянтину, який продовжує справу. Він почав працювати з дідусем з 15 років, після школи закінчив СПТУ №74 в Шев’якіно. А з 1995 року працював бджолярем. Перейняв від дідуся всі премудрості цієї справи. Дідуся вже немає, але живе його пасіка.                                               Записав учень 9 класу Ситник Іван

Пасіка села Вербівського була практичною школою для багатьох учнів СПТУ №74. Серед учнів, які поповнювали свої знання практично у Володимира Дмитровича були Ваврик Ян Васильович, Росадніков Михайло Миколайович. Зараз Михайло Миколайович працює пасічником ТОВ «Авангард». Працює він на пасіці 8 років. Починав свою трудову діяльність в с.Новоіванівка. Його господарство тоді налічувало 10 вуликів, зараз пасіка розширилася.

 

Записав учень 10 класу Винник Дмитро

Цікаво спостерігати як працюють бджоли. Вони невтомні трудівниці так як і моя бабуся Гула Тетяна Федорівна. Ще з дитинства вона мені прищепила любов до цих золотокрилих комах. Ми разом з нею доглядаємо пасіку.

 

Я люблю ласувати медом, вощиною  та іншими ласощами. 

Записала Мормуль Анна

 

Кормова база бджільництва.

Медоносні культури Васильківщини.

 

Серед медоносних рослин є група нектароносів, які висівають спеціально для бджіл. Такі посіви необхідні перш за все в тих місцях, де медозбір бідний або переривається на тривалий час. Вони також зміцнюють осінню кормову базу для нарощування бджолиних сімей Спеціальні медоноси висівають на припасічних ділянках, у міжряддях саду, сівозмінах, післяукісно та післяжнивно.

          Фацелія пижмолиста — однорічна трав’яниста рослина з родини водолистих. Стебло прямостояче, розгалужене, шорстковолосисте. Листки двічі перисторозсічені, з вузьколанцетиими частками. Квітки правильні, двостатеві, іноді майже сидячі, зібрані у густі, колосоподібні, часто двороздільні суцвіття. Плід — яйцеподібна чотиринасінна коробочка. Культивують по всій Україні. У більшості випадків її вирощують як медонос і рідше як кормову рослину. Зацвітає фацелія через 1-1,5 міс після сівби и цвіте протягом 50-55 днів. Бджоли інтенсивно збирають з квітів фацелії нектар та пилок. Рослина — добрий медонос, дає товарний медозбір. Кожна квітка функціонує 1-2 дні і за добу може виділити від 0,4 до 0,8 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га посівів — 180—300 кг. Нектар добре захищений від висихання, а тому бджоли беруть його навіть в жарку погоду.

        Мед з фацелії янтарного кольору, має приємнии квітковий запах і солодкий, ніжний смак. Не кристалізується протягом 5-7 міс. Вміщує 19-20 % води, 77 інвертного цукру, в тому числі 40 % фруктози, 37 глюкози, 0,143 % мінеральних речовин. Діастазне число-17 одиниць Готе.

 

Медоноси і пилконоси садів та ягідників

         Плодово-ягідні насадження мають велике значення для бджільництва. Вони цвітуть ранньою весною, дають бджолам пилок, а в деяких південних районах — найбільш ранній медозбір. Використовуючи останній, бджолині сім’ї добре розвиваються, нарощуючи достатню силу до основного медозбору.

           Абрикос — дерево з родини розових. Кора у неї темна, бурувато-сіра. Гілки голі, листки цілісні, з довгими черешками. Квітки майже сидячі, розвиваються до появи листків. Пелюстки білі або рожеві. Плід — соковита, м’ясиста кістянка. Росте в зоні Степу, Криму, рідше в зоні Лісостепу. Цвіте абрикоса в кінці квітня протягом 9—11 днів. Нектарники її розміщені біля зав’язі. Це один з найбільш ранніх медоносів. Квітки дерева охоче відвідують бджоли. Зібраний нектар і пилок вони використовують повністю, оскільки в цей період бджолині сім’ї інтенсивно розвиваються. Одна квітка абрикоси виділяє 0,7—1,2 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га насаджень — 35—40 кг.

 

 

 

 

Кормові трави

 

       Люцерна посівна (Medicago sativa L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових. Листки має трійчасті, листочки довгасто- або лінійио-клиновидпої форми. Стебла прямостоячі або висхідні, густооблистнені. Квітки голубувато-фіолетові або фіолетові, зібрані у головчасті китиці. Боби спірально закручені в 1,5-3 обороти, голі або трохи опушені.

Культивують люцерну по всій Україні, але найбільші площі знаходяться у степовій і лісостеповій зонах. Посівна площа насінників — 96,8 тис. гектарів.

Люцерна цвіте в червні — липні. Для бджільництва важлива як медонос. Проте і бджоли досить необхідні для запилення люцерни. Останнє ускладнюється тим, що квітка люцерни має таку особливість: її тичинкова трубка завжди перебуває в напруженому стані. Коли бджола сідає на квітку, вона з силою випрямляється (проходить трипінг) і вдаряє бджолу по хоботку. Тому бджоли беруть здебільшого нектар з боку квітки, просовуючи хоботок між парусом і човником, не запилюючи її при цьому. В періоди сильного виділення люцерною нектару медоносні бджоли охоче відвідують її.

 

Конюшина червона (Trifolium pretense L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових. Стебла має висхідні або прямостоячі, розгалужені. Листки трій­часті. Листочки нижніх ярусів яйцевидні або еліпсовидні, верхніх — ланцетні, по краях війчасті. Квітки — зібрані в яйцевидні або кулясті поодинокі головки на верхівках гілок. Віночок яскраво-червоний. Біб яйцевидний, плівчастий. Конюшина на Україні поширена в зоні Лісостепу, на Поліссі і в Карпатах. Площа посіву становить близько 192 тис. гектарів.

              Цвіте конюшина червона в червні — липні протягом ЗО днів. Бджоли збирають з неї нектар і пилок, відвідуючи квітки протягом дня. Оптимальними умовами для нектаро-виділення є середньодобова температура повітря 19°С, вологість повітря 70—80 %, вологість грунту 60—65 %. При температурі повітря понад 25—26 °С виділення нектару припиняється.

При відповідних умовах нектар виділяється в значній кількості, але він знаходиться глибоко в квітці, а тому важкодоступний для бджіл. Квітка конюшини за добу про­дукує 0,093—0,127 мг цукру в нектарі, медопродуктивність І га посіву — 75—80 кг. При сприятливих умовах одна бджолина сім’я може зібрати за день 3—4 кг меду.

       Для поліпшення запилювальної здатності бджіл слід застосовувати заходи, що інтенсифікують процес нектаро-виділення.

      Мед з конюшини світло-янтарного кольору, з слабким ніжним квітковим запахом, солодкий. Містить 47—48 % фруктози і 19—22 % глюкози. Не кристалізується протягом року, кристалізація дрібнозерниста.

Одна квітка виділяє 0,047 мг пилку. Пилкова продуктивність 1 га — 35—40 кг.

 

 

 

 

 

 

Еспарцет посівний (Onobrychissativus L.) — трав’яниста багаторічна рослина з родини бобових. Має малооблистнене стебло з прикореневою розеткою листків. Останні складні, непарноперисті. Квітки зібрані у суцвіття. Окремі квітки великі, рожеві або червоні. Плід — нерозкривний біб.

Культивують рослину в багатьох районах України на площі 76 тис. гектарів. Еспарцет — добрий медонос. Починає виділяти нектар в момент зацвітання і продукує його тим більше, чим частіше й інтенсивніше його вибирають з квіток медоносні бджоли.

Цвіте еспарцет в кінці травня — на початку червня протягом 2-3,5 тижня. Одна квітка еспарцету виділяє від 0,250 до 0,320 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га посівів 72-120 кг. При сприятливих погодних умовах сім’я встигає зібрати за день до 4 кг і більше меду.

 

Польові медоноси.

 

Ріпак (Brassica napus L. Var napus DC.) — однорічна озима або ярова рослина з родини хрестоцвітих. Листки має ліроподібні, голі, сизо-зелені. Квітки жовті, зібрані в рідкі китицеподібні суцвіття. Плід — вузький стручок. На Україні ріпак досить поширений в західних областях.

Розрізняють ріпак озимий та яровий. У зв’язку з тим, що озимий дає більш стійкі і високі врожаї, він більш поширений.

Озимий ріпак — добрий медонос. Цвітіння його припадає на травень (період відцвітання плодових дерев) і триває 25-ЗО днів.

 

Соняшник

Соняшник (Helianthus annuus L.) — однорічна рослина з родини складноцвітих. Стебла має міцні, прості або з боковими пазушними гілками. Нижні та середні лист­ки серцевидно-трикутні або серцевидно-яйцевидні, верхні — еліптичні, всі черешкові, зарубчасто-зубчасті. Кошики великі, пониклі, поодинокі, розміщені на верхівках стебел та деяких пазушних гілок. Всі квітки в кошику жовті, бокові — завжди язичкові, неплідні, а серединні — плідні, трубчасті, двостатеві. Плоди з міцним, шкірястим перикарпом, оберненояйцевидні або конусовидні, вгорі з ко­ронкою з 2 (4) опадних плівочок. Соняшник —одна з основних олійних культур, добрий медонос. У степовій зоні, де знаходиться 80 % посівів, він є основним джерелом медозбору. Зацвітає через 60-80 днів після сівби. Квітка культури живе два дні: на перший день достигають і розкриваються пиляки, другий — приймочка.

Гречка звичайна (Fagopyrum sagittatum Gilib) — трав’яниста однорічна рослина з родини гречкових. Стебло має червонувате, розгалужене, листки чергові, стрілко видно-трикутні, квітки рожеві, в щитковидних суцвіттях, горішки гострі, тригранні, з гладенькими ребрами. Культивують гречку по всій Україні. До найпоширеніших у виробництві районованих сортів належать Богатир, Вікторія, Глорія, Київська, Майська, Чорноплідна, Шатилівська 4 і 5 та ін.

 

        Гарбуз звичайний (Cucurbita pepo L.) — рослина з родини гарбузових. Листки має великі, серцеподібні, квітки жовто-гарячого кольору, одностатеві, одинокі, пазушні; тичинкові — на довгих квітконіжках, маточкові — на коротких. Плоди дуже великі, з твердою шкурою, насіння біле, плоске. Культивують по всій Україні. Гарбуз — добрий медонос. Квітки його виділяють багато нектару. Пилок менше приваблює бджіл. Цвіте рослина з початку липня до кінця вересня, виділяючи нектар навіть під час засухи. Квітки починають розкриватись на світанку, а опівдні закриваються. Нектар виділяється через 2—3 год після розкриття квітки. Медопродуктивність 1 га посівів — 30-35 кг.

 

 

Диня звичайна (Melo sativa (L.) Sag.) — однорічна шорсткоопушена рослина з родини гарбузових. Стебло вона має невиразно-гранчасте. Листки чергові, серцеподібні, зубчасті. Квітки одностатеві, тичинкові — на коротких ніжках, маточкові — поодинокі. Віночок світло-жовтий.

        Починає цвісти диня через 40—45 днів після сівби й цвіте 1,5—2 міс. Тичинкова квітка функціонує один день, маточкова — два, найбільше три дні. Одна квітка виділяє 2,4 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га баштану — близько ЗО кг. Диня дає для бджіл підтримуючий медо-збір.

 

 

Підготувала учениця 11 класу

Пеліпас Світлана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лікувальні властивості меду

 

- Добре, якщо маєте пасіку, або вона десь поблизу. Добре притулитися спиною до вулика і посидіти так годину-другу. Мине головний біль, вирівняється кров, підбадьориться дух. У літні ночі корисно спать на вуликах, присунувши їх один до одного. Такого сну досить 4-5 годин, - і ти свіжий, як дитина.

- Мед уживай радо. Натщесерце з водою. І побачиш, що голова твоя буде світлою, а тіло легким.

- Щоб укріпити серце, мед вживають по столовій ложці тричі на день із кислим молоком, сиром, фруктами.

- Від атеросклерозу: сік цибулі змішати з медом у співвідношенні 1:1, пити тричі по одній столовій ложці впродовж місяця.

- Від високого тиску – 100 г малини або малинового варення заварити у склянці перекип’яченої води, потім додати столову ложку меду. Споживати перед сном.

- Біль у попереку знімають, змазавши шкіру підігрітим медом, а потім туго затягують довгим рушником. При ревматизмі під рушник кладуть клейонку.

- Від безсоння ввечері перед сном випити ложку-дві меду з водою.

- При виразці шлунка приймати по дві столові ложки меду натщесерце, краще пізно вночі. І так – місяць щодоби.

- Місця опіків змазують свіжим медом.

- Від вугрів – змішати 2 столові ложки меду і 50 мл теплого відвару ромашки. Нанести на шкіру і через 15 хв. змити прохолодною водою. Змазують один раз на тиждень. Для виведення мозолів і бородавок додають ще й сік цибулі.

- Медом можна вберегти від псування будь-які продукти. Заливайте ним ягоди, горіхи, часник. Навіть масло можна тримати в медові, і навіть рибу, м’ясо.

 

 

 

 

 

 

 

На пасіці!

 

• У нашому садку, як у вулику! Гудуть бджілки, перелітаючи з квітки на квітку, збирають на лапки густий солодкий нектар. І така метушня тут з раннього ранку до пізнього вечора. Це дідусева пасіка.

 

 

 

 

 

 

А ось і він у своєму чудернацькому капелюсі господарює серед вуликів, перевіряє, чи багато меду запасли бджілки.

 

 

 

 

 

 

А вони, заклопотані своєю роботою, не звертають на дідуся уваги. Пройде час, і дідусь пригостить мене запашним солодким медом зі своєї пасіки.

 

 

 

 

 

Записала учениця 3 класу Ілющенко Юлія

 

 

Медові ласощі

 

 

 

 

 

 

 

 

Тістечка «БДЖІЛКИ»

Розламай на дрібні шматочки пачку печива. Додай склянку подрібнених волоських горіхів, 3 столові ложки меду і перемішай. Зліпи «бджілок». Білій шоколад розламай на шматочки і поклади в поліетиленовий пакетик. Зав’яжи його і поклади в миску з гарячою водою. Коли шоколад розтане, зроби в пакеті дірочку і, видавлюючи шоколад, намалюй на тістечках смужки. Так само розтопи чорний шоколад і намалюй смужки та очі. Крильця зроби з арахісу.

Салат «ВІТАМІНКА»

Візьми одну моркву і одне яблуко яблуко, очистити від шкіри і натри на терці. Додай жменьку подрібнених волоських горіхів. Усе змішай і залий медом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Записала учениця 6 класу Кретова Валя

 

Народний прогностик

Січень

Меланки (13.01) – Іній на деревах – на хороший медозбір

Хрещення (19.01) – якщо на Голодну кутю заметіль – бджоли будуть добре роїться

Лютий

Стрітення (15.02) – ясний і тихий день – на хороший врожай і рій у бджіл;

 - як капає зі стріх, так капатиме з вулика;

- якщо бджоли, що зимують на волі, вилітають із вулика в лютому не скоро бути теплу.

Березень

Євдокії (14.03) – якщо буде дощ і стоятимуть калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.

Теплого Олексія (30.03) – пасічники виставляють вулики на сонце.

Квітень

Зосима і Саватія (30.04) – Покровителі бджільництва. Якщо бджола полетить на вишневий цвіт – уродять вишні.

Травень – сидять бджоли і сильно гудуть – близький дощ.

Червень  – перед літньою засухою бджоли стають злі і часто жаляться.

Кирила (22.06) – зацвіла липа – на тепло, щедрим буде медозбір;

 - якщо влітку бджоли викидають розплід, то будуть затяжні дощі.

Липень

- бджоли сидять у кучі на стінах вулика – до сильної спеки;

- якщо вранці бджоли не летять в поле, а сидять у вуликах – буде дощ.

Серпень

- Маковія, медовий спас (14.08) – освячують мед і мак;

- якщо бджоли виганяють з вуликів трутнів, то буде рання зима.

Вересень

- бджоли восени вхід у вулик щільно воском заліплюють – на холодну зиму.

Жовтень

- Трохима (02.10) – пасічники переносять до схову вулики.

Листопад

 - якщо бджоли сильно шумлять – то будуть добре роїтися.

Грудень

 - коли в грудні бджоли з вулика вилітають, то недобрий рік нам обіцяють.

Записали учні 3 класу Приймак Н. та Анісімова О.

 

 

Свято меду у Дніпропетровську

    У Дніпропетровську на День міста у центральному дитячому парку імені  Л. Глоби працювала виставка-ярмарок «Свято меду». У ці дні до парку з’їхалися 15 пасічників з міста та області, зазначалося в управлінні. Вони привезли на ярмарок мед різних сортів – з акації, гречки, соняшників, різнотрав’я, квіткового пилку.

Зацікавлені відвідувачі заходу дізналися про приготування ліків з меду та його продуктів за народними рецептами, а також записали авторські рецепти виготування тонізуючих напоїв – медовухи, медового вина та інше.

   Організатори ярмарку «Свято меду» Дніпропетровська обласна громадська організація «Спілка пасічників» спільно з ВАТ «Бджолоагросервіс».

 

10 фактів про бджолу

Є тваринки, які є національним символом. їх захищають найбільше. В Австралії, наприклад, це

кенгуру та коала. В Америці - орлан. В Єгипті - верблюд. А в Індії священою твариною вважається

корова. В Україні ж однією з національних тваринок є комаха БДЖОЛА.

 

 

 

Факт 1. Бджоли - родичі оси та мурахи. Існує близько 20 000 видів бджіл.

Факт 2. Бджоли харчуються пилком та нектаром квіток, який вони висмоктують довгим хоботком.

Факт 3. Бджоли відіграють найбільшу роль в опиленні квітів. А через опилення, квіти розмножуються. Це означає, що без бджіл квітів би взагалі не було.

Факт 4. У кожної бджілки на передніх лапках є щіточки, на які вони збирають пилок. А на задніх лапках - спеціальний кошик для його перенесення.

Факт 5. Коли пилок та нектар змішуються разом - утворюється в'язка рідина, яку бджілки складають у стільники. Там формується мед.

Факт 6. Зі стільників утворюється їх будиночок - вулик. Тобто весь будинок бджілки - суцільні цеглинки з меду.

Факт 7. Кожен вулик - будиночок бджіл - може вміщувати в собі біля 40 000 комашок!!! Така велика родина бджіл є окремою країною зі своєю королевою та політичним устроєм. Одні працюють (приносять до вулику пилок та нектар), другі виховують діточок (годують їх нектаром), треті будують стільники (з суміші нектару та пилка), в яких потім народжуватимуться і житимуть нові бджілки, четверті, чи то четверта королева народжує дітей - нових працьовитих мешканців своєї країни.

Факт 8. Ви знаєте, що оси та бджоли можуть дуже сильно і боляче вжалит? Таким чином ці маленькі істотки захищаються. Проте оси можуть жалити багато разів майже без шкоди для себе. А бджілка, одразу після випуску жала, помирає. Це додає їй гідності та честі до її і без того неймовірної особистості.

Факт 9. Мед, який виробляють бджоли, є найдивовижнішим продуктом у світі!!! Він складається з 13-20 % води, 75-80 % вуглеводів (глюкоза, фруктоза, сахароза), має неймовірний ряд вітамінів В1, В2, В6, Е, К, С, провітамін А-каротин, фолієву кислоту. Напевно, вам це нічого не скаже, але пізніше, на уроках  хімії в школі, ви збагнете, який це складний і магічний продукт. Справжній порятунок для людини майже від всіх хвороб!

Факт 10.  Окрім загального укріплюючого ефекту, мед дуже ефективний при нервових розладах, допомагає при серцевих та шлункових захворюваннях (виразкові хвороби та гастрити), хвороб печінки. Мед пом'якшує слизову оболонку, тому корисний при захворюваннях горла. З давніх-давен наші пращури змазували ним  рани для скорішого загоєння, адже мед має антибактерицидну властивість. Проте не забувайте, що мед є дуже сильною, активною речовиною, тому його не можна давати дітям до 18 місяців. Сподіваюся, що 10 фактів про неймовірну тваринку – бджолу, стануть вам у пригоді. І наступного разу, коли побачите її у полі, ви з повагою посміхнетеся їй, а не злякано розмахуватимите руками, щоб її прогнати. Бджоли - наші друзі.

Записала учениця 3 класу Козечко Анна