Учитель підіймається до висоти справжньої майстерності лише тоді, коли його талант, знання, вміння спрямовані до єдиної мети, коли його робота освітлена високим обов’язком виховання людини майбутнього.

Т.Ф.Бугайко

 

         Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої  – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

        Так, серед багатьох сучасних проблем загальноосвітньої школи, шкіл нового типу, найважливішою є проблема підготовки громадян нашої держави з високим рівнем знань, на базі яких формується їх свідомість і загальна культура. В умовах модернізації системи освіти Міністерством освіти і науки України визначені нові стратегічні цілі й тенденції оновлення змісту навчання і виховання підростаючого покоління. У національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст. Її головною метою визначено створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися, створювати і розвивати цінності.

        Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними – таке завдання я поставила перед собою прийшовши працювати до школи.       Вчитель сьогодення завжди у пошуку. Він має навчити учнів мислити, критично оцінювати дійсність, мати і відстоювати власну думку, виробляти індивідуальний стиль.

        Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Попереду 12 довгих і важких років навчання. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має.

 

ЩО ТАКЕ ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

 

    Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської (іпіег — взаємний, акі — діяти). Таким чином, інтерактивний означає здатний до взаємодії, діалогу.

 

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.

Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загально навчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.

         Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних на­вчальних технологій та інтерактивного уроку, пропоную з'ясувати за­гальну суть інтерактивного навчання і порівняти його із загальнові­домими, традиційними підходами до навчання. Виходячи з мети, яку я поставила перед собою, у своїй роботі користуюсь підходами, запропонованими Я.Холантом ще в 60-х рр. XX сх, і охарактеризую вам три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Так, він виділяв активну та пасивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяль­ності та наголошував про інтерактивне навчання, як певний різновид активного, який має свої закономірності та особливості.

Пасивна модель навчання

        Учень виступає в ролі «об'єкта» навчання, повинен засвоїти й від­творити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо — джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання належать методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-мо-нолог, читання, пояснення, демонстрування й відтворювальне опиту­вання учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не вико­нують якихось творчих завдань.

Активна модель навчання

Передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.     Інтерактивна модель навчання.

        Суть її в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб”єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Вона ефективно сприяє створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

 

        Ставлення до використання інтерактивних технологій на уроці  досить неоднозначне. Одні педагоги вважають їх прогресивним кроком у розвитку педагогічного процесу. Існує також думка, що такі технології  є компромісом з учнями, які не хочуть і не бажають наполегливо працювати. Однак, незаперечно, що саме інтерактивні технології  підвищують зацікавленість учнів до предмета, розвивають творчість, навчають працювати з різними джерелами знань, у якійсь мірі знімають пере навантаження учнів домашніми завданнями, розширюють кругозір.

 

      Творчий учень – це особистість, яка вміє асоціювати, висувати нові ідеї на комбінаціях старих понять, зосереджувати думки на одних моментах, ігноруючи інші, щоб звести розумовий процес до взаємозв”язку найпростіших його частин.

 

Будуючи свої уроки, я насамперед:

 

• передбачаю розв”язання різноманітних творчих завдань, спрямовуючи учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемним запитанням, усне малювання, мозковий штурм, обговорення іншого фіналу ( на уроці читання);
• ураховую вікові особливості учнів і послідовно ускладнюю фолрми роботи;
• залучаю до роботи всіх учнів класу, забезпечую участь кожного з них у групових та колективних формах роботи;
• використовую інтерактивні форми і види роботи;
• ставлю учнів у позицію творця.

 

        Це дало мені змогу виробити формулу успішної роботи на уроці:

творчість школярів+творчість вчителя=сучасний урок.

        Види і форми навчальної роботи, які я застосовую на уроках, сприяють зацікавленню навчальним матеріалом, розвитку творчих здібностей учнів, активізують розумову діяльність школярів, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві вміння та навички, допомагають проявити особисте „Я”.

Засоби досягнення  мети особистісно зорієнтованого навчання

 

1. Використовую різні  форми і методи, що дозволяє розкрити суб’єктивний досвід учнів.
2. Створюю атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу.
3. Стимулюю учнів до висловлювання, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, отримати неправильну відповідь.
4.  В ході уроку використовую дидактичний матеріал, що дозволяє учням  обрати найбільш важливі для них види, форми навчального змісту.
5. Оцінюю діяльність учнів не лише за кінцевим результатом „правильно”, „неправильно”, але і у процесі їх дослідження.
6. Заохочую прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи (розв’язку задачі), аналізувати способи роботи інших учнів в ході уроку, вибирати і опановувати найбільш раціональний спосіб.
7. Створюю педагогічні ситуацій спілкування на уроці, що дозволяють кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створюють умови  для самовдосконалення учнів.

 

Створення ситуації успіху на уроці

 

       Знання – це цілеспрямований і вмотивований процес, тому завдання вчителя в тому, щоб включити кожного учня в діяльність, яка забезпечує формування і розвиток пізнавальних потреб – пізнавальні мотиви. Цьому процесу сприяє пізнання учнем мети майбутньої діяльності. Ланцюг, по якому проходить цей процес, виглядає так:

 

Потреба мотив мета діяльність рефлексія

(самоаналіз діяльності).

 

Так, у процесі своєї діяльності щодо особистісно орієнтованого навчання , я намагаюсь:

 

1. Переходити з позиції носія знань в позицію організатора власної пізнавальної діяльності учнів, тобто  керую пізнавальною діяльністю учнів;
2. Мотивую пізнавальну діяльність учнів на уроці за рахунок комунікації, взаєморозуміння і домагаюсь або зацікавленості, або стійкого ставлення до предмета;
3. Організовую творчі і самостійні роботи на уроці;
4. Використовую колективні способи навчання;
5. Організовую роботу учня з учнем або джерелом знань;
6. Організовую допомогу діяльності учня, проявляю увагу до його діяльності, що підкреслює її значення;
7. Створюю систему успіху, тому що розробляє такі завдання і таку методику, при якій учень обов’язково справиться з роботою;
8. Створюю обстановку, що залучає учня до діяльності, яка викликає позитивні емоції;
9. Організовую гуманну систему взаємовідносин „вчитель-учень”, „учень-вчитель”, при поєднанні вимоги і поваги до людини, позитивних емоцій в суспільстві;
10.        Організовую самоаналіз власної діяльності учнів і її самооцінку.

 

Не забуваю й про критерії ефективності уроку

 з особистісно зорієнтованим 

напрямом діяльності учнів:

 

1. Використовую проблемні, творчі завдання;
2. Застосування завдання, що дозволяють учням самостійно вибирати тип, вид і форму матеріалу (словесну, графічну, умовно-символічну);
3. Створюю позитивний емоційний настрій на роботу всіх учнів в ході уроку;
4. Обговорюю з учнями в кінці уроку не лише того, що дізналися, що засвоїли, але й того, що сподобалось, що не сподобалось і чому, щоб хотілося виконати ще раз, а що зробити по-іншому.
5. Стимулюю учнів до вибору і самостійного використання різних способів виконання завдань;
6. При опитуванні учнів та їх оцінюванні звертаю увагу не тільки на правильність відповіді, але й аналіз того, як учень міркував, який спосіб використав, чому і в чому помилявся.

 

 

 

 

Інтерактивні технології умовно поділяються на чотири групи:

1. Інтерактивні технології кооперативного навчання:

• навчання в парах;
• ротаційні (змінювані) трійки;
• два - чотири - всі разом;
• "карусель".

2. Інтерактивні технології кооперативно - групового навчання:

• обговорення проблеми в загальному колі;

• "мікрофон";
• незакінченні речення;
• мозковмй штурм;
• навчаючи - учусь;
• ка$е - метод;
• вирішення проблеми.

 

 

3. Технології ситуативного моделювання:

• симуляції;
• спрощене судове слухання;
• розігрування ситуацій за ролями.

4. Технології опрацювання дискусійних питань:

• метод - прес;
• "займи позицію";
• "зміни позицію";
• неперервна шкала думок;
• дискусія;
• дебати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

 

1. РОБОТА В ПАРАХ

 Можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань, тощо. Сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію

Алгоритм дії:

1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання. Дайте їм 1-2 хв для продумування можливих відповідей або рішень.

 

2. Об”Єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Вони мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.

 

3. По закінченню часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом.

                                   2. РОТАЦІЙНІ ТРІЙКИ

 

Сприяє активному ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

 

Алгоритм дії:

 

1.Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз”ясненого матеріалу.

 

2. Об”єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворювати коло.

 

3. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх).

 

4. Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватись від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.

 

5. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань.

 

3. ДВА-ЧОТИРИ-ВСІ РАЗОМ

 

        Ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

Алгоритм дії:

1. Поставте учням запитання для обговорення. Дайте їм 1-2 хв для продумування можливих відповідей або рішень.
2. Об”єднайте учні в у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним.
3. Об”єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов”язкове.
4. Залежно від кількості учнів у класі можна об”єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми

 

 

4. Навчальний мозковий штурм (НМШ)

Ця форма навчальної діяльності може бути використана для учнів будь-якого віку, під час викладання будь-якого предмету.

 

Доречно використовувати:

• для кількох рішень конкретної проблеми;
• під час організації групової форми роботи;
• для розв’язання творчих евристичних задач, що розвивають креативність мислення.

 

Алгоритм дії:

1. Обов’язково провести інструктаж груп. Головне правило – не критикуй!
2. У групі обирається ведучий, секретар, спікер. Чітко регламентується час для всіх етапів роботи.
3. І етап – створення банку ідей.
4. ІІ етап – аналіз ідей у групі.
5. ІІІ етап – обробка результатів. Озвучення спікером результатів роботи групи перед класом.
6. Підсумки.

 

 

Типові помилки НМШ:

• Неправильний підбір завдання, теми для обговорення.
• Критика висунутих ідей.
• Втручання у роботу груп.

 

5. НАВЧАЮЧИ-УЧУСЬ

 

Використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

 

Алгоритм дії:

 

1. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.
2. Роздайте по одній картці для кожного учня.
3. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.
4.  Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.
5.  Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає у тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.
6. Після того, як учні завершать цю вправу, запропонуйте розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

 

6. МЕТОД ПРЕС

Використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

 

Алгоритм дії:

1. Роздайте матеріали, у яких зазначено 4 етапи методу ПРЕС.
   • починаючи зі слів... я вважаю, що...
   • починайте зі слів... тому, що...
   • ...наприклад...
   • отже, ... таким чином...
2. Поясніть механізм етапів ПРЕС-методу і дайте відповіді на можливі запитання учнів. Наведіть приклади до кожного з трьох етапів.
3. Запропонуйте бажаючим спробувати  застосувати цей метод до будь-якої проблеми на їх вибір.
4. Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу. Етапи можна адаптувати, пропонуючи учням наводити кілька варіантів своїх думок або прикладів.
5. Коли формула буде зрозуміла всім учням, запропонуйте їм спробувати самим. Застосуйте метод „ПРЕС” на всіх уроках, де потрібна аргументація учнями своєї думки.

 

 

 

        Отже,   організовуючи роботу таким чином, я не тільки досягаю високої пізнавальної активності всіх учнів класу, формую у школярів мислительну діяльність, розвиваю їх творчі здібності, збагачую лексичний запас слів, утверджую активну життєву позицію через вміння довести свою думку, виховую інтелектуально розвинену особистість – громадянина – патріота України, який матиме європейський рівень якості знань.

 

         Бо від якості глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління сьогодні, значною мірою залежить прогрес нашого суспільства завтра.

 

Я працюю під девізом: „Вважай загублений той день, або годину, коли ти не взнав нічого нового,

і нічого не додав до своєї освіти”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!