Матеріали звіту про участь в акції «Серпокрилець чорний – птах року 2014 року»

     Наукова назва Apus - безногий, вказує на характерну особливість цього виду - короткі ніжки, які навіть не помітні в польоті. Утім, ноги украй рідко стають у нагоді серпокрильцеві, адже практично все своє життя він проводить на крилах. Серпокрильці чорні повністю,  пристосовані до життя в повітрі й проводять його переважно в польоті. На крилах вони здатні живитися, пити воду, спарюватися й збирати будівельний матеріал для гнізда. Пристосування виду до польоту вражає: довгі, але вузькі крила перетворюють його на швидкого та влучного мисливця на свою здобич - літаючих комах і павуків. Серпокрилець чорний є одним з найшвидших птахів (120 -180 км/год), здатен розвивати швидкість - до 320 км/год.

     Первинними середовищами існування цього виду були скелі, стрімчаки, урвисті береги річок і пустоти. У наш час серпокрильці чорні оселилися переважно в містах і містечках у місцях із кількаповерховою забудовою - свої гнізда вони роблять у стінах будинків. Живляться серпокрильці "повітряним планктоном", що складається з дрібних комах і павуків, достатньо легких, аби повітряні течії піднімали їх високо вгору. Птахи ловлять більшість комах на великій швидкості. Широко відкритий рот функціонує як труба для ловлі комах. Під час годівлі потомства упіймані комахи зберігаються в горловому мішечку.

      У серпні серпокрильці залишають європейські терени, щоб перезимувати в Африці. Повертаються в квітні-травні, а гніздування триває з травня по липень. У сезон розмноження пара виводить тільки одне покоління пташенят. Після цього здійснюють тривалий переліт до Африки. Молоді птахи повертаються на гніздові території, проте деякі залишаються в Африці. Залишаючи гніздо, серпокрильці чорні значно в меншій кількості, ніж інші види, гинуть у перший рік.

ЗВІТ  ПРО УЧАСТЬ У  АКЦІЇ

“СЕРПОКРИЛЕЦЬ ЧОРНИЙ - ПТАХ  2014 РОКУ”.

1. Виготовлено  інформаційний стенд  присвячений серпокрильцю.

2. Проведено вікторину присвячену птахам, де багато питань стосувалося  

     серпокрильця.

3. Серед учнів проведено конкурс на кращий малюнок птаха.

4. Гуртківці  проводили спостереження за птахами в околицях с. Жавинка.

 5. Підготовлено реферат  “Серпокрилець – птах року” , з яким учениця виступала перед учнями школи.

6. Складено картосхему місць спостережень виду в межах с. Жавинка.

7. Проводилось вивчення місцевої популяції серпокрильця.

8. Інформація про акцію “Птах року” поширювалась серед учнів школи, 

    місцевого населення під час екскурсій та турпоходів.

9. За результатами наших досліджень в межах с. Жавинка Чернігівського

    району ми передбачаємо гніздування  незначних пар гніздування.

    Робота над вивченням біології серпокрильця розпочата задовго до проведення акції  “Птах року”. Тому в рамках даної акції було узагальнено всі отримані дані.

 1. БІОЛОГІЯ

     Серпокрильці – дуже крикливі та компанійські птахи. Селяться вони, як правило, невеликими колоніями, хоча поза гніздовим сезоном майже весь час проводять у повітрі. Довжина тіла - 16-17 см. Розмах крил - 42-48 см. Вага-35-50 г.

     Пір’я однотонне темне з металічним відблиском. Забарвлення варіює від темно-коричневого та бурого до темно-сірого. Тільки під дзьобом проступає світла пляма. Дуже довгі та вузькі крила серпоподібно вигнуті, хвіст короткий, роздвоєний. Дзьоб короткий, з дуже широким розрізом рота. Ноги світло-бурі короткі, але дуже сильні, чотири пальці повернені вперед. Очі темно-бурого кольору, дзьоб чорний. Самиці та самці зовнішньо не відрізняються.

     До місць гніздування серпокрильці прилітають на початку травня. У кінці травня самиця відкладає 2-3 яйця, і протягом 18-20 днів обоє батьків насиджують кладку по черзі. Серпокрильці годують пташеням комахами, склеюючи їх слиною в невеликі грудочки. Ростуть швидко, в кінці другого тижня вони вже важчі за своїх батьків. Восени серпокрильці відлітають на зимівлю в теплі краї. Після досягнення статевої зрілості молодь повертається до місць гніздування.

  2. МОНІТОРИНГ

    Вивчення гніздової біології виду проводилось шляхом моніторингу за результативністю  гніздування на певних ділянках:

• до місць гніздування серпокрильці прилітають на початку травня;
• в дикій природі надають перевагу старим деревам;
• у кінці травня самка відкладає 2-3 яйця, і протягом 18-20 днів насиджують;
• молоді серпокрильці сидять в гнізді доти, поки достатньо не зміцніють, щоб вирушити в політ та самостійно здобувати їжу;
• восени юні серпокрильці відлітають на зимівлю в теплі краї

 3. ПРАКТИЧНА РОБОТА:

    Проведено інструктаж членів гуртка по приваблюванню птахів у господарства.

Учнями разом з батьками було виготовлено шпаківні для розвішування на території школи. У власних господарствах  діти з батьками розвішували шпаківні.

4.СТАВЛЕННЯ  МІСЦЕВОГО  НАСЕЛЕННЯ:

    Доброзичливе, усі стараються приваблювати птахів у свої господарства. Знищення птахів чи їх гнізд завжди піддається осуду чи покаранню (якщо це роблять діти). Взагалі до птахів ставлення населення позитивне, або нейтральне, лише власники ранніх черешень нарікають, що наприклад шпаки знищують їх урожай. На окремих присадибних ділянках інколи шпаки зривають верхівки саджанців помідорів, за що їх теж недолюблюють господині.

 5.ОСВІТНЯ РОБОТА:

  Для популяризації відомостей про серпокрильця, його значення у природі членами гуртка виготовлено агітаційний стенд “Птах року”. Серпокрилець виступав об’єктом бесід, вікторин, конкурсів гуртківців. Юннати брали  участь у спостереженнях, дослідженнях за птахами. Для учнів школи проведено конкурс на кращий малюнок птаха року. Заповнеті анкети, розповсюджені серед учителів та учнів району.

Екологія представників орнітофауни:

    Серпокрилець чорний або стриж чорний (Apus apus) — представник родини Серпокрильцевих. В Україні гніздовий, перелітний птах.

Вид – Серпокрилець чорний (Apus apus)
Рід– Серпокрилець (Apus)
Родина – Cерпокрильцеві (Apodidae)
Ряд – Серпокрильцеподібні (Apodiformes)

    Серпокрилець чорний має довжину тулуба 16—18 см, крила — 15—18 см, розмах крил 40 см, вагу — 95—110 г. Колір у нього буровато-чорний із слабким зеленуватим відливом. Влітку пір'я суттєво вигоряє й загальний колір світлішає. Дзьоб та ноги чорні. На лапах всі чотири пальці прямовані вперед.  Нині цього птаха можна зустріти переважно в містах. Полюбляє кам'яні забудови, але живе також у лісах. Доволі часто мешкає поряд з людиною. Линяння у серпокрильця відбувається 1 раз на рік.  Чорні серпокрильці прилітають із зимівель в травні, невеликими зграями. Зазвичай їх приліт пов'язаний з ходою циклонів — вони йдуть за ними. Після прильоту серпокрилець чорний починає будівництво гнізда. Це триває біля 8 днів. У гніздо відкладається 2—3 яйця. Протягом року цей птах робить 1 кладку. Висиджують пташенят самець й самка протягом 11—16 днів. Маленькі серпокрильці знаходяться у гнізді досить довго й відлітають з нього на 38—39 день, а інколи у зв'язку з природними змінами й на 56. Відразу після вильоту з гнізда вони можуть літати й самостійно харчуватися.

Серпокрилець чорний

 (стриж чорний) - Apus apus

Вид – Серпокрилець чорний (Apus apus)
Рід– Серпокрилець (Apus)
Родина – Cерпокрильцеві (Apodidae)
Ряд – Серпокрильцеподібні (Apodiformes)

Cередовище існування

      Серпокрилець – перелітний птах. На початку гніздового періоду він прилітає в Європу та Азію, де в зоні помірного клімату навесні та влітку з’являється величезна кількість комах – головного харчу в меню цих птахів. Але варто прийти осінньому холоду, серпокрильці відлітають до Південної Африки, де проводять всю зиму. Спочатку серпокрильці мешкали в гірській місцевості, що поростає густим лісом, але сьогодні стали міщанами і без остраху селяться по сусідству з людиною.

Опис

Довжина тіла – 16-17 см
Розмах крил – 42-48 см
Вага – 35-50 г

     Пір’я однотонне темне з металічним відблиском. Забарвлення варіює від темно-коричневого та бурого до темно-сірого. Тільки під дзьобом проступає світла пляма. Дуже довгі та вузькі крила серпоподібно вигнуті, хвіст короткий, роздвоєний. Дзьоб короткий, з дуже широким розрізом рота. Ноги світло-бурі короткі, але дуже сильні, чотири пальці повернені вперед. Очі темно-бурого кольору, дзьоб чорний. Самиці та самці зовнішньо не відрізняються.

Спосіб життя

Серпокрильці – дуже крикливі та компанійські птахи. Селяться вони, як правило, невеликими колоніями, хоча поза гніздовим сезоном майже весь час проводять у повітрі. Літають вони дуже швидко, до 200 км/год, часто змахуючи крилами, але можуть і ширяти. Погожими вечорами серпокрильці нерідко влаштовують повітряні перегони, закладаючи круті віражі, що супроводжуються вереском. Якщо серпокрилець присяде на землю, він не ходить, оскільки просто не вміє цього робити. Якщо він здоровий та сильний, то злетіти з місця йому не складе труднощів, але слабкий або травмований птах не має шансів зринути у повітря і неминуче загине від голоду. Короткі сильні лапки дозволяють серпок рильцям чіплятися за шоршаву поверхню вертикальних стін і навіть повзати по них. Іноді птахи навіть ночують, вчепившись кігтиками у прямовисні скелі. Раціон цих птахів складається з комах та павуків, що дрейфують хвилями повітряного океану. У пошуках їжі серпокрильці пролітають протягом дня багато кілометрів, а зібравшись заночувати в небесах, піднімаються ввечері на велику висоту і дрімають до світанку, вільно ширяючи у повітрі та тільки зрідка змахуючи крилами. П’ють вони також прямо в польоті. Дорослі серпокрильці можуть багато днів обходитися без їжі, іноді втрачаючи до 40% маси тіла без будь-якої шкоди для здоров’я. Як для птахів такого невеликого розміру, серпокрильці живуть доволі довге життя. Відомо, що деякі представники цього виду доживали до 21 року.

Розмноження

До місць гніздування серпокрильці прилітають на початку травня. Майже все сімейне життя у них проходить в польоті – від пошуку партнера і парування до збору будівельного матеріалу для гнізда. У зона міської забудови серпокрильці гніздяться на стінах високих будинків та веж, а в дикій природі надають перевагу скелям та старим деревам. Збираючи у повітрі пір’їнки, сухі травинки та пух, серпокрильці склеюють їх секретом слинних залоз, і будують гніздо у вигляді неглибокої чашки. Оскільки ходити серпокрилець не вміє, льоток, що веде до схованого гнізда, має бути досить великим, щоб можна було підлетіти до нього без проміжної посадки.

У кінці травня самиця відкладає 2-3 яйця, і протягом 18-20 днів обоє батьків насиджують кладку по черзі. У випадку довгої відсутності дорослих птахів малята впадають в заціпеніння, коли понижується температура тіла і частота дихання. Запаси жиру дозволяють їм витримати голодування впродовж 7-9 днів, втративши при цьому 60% маси свого тіла, але якщо температура тіла впаде нижче за 20°С, пташенята гинуть. Повернення батьків миттєво виводить малят зі сплячки, а посилене годування дозволяє їм швидко набрати втрачену вагу. Серпокрильці годують пташеням комахами, склеюючи їх слиною в невеликі грудочки. Птах занурює свою голову наполовину в глотку до одного з пташенят і віддає принесене. У грудочці від 200 до 1500 комах і павуків. У перші дні цей зручний для транспортування «пакет» доводиться розривати на частини, перш ніж роздати його малечі. Пізніше його буквально вихоплюють із батьківського рота найбільш голодні та активні та заковтують цілим, але не одразу. Тримають деякий час в роті, де багата на хітинолітичний фермент слюна робить свою травну справу, яка продовжується потім у шлунку. За 30-40 годівель пташенята отримують близько 40 тисяч комах на добу. Молоді серпокрильці сидять в гнізді доти, поки достатньо не зміцніють, щоб вирушити в політ та самостійно здобувати їжу. Ростуть швидко, в кінці другого тижня вони вже важчі за своїх батьків і важать 55-65 г. Восени юні серпокрильці відлітають на зимівлю в теплі краї, де живуть 3 роки, проводячи майже весь час у повітрі. Після досягнення статевої зрілості молодь повертається до місць гніздування, щоб вивести власне потомство.

Як розрізнити серпокрильця від ластівки?

Серпокрилець помітно більший за ластівку, має довші та значно вужчі крила у формі серпа. Серпокрилець майже не складає крила у польоті. Хвіст серпокрильця є ширше і коротше, ніж у ластівки.

Серпокрильці ніколи не щебечуть, як ластівки. Можливо, ви бачили, як вони з різким криком стрімко літають навколо дахів і будинків у містах, особливо ближче до сутінок. Серпокрильці неперевершені літуни. Вони майже все своє життя проводять у повітрі. Вони сідають на землю

лише для гніздування – вони навіть сплять у повітрі.  Слід пам’ятати, що ластівки живуть у сільській місцевості, а серпокрильці – у містах.

Цікаві факти

    Серпокрилець є рекодсменом серед птахів за швидкістю в горизонтальному польоті, його швидкість може досягати навіть 180 км/год. Ще однією особливістю є те, що серпокрилець може безперервно знаходитися в повітрі протягом від 2-ох до 4-ох років. Протягом цього часу він харчується, спить і навіть спарюється в польоті. Відстань, яку долає молодий серпокрилець, перший раз піднявшись у небо, ймовірно становить близько 500 тисяч кілометрів, після чого птах вперше приземляється.

Охорона птахів

     Охороняти треба не тільки рідкісних і зникаючих птахів, занесених до Червоної книги і які живуть на території заповідників і заказників, а й усіх птахів, у тому числі  й тих, які належать до мисливських, на які дозволяється полювання.

Перша і основна умова для дійової охорони птахів – збереження в порівняному стані їхніх місць гніздувань і кормової бази, а це можливо лише тоді, коли зберігаються певні ландшафти – лісу, луки, болота.

     У зимовий час слід організовувати підгодівлю, висипаючи в спеціальні годівнички різні харчові відходи і відходи зерна (пшоно, соняшникове і гарбузове насіння).

      Крім зимової підгодівлі, дуже важливо створити сприятливі умови для гніздування. Для цього насаджують густі кущі, які птахи використовують для укриття або місце для гніздування. Найкращі кущі для гніздування – фруктові дерева і кущі. Для захисних насаджень використовувати: ялину, бузину, аличу. Вони дають не тільки птахам притулок, а й їжу.

Неабияку небезпеку для сільського господарства становлять гризуни. Одним з найефективніших є біологічний метод боротьби з ними, який полягає у використанні природних ворогів. Найкращими винищувачами гризунів є денні й хижі птахи.

ВИ­С­НО­В­КИ

1. До складу орнітофауни нашої місцевості входить вид – Серпокрилець

чорний.

2.   В регіоні, що досліджувався, даний птах спостерігається.

На основі аналізу спостережень, особливостей популяційної структури, поведінки, міжвидових зв’язків у природних та антропогенних ландшафтах, можна виділити, що в нашій місцевості  цей вид птахів  мешкає, але в незначній кількості.