Майстер- клас "Народні обереги"

Про матеріал
Майстер-клас –це одна з форм ефективного професійного, активного навчання. Під час майстер-класу ведучий-спеціаліст (далі Майстер) розповідає і, що ще більш важливо, показує, як застосовувати на практиці нову технологію або метод.Використання такої форми роботи у виховній діяльності сприяє розширенню світосприйняття, творчому розвитку дітей та активізації пізнавальної діяльності. Під час участі у майстер – класі діти дізнаються багато нового, цікавого та корисного, вчаться виготовляти власноруч різні речі.
Перегляд файлу

Уманський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - колегіум» Уманської міської ради Черкаської області

 

 

 

Майстер – клас                  «Народні обереги»

 

D:\Картинки\Патріотизм\1379446766_18.jpg

 

 

C:\Users\MAXIMUS\Desktop\kukla_motanka_2-430x500.jpgD:\Картинки\ПТАХИ\лелеки\436px-Stork.svg.png

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробила вчитель початкових класів                                                                        Олійник Н.В.

 

 

 

Майстер — людина, що досяг високого мистецтва у своїй справі, вкладає в свою працю кмітливість, творчість, робить предмети незвичайні і оригінальні, а також чудово знає своє ремесло.

Майстер-клас –це одна з форм ефективного професійного, активного навчання. Під час майстер-класу ведучий

-спеціаліст (далі Майстер) розповідає і, що ще більш важливо, показує, як застосовувати на практиці нову технологію або метод.

D:\Картинки\Патріотизм\26758fa5e877.pngВикористання такої форми роботи у виховній діяльності сприяє розширенню світосприйняття, творчому розвитку дітей та активізації пізнавальної діяльності.                                                Під час участі у майстер – класі діти дізнаються багато нового, цікавого та корисного, вчаться виготовляти власноруч різні речі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Народна іграшка лялька – мотанка»

Історія ляльки уходить коренями у далеке минуле. Перша лялька-мотанка була зроблена ще близько 5 тисяч років тому. Це дуже давнє мистецтво, яке  сьогодні під силу далеко не кожному. У Стародавній Греції, Єгипті, Римі існували подібні іграшки, зроблені з тканини чи ниток своїми руками. Особливо популярною була ляька-мотанка в Україні. В давні часи її присвя-чували різним визначним подіям у житті людини. Так, при народженні дитини робили ляльку немовля, укладали в колиску разом з малюком, щоб берегиня оберігала її здоров'я. Коли дівчина виходила заміж,  багато прикрашена лялька захищала її від зглазу. Виготовляли так звану бабу, в середину якої клали монети, вовну чи зерно. Баба - берегиня символізувала достаток у домі. Вони також грали роль охоронців та присвячувались, як правило, до Різдва. Секрети, як робити таку ляльку,  передавались з покоління в покоління. Існує одне правило, якого обовязково  слід дотримуватись: робити мотанку потрібно без участі ножиць та голки, інакше пропаде вся її чудодійна сила. Обов'язково берегиня  мала  бути зроблена своїми руками.

C:\Users\MAXIMUS\Desktop\kukla_motanka_2-430x500.jpgТрадиційна народна іграшка зроблена з природнього матеріалу руками мами чи бабусі, на перший погляд дуже проста, але вона сповнена позитивної енергії, любові, ніжності і тепла. Іграшку виготовляли здебільшого нашвидкоруч, використовуючи той матеріал, який був у господі.

Найголовнішим і водночас найскладнішим є етап створення голови – обличчя ляльки. Існує декілька варіантів: голову формують із смужки тканини, скрученої в рульку; скручений у клубок пучок сіна, обгортають тканиною; голову формують з основної деталі тулуба.

C:\Users\MAXIMUS\Desktop\kukla_motanka_1-334x500.jpgНа традиційній ляльці деталі обличчя не зображували: з давні часів вважалося, що через очі в неї може вселитися душа дитини або іншої людини. Обличчя прикрашали символом життя – хрестом, який намотували нитками різного кольору , підбираючи, щоб вони гармоніювали з основним вбрання ляльки. Дуже важливо підібрати головний убір. Це можуть бути: хустка, зав'язана у різні способи, очіпок, коси, вінок із стрічками. Прикраси голови створюють особливий характер та настрій, українські жінки завжди надавали їм великого значення.

          І сьогодні народні обереги входять у моду та займають почесне місце у домах. Лялька-мотанка із оберега перетворюється на сувенір, ексклюзивний  виріб. Ляльку виготовляють за допомогою  ножиць, голок та ниток, оскільки на перший план виходить краса, а не символічність. Але якщо ви все ж хочете  виготовити обереги, у процесі виготовления ножниці та голка не мають брати участі.

Виготовлення ляльки – мотанки.

«Лелека – символ України»

D:\Картинки\ПТАХИ\лелеки\436px-Stork.svg.pngD:\Картинки\Патріотизм\1379446766_18.jpg          Лелека – птах – символ – символ любові до матері та батька, котрі благословили тебе на світ, а тому це й  символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він – птаха священна, за розорення його гнізда – кара вогнем. А ще лелека приносить в оселі немовлят… І щасливе те село, яке має хоч одне лелече гніздо – його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи.

        Святий обов’язок лелеки – знищувати різних гадів,себто гадюк,жаб. Своїм прильотом в рідні краї цей птах  провіщає весну…

       Якщо лелека несподівано залишає гніздо в дворі і не повертається до нього, то двір і дім цей згодом спорожніють..

       Окрім цього, лелека є символом вогню і сонячного світла: він завжди прилітає з наближенням бурі або грози. Лелека довіряє людям, на господі яких проживає, тому може спокійно розгулювати по їх двору навіть у їх присутності. Вважають, коли дівчина вперше весною побачить лелеку високо у небі обов’язково вийде заміж, а якщо вже гніздо – то ще рік залишиться в батьківському домі…

Зараз ми  з вами спробуємо відтворити цього чудового птаха за допомогою таких матеріалів та інструментів:

  • трафарети лелеки, маркер чорного та червоного кольору,
  • клей-стік,
  • ножиці,
  • коктейльні соломинки (для ніжок),
  • пластилінова кулька для закріплення птаха.

 

 

 

 

 

 

       «Часнику в'язка – оберіг та прикраса для оселі»                                                                                                                                                             З давніх часів люди використовували певні види рослин для прикраси садиби і в якості захисту від темних сил. До рослин оберегам входить калина, мак, барвінок, любисток. Захисною силою також володіє дуб, береза, акація. А також такі рослини як кріп, м’ята, кропива, звіробій, папороть, ріпчасту цибулю і часник.                                                                                                              Заплетені в коси цибулю і часник вішали на стіні на кухні, як захисний оберіг від заздрощів, хвороб, негативних думок. Часник поміщали у воротах садиби, щоб відьми не ходили у двір, а також вплітали в коси нареченим, як провісник щасливого сімейного життя. Хочете, щоб у вас на кухні висіла красива і акуратна в'язка часнику? Зробіть її самі! Часник з вати виглядає дуже реалістично і стане гідною прикрасою кухні, а найголовніше – він не зіпсується.                                                                                                                                                                                     Матеріали, необхідні для його виготовлення: вата, прозорий поліетиленовий кульок, нитки білого кольору, прозорий силіконовий клей (наприклад, Дракон), товста лляна або інша натуральна нитка  а також крупа (ячна, пшенична або гречка).                                                                          

Технологія виготовлення. Склавши товсту нитку в декілька разів (кількість шарів залежить від товщини самої нитки), необхідно сплести з неї косу. Визначайте довжину коси, виходячи з бажаної довжини часниковою зв'язки. Далі треба взяти шматок вати, формуємо з нього кульку, вставляємо в кульок і зав'язуємо. Після цього білою ниткою потрібно перев'язати кулька навпіл, потім ще раз навпіл, щоб ватна кулька стала схожий на головку часнику з шістьма або вісьмома зубчиками. Потім, закріпіть нитку на декілька вузлів. Зайву частину кульки зверху на «часник» потрібно обрізати. Для більшої реалістичності центр часнику потрібно намазати клеєм і посипати крупою. Потрібно зробити більш десятка головок часнику.                    Коли всі вони будуть готові, їх слід прикріпити до коси, сплетеною з нитки.              Тепер отриману часникову зв'язку можна повісити на стіну.
 

 

docx
Додано
26 березня 2019
Переглядів
750
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку