Майстер – клас ґрунтується на теоретичних засадах Д. Ельконіна, В. Коваленко, Б. Нікітіна та технології ділової гри Г. Селевко
Підхід, представлений у майстер – класі : особистісно – орієнтований.
Технології: ігрові, інтерактивні .
Прийоми та методи: імітаційні ігри, рольові ігри.
Мета майстер-класу:
Ідея майстер-класу:
Емпатійні прийоми, які використовуються на уроках літературного читання, природознавства, трудового навчання, позакласній роботі дозволяють будувати довгострокові, міцні відносини, легко знаходити спільну мову в навчанні і роботі, сприяють розвитку творчих здібностей молодших школярів та підвищують емоційний рівень сприймання героїв літературних творів.
Задачі майстер-класу:
Обладнання: презентація «Майстерня емпатії», картки з малюнками, опорні завдання для кожної групи, чисті аркуші паперу, кольорові олівці, плакат для вправи «Дерево очікувань», роздатковий матеріал.
План майстер-класу
I. Організація діяльності учасників майстер –класу
II. Основна частина
2.1 Студія «Етимологічна»
2.2.Студія «Теоретична»
2.3.Студія «Практична»
3.1 Об’єднання в групи.
а) гра « Перевтілення»
б) вправа « Я – Квітка( метелик, пташка)
в) колаж «Торт для друга»
III. Рефлексія
IV. Підведення підсумків спільної діяльності
Хід майстер – класу
І.Організація діяльності майстер – класу
1.Привітання.
- Доброго дня,шановні колеги. Сьогодні ви візьмете участь у майстер – класі з проблеми використання прийомів емпатіі на уроках та в позакласній роботі .
Вправа «Дерево очікувань»
Так як ми з нетерпінням чекаємо новорічних свят,тому деревом очікувань у нас є ялинка. Прикрасьте ялинку новорічною прикрасою на тому рівні, на якому ви обізнані в питанні використання прийомів емпатії.
ІІ. Основна частина.
У ході реформування початкової школи особливо актуальною є проблема взаємодії учасників навчально-виховного процесу.
За нової парадигми освіти пріоритетним у педагогічному мисленні став новий підхід до ролі учня у навчальному процесі.
Суспільне замовлення України і світового співтовариства вимагає людей ,здатних не тільки самовдосконалюватись,а й взаємодіяти ,спілкуватися для повноцінного життя в соціумі.
Виконання цього завдання обумовило потребу у пошуку нових прийомів упливу на внутрішнє переконання дитини. Такими вважають прийоми емпатії (Слайд 2)
В.О.Сухомлинський говорив:
« У наших руках –найбільша з цінностей світу-Людина.
Ми творимо Людину, як скульптор свою статую з безформенного шматка мармуру:
десь у глибині цієї брили лежать прекрасні риси,які належить добути,очистити від усього зайвого»
Сьогодні ми побуваємо з вами у «Майстерні емпатії»(Слайд 3)
І найперше я вам пропоную завітати у «Студію етимологічну»
(Слайд 4)
- Ще багато століть тому,давньогрецький філософ Сократ сказав : «Заговори , щоб я тебе побачив».(Слайд 5)
Важлива умова спілкування – не просто чути,а «бачити співбесідника», спробувати його зрозуміти , викликати на відвертість.
Емпатія – родин із психологічних механізмів , що сприяють процесу гуманізації освіти. (Слайди 6) Далі ми потрапляємо в «Студію теоретичну»
(Слайд 7)
Великий педагог В.О.Сухомлинський підкреслював :
«Вчителю слід починати з елементарного,але разом з тим,з найважчого –з формування здатності відчувати душевний стан іншої людини,вміти ставити себе на місце іншого в різноманітних ситуаціях»І далі «глухий до інших людей –залишиться глухим до самого себе: йому буде недоступне найголовніше в самовихованні –емоційна оцінка власних суджень»
Яке ж значення емпатії? ( Слайди 8-17)
Відтак я ставлю перед собою завдання дослідити ,
виявити та апробувати різні емпатійні прийоми з метою подальшого впровадження в шкільній практиці найефективніших з-поміж них.
Сьогодні я хочу поділитися своїм, поки що невеликим досвідом роботи з розвитку емпатії в початкових класах.
Ці прийоми дають широкі можливості для формування творчих здібностей дітей. Ми побуваємо з вами в ролі учнів і виконаємо деякі з цих вправ.
Переходимо в «Студію практичну» (Слайд 18)
Перед початком роботи простягніть мені одну долоньку вперед і подаруйте вашу старанність, наполегливість і творчість.
Простягніть другу долоньку вперед. Через неї я вам дарую своє тепло, любов і ніжність.
А тепер обміняємось своїми подарунками. Потріть долоньки,відчуйте тепло, простягніть їх до мене і посміхніться.
Для подальшої роботи об єднаємося в групи.
Підійдіть до столу, візьміть сніжинку і об’єднайтеся в групи за малюнками, які знаходяться на зворотньому боці сніжинок.
Найприйнятнішим для вирішення поставлених завдань , на мою думку, є метод «уживання»,який спирається на прийомах емпатії-«входження», «перевтілення» людини в стан іншого об’єкта .За допомогою чуттєво-образних та уявних зображень учень намагається «перевтілитися» у досліджувальний об’єкт ,відчути та пізнати його зсередини.
Зараз ми,мої любі діти,виконаємо вправу «Перевтілення»(Слайд 19)
Послухайте твір В.О.Сухомлинського «Ґавеня і Соловей».
Після його прослуховування вам треба перевтілитися в інший образ.
Ґавеня і Соловей
Вивела Ґава одне - єдине пташеня - Ґавеня. Вона любила своє дитя, частувала його смачними черв'ячками.
Та ось полетіла Ґава по їжу й пропала. Уже й сонечко піднялося вище за дерево, на якому вони жили, а матері все нема. Заплакало Ґавеня. Плаче, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок притихло, жаль їм бідолашного малого.
Почув Соловей плач Ґавеняти. Затремтіло з жалощів солов'їне серце. Залишив своє гніздо Соловей, прилетів до Ґавиного, сів поруч із пташеням і заспівав свою чудову пісню. Аж вітер притих, заслухався.
А Ґавеня, мов і не чує солов'їного співу, плачем заливається.
Та ось почуло Ґавеня - десь удалині пролунав материн голос: кра, кра... Умить перестало воно плакати й каже:
- Чуєш, це моя мама співає! Замовкни, будь ласка, не пищи!
- Кра, кра-кра... - залунало поблизу, і Соловей замовк. Він перелетів на сусіднє дерево й задумався... Того вечора ліс не чув солов'їного співу.
1гр. – перевтілитися в Ґавеня;
2 гр. – перевтілитися в Ґаву;
3гр. – перевтілитися в Солов’я .
(Звучить легка мелодія)
Слово для презентації має …..
Яка група , на вашу думку , краще справилася із завданням? Чому?
Висновок. Така рольова гра дає можливість кожному побувати на місці головних героїв твору, відчути на собі всі емоції і переживання до відповідних подій. Дякую!
Крім уроків літературного читання прийоми емпатії можна використовувати ще й на уроках «Природознавства»
Так , при вивченні теми «Рослини рідного краю», «Тварини рідного краю» можна запропонувати учням уявити себе рослинкою чи тваринкою, тобто ввійти в образ і за допомогою тексту-опори скласти твір-опис і поетапно його намалювати.
Вправа «Я –квітка»(метелик,пташка) (Слайд 20)
Я (який? яка?) ________
Мені подобається (що?) _________
Я не люблю_______________
Світ навколо мене дуже____________
Мене оточують (які?)_______(хто?)____
Вони (що роблять?)_____________
Я дивлюсь на (що?)______і мені стає (як?)_______
(Звучить мелодія)
(Презентація робіт)
Висновок. Імітаційні ігри дають можливість не тільки перевтілитись в рослин, тварин, а й встановити взаємозв’язок між об’єктами живої природи, сприяють бережливому відношенню до неї.
Ми з вами склали твори, змогли намалювати їх, показавши ту велич і незвичайність використання прийомів емпатії для розвитку творчих здібностей.
На уроках трудового навчання, образотворчого мистецтва, в позакласній роботі можна створити колаж. Ця вправа розвиває творчі здібності , потребу у прояві гуманних почуттів до однолітків, вчить помічати переживання і сподівання.
Пропоную кожній групі створити колаж «Торт для друга» (Слайд 21)
На роботу вам відводиться 3 хв.
(Звучить мелодія)
(Презентація груп)
ІІІ. Рефлексія
Метод « Вільний мікрофон»
Шановні колеги! Сподіваюсь, що з майстер-класу ви почерпнули для себе щось цінне. Тож я пропоную вам дати відповіді на запитання:
Прикрасьте ялинку новорічною прикрасою на тому рівні, на якому ви стали обізнані в питанні використання емпатії на уроках.
Підсумок майстер-класу.
Отже, шановні друзі, ми сьогодні згадали деякі вправи з розвитку емпатії. Таким чином ми впевнились у тому, що емпатія – це цінна звичка, це те, що робить нас людьми.
Велику силу має співчуття,
Воно не дасть загинути,пропасти,
Воно нас повертає до життя,
І не дає нам духом занепасти.
Бо ти у нім комусь несеш тепло,
І повертаєш на дорогу світла.
Підтримуєш,щоб легше все ж було,
І щоб душа хоч трішечки розквітла.
Й тобі також потрібне співчуття,
Без нього ти, немов один в пустелі,
Буває мучить біль і каяття,
І знищує, і душу б є об скелі.
А добре слово,тихе співчуття,
Приводить в норму, біль заволікає.
Вже не таким складним стає життя,
Надії квітка розцвітає .
Ще мить тому була душа в імлі,
Здавалося, що не було й надії.
І раптом світло стало на землі,
І повернулись спогади та мрії.
Велику силу має співчуття ,
І як повітря всім воно потрібне
Це надзвичайно щире почуття,
Якщо не саме золоте, то срібне.
Дякую за увагу!