Майстер-клас «Екологічне виховання як один із напрямків виховання учнів початкових класів»

Майстер-клас «Екологічне виховання як один із напрямків виховання учнів початкових класів»

Підготувала вчитель початкових класів

ЗОШ №3 Покровської міської ради

Тулінова Олена Дмитрівна

"Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства.
Дітей, що не вміють ще ходити, треба частіше

 виносити на свіже повітря,щоб вони могли бачити

 рідне небо, дерева, квіти, різних тварин.
Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості,
і покладе основи любові до рідної природи."
Григорій Ващенко

Обладнання: презентація, відеоролик «Моя Батьківщина», картки із зображенням тварин.

Аудиторія: вчителі.

Хід майстер-класу

1. Організаційний момент. Мотивація.

-Добрий день і в добрий час

           Рада я вітати Вас!

Звуть мене Тулінова Олена Дмитрівна, вчитель початкових класів ЗОШ №3. Я маю намір представити Вашій увазі майстер-клас «Екологічне виховання як один із напрямків виховання учнів початкових класів» на основі компетентнісного підходу до навчання та виховання.

2. Презентація досвіду роботи.

        Мета МК: пошук оптимальної технології екологічного виховання молодших школярів.

        Завдання МК:  розкрити сутність екологічної освіти та виховання, систему організації екологічного виховання; намітити методику організації екологічного виховання молодших школярів.
        Ідея майстер-класу. Екологізація предметів є гарантом екологічної безпеки ХХI століття, адже саме тут формується майбутня особистість, в практичній діяльності якої екологічний підхід повинен бути визначальним.

         Актуальність. За умови погіршення екологічної ситуації в світі і в Україні гостро постає питання про поліпшення екологічної освіти підростаючого покоління. Від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового екологічного мислення залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей, майбутнє нашої держави.

         Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати у природи, а в іншому притаманному українському народові гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності всюди і завжди.

        В останні 20 років значно зросла увага вчених до дослідження проблем екологічного виховання та освіти. Одним із шляхів формування екологічної культури школярів є звернення до надбань педагогічної спадщини видатного українського педагога, заслуженого учителя України В.О. Сухомлинського, до його досвіду у сфері екологічного виховання учнів. Методика використання принципів екологічного виховання В.О.Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи є складовою навчально-виховного процесу, який складається з двох рівноцінних компонентів: формування наукових знань з екологічного виховання та охорони природного середовища. Проблемою екологічного виховання В.О. Сухомлинський займався впродовж своєї педагогічної діяльності, і довів, що природа сама собою не виховує. Виховує лише активна взаємодія дитини з нею. Сутність ідей екологічного виховання педагог вбачав в систематичному, терплячому, постійно тривалому впливі на розум дитини з метою, щоб та усвідомила і відчула «себе як невідємну частину природи, здивувалася, навіть була вражена думкою, що людина до того часу сильна й могутня, поки вона вірний син матері-природи, що вміє берегти почуття вдячності за те, що вона живе; поки вона діяльна клітина організму, що називається природа».

 У власній педагогічній діяльності намагаюсь вирішити кілька важливих питань.

        Перше питання: якою повинна бути людина, спроможна забезпечити сталий розвиток суспільства? На мій погляд, юна людина повинна бути щасливою, жити в гармонії з собою, суспільством, природою.

Розвиток гармонійної особистості в сучасності

         Безперечно молода людина повинна бути здоровою, а такою вона зможе стати у здоровому суспільстві на здоровій планеті. Тому головне завдання - зорієнтувати учня на здоровий спосіб життя, зміну стилю життя, здорове та природозберігаюче ставлення до навколишнього середовища.

        Друге питання, як потрібно організувати навчальний процес, щоб виховати особистість, спроможну забезпечити сталий розвиток суспільства? В цілому спрямовую діяльність на активізацію в учня продуктивного і раціонального оволодіння знаннями, формування необхідних компетентностей, їх застосування на практиці, розширення сфери активного самонавчання, зосереджую увагу на розвивальному змісті освіти на основі диференціації, індивідуалізації навчально-виховного процесу.  Основним способом навчання і виховання людини, спроможної до забезпечення сталого розвитку суспільства, вважаю діяльність.

Структура діяльності, спрямована на формування особистості.

        Дітям молодшого шкільного віку властива унікальна єдність знань і переживань, яка дозволяє говорити про можливості формування у них надійних основ відповідального ставлення до природи. Всі навчальні предмети початкової школи покликані вносити свій внесок у формування екологічної відповідальності дітей. Аналіз підручників підтверджує, що передумови для цього є. Однак не можна сказати, що проблема розділення функцій і взаємодії навчальних предметів з метою екологічної освіти вирішена. Необхідно доповнити новими елементами знання по кожному конкретному компоненту природи, досліджуваному дітьми. При різних підходах до змісту курсу з'являється можливість ввести дітей у коло реальних екологічних проблем. При цьому варто застосовувати такі методи та методичні прийоми, як: екологічне моделювання та прогнозування, екологічні ігри, розв'язування екологічних задач та ін.

Пропоную переглянути фотоматеріал щодо екологічного виховання у своєму класі.

Найбільш популярними засобами навчання екології є екскурсії. Вони дозволяють виявити природні зв'язки і основні етапи вивчення природи.

Формування екологічної культури, екологічної свідомості школярів – це життєва потреба сьогодення. На уроках і в позаурочний час ми робимо все необхідне, щоб природа стала для дітей відкритою книгою, якою б вони уміли користуватися. Тому дуже важливо довести школярам, що причиною екологічних негараздів у наш час є не технічний розвиток людства, а зневага до законів природи, людська байдужість.

III. Організація діяльності учасників майстер-класу.

• А зараз я хочу Вас познайомити з методом екологічної ідентифікації та екологічною грою «Впізнай тварину».

Метод екологічної ідентифікації (від лат. ототожнювати ) полягає в педагогічній актуалізації особистої причетності людини до того чи іншого природного об’єкту, ситуацій, обставин, в яких він перебуває. Метод стимулює процес психологічного моделювання стану природних об’єктів, сприяє кращому розумінню цього стану, що поглиблює уявлення школярів про даний об’єкт. Крім того, такий механізм актуалізує відповідну поведінку стосовно об’єкта.

Ілюстрацією використання цього методу може бути така педагогічна ситуація. Під час вивчення риб у зимовий період учням пропонується затиснути пальцями власний ніс і, не відкриваючи рота, протриматися, скільки можливо, потім відпустити один палець і відкрити доступ повітря в одну ніздрю. Свої відчуття в цій ситуації учні проектують на стан риб, які перебувають під льодом, коли їм не вистачає кисню. Звільнення однієї ніздрі для дихання супроводжується значним полегшенням, моделюючи стан риб після того, коли будуть пробиті лунки в товщі льоду.

Екологічна гра «Впізнай тварину»

До нас поступили скарги від тварин. Давайте ознайомимося з ними і вирішимо, чи правильно чинить людина.

Скарга 1. «Сама знаю, що не красуня. А якщо я опиняюся поруч, багато хто сахається вбік, а то ще й камінням жбурнуть або ногою вдарять. А за що? Користь від мене велика» ( Це жаба)

Одна жаба охороняє від гусениці і черв’яків цілий город. Якщо в домі завелися таргани, принеси жабу – і вони зникнуть.

Скарга 2. «Ох і не люблять мене люди. Голос їм мій, бач, не подобається, і очі, кажуть, в мене негарні. Вважають, що я біду приношу. А чи так це? Якби не я, прийшлося б декому сидіти без хліба» ( Це сова )

Сова з 1946 року знаходиться під охороною держави. Одна сова знищує за літо 1000 мишей, які можуть знищити 1 тонну зерна.

Скарга 3. « Ми ссемо кров людини. Завдяки нам люди не можуть нормально працювати і відпочивати. Від нашого тоненького голосу багато людей починає чухатися» (Це комарі ).

Але все ж комарі потрібні в природі. Личинки комарів живуть у воді, ними харчується багато риб. А дорослими комарами харчується багато птахів. Цікаво, що боротися з комарами нам допомагають бабки. Бабки та їх личинки – ненажерливі хижаки. Самі бабки полюють на дорослих комарів у повітрі, а личинки бабок на личинок комарів у воді.

Висновок: потрібно берегти і тих тварин, які не занесені до Червоної книги. Це добре відомі вам тварини: білка, їжак, синиця, дятел, жаби та ін. Їх життя часто залежить від тебе, від твоєї поведінки в природі.
IV. Підведення підсумків, рефлексія.

Результатом системної роботи з екологічного виховання учнів на уроках  є:

• елементарні знання про природу, взаємозв’язки у ній, та взаємодія і взаємовплив людини і природи;
• розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;
• розвиток ціннісного ставлення до природи, як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних та інших потреб особистості;
• формування елементів здорового способу життя та навичок екологічної поведінки;
• створення якісного освітнього середовища для підвищення якості навчання.

       Таким чином цілеспрямована робота з екологічного виховання допомагає мені формувати екологічну культуру особистості, сприяє активній життєвій позиції, що виявляється у вчинках. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш.

В завершення нашої з вами роботи пропоную відправитись в одну із багатьох віртуальних подорожей, в яких побували мої діти. Відеоролик «Моя Батьківщина»

• Дякую за увагу.