Майстер-клас "Формування практичних компетентностей в учнів на уроках правознавства в 9 класі"

ТЕМА Майстер-класу:

 

 

 

 

Мета:  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст роботи:

 

 

ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ МАЙСТЕР-КЛАСУ

 

АНОТАЦІЯ

Заняття майстер-класу – це оригінальний спосіб

організації діяльності педагогів у складі малої групи

(7–15 учасників). Майстер-клас як локальна технологія

трансляції педагогічного досвіду повинен демонструвати

конкретний методичний прийом або метод, методику

викладання, технологію навчання, виховання. Він повинен

складатися із завдань, які направляють діяльність учасників

для вирішення поставленої педагогічної проблеми.

ЗАВДАННЯ МАЙСТЕР-КЛАСУ:

• передача вчителем свого досвіду роботи шляхом прямого і коментованого показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності;
• спільне відпрацювання методичних підходів учителя, ухвалення рішення;
• рефлексія власної професійної майстерності учасниками майстер-класу;
• надання допомоги учасникам майстер-класу у визначенні завдань саморозвитку, формуванні індивідуальної програми самоосвіти й самовдосконалення.

У ході майстер-класу учасники знайомляться з методичними розробками з теми; беруть участь в обговоренні отриманих результатів; ставлять питання, отримують консультації; пропонують для обговорення власні проблеми, питання, розробки; висловлюють свої пропозиції.

 

АЛГОРИТМ ТЕХНОЛОГІЇ МАЙСТЕР-КЛАСУ

І. Презентація педагогічного досвіду вчителем:

•           стисло характеризуються основні ідеї технології;
•           описуються досягнення в роботі;
•           доводиться результативність навчання дітей, що свідчить про  ефективність технології;
•           визначаються проблеми і перспективи в роботі вчителя.

ІІ. Презентація системи навчальних занять:

•           описується система навчальних занять у режимі технології, що презентується;
•           визначаються основні прийоми роботи.

ІІІ. Проведення імітаційної гри:

•           учитель проводить навчальне заняття зі слухачами, демонструючи форми ефективної роботи з учнями;
•           слухачі одночасно виконують дві ролі: експериментальний клас і експертів, присутніх на відкритому занятті.

IV. Моделювання:

•           учителі-учні виконують самостійну роботу з конструювання власної моделі заняття в режимі технології вчителя;
•           учитель виконує роль консультанта, організовує самостійну роботу слухачів і керує нею;
•           учитель спільно зі слухачами проводить обговорення авторських моделей навчального заняття.

V. Рефлексія:

•           проводиться дискусія за наслідками спільної діяльності.

 

Таблиця 1

 

Орієнтовна модель проведення майстер-класу

 

Етапи роботи майстер-класу	Зміст етапу	Діяльність учасників
1. Підготовчо-організаційний: постановка цілей і завдань	Вступне слово, незвичайний початок заняття	Входять у діалог, проявляють активну позицію.
2. Основна частина. Зміст майстер-класу, його основна частина: план дій, що включає поетапно реалізацію теми	Методичні рекомендації педагога для відтворення теми майстер-класу. Показ прийомів, які використовуються в процесі майстер-класу, показ своїх прийомів з коментарями	Виконують завдання відповідно до поставленого завдання. Презентація виконаних робіт.
3. Моніторинг майстер-класу Аналіз ситуації за критеріями: володіння способами діяльності; розвиток здібності до рефлексії; розвиток комунікативної культури	Організовує обмін думками присутніх, дає оцінку тому, що відбувається	Рефлексія - активізація самооцінки і самоаналізу щодо діяльності в майстер-класі

 

 

 

ПОЗИЦІЯ ПЕДАГОГА.

Педагог проводить заняття зі слухачами, демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями. Ніколи не прагне просто передати знання, а прагне залучити учасників у процес, зробити їх активними, розбудити те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти й усунути те, що заважає у саморозвитку. Усі завдання майстра і його дії направлені на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці. Це м’яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю. Учитель створює атмосферу відвертості, доброзичливості, співтворчості в спілкуванні, виключає офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу.

У взаєминах з колегами учитель повинен застосовувати демократичний стиль педагогічної взаємодії, проявляючи свої особисті якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність тощо. Авторські технології, що презентуються в рамках майстер-класу, не володіють властивістю фотографічної відтворюваності; проте кожна з них несе ідейний заряд, володіє безліччю відтворювальних деталей, прийомів, елементів учительської майстерності.

Слід звернути увагу на мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка); міміку, жести, управління емоціями; пантоміміку (постава, уміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників); уміння зосередитися на предметі розмови, володіння мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості; мистецтво спілкування: психологічна сумісність, здібність до педагогічної уваги, емпатія; педагогічну імпровізацію: уміння працювати згідно з планом «в голові», привертати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями; психологічну зіркість, уміння вичисляти «геніїв» і підтримувати тих, що «відстають»; комунікативну культуру, уміння вести діалог,  дискусію; відчуття часу.

 

 

 

 

 

КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ

МАЙСТЕР-КЛАСУ

1.            Презентативність.

Вираженість інноваційної ідеї, рівень її уявлення, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці й практиці освіти.

2.            Ексклюзивність.

Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота й оригінальність вирішення інноваційних ідей.

3.            Прогресивність.

Актуальність і науковість змісту й прийомів навчання, наявність нових ідей, таких, що виходять за рамки стандарту, відповідних тенденціям сучасної освіти та методиці навчання предмета, здібність не тільки до методичного, але й наукового узагальнення досвіду.

4.            Мотивованість.

Наявність прийомів і умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність зі створення нового продукту діяльності на занятті.

5.            Оптимальність.

Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв’язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим).

6.            Ефективність.

Який ефект розвитку? Що це дає учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.

7.            Технологічність.

Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи, процедури).

8.            Артистичність.

Піднесений стиль, педагогічна харизма, здібність до імпровізації, ступінь дії на аудиторію, готовності до розповсюдження і популяризації свого досвіду.

9.            Загальна культура.

Ерудиція, нетрадиційність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого досвіду.

ТЕМА:

Формування практичних компетентностей у учнів на уроках правознавства в 9 класі.

1. Можливості використання мультимедійних презентацій на уроках права

Інформаційно-комунікативна компетентність - один з основних пріоритетів сучасної освіти. Змінюється весь характер життя, надзвичайно зростає роль інформаційної діяльності, а всередині неї – активної, самостійної обробки інформації людиною.

Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що учителі змушені постійно вирішувати дилему – як «укласти»  зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, яке має тенденцію до скорочення.

Комп'ютер реально стає сьогодні незамінним помічником вчителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події. Особливо важливим є те, що, сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується. 

Використання  презентацій дозволяє вчителеві зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої базової дисципліни, і з історії та правознавства зокрема. У традиційному навчанні підготовка уроку викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням статичні та динамічні елементи. З цього приводу слід відзначити, що підготовані і методично продумані слайдові презентації – це найкращий вид унаочнення (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань), який не потребує матеріальних затрат та може швидко змінюватися за бажанням вчителя.

Для підготовки мультимедіа-презентації вчитель може скористатися як добре відомим програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: MacromediaFlash, Picasa, PhotodexProShow та ін.

Звичайно, найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання.

Можна зазначити, що використання презентаційних матеріалів на уроках допомагає:

• раціоналізувати форми подачі інформації (економія часу на уроці);
• підвищити ступінь наочності;
• отримати швидкий зворотний зв'язок;
• відповідати науковим і культурним інтересам і запитам учнів;
• створити емоційне ставлення до навчальної інформації;
• активізувати пізнавальну діяльність учнів;
• реалізувати принципи індивідуалізації та диференціації навчального процесу;
• підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями;
• проводити уроки на сучасному рівні, високотехнологічно;
• готувати конкурентоспроможну особистість;
• скоротити терміни освоєння предмета.

Щодо учнівських презентацій то незамінними вони є у позаурочній діяльності – для різного роду проектів, виховних заходів.

Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів та пробудити інтерес до навчання. Необхідно знайти такий баланс між матеріалом, який подається, та ефектами, які його супроводжують, щоб учні буквально «сиділи на краєчку стільця».

Отже, урок і виховні заходи при застосуванні комп'ютера будуть ефективніші у того вчителя, який зберігає людські пріоритети в навчанні та водночас має добре, довірливе ставлення до машини та її педагогічних та дидактичних  можливостей.

Таким чином, інформаційно-комунікативна компетентність вчителя є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня.

 

2. Методичні принципи створення комп'ютерних тестів з історії та права

Одним із першочергових завдань сучасної освіти є запровадження новітніх технологій навчання й оцінювання. Адже саме контроль результатів забезпечує зворотний зв'язок у процесі навчання. Серед засобів об'єктивного контролю найбільш науково обґрунтованим є метод тестування із залученням технічних засобів для його проведення та обробки результатів. Одним із таких технічних засобів є комп'ютер, використання якого докорінно змінює процес підготовки тестових завдань, процедуру й технологію тестування, не враховуючи процес отримання результатів проходження тестів учнями. За умов переходу до обов'язкового зовнішнього тестування використання комп'ютерних тестів на уроках дає можливість учителям та учням пристосуватись до нового стандарту перевірки знань, освоїти новітні методики оцінювання знань та вмінь і водночас підвищити рівень комп'ютерної грамотності.

Поєднання текстових завдань з картографічними та ілюстративними створює комп'ютерний комплекс з високим рівнем універсальності, що значно поширює процес самореалізації школярів.

Раджу скористатися найбільш простою, повнофункціональною програмою для створення комп'ютерних тестів «MyTest», яку безкоштовно можна скачати з Інтернету. Власне MyTest - це система програм (програма тестування учнів, редактор тестів і журнал результатів) для створення і проведення комп'ютерного тестування, отримання й аналізу результатів, виставлення оцінки за відповідною шкалою.

У комп'ютерного тестування як методу контролю є свої обмеження і недоліки. Не варто наділяти комп'ютерне тестування тими функціями, які воно не здатне підтримувати. Слід розуміти, що за допомогою комп'ютерних тестів краще за все перевіряти рівень оволодіння учнями фактичного матеріалу. Але перевірка за їх допомогою глибинного розуміння історії та права навряд чи може вважатися раціональною процедурою. Найкращий результат у цьому випадку може дати симбіоз тестових та традиційних методів контролю.

 

3. Програмово-педагогічні засоби з історії та права, їх використання на уроці

Загалом, підходів до використання електронних продуктів і програмово-педагогічних засобів (ППЗ) на уроках з історії та права може бути декілька, залежно від мети, яку прагне досягти вчитель. Більшість сучасних електронних навчальних засобів з історії та права містять інформаційний текстовий матеріал до конкретного уроку чи теми та ілюстративні візуальні матеріали: карти, плакати, карикатури, фотографії, відеофрагменти тощо. У деяких ППЗ є довідкові матеріали (хронологічні таблиці, біографії діячів, словники термінів, документи, статистичні дані), а також передбачена можливість проведення тестового контролю знань учнів. Тому вчитель має змогу використовувати окремі елементи ППЗ як на уроках засвоєння нових знань та комбінованих, так і на уроках повторення й узагальнення матеріалу з теми.

 

4. Місце Інтернет-ресурсів в методичній системі роботи вчителя

Вміння вчителя працювати з Інтернет-ресурсами складає базовий та достатній рівні інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя, які передбачають освоєння педагогом спеціалізованих технологій, розроблених відповідно до вимог змісту навчального предмета, і формування в нього готовності до впровадження їх в освітню діяльність. Достатній рівень ІК-компетентності вимагає від вчителя не тільки уміння здійснювати пошук матеріалів в мережі Інтернет, але й передбачає:

• знання про роботу з Інтернет-сервісами;
• знання орієнтовного переліку існуючих Інтернет-ресурсів та їх використання в освітньому процесі та самоосвітній діяльності;
• розроблення змісту та методик використання Інтернет-ресурсів у навчально-виховному процесі;
• розроблення простих Web-сайтів та їх використання під час викладання свого предмету;
• уміння організувати самостійну навчальну діяльність учнів з використанням Інтернет-ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

З досвіду роботи вчителя історії та правознавства Юдіна В.М.

 

МАЙСТЕР КЛАС ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

ПРОБЛЕМА:

«Практичні заняття з правознавства у 9 класі».

ТЕМА МАЙСТЕР КЛАСУ:

«Формування практичних компетентностей у учнів на уроках правознавства в 9 класі».

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

І. Підготовчо-організаційний етап

Мета: сприяти ефективній та продуктивній праці учасників-педагогів.

  Відкриття заняття майстер-класу.

Вступне слово

Доброго дня шановні колеги, сьогодні ми працюємо у формі майстер-класу.

Давайте спробуємо з’ясувати, які поняття у Вас асоціюються із цим терміном, але асоціація повинна бути сказана одним словом. (Учителі записують асоціації на аркушах  і вголос діляться з ними).

Проблема: «Практичні заняття з правознавства».

Чому саме така тема. Справа в тому, що ми з Вами у 9 класі вчимо своїх учнів вчити правознавство як навчальний предмет: це і робота з понятійним апаратом, текстовими джерелами з права (конституція, кодекси, закони тощо). Погодьтеся, що розвиток комунікативних здібностей учнів на всіх етапах уроку, дуже важливий. Основна наша мета – навчити дітей давати оцінку нормам права, відповідати на запитання. Однак виникають певні труднощі: бо якщо ми, учителі,  вкладаємо в учнів теоретичні засади роботи на уроках права, то з практичного боку нам потрібно їх навчити правильно висловлюватись, а це неможливо зробити, якщо діти на уроці пасивні спостерігачі. Щоб вони висловлювалися ми маємо дати їм можливість говорити, використовуючи різноманітні дидактичні методи, зокрема: дискусії, питання-відповіді.

Проблема, яка порушується на занятті майстер-класу – це практичні заняття з правознавства. Теж актуальна, враховуючи те, що у 9 класі ми працюємо за Новим державним стандартом та за новою програмою, де передбачені практичні уроки, на яких учні за допомогою учителя можуть здобути як практичні навички роботи на уроці правознавства так і розвинути комунікативні навички під час виконання різноманітних типів завдань.

 

ІІ. Основна частина. Зміст майстер-класу, його основна частина: план дій, що включає поетапно реалізацію теми.

 Сьогодні Ви матимете можливість побачити проведення практичного заняття у 9 класі на  тему: «Соціальні норми в житті людей».

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Перегляд, спостереження фрагменту практичного уроку у 9 класі.

 

ІІІ. Моніторинг майстер-класу.

1. Самоаналіз.
2. Обговорення майстер-класу.
3. Практична вправа. Користуючись наведеною структурою практичного заняття створити власний алгоритм проведення такого типу уроку.

ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

Наше заняття завершується, тому з’ясуємо, чи виправдалися ваші очікування від заняття.

Вправа «Очікування» 

Кожен учасник запише на аркуші свої думки стосовно первинних очікувань та  озвучує свої записи.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Соціальні норми в житті людей.

Мета: продовжити знайомити учнів з соціальними нормами, проаналізувати основні види соціальних норм, навчити розрізняти їх, визначити функції та значення соціальних норм у житті людей; розвивати вміння та навички застосовувати та пояснювати поняття, працювати у парах, аналізувати, давати власну оцінку, висловлювати аргументовані судження, моделювати ситуації, узагальнити та систематизувати матеріал у схеми, робити висновки; формувати правові компетентності; виховувати правову культуру, повагу до соціальних норм, активну громадську позицію.

 

Тип уроку: практична робота.

Основні терміни та поняття: соціальні норми, мораль, звичай, правова норма, корпоративні норми, етика.

Обладнання: зошит, підручник, схеми, роздаткові картки, ситуативні задачі, аркуші паперу, олівці (фломастери).

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань (презентація Power Point)

1.     Термінологічна розминка (у вигляді Word Art)

Пояснити поняття: право, мораль, соціальні норми, норма права, джерела права.

 

 

 

 

 

 

 

2.     Завдання на розвиток логічної компетентності.

 

Робота зі схемою «Ознаки права та моралі» (учні по черзі називають по одній нормі моралі та права).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне запитання: Які функції мають та яку роль відіграють соціальні норми у житті людей?

IV. Практична робота

1.     Завдання на розвиток інформаційно–логічної компетентності.

Розгляньте слайди презентації, схеми «Соціальні норми» та занотуйте у зошити.

Кожна людина свідомо чи несвідомо керується у своїй діяльності певними правилами, тобто зразками належної поведінки, її моделями. Ці правила різноманітні як за змістом (регулюють відносини людей у різних сферах громадського життя - побутові, сімейні, з приводу власності, здійснення політичної влади), так і за способами виникнення (можуть установлюватися різними організаціями громадян, органами держави чи складатися історично, у процесі розвитку людства). Без існування правил, що регулюють поведінку людей, було б неможливим й існування самого суспільства. За способом встановлення і забезпечення прийнято розрізняти:

- норми моралі – правила, що складаються відповідно до уявлень людей про добро і зло, справедливість та несправедливість, честь і безчестя тощо, тобто відповідно до моральних уявлень;

- звичаї (традиції, обряди, ритуали, ділові звичаї) – правила, що складаються історично і внаслідок їх багаторазового застосування людьми. Звичаї колись були моральними або релігійними нормами, але з часом їх справжнє значення було забуте. Люди, дотримуючись звичаїв, уже не говорять, гарний чи поганий той чи інший варіант поведінки, а поводяться певним чином через звичку;

- корпоративні норми (норми організацій) – правила поведінки, що видають організації, або які склались в організаціях і поширюються на їх членів; корпоративні норми регулюють відносини усередині даної організації, порядок її діяльності, взаємини осіб, що входять до її складу; вони можуть бути виражені у статутах, положеннях, рішеннях таких організацій;

- норми права – правила поведінки, встановлені й забезпечувані державним примусом.

За змістом або сферами відносин, соціальні норми поділяють на:

– політичні норми (правила, що регулюють відносини з приводу здійснення політичної влади, управління суспільством);

– економічні норми (правила, що регулюють відносини з приводу виробництва й розподілу матеріальних благ);

– культурні норми (правила, що регулюють поведінку людей у невиробничій сфері суспільства: тут насамперед мова йде про норми, що регулюють творчу, спортивну та іншу діяльність стосовно реалізації потреб індивіда);

– естетичні норми (правила, пов’язані з уявленнями про красу людських вчинків);

– релігійні норми (правила, що регулюють відносини віруючих один з одним, з релігійними організаціями, релігійні обряди).

2.     Завдання на розвиток логічної компетентності.

Визначити вид соціальної норми та обґрунтувати свою відповідь.

а) пішохід порушив правила дорожнього руху - перейшов перехрестя на червоне світло;

б) підліток звернувся до директора школи з проханням прийняти його до 10 класу;

в) дівчина не прийшла на зустріч з подругою;

г) прибічники ісламу під час обіду відмовилися вживати м’ясо свинини;

д) керівник огранізації запропонував членам своєї організації сплатити членські внески;

є) учитель порекомендував учневі, який зайшов у школу, зняти головний убір;

є) члени первісної общини перед виходом на полювання виконували ритуальний танок навколо зображення тварини.

3. Завдання на розвиток практично-орієнтованої компетентності.

Інсценізація правових ситуацій у парах та обговорення побаченого.

Учні розігрують види соціальних норм, глядачі визначають вид та аргументують свою думку.

V. Закріплення набутих знань, умінь та навичок.

1. Завдання на розвиток аксіологічної компетентності.

Метод «Мікрофон», «Продовжи речення»

Учні по черзі висловлюють свої судження з приводу запитання.

•     Сьогодні я прокинувся у світі, де не існує соціальних норм. Що було б?

VI. Підбиття підсумків. Оцінювання учнів.

1.     Завдання на розвиток аксіологічно-логічної компетентності.

Робота з мотиваційним запитанням уроку.

•     Яку роль відіграють соціальні норми у житті людей?

Учні роблять висновок самостійно та узагальнюють думки. Кожен учень представляє свою відповідь перед класом.

2.     Завдання на розвиток логічної компетентності (за допомогою програми комп'ютерних тестів «MyTest»)
3.     Проектна робота.

Колективне оформлення узагальнюючого колажу з теми «Основи теорії держави і права».

VII. Домашнє завдання.

Провести міні-дослідження, використовуючи інформацію ЗМІ на тему: «Порушення соціальних норм та їх захист».