МАЙСТЕР-КЛАС
«Ігрова навчальна діяльність на уроках математики
в 1 класі»
Підготувала:
вчитель початкових класів
Антонова Марина Ігорівна
ТЕМА: «Ігрова навчальна діяльність на уроках математики в 1 класі»
ЗАВДАННЯ:
« У грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. »
В.Сухомлинський
Вступ
Ефективними засобами пробудження живого інтересу до вивчення предмету математики в початкових класах поряд з іншими методами є розвивальні ігри. Гра переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язання навчального завдання. Вона спонукає учнів до виконання більшої кількості різних завдань, сприяє більш свідомому, ґрунтовному засвоєнню знань, умінь і навичок. Застосування ігор на уроці математики допомагає вчителю урізноманітнити роботу учнів, зняти напруження від звичайної навчальної діяльності, переключити увагу школярів.
Актуальність гри в даний час підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією.
Потрапляючи до школи після дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності – навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей.
Про гру сказано багато гарних слів. Її називають джерелом радості, королевою дитинства і восьмим чудом світу.
В цьому майстер-класі підібрані такі математично-ігрові ситуації, які можна використовувати не лише під час уроків математики, а і перебуваючи у ГПД. Таким чином продовжувати формувати математичні компетентності не обмежуючись «рамками» шкільного уроку.
За С. Раковим, під поняттям «математична компетентність» розуміють спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики.
Дидактичні ігри на урокам математики
Дітям пропонується «ланцюжком» полічити від 1 до 20. На дошці зображено числа 3,6,9,12,13,15,21. Дитина, якій по порядку треба назвати число, яке зображено на дошці – плескає у долоні.
Ускладнення:
- Яке з чисел вказаних на дошці ми не використали під час лічби? (21).
- Поясніть чому. (Бо необхідно було рахувати лише від 1-20).
2. Гра «Встанови послідовність і продовж числовий ряд»
Зображено числа: 9,11,13,...,27. Дітям пропонується встановити принцип послідовності чисел і продовжити числовий ряд.
Ускладнення:
- Як називаються числа, які записані і якими продовжували числовий ряд? (Непарні).
- Як називаються всі ті числа, які ми умовно пропускали? (Парні).
3. Гра «Живі цифри»
Вчитель декільком учням класу роздає картки із зображенням цифр від 1 до 9, а діти повинні за необхідності швидко вибігти з відповідною цифрою.
- Станьте числа, по порядку від 3 до 7! (3,4,5,6,7)
- Вийдіть, числа, попередні до чисел 4,8,6.
- Вийдіть, числа, наступні до чисел 1,5,8.
- Вийдіть, «сусіди» числа 2,5,7.
- Вийдіть, числа в порядку спадання від 9 до 6. (9,8,7,6).
4. Гра «Встав пропущене число»
Використовуються картки – блискавки з прикладами, один з компонентів в яких пропущено і позначено *. Дітям необхідно швидко встановити правильну відповідь і просигналізувати відповідною карткою.
* + 4 = 9 8 - * = 2 3 + 5 = * 10 - * = 6 5 + * = 8 * - 4 = 4
5. Гра «Так» чи «Ні»
(використовуються сигнальні картки червоного і зеленого кольорів)
Вчитель демонструє вже розв’язані приклади з можливими помилками, а діти сигналізують червоним кольором – хибне твердження, а зеленим – істинне.
6. «Магазин»
Учням пропонується здійснити покупки в магазині, але виконати розрахунок за допомогою умовних монет. Задача полягає у тому, що у учнів є зображення монет номіналом 1к.– 5шт, 2к. – 5шт, 5к. – 3шт, 10к. – 1шт і вартість покупки повинна передбачати суму монет різними способами.
Задача. Оленка купила зошит вартістю 5к., і олівець вартістю 10к. Яка вартість покупки? (1к.+1к.+1к.+1к.+1к.+2к.+2к.+2к.+2к.+2к.=15к.; 10к.+5к.=15к.; 5к.+5к.+5к.=15к.; 10к.+1к.+1к.+1к.+2к.; 2к.+2к.+2к.+2к.+2к.+5к.; 10к.+1к.+1к.+1к.+1к.+1к.; 5к.+5к.+ 1к.+2к.+2к.; 5к.+5к.+ 1к.+1к.+1к.+1к.+1к. )
7. Гра «Впізнай геометричну фігуру»
1. Учням пропонується подані різні геометричні фігури об’єднати у множини: трикутники, чотирикутники, квадрати.
2. Перед учнями малюнок зображений різними геометричними фігурами, необхідно уважно розгледіти і вказати скільки у ньому: трикутників, чотирикутників.
3. Утворення геометричних фігур шляхом згинання паперу.
- Як з 1 квадрата утворити 2 трикутника?
111
- Як з одного квадрата утворити 4 трикутники і 1 квадрат?
-
- Як з одного квадрата утворити 8 трикутників?
8. Гра «Графічний диктант»
Від заданої точки почни малювати:
9. Гра «Полічи і розмалюй»
10. Гра «Складаночка»
11.Гра «Будь уважний»
12. Гра «Цікаві квадрати»
Потрібно знайти суму чисел по діагоналі. Потім вставити у порожні клітинки такі числа, щоб сума їх чисел дорівнювала числу по діагоналі.
4 |
|
|
|
5 |
|
|
1 |
6 |
4 |
|
|
9 |
5 |
|
|
|
6 |
13. Гра «Листоноша»
Учитель роздає 5 учням однакову кількість «листів» (картки із записаними прикладами). У дітей, які сидять за партами, в руках картки з номерами будинків (від 1 до 10). Кожен листоноша повинен розв’язати приклади. Відповіді збігаються з номерами будинків. Завдання: швидко та без помилок рознести листи за призначенням.
14. Гра «Гострий погляд»
- Перед вами таблиця з числами від 1 до 25. Як можна швидше знайти всі числа по порядку. Виграє той, хто швидше це зробить.
15. Гра «Чарівні палички»
- Перед вами фігура, викладена паличками.
- Скільки маленьких квадратів ви бачите? (6).
- Приберіть лише 1 паличку так, щоб залишилося 5 квадратиків.
16. Гра "Футбол".
Клас ділиться на 2 команди. Учень 1 команди називає довільний приклад і учня з іншої команди, який має відповідати. Якщо відповідь правильна, гра продовжується в зворотному напрямку. Якщо ж учень з іншої команди не впорався з прикладом, то цій команді зараховується "гол". Виграє команда, в якої менше "голів".
17. Гра «Забий гол»
На воротах, які прикріплюються на дошці, вчитель розміщує "м'яч" з числом. Діти по черзі називають будь-який приклад, результатом якого є даний м'яч. Виграє учень,який назвав найбільше прикладів.
Наприклад, 21:
7 • 3 = 21 З0 - 9 = 21
З • 7 = 21 40 - 19 = 21
20 + І = 21 32 - 11 = 21
19 + 2 = 21 22 - 1 = 21
15 + 6 = 21 24 - 3 = 21
18 + 3 = 21 26 - 5 = 21
16 + 5 = 21 27 - 6 = 21
18. «Віршовані задачі»
Розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, активності учнів сприяють віршовані задачі.
1. Купила в крамниці сестричка
Сім метрів шовкової стрічки.
Три метри мені віддала,
А скільки собі узяла?
Якщо три до них додать,
От тоді їх буде п'ять.
4. Бігла квочка до струмочка:
Спереду вісім курчаток,
Дев'ять курчаток позаду.
Скільки всіх бігло, ти можеш сказати?
Одне упало,
А одне розрізали?
Сім, сімнадцять, без двох двадцять,
Семеро, троє, ще й малих двоє. (54).
9. Ти б зумів, якби схотів,
з трьох звичайних сірників зробити чотири?
10. В лелеки два глеки —
на 9 літрів і на 5 літрів.
Як з річки йому принести
4 літри води? (9 - 5 = 4).
11. Миколка з'їв чотири сливи,
а шестеро — Настуся.
Скільки слив з'їла їхня бабуся? (Жодної).
12. Сестра старша за брата на сім років.
На скільки років вона буде старша за нього через З роки?
(На ті ж сім років).
13. Прилетіли голуби та й сідають на дуби.
Сядуть по двоє — один дуб гуляє.
Сядуть по одному — дуба не вистачає.
Скільки було голубів і скільки дубів? (4 голуби і 3 дуби).
А скільки пробіг кожний кінь? (40км).
— Сто душ можу розбудить!
Скільки півнів посадити,
об душ двісті розбудити? (1).
17. В клас зайшов Мишко,
А за ним — Петько,
А за тим Маринка,
За нею Яринка,
А за нею Ганна.
Скільки всіх хлоп'ят? (2).
18. Якось бігло через ліс 8 кіз.
5 були з них білі-білі,
А останні — сірі-сірі.
Скільки бігло через ліс сірих кіз? (3).
19. Чотири груші Ваня мав,
Ще чотири братик дав.
На подвір'ї Ваня сів,
Вісім груш одразу з'їв.
І подумав — чи не мало?
Скільки груш іще осталось? (0).
Висновок
Зі своєї практики я роблю висновки, що гра дуже подобається дітям.
По- перше, вона дарує дітям радість і захоплення, пробуджує в душі кожного з них добрі почуття та вогник творчості. По-друге, вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.
Подача нового матеріалу в ігровій формі, з наступним проведенням практичної роботи, дає кращі результати, ніж традиційна форма викладу. В ситуації дидактичної гри дитина засвоює програмовий матеріал успішніше і засвоєння відбувається без особливого напруження, ніби само собою.
Таким чином, використання ігор на уроках математики стає важливим засобом розвитку інтересу до вивчення цього предмету і дає можливість більш об’єктивно оцінити знання і вміння учнів з даної теми.
Щоб та сама гра не набридала, через певний час треба вносити у неї деякі зміни, ускладнювати завдання, враховуючи засвоєний матеріал, індивідуальні особливості молодших школярів.