Майстер-клас для учнів 5-6 класів під час роботи над проектом "Народна лялька". Під час виготовлення ляльки використовую презентацію, яка містить всі етапи виготовлення виробу - текстове пояснення та фото. Вже четвертий рік поспіль виготовлені ляльки ми надсилаємо нашим воїнам в зону АТО.
МАЙСТЕР-КЛАС
ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЯЛЬКИ-ЗЕРНЯНОЧКИ
Лялька Круп'яничка (Зерняночка) це старовинний український оберіг, який відомий ще з часів Київської Русі. Таку назву лялечка отримала через те, що всередині вона наповнена крупою (зерном). Круп'яничка має бути кругленькою та товстенькою. Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, багатство та ситість. Виготовляти ці обереги починали восени, використовуючи зерно з зібраного врожаю. Ляльку ставили на покутті до сівби, а коли засівали поле, то висіювали і зерно з лялечки. Але якщо наставали скрутні часи, з лялечки брали крупу та варили з неї кашу, а матеріали з яких виготовляли ляльку - спалювали. Основне правило при виготовленні лялечки — не застосовувати подрiбнену крупу або пластівці, зернинки обов'язково мають бути ціленькими, повненькими: пшениця, перловка, гречка, пшоно, горох .
Для роботи знадобиться:
Повторення правил техніки безпеки.
Варіанти проведення майстер-класу:
1.Кожен етап виготовлення ляльки супроводжувати демонстрацією зразка (розкроєний мішечок, зшитий мішечок, оздоблена спідничка і т.д.)
2.Виготовляти ляльку разом з учнями.
3. Якщо є можливість, то використати презентацію.
1. Розкроювання мішечка (тулуба).
Учениці використовуючи лекало, розкроюють прямокутник 20х20см з цупкої білої тканини. Розкроюють методом «у згин».
2. Виготовлення тулуба.
1. Шиємо мішечок. Для цього складаємо тканину вдвоє і зшиваємо швом «назад голка», відступивши від краю 0,5 см.
2. Нижній зріз мішечка ми зшиваємо швом «вперед голка» відступивши від краю 0,5 см. Затягуємо ниточку, закріплюємо.
3. Вивертаємо мішечок швами всередину, розміщуємо в ньому поліетиленовий пакет та засипаємо в нього крупу.
4. Крупи насипаємо стільки, щоб мішечок був тугенький. Після наповнення мішечка крупою, кінці поліетиленового пакета складаємо.
5. Обробляємо верхній зріз мішечка. Це можна зробити двома способами:
а) зшити швом «вперед голка», стягнути тканину, закріпити.
б) пришити зріз до мішечка. Отримуємо таку собі «бочечку» із зерном.
а) б)
6. Потім ділимо тулуб ляльки (мішечок) на дві частини: голова і низ.
3. Підбір тканини для виготовлення одягу.
1. З тканин, які є в наявності, вибирають саме ті, які гармонують по кольоровій гамі.
2. Вчитель перевіряє підбір тканин відповідно до ескізу. Якщо дитина помилилась, то вчитель пояснює в чому помилка і разом з ученицею вирішують як її виправити.
3. Прасування тканин для одягу ляльки, якщо це необхідно.
4. Виготовлення одягу.
1. Розкроювання деталей. За допомогою лекал учениці розкроюють деталі одягу. В результаті вони отримують 6 деталей. Щоб не переплутати їх під час виконання практичної роботи і щоб не займали багато місця, вчитель рекомендує скласти деталі одна на одну у такому порядку:
1. Трикутник зі сторонами 28-30 см (хустинка) - перша знизу.
2. Тканина розміром 5х6см (фартух).
3. Два клаптики тканини 6х6см (ручки).
4. Тканина розміром 20х8см (верхня спідничка).
5. Тканина розміром 22х10см (нижня спідничка) - сама верхня.
Тобто найнижча деталь, яка знадобиться остання.
Під час розкроювання фартуха і ручок використовують метод «у розгортку».
Також вчитель говорить про те, що можна не використовувати шаблони. В цьому випадку ученицям необхідно самостійно виконати необхідні вимірювання і побудови. Якщо учениці даний етап виконують самостійно, то вчитель перевіряє побудову і лише тоді вони розкроюють деталі. Вчитель також слідкує за тим, щоб виготовлення виробу відповідало ескізу.
2. Оздоблення нижньої спіднички мереживом.
3. Розміщення спідничок на тулубі. Беремо нижню спідничку, накладаємо на неї верхню спідничку, вирівнюємо краї. Повертаємо до себе виворітною стороною.
4. Прив'язуємо до нашого мішечка обидві спіднички там, де нитка ділить тулуб на дві частини. Саме основне пояснити дітям, що спіднички ми прив’язуємо «вверх ногами», тобто нижній край спідничок розміщуємо вверх, а не вниз. Лицьова сторона спідничок має бути всередині, а не ззовні.
5. Опускаємо спіднички.
Низ ляльки
Якщо учениці важко самостійно виконати даний етап у виготовленні ляльки, то вчитель радить допомагти одна одній. Адже нитку потрібно зав’язати тугенько, щоб спіднички не рухались.
6. Виготовлення рукавів.
1. Беремо 2 клаптики тканини розміром 6х6 см.
2. Кожен з них складаємо два рази до центра тканини.
3. Потім перемотуємо ниткою в нижній частині.
4. Рукава внизу потрібно поторочити, складається враження «пальчиків» долоні.
7. Рукави можна прикріпити двома способами:
а) прив'язати їх до тулуба ляльки ниткою.
б) зігнути край рукава на 1см і засунути за нитку, якою прив’язали спіднички.
а) б)
8. Прив’язуємо фартушок, тканину розміром 5х6 см. Щоб фартушок мав гарний естетичний вигляд, його можна трішки поторочити з двох чи трьох сторін, вишити чи оздобити атласною стрічкою. Прикріпити його можна теж двома способами (як рукава).
9. Беремо хустинку, трикутник зі сторонами 28-30 см.
Щоб її було легше зав'язувати, спочатку закріпіть її ниткою, потім кінці хустинки скрутіть у джгути і зав’яжіть.
10. Можна крім однієї хустинки використати інші матеріали: мереживо, атласну стрічку, нижню хустинку.
І наша лялечка готова !
Ми вже два роки поспіль виготовленні ляльки надсилаємо нашим воїнам у зону АТО. До кожної лялечки учениця прикріплює невеличкий лист, який пише після завершення роботи. У листі обов’язково вказує, яка крупа знаходиться у ляльці. Також я, як вчитель, пишу лист від усіх учениць , в якому обов’язково пояснюю призначення ляльки та як її використовувати у побуті.