Майстер-клас "Методи та прийоми формування критичного мислення на уроках історії та правознавства"

Про матеріал
Майстер- клас "Методи та прийоми формування критичного мислення на уроках історії та правознавства" буде цікавий всім, хто цікавиться НУШ та майбутньою реформою освіти. Разом із теоретичним матеріалом про важливість формування критичного мислення тут представлено різні методи та прийоми, які допоможуть вам на уроці історії та правознавства, та які є найбільш доцільними на цих уроках.
Перегляд файлу

Майстер клас на тему

Методи та прийоми формування критичного мислення на уроках історії та правознавства

Підготувала: Панкова О. В., учитель історії та правознавства Новгородківської загальноосвітньої школи.

Мета: поділитися досвідом з методів та прийомів формування критичного мислення на уроках історії та правознавства

Обладнання: роздатковий матеріал, мультимедійна дошка, комп’ютер.

Хід заходу

Добрий день, шановні колеги! Вітаю вас на майстер-класі :

« Методи формування критичного мислення на уроках історії та правознавства.

Вправа « Подарунок»

Вправа «Хто ми»

Отже, ми налаштовані на творчу роботу. І нехай нашим девізом стануть слова: Зібратися разом – це початок, триматися разом – це прогрес, а працювати разом – це успіх. Щоб наш майстер- клас пройшов успішно давайте вирішимо, що ви вже знаєте про технологію критичного мислення. Вправа «Сонечко». Заповнюємо біля променів сонечка все, що ми знаємо з цієї теми.

( Слайд 1)

Традиційна система навчання вчить, як засвоювати матеріал, а потім все робити згідно вивчених правил, а критичне мислення вчить, що не існує правил на всі випадки життя. В основі критичного мислення лежить розв’язання проблемних задач, без яких критичне мислення неможливе. Першим в Україні цим почав займатися О. В. Тягло. На жаль під критичним мисленням у нас розуміються певні яскраві прийомчики, які розважають наших учнів на уроці, але це зовсім не так.

Критичне мислення –це сукупність певних настанов, стратегій, та певних операцій мислення. Бо здатність розв’язувати проблемні завдання визначає наш життєвий успіх. Розвиток критичного мислення – це багатоаспектний, системний та тривалий процес навчання учнів. Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя. Оволодіння основними принципами та операціями логічного мислення дозволить учням виробити новий критичний стиль мислення, який буде допомагати аналізувати проблеми в будь-якій сфері життя, та знаходити їх оптимальне вирішення. Критичне мислення здатне висунути нові ідеї, та побачити нові можливості для вирішення проблем.

(Слайд 2)

    Ця технологія допомагає готувати учнів нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших, вміють пристосовуватися до нових політичних, економічних та інших обставин.

( Слайд 3)

   При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

(Слайд 4)

Критичне мислення – це логічне мислення. Будь-які думки, які ми маємо, повинні бути аргументовані. Аргумент – це якір, що утримує вас на позиції, це ваші доводи, що ви дійсно праві.

Вивченням критичного мислення на уроках історії  активно займаються такі викладачі, як Терно С, та Пометун О.

    Сьогодні в різних наукових джерелах можна знайти різні визначення критичного мислення. Джуді А. Браус і Девід Вуд визначають критичне мислення як розумне рефлексивне мислення, сфокусоване на вирішенні того, у що вірити і що робити.

Система розвитку критичного мислення передбачає особливу структуру уроку: кожен урок повинен має трьохетапну структуру: 

Етап актуалізації (виклику) має на меті : 

·                   актуалізувати («оживити») в пам’яті учнів уже наявні знання;

·                   встановити мету навчання;

·                   зосередити увагу учнів на темі;

·                   представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.

 Етап усвідомлення (осмислення) знань відбувається в основній частині уроку й має на меті: 

·                   порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;

·                   переглянути очікування та висловити нові;

·                   зробити висновки й узагальнення матеріалу;

·                   поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня;

·                   поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.

Етап рефлексії має на меті: 

·                   узагальнити основні ідеї;

·                   обмінятися думками;

·                    виявити особисте ставлення

На своїх уроках я використовую різні методи та прийоми роботи, які формують критичне мислення.  З деякими з них ми з вами сьогодні ознайомимось.

«Інсерт», або метод маркованого читання - це вміння критично осмислювати нову інформацію і знаходити зв'язки з уже вивченого за допомогою роботи з текстом. Використовується на этапі усвідомлення знань. У практичному відношенні технологія ефективного читання являє собою систему знаків, організованих в таблицю, заповнення якої йде в процесі вивчення нового матеріалу.( Практична робота проводиться після кожного методу.)

« Хмарки тегів» -  хмара слів, або зважений список, представлена (-ий) візуально — це візуальне подання списку категорій (або тегів, також званих мітками, ярликами, ключовими словами, тощо). Використовується на любому етапі уроку. Зазвичай використовується для опису ключових слів (тегів) на веб-сайтах, або для представлення неформатованого тексту. Ключові слова найчастіше являють собою окремі слова, і важливість кожного ключового слова позначається розміром шрифту або кольором. Таке уявлення зручно для швидкого сприйняття найвідоміших термінів і для розподілу термінів за популярністю щодо один одного. 

«Кола Вена»  Навчальна методика, яка використовується для того, щоб навчити учнів різних вікових груп зрозуміти процеси посередництвом аналізу з обов’язковим синтезом його результатів.  Алгоритм роботи: вчитель виділяє напрямки (підтеми, проблеми), до вирішення яких необхідно звернутися у розкритті теми. Їхня кількість довільна.  Інформація, що стосується кожної проблеми (підтеми, напрямку) заноситься в окреме коло.  У спільну частину записується інформація, що стосується усіх виділених складових.

Шановні колеги, ми з вами добре попрацювали і зараз невелика розминка. Такі вправи можна використовувати під час уроку, для відпочинку.

Вправа « Малюнок на спині». Стаємо  у ланцюжок один за одним. Останній малює пальцем на спині попереднього малюнок. Потім слідуючий і так до першого. Перший повинен сказати, що мав на увазі останній учень.

 Вправа « Танок рук» Танцюємо притуливши долоні спочатку по двоє потім по троє  в кінці – всі у колі.

Я думаю, що всі вже трошки відпочили, тому продовжимо.

 «Генератор ідей» - прийом організації індивідуальної й групової форми роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань. Він дозволяє з’ясувати все, що знають або думають учні з обговорюваної теми уроку.

 Обмін інформацією проводиться по наступній процедурі:

 - задається пряме запитання про те, що відомо учням з тієї або іншої теми;

 - спочатку кожен учень згадує й записує в зошиті все, що знає з тієї або іншої теми (виключно індивідуальна робота, тривалість 1-2 хв.;

 - потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомими знаннями (групова робота). Час на обговорення не більше 3 хв. Це обговорення повинно бути організованим, наприклад, учні повинні з’ясувати, у чому збіглися наявні подання, із приводу чого виникли розбіжності;

 - далі кожна група по колу називає якусь одну відомість або факт, при цьому не повторюючи раніше сказаного

 (складається список ідей);

 - всі відомості коротко, у вигляді тез записуються вчителем (без коментарів), навіть якщо вони помилкові;

 - всі помилки виправляються далі, під час освоєння інформації.

 «Кластери» - графічний спосіб організації учбового матеріалу. Кластери – малюнкова форма, зміст якої в тому, що в середині аркуша або дошки записується основне слово (ідея, тема), а з двох боків від нього фіксується інформація, якимось чином з ним пов’язана. У центрі тема, довкола неї – великі змістовні одиниці, поєднуємо їх прямими лініями з темою.

«Фішбоун» (скелет риби)- цей прийом (використовується схема )дає можливість розрізняти складові частини у явищах та подіях, виокремлювати причини та наслідки, аргументувати відповідь та підтверджувати її прикладами. Основою для виконання роботи за схемою є проблема, яка є у тексті або у розповіді вчителя. Її записують в «голові» скелету, а висновки, які виходять у процесі роботи, записуються у «хвості». Отже голова - питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні – зміст понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути лаконічними, уявляти собою ключові фрази або слова, які відображають зміст.

«Ромашка Блума» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.

 «Логічне дерево» .Цей прийом можна використовувати під час обговорення проблем, пошуку рішень. Найкраще, якщо проблема розглядається з різних боків, а рішення опирається на досить ясну фактичну базу. У процесі читання учні працюють наступним чином: коріння – то проблема, що розглядається в тексті. На самому стовбурі є основні та допоміжні гілочки. На основних учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. На допоміжних гілках розташовуються факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти.

 Свій висновок з досліджуваного питання учні можуть зробити на стовбурі «логічного дерева».

( Презентація до кінця)

На цьому наш майстер-клас добігає кінця.  І мені б хотілося завершити свій виступ іще одним прийомом, який ви також зможете використати на своїх уроках під час підведення підсумків.

Прийом « Резюме»  

• в ході уроку мені вдалося…;

 • найважливішим знанням для мене стало…;

 • у ході роботи над темою в мене виникли почуття…;

 • мене зацікавили питання…;

 • мені не вистачило наступних знань та вмінь…;

 • у цих питання я б хотів розібратися докладніше…;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа «Хто ми?»

Мета: Усвідомлення рис і особливостей кожного учасника колективу. 
Час: 15-20 хвилин.
Хід вправи: Об’єднайте клас у групи по 5 осіб. Кожна група отримує ватман та кольорові олівці. Учасники команди мають обговорити власні асоціації, намалювати те, як вони уявляють свій клас. Наголосіть на тому, що малюнки повинні бути метафоричними, наприклад, клас можна представити у вигляді вулику, вогнища, зірок на небі тощо. Коли малюнки будуть готові, запропонуйте учням пояснити, чому вони обрали саме такий образ, а потім разом оберіть, чий малюнок виявився найбільш влучним.

Вправа «Подарунок»

Мета: Позитивне завершення виховної години.
Час: 5 хвилин.
Хід вправи: Учні сідають колом на відстані витягнутої руки. Запитайте, чи сподобалася дітям виховна година, що вони відчули та про що думали. Після цього запропонуйте подарувати одне одному позитивні емоції. Покажіть приклад: торкніться плеча одного з учнів та скажіть: «я дарую тобі довіру». І так по колу: кожен учасник торкається плеча сусіда та говорить, що він хотів би йому подарувати.

І обов’язково похваліть учнів за активну участь!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
28 березня
Переглядів
638
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку