Майстер-клас "Я це роблю так..."

Про матеріал
Від того, наскільки глибоко усвідомлять учні потребу дбайливого, бережливого ставлення до природи як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачати наслідки своєї поведінки, а також дій інших людей у природі, спиратися на глибоко наукові знання при виборі рішень стосовно природи у процесі своєї трудової діяльності, істотною мірою залежатиме майбутнє людства. Ставлення школяра до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як громадянина незалежної України
Перегляд файлу

УО КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
КРАМАТОРСЬКА ЗОШ І- ІІІ СТУПЕНІВ №10
З ПРОФІЛЬНИМ НАВЧАННЯМ
КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
 

 

 

Формування

життєвих компетентностей учнів на уроках біології та географії шляхом інтеграції інноваційних педагогічних технологій

 

 

 

учитель біології та географії

КОЖЕМЯКІНА ОКСАНА ВАСИЛІВНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я завжди намагаюся думати про глядача, коли створюю свої фільми. Вся справа в тому, що я сам такий же глядач, як і всі інші.        

Стівен Спілберг

 

Концепція загальної середньої освіти проголошує: «Загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісно нової освіти всіх дітей шкільного віку».

Сьогодні, як ніколи раніше, перед школою стоїть проблема виховання свідомої людини з достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство.

Одним з основних завдань освіти є становлення в учнів цілісного світогляду, формування життєвих компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, виробництво; оволодіння засобами пізнавальної діяльності.

Тому сьогодні перед вчителем встає проблема не тільки «чому учити», але і «як учити», тобто проблема організації ефективних форм навчальної діяльності.

Біологія та географія займає особливе місце серед шкільних дисциплін. Як навчальний предмет вона формує в учнів уявлення про наукову картину світу, формує їх світоглядну позицію і життєві переконання, дає можливість експериментувати, висувати і доводити наукові гіпотези. Але все це буде можливим лише в тому випадку, якщо в учнів у процесі навчання буде сформований інтерес до знань, інтерес до предмету. Пізнання – праця, що вимагає великої напруги.

Тому необхідно виховувати у дітей силу волі, уміння долати труднощі, щепити їм відповідальне ставлення до своїх обов’язків – всі ці якості, безперечно, стануть в нагоді їм в майбутньому.

От чому головна задача вчителя не просто озброїти учнів певною сумою біологічних та географічних знань, а сформувати у них таке емоційне відношення до цих знань, яке надалі забезпечить їх активне сприйняття і засвоєння, тобто сформувати життєві компетентності засобами біології й географії як навчального предмету.

Ключова компетентність – це системна властивість особистості: цілісна, ієрархічна, динамічна система здатностей (або окремих компетенцій), яка дозволяє людині свідомо і творчо визначати та здійснювати власне життя, розвивати свою індивідуальність, розбудовувати життєвий ціннісно-нормативний простір, вирішувати складні життєві завдання, набувати і виконувати соціальні ролі.

Компетенція – готовність учня використовувати засвоєнні знання, навчальні уміння і навички, а також способи діяльності в житті.

У Державному стандарті базової та повної середньої освіти виокремлено такі групи ключових (життєвих) компетентностей:

  •       Соціальна і громадянська - (характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві) – брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити із життєвих ситуацій.
  •       Полікультурні – не тільки оволодівати досягненнями культури, а й розуміти та поважати людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас.
  •       Комунікативні – вміння спілкуватися усно й письмово рідною та іноземною мовами.
  •       Інформаційні – вміння одержувати, осмислювати, обробляти та використовувати інформацію з різних джерел.
  •       Інформаційно – цифрова   -   створення інформаційних продуктів (презентацій, відео), шукати, обробляти та зберігати інформацію, критично оцінювати її.
  •       Ініциативність і підприємливість  -  генерувати ідеї й ініциативи щодо проектної діяльності, керувати групою.
  •       Саморозвитку і самоосвіти – потреба й готовність вчитися впродовж всього життя.
  •       Продуктивної творчої діяльності – вміння творчо підходити до розв’язання життєвих проблем, отримуючи при цьому максимальний результат.
  • Екологічна грамотність і здорове життя  -  співпрацювати над реалізацією екопроектів, застосовувати власний досвіт для збереження  здоров’я.

Природознавчий компонент освіти забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння  картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, вироблення ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології та географії у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку.

Завданням учителя в процесі навчання стає заохочення учня до активної пізнавальної діяльності, допомога йому в пізнаванні самого себе, формування мотивації постійного самовдосконалення.

Щоб сформувати особистість як єдине гармонійне ціле, необхідно залучати її до участі у найрізноманітніших видах діяльності.

Активна діяльність – одна з основних умов формування компетентностей.

Активність стимулює шлях розвитку особистості, концентрує увагу учнів на життєвих обставинах, стратегію виховання самостійного досвіду. Саме таку діяльність забезпечують інноваційні педагогічні технології.

Костянтин Дмитрович Ушинський писав: «Дитя вимагає діяльності безупинно і стомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю». Тому я і звернулася до питання запровадження нових освітніх технологій, які спрямовані на всебічний розвиток дитини.

Основою набуття компетентності є власна активна діяльність учня і вчителя. Оптимально та вдало обрані прийоми, форми та засоби навчання сприяють: розв’язуванню практично орієнтованих завдань; аналізу життєвих ситуацій; використанню наочності; проведенню експерименту ужиткового спрямування; проведенню учнівського дослідження; виконанню проектів, розв’язуванню проблемних завдань, застосуванню технології розвитку критичного мислення тощо.

Соціальна компетентність

Соціальна компетентність пов’язана з готовністю учнів брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства.

Формування соціальної компетентності учнів на уроках біології та географії  може здійснюватися шляхом:

1. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до власного здоров’я.

2. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до природи, її багатств та її захисту.

3. Залучення учнів до природоохоронних заходів («Первоцвіт», «День Довкілля», «День Землі» тощо).

4. Використання групових форм навчання.

5. Проведення нестандартних уроків, які передбачають формування власної позиції, конкретні прояви особистісної активності учнів.

6. Надання учням можливості вибору форми тематичного оцінювання, рівня завдань, групи для виконання лабораторних та практичних робіт.

Полікультурна компетентність

Полікультурна компетентність стосується розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо.

На уроках біології та географії формування полікультурної компетентності учнів може здійснюватися шляхом:

1. Знайомство учнів з діяльністю вчених різних держав та національностей.

2. Використання в процесі викладання біології та географії елементів народознавства.

3. Створення презентацій про рослини, страви з них, про смакові уподобання різних народів.

4. Використання завдань, спрямованих на формування здорового способу життя учнів.

5. Проведення інтегрованих уроків, використання художньої літератури, що містить описи певних біологічних й географічних  об’єктів чи явищ.

6. Використання наочних засобів – картин відомих художників.

7. Проведення профорієнтаційної роботи.

8. Характеристика зв’язку природи та культури, значення природничих дисциплін для розвитку цивілізації.

Комунікативна компетентність

Комунікативна компетентність передбачає освоєння важливого в роботі й суспільному житті усного та писемного спілкування, володіння кількома мовами.

На уроках біології та географії  формування комунікативної компетентності учнів може здійснюватися таким шляхом:

- забезпечення розвитку монологічного мовлення учнів через проведення усного опитування: аналізу та самоаналізу відповіді, учнівських повідомлень, захист творчих робіт, проектів, доповідей, висування гіпотез;

- забезпечення розвитку ділового мовлення через проведення: бесід, взаємоопитування, диспутів, семінарів, конференцій, обговорювання проблем в групі;

- забезпечення розвитку писемного мовлення учнів через написання повідомлень, рефератів,  казок;

- проведення цілеспрямованої роботи з біологічними термінами та географічними термінами з метою їх запам’ятовування і свідомого використання – мнемонічної вправи, переклад термінів іншомовного походження, побудова асоціативних зв’язків.

 

Інформаційна компетентність

Інформаційна компетентність зумовлена зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві й передбачає оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію.

Використання нових інформаційних технологій на уроці має ряд позитивних моментів: розширюються методи та засоби навчання, полегшується сприймання інформації, в учнів з’являється додаткова мотивація до навчання, у ході опрацювання інформації учні виконують низку логічних операцій, вчаться критично мислити тощо. Викладання біології та географії  з використанням нових інформаційних технологій передбачає:

1.Розвиток умінь учнів працювати з підручником, з текстом, виділяти головну думку, робити висновки.

2. Стимулювання використання додаткової літератури.

3.Проведення зустрічей з медиками, науковцями, працівниками сільського господарства з метою надання учням актуальної інформації шляхом безпосереднього спілкування.

4. Використання комп’ютерних програм («Курс біології», «Репетитор з біології» тощо) як джерел інформації.

5. Залучення учнів до перегляду телевізійних передач відповідно до навчальних тем курсу біології («Discovery», «Animal Planet», «Жива природа» тощо).

6. Використання проекторів при підготовці учнями доповідей, семінарів.

Компетентність самоосвіти та саморозвитку

Компетентність самоосвіти та саморозвитку пов’язана з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійній діяльності, так і в особистому та суспільному житті. У ході формування цієї компетентності вчитель ставить такі завдання:

1. Розвивати навчальні навички учнів як умову раціональної організації їхньої самоосвітньої діяльності.

2. Забезпечити розвиток організаційних умінь і навичок визначення мети діяльності та планування роботи з її реалізації.

3. Формувати адекватні логічні операції і розумові дії.

4. Стимулювати активну пізнавальну діяльність.

5. Формулювати навички дослідницької роботи в теоретичному та практичному вивченні біології та геогрфії.

6. Забезпечувати стійку мотивацію учнів до навчання й самоосвіти.

Роль учителя полягає у тому , щоб допомогти учням самостійно вчитися, вказуючи прийоми, методи набуття знань, організуючи роботу із самоосвіти, навчаючи учнів раціональних умінь творчого використання знань у подальшій пізнавальній діяльності.

Компетентність продуктивної творчої діяльності

Творчі завдання – це поєднання пізнавальних та розумових завдань. В процесі викладання біології та географії використання творчих завдань дає змогу перевірити вміння учнів оперувати вже набутими знаннями та водночас вчить самостійному пошукові нових знань і способів діяльності.

На уроках біології та географії  формування компетентності продуктивної творчої діяльності учнів здійснюється шляхом:

- проведення нестандартних уроків;

- залучення до науково-дослідної роботи;

- стимулювання самостійного складання задач, тестів, ребусів, питань до теми;

- використання нетрадиційних домашніх завдань;

- реалізації творчих робіт та проектів;

- проведення позакласної роботи з предмета.

З учнями старших класів можна проводити різноманітні ігри, які найліпше розвивають логічне мислення, вміння аналізувати, синтезувати й узагальнювати інформацію, робити висновки, застосовувати набуті знання для вирішення нестандартних ситуацій, розв’язувати проблемні завдання.

Здоров’язберігаючі компетентності

Важливим складником шкільної освіти є формування в учнів здоров’язберігаючих  компетентностей, які включають в себе свідоме ставлення до власного життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки.

Для впровадження компетнтнісного підходу до навчання на основі здоров'язберігаючих  компетентностей учителеві треба вирішити такі завдання:

• зняття навчального перевантаження школярів, що призводить їх до перевтоми, шляхом впровадження активних форм і методів навчання;

• організація фізичної активності учнів, профілактика гіподинамії (фізпаузи);

• формування правильних оглядів на здорове харчування;

• запобігання шкідливому впливу на здоров'я чинників,що безпосередньо пов'язані з навчальним процесом(профілактика шкільних хвороб);

• охорона і зміцнення психічного здоров'я (запобігання шкільним стресам, поширення серед учнів шкідливих звичок);

• формування культури здоров'я учнів і компетентності педагогів з питань основ здоров'я і здоров'язберігаючих технологій.

При формуванні ключових (життєвих)  компетентностей  учнів у своїй роботі практикую використання інноваційних технологій. Умовами їх використання є: створення психологічного клімату на уроці, наявність соціальних навичок, уміння учнів спілкуватися, бажання вчителя спілкуватися з учнями  «на рівних».

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації.

    У своїй педагогічній практиці використовую  технології колективно – групового навчання: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Дерево рішень»,          «Навчаючи – вчуся «, «Ажурна пилка», «Асоціативний кущ».

     Надаю перевагу роботі учнів у  групах, тому застосовую різні методи кооперативного навчання: «Два - чотири - всі разом», «Ротаційна трійка», «Карусель», «Акваріум», «Робота в парах».

     Коли виникає потреба вирішити проблему через дискусію, застосовую «Метод «Прес», «Дебати», «Займи позицію».

Для того, щоб навчання було радісним, а бажання самовдосконалення лишалося, завжди використовую технології створення ситуації успіху, саморозвитку, навчання як дослідження, педагогіки співробітництва, проблемного навчання, ігрові технології навчання.

На всіх етапах уроку можна використовувати інноваційні форми роботи:

  організаційний момент: психологічне налаштування (створює довірливу атмосферу);

   актуалізація опорних знань, вмінь : міні-проекти – сенкани (мобілізують знання, виявляють рівень усвідомлення матеріалу, продукують творче начало), презентація проектів (розвивають самостійну пізнавальну діяльність), розподіл за певними критеріями (зацікавлюють, розвивають мислення, формують комунікативні вміння),закінчити думку ( розвивають самодостатність, впевненість, логічне мислення);

• вивчення нового матеріалу: випереджувальні завдання (розвивають креативність під час визначення форми представлення інформації),проектні роботи (стимулюють інтерес до проблеми,розвивають дослідницькі вміння), міні-тренінги (змінюються внутрішні установки учасників, з’являється позитивний досвід ставлення до себе, оточуючих та світу взагалі), рольові ігри (формуються навики активно-позитивного спілкування),групова робота (стимулює до внутрішньої пізнавальної активності, саморозвитку);

  закріплення: складання таблиць, схем, діаграм (формує творчий підхід, виявляє рівень засвоєння матеріалу), моделювання за заданими параметрами (демонструє глибину знань, підкреслює індивідуальність);

  рефлексія: короткі висловлювання, незакінчені речення (забезпечують зворотній зв'язок між усіма учасниками процесу, прогнозують наслідки діяльності, формують самооцінку, виявляють очікування), сигнали (повідомляють про реальний стан справ);

  релаксація: розслаблення (зняття емоційного напруження), усмішка (позитивні емоції), дотягнутися до зірок (підтримують задоволення від праці). похвала (додає впевненості).

Важливо зазначити те, що використання інноваційних педагогічних технологій потребує нових структурних елементів уроку: психологічне налаштування, рефлексія, релаксація та ін..

 Переконалась, що застосування інноваційних технологій є результативнішим, в порівнянні  з пасивними методами навчання:                                                                  

-  у  учнів краще розвиваються комунікативні вміння і навики;

- вони навчилися краще працювати в команді, прислухатися до думки кожного;

- діти удосконалили вміння шукати і аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найпереконливіші аргументи;

- розвиваються творчі прагнення дитини, креативність, підвищується впевненість у своїх силах;

- я  розкрила для себе нові можливості професійного зростання.

 

Мотивація навчальної діяльності

 

  1. Буктрейлер (проморолики: відкриття материків, географічних об'єктів, явища природи, стан екології, ситуації)
  2. Скрайбінг (малюнки)
  3. Фишбон (проблема – причина – факти – висновки)
  4. Брейнстормінг (проблемне запитання)
  5. Діагностика
  6. Ментальна (інтелект, карта-пам’яті) карта
  7. Сторителінг (французький мандрівник)
  8. Вправа «Слово – магніт»
  9. Пазли
  10.          Мнемонічні вправи (прийоми) («Впіймай помилку», Перу – Ліма (перо – лимон), Місяць (Р –росте, С – старіє), дивні прилади, асоціації з знайомою людиною (Навашин – Навальний), смерть в яйці Чахлика Невмирущого (ген-ДНК-хромосома-ядро-клітина), метаболізм складається з анаболізму (Аня будує) та катаболізму (Катя руйнує), ембріональний розвиток БЕГОНІЯ (бластула, гаструла, нейрула, я народився), Мила Хокайдо, я тебе Хонсю, за твоє Сікоку я тебе Кюсю.
  11.          Ботанічне лото
  12.          Лепбук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, 10 клас, Майстер-класи
Додано
8 березня 2021
Переглядів
1272
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку